Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)
Дата: 10 листопада 2026 р.
Справа: №640/254/22
Суддя: Ганечко Олена Миколаївна
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 640/254/22 Суддя (судді) першої інстанції: Богатинський Богдан Вікторович
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Бужак Н.П.,
Мєзєнцева Є.І.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рістон Ойл» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В :
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «РІСТОН ОЙЛ» до Головного управління ДПС у м. Києві, у якій позивач просив суд визнати протиправним, та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення № 00796240704 від 03.11.2021, що прийняте Головним управлінням ДПС у м. Києві, стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «РІСТОН ОЙЛ».
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що податкове повідомлення-рішення є протиправним, та таким що підлягає скасуванню, адже відповідачем взагалі не досліджувались фактичні обставини щодо змісту та умов угод, не проводився аналіз зобов`язань сторін за вказаними договорами, та факту повної оплати вартості продукції - зерна соняшнику врожаю 2020 року, поза їх увагою залишився факт отримання насіння соняшнику врожаю 2020 року, через TOB «Орільський об`єднаний елеватор» для TOB «РІСТОН ОЙЛ», що додатково підтверджує реальність укладених вказаних господарсько - правових угод. Відповідно до статистичної звітності контрагента - фермерського господарства «ПРИЛУЖНЕ-АГРО», звіту про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2020року, звіту про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 1 листопада 2020 року, яка подана та зареєстрована у встановленому порядку, загальна площа посівів соняшника фермерського господарства «ПРИЛУЖНЕ-АГРО» у 2020 році склала 475 га, згідно до електронних квитанцій звіти прийнято.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2022 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, справа № 640/254/22 передана на розгляд та вирішення Запорізькому окружному адміністративному суду.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано повністю податкове повідомлення-рішення № 00796240704 від 03.11.2021, що прийняте Головним управлінням ДПС у м. Києві, стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «РІСТОН ОЙЛ».
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, при цьому, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2025 та від 16.07.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження.
08.07.2025, під № 17058 до суду від сторони позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 07 квітня 2026 року № 574/0/15-26, ОСОБА_1 було звільнено з посади судді Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.
Рішенням зборів суддів Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року, вирішено здійснити повторний автоматизований розподіл судових справ, які перебували у провадженні судді ОСОБА_1.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.04.2026 прийнято адміністративну справу № 640/254/22 до свого провадження. Призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.
Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, контролюючим органом відповідно до п. п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України на підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 09.09.2021 № 7038-н, була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2021 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 20.08.2021 № 9240920844 сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку.
За результатами проведення перевірки, контролюючим органом складено акт від 12.10.2021 № 76655/26-15-07-04-02/41437757 та встановлено порушення вимог п. 185.1 ст.185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України, що призвело до завищення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (показник рядка 19 Декларації) та до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за липень 2021 року у розмірі 211869 гривень.
На підставі акта про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 00796240704 від 03.11.2021, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 211869 грн.
Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій між позивачем та Фермерським господарством «ПРИЛУЖНЕ-АГРО», спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.
Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, позаяк Фермерським господарством «ПРИЛУЖНЕ-АГРО» надало штучний податковий кредит позивачу, який сформований без мети настання реальних наслідків, сплата податкових зобов`язань не відбулась на жодному ланцюгу постачання.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.
Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України, бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.
Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно норм п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Відповідно до підпункту 14.1.156-1 пункту 14.1статті 14 ПК України, податкове зобов`язання (для цілей розділу V цього Кодексу) - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом.
За змістом пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до пункту 198.1. статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
За нормами пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Колегія суддів наголошує на тому, що зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому. З`ясування наміру платника податку на отримання економічного ефекту від господарської операції передбачає аналіз умов та обставин її здійснення. При цьому, економічний ефект не повинен полягати виключно в зменшенні податкового навантаження на хоча б одного з учасників операції. Відповідно, економічний ефект відсутній в операціях, які призводять до збільшення задекларованих витрат платника та зменшують об`єкт його оподаткування без можливості отримання додаткового приросту активів чи збереження їх вартості. Варто виходити з того, якою в тій чи іншій ситуації має бути поведінка добросовісного суб`єкта господарювання, що за звичайних умов ведення господарської діяльності зацікавлений у найбільшому скороченні своїх витрат.
Документальне обґрунтування наявності ділової мети передбачає наявність документів управлінського обліку, первинних документів, які платник податків використовує в господарській діяльності, зокрема, у перспективі, або коли наявна потреба в здійсненні збиткових операцій з огляду на стратегічні цілі чи несприятливі обставини. Такі документи мають містити загальноприйняті реквізити, такі як дата складання та підписи уповноважених осіб, і можуть бути використані під час перевірки або затребувані в установленому ПК України порядку.
Таким чином, ділова мета може бути відсутня лише в таких операціях: головною ціллю або однією з головних цілей операції є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків; у зіставних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі товари, роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов`язаних осіб.
Ураховуючи принцип превалювання сутності над формою, перевага має надаватися економічній сутності господарських операцій.
Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV, в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного рішення).
За змістом частин першої та другої статті 9 Закону № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
З огляду на наведені приписи податкового законодавства, суми податку на додану вартість для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Крім того, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише допущеними контрагентом порушеннями вимог законодавства. Якщо вказаний контрагент допустив такі порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо нього, адже законом іншого не передбачено.
Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України, встановлено, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що Головним управлінням ДПС у м. Києві зроблено висновок про те, що господарські операції позивача з постачальником Фермерське господарство «ПРИЛУЖНЕ-АГРО» на загальну суму 1271215,21 грн, в т.ч. ПДВ 211869,20 грн за липень 2021 року з придбання продукції - зерна соняшнику врожаю 2020 року, визначаються, як безтоварні.
За позицією відповідача, відсутня інформація щодо земельних ресурсів та основних засобів власних чи орендованих фермерського господарства «ПРИЛУЖНЕ-АГРО», що свідчить про неможливість виростити вищевказаний об`єм сільськогосподарської продукції та відповідно поставити її на адресу ТОВ «РІСТОН ОЙЛ». Фермерське господарство «ПРИЛУЖНЕ-АГРО» з 01.01.2020 не придбавало послуги пов`язані із посівом, обробленням та збиранням урожаю, а також не придбавало поставлений товар - соняшник врожаю 2020 року на адресу TOB «РІСТОН ОЙЛ». Відповідачем зроблені наступні висновки: Фермерським господарством «ПРИЛУЖНЕ-АГРО» надано штучний податковий кредит TOB «РІСТОН ОЙЛ», оскільки податковий кредит за липень 2021 року сформований без мети настання реальних наслідків, оскільки сплата податкових зобов`язань не відбулась на жодному ланцюгу поставки, а також реальність та можливість вчинення даних господарських операцій у постачальника TOB «РІСТОН ОЙЛ» відсутня, а наслідком для податкового обліку є фактичний рух активів, а не задекларований на папері. У ТОВ «РІСТОН ОЙЛ» не було підстав для податкового обліку операцій з постачальником Фермерського господарство «ПРИЛУЖНЕ-АГРО» на загальну суму 1271215,21 грн, в т.ч. ПДВ 211869,20 грн за липень 2021 року. ТОВ «РІСТОН ОЙЛ» завищено суму податкового кредиту за липень 2021 року у розмірі 211 869 грн (показник рядка 17 Декларації), що призвело до завищення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (показник рядка 19 Декларації) та до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за липень 2021 року у розмірі 211869 гривень.
Так, 19 листопада 2020 року між позивачем та Фермерським господарством «ПРИЛУЖНЕ-АГРО» укладено договір поставки № 59-с (Договір).
Відповідно до пункту 1.1 Договору у строки і на умовах визначених цим Договором, Продавець зобов`язується прийняти й оплатити товар, найменування (асортимент) і кількість якого визначена в специфікації (-ях) до та цього Договору.
За специфікацією № 3 від 19 січня 2020 року до Договору, фермерське господарство «ПРИЛУЖНЕ-АГРО» передає, а позивач отримує насіння соняшнику врожаю 2020 року, у кількості 60 т на загальну вартість 1278000 гривень 00 копійок.
На підтвердження поставки зерна соняшнику врожаю 2020 року надані видаткові накладні № 1 від 22 січня 2021 року, № 2 від 25 січня 2021 року, товарно-транспортні накладні № 1 від 22.01.2021, № 2 від 24.01.2021, реєстри ТТН на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку № 2486п від 22 січня 2021 року, №2538п від 25 січня 2021 року, акт на розбіжність у вазі при надходженні сільськогосподарської продукції на TOB «Орільський об`єднаний елеватор» від 25 січня 2021 року.
Продавець - фермерське господарство «ПРИЛУЖНЕ-АГРО» виписав та зареєстрував у встановленому ПК України порядку податкову накладну №1 від 20.01.2021 та податкову накладну №2 від 25.01.2021.
Продавець - фермерське господарство «ПРИЛУЖНЕ-АГРО» за поставлену продукцію насіння соняшнику врожаю 2020 року, отримало грошові кошти за платіжними дорученнями № № 109, 246, 293, 356.
Також, слід звернути увагу на те, що відповідно до статистичної звітності фермерського господарства «ПРИЛУЖНЕ-АГРО» (звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2020 року, звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 1 листопада 2020 року), яка подана та зареєстрована в установленому порядку, загальна площа посівів соняшника фермерського господарства «ПРИЛУЖНЕ-АГРО» у 2020 році склала 475 га.
Листом-повідомленням від 18.11.2020 Фермерське господарство «ПРИЛУЖНЕ-АГРО» зазначило, що фермерське господарство має у обробці земельні ділянки розміром 475 га (оренда паїв населення).
Статистичним звітом про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 1 листопада 2020 року, підтверджується вирощування фермерським господарством «ПРИЛУЖНЕ-АГРО» соняшнику на площі 195 га, з обсягом виробництва 1 920,00ц.
Статистичним звітом про площі та волові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2020 році, також підтверджується вирощування фермерським господарством «ПРИЛУЖНЕ-АГРО» соняшнику на площі 195 га, з обсягом виробництва 1 920,00ц.
Фермерським господарством «ПРИЛУЖНЕ-АГРО» для підтвердження вирощування вказаного об`єму сільськогосподарської продукції надано: договір оренди № 03/04-1 від 03 квітня 2020 року, та акт приймання передачі, за яким прийнято комбайн, два трактора колісних, та два трактора; договір оренди № 16/04-1 від 16 квітня 2020 року, та акт приймання передачі за яким прийнято сівалку зерно тукову СЗ-5.4, сівалку універсальну УПС -8-01, плуг п`ятикорпусний навісний ПНВ 5-35, культиватор Рич Ленд 800ТУ28.3-1936100417-001;2013, причіпний оприскувач 2х тонний BOGUSLAVTY У293-03744178-004-2004; договір оренди нерухомого майна №13/01-1 від 13 січня 2020 року, та акт приймання передачі за яким прийнято склад А, прибудова складу, гараж А1, прибудова гаражу; повідомлення про оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням через які провадиться діяльність за формою №20 ОПП, з квитанцією про прийняття, щодо земельних ділянок; повідомлення про оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням через які провадиться діяльність за формою №20 ОПП, з квитанцією про прийняття, щодо сільськогосподарської техніки; балансову довідку щодо основних засобів, отриманих в оренду №2 від 18 листопада 2020 року.
Натомість, незважаючи на вказані документи, відповідачем зроблений висновок, про те, що Фермерським господарством «ПРИЛУЖНЕ-АГРО» надано штучний податковий кредит TOB «РІСТОН ОЙЛ», оскільки податковий кредит за липень 2021 року сформований без мети настання реальних наслідків, оскільки сплата податкових зобов`язань не відбулась на жодному ланцюгу поставки, а також реальність та можливість вчинення даних господарських операцій у постачальника TOB «РІСТОН ОЙЛ» відсутня.
З огляду на наведене, судом першої інстанції також було враховано надані позивачем пояснення щодо отримання товару - насіння соняшнику врожаю 2020 року, через TOB «Орільський об`єднаний елеватор». Так, листом № 461 від 08.11.2021 TOB «Орільський об`єднаний елеватор», підтвердив факт надходження від фермерського господарства «ПРИЛУЖНЕ-АГРО» насіння соняшнику врожаю 2019, 2020 року, та надав копії вищевказаних товарно - транспортних накладних на перевезення насіння соняшнику врожаю 2019, 2020 року, та реєстри ТТН на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку.
Колегія суддів, беручи до уваги наведене в сукупності, підтримує висновок суду першої інстанції про те, що складені між позивачем та контрагентом первинні документи, відповідають положенням законодавства та містять обов`язкові реквізити первинного документу, які передбачені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому вказані документи мають юридичну силу та підтверджують реальний рух активів, зміну зобов`язань та капіталу позивача. При цьому, відповідачем не підтверджено та судом не встанолено дефектів форми, змісту або походження.
Таким чином, висновки відповідача про нереальність господарських операцій між позивачем та Фермерським господарством «ПРИЛУЖНЕ-АГРО», спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та ґрунтуються на припущеннях та недоведених обставинах, з огляду на що, податкове повідомлення-рішення № 00796240704 від 03.11.2021, є протиправним та підлягає скасуванню.
У контексті доводів апеляційної скарги щодо надання позивачу штучного податкового кредиту, який сформований без мети настання реальних наслідків, колегія суддів констатує, що вказані доводи є відтворенням висновків акта перевірки, які були оцінені судом першої інсатнції, при цьому, апелянтом не було наведено доводів, у чому саме полягає неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права чи неповне з`ясування важливих для справи обставин. При цьому, апелянтом не було надано доказів наявності щодо позивача чи контрагента здійснення кримінального провадження чи наявності його результатів.
Тож, позовні вимоги підлягають задоволенню, а доводи апеляційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Ганечко О.М.
Судді Бужак Н.П.
Мєзєнцев Є.І.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua