Постанова від 10 листопада 2026 р. у справі №758/14201/26 — Подільський районний суд міста Києва

Суд: Подільський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 10 листопада 2026 р.

Справа: №758/14201/26

Суддя: Лещенко О. В.

Справа № 758/14201/26

3/758/4297/26

Категорія 156

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2026 року суддя Подільського районного суду міста Києва Лещенко О.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Департаменту патрульної поліції Управління Патрульної поліції у місті Києві відділ адміністративної практики про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130, ч.5 ст. 126 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

22.07.2026 року о 21:03:00 у м.Київ по пр. Георгія Гонгадзе, 24б, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом BMW д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови, неприродна блідість шкіряного покрову обличчя. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння водій відмовилась у встановленому законом порядку, чим порушила п.2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, 22.07.2026 року о 21:03:00 у м.Київ по пр. Георгія Гонгадзе, 24б, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом BMW д.н.з. НОМЕР_2 не маючи права керування та вчинила повторно дане правопорушення протягом року, чим порушила п. 2.1а ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.5 ст. 126 КУпАП.

Постановою Подільського районного суду міста Києва від 11.11.2026 року об`єднано в одне провадження справи про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 за №758/14201/26 провадження № 3/758/4297/26, та за № 758/14639/26 провадження №3/758/4420/26, присвоївши об`єднаному провадженню єдиний номер справи за №758/14201/26 провадження № 3/758/4297/26.

У судові засідання, призначені на 19.08.2026 року, 03.09.2026 року, 08.10.2026 року, 11.11.2026 року ОСОБА_1 не з`явилася, про місце й час розгляду справи сповіщена в установленому законом порядку. Будь-яких клопотань про її участь у судовому засіданні або відкладення судового засідання до початку судового розгляду, до суду не надходило.

У своїх рішеннях ЄСПЛ визначає правові підходи щодо розуміння порушення права особи на участь у судовому розгляді як з точки зору принципу процесуальної рівності, так й самої процесуальної поведінки сторони провадження, та наголошує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження («Олександр Шевченко проти України», «Трух проти України», «Пономарьов проти України»).

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (ухвала Касаційного адміністративного суду Верховного Суду по справі №560/5541/20 від 17 листопада 2022 року).

За таких обставин, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Слід зазначити, що положення ст.268 КУпАП не містять заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачені ч.5 ст. 126, ч.1 ст. 130 КУпАП, без присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до положення ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

При цьому, на підставі задекларованого принципу, що міститься в ст. 7 КУпАП, кожній особі щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності гарантовано, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23 рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпція, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

За змістом ст.ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке порушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Диспозицією ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачено, що адміністративній відповідальності підлягають особи, за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частиною другою – четвертою цієї статті, а саме: ч. 2 ст. 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; ч. 3 ст. 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; ч. 4 ст. 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Відповідно до п. «а» п. 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Диспозицією ч.1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 3 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення за ознакою керування транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння та відмова від проходження відповідного огляду на стан сп`яніння.

Згідно з п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вина ОСОБА_1 , у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.5 ст. 126 КУпАП, підтверджується зібраними у справі доказами:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 726542 від 22.07.2026 року за ст. 130 КУпАП;

-даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 735189 від 02.08.2026 року за ч.5 ст. 126 КУпАП;

-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22.07.2026 року, відповідно до якого у водія ОСОБА_1 виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови, неприродна блідість шкіряного покрову обличчя;

-даними бази armor, відповідно до якого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 належить автомобіль BMW 520І НОМЕР_2 ;

-відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, відповідно до якого у водія ОСОБА_1 виявлені ознаки наркотичного сп`яніння та запропоновано пройти огляд у закладі охорони здоров`я, на що остання відповіла відмовою, після чого складений адміністративний матеріал. Під час спілкуванні із працівниками поліції, ОСОБА_1 не заперечувала щодо керування нею транспортним засобом та наявності ознак наркотичного сп`яніння;

-постановою серії ЕНА №6027093 від 27.10.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП;

-відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, відповідно до якого зупинено ОСОБА_1 , яка керувала транспортним засобом при цьому на вимогу поліцейського, права на керування не надала, протягом року притягувалась до адміністративної відповідальності за аналогічне правопорушення.

Вказані докази суд бере до уваги, так як вони не викликають сумнівів чи протиріч та підтверджують обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи відповідно до ст. 280 КУпАП.

Підстав вважати ці докази такими, що отримані з порушенням встановленого законом порядку, і давали б підстави визнавати встановлені обставини недійсними, у суду немає.

Відповідно до п. 12 Розділу ІІ Інструкції «про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 09.11.2015 № 1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Отже, в даному випадку інспектором поліції законно та обґрунтовано висунуто вимогу про проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння саме у закладі охорони здоров`я.

Під час складання матеріалів про адміністративне правопорушення, ознайомлення із протоколом про адміністративне правопорушення як за ст. 130 КУпАП, так і за ч.5 ст. 126 КУпАП ОСОБА_1 проставила особистий підпис та не навела будь-яких заперечень чи зауважень.

Дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130 та ч.5 ст. 126 КУпАП, доведена поза розумним сумнівом, оскільки в її діях наявні всі обов`язкові ознаки вищенаведених норм закону.

Водночас, уповноваженою особою до протоколу про адміністративне правопорушення додані копії постанови 758/17729/25 від 28.11.2025 року та 756/19541/25 від 12.12.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП та довідка старшого інспектора з о/д відділу адміністративної практики управління патрульної поліції у місті Києва ДПП старшого лейтенанта поліції Миколаєнко Н., відповідно до якої просить вважати вірним вчинення правопорушення передбаченого ч.3 ст. 130 КУпАП.

Разом з цим, довідка поліцейського не є самостійним, однозначним чи достатнім доказом у справі про адміністративне правопорушення, це лише внутрішній службовий документ, а поліцейський є зацікавленою особою, тому такий документ не вважається незалежним джерелом інформації.

Суд не в праві вийти за межі тих фактичних обставин, які були встановлені протоколом про вчинення адміністративного правопорушення. Якщо викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист особи та принципу рівності сторін процесу.

Протокол про адміністративне правопорушення по суті є обвинувальним актом на основі якого, в сукупності з іншими доказами, встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Особа має безумовне право чітко знати, у вчиненні якого адміністративного правопорушення його звинувачують. Ця інформація має бути надана своєчасно, у письмовій формі та зрозумілою мовою.

Отже, суд не може вийти за межі протоколу про адміністративного правопорушення, погіршити становище ОСОБА_1 та посилити відповідальність на підставі довідки поліцейського, оскільки це буде порушенням права на захист особи та не сприйнятим, в розумінні правової визначеності.

Крім того, ОСОБА_1 ознайомлена із змістом протоколу та надано їй копію, за звинуваченням у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП, при цьому в описі установлених даних п.7 протоколу не наведені ознаки повторності, які б відповідали диспозиції ч.2 ст.130 КУпАП або ч.3 ст. 130 КУпАП, про що вона поставив особисті підписи.

Положеннями ст. 7 КУпАП регламентовано, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Отже, у суду відсутні підстави для кваліфікування дій ОСОБА_1 за протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 за №726542, як за ч.2 ст. 130 так і за ч.3 ст. 130 КУпАП, оскільки у вказаному протоколі не викладено обов`язкових кваліфікуючих ознак таких правопорушень.

При вирішенні питання про накладення стягнення суд звертає увагу, що за правилами ч. 1 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.

Таким чином, зважаючи на вимоги ст.38 КУпАП строк для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.5 ст 126 КУпАП на час ухвалення постанови, закінчився, оскільки адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

Згідно з п. 7 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення припиняється в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Статтею 280 КУпАП встановлено обов`язок суду з`ясовувати при розгляді справи про адміністративне правопорушення: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ст. 284 КУпАП передбачено, що у справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про накладення адміністративного стягнення; про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 КУпАП; про закриття справи.

При цьому, постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 КУпАП.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що закриття провадження на підставі ст. 38, п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП можливе за одночасної наявності таких умов:

- вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення;

- сплив встановленого законом строку, перебіг якого розпочинається з дня вчинення адміністративного правопорушення (при триваючому правопорушенні - з дня його виявлення).

При цьому для обчислення встановленого законом строку для накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі у зв`язку з його спливом необхідним є встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення - протиправної, винної дії чи бездіяльності.

Тобто закриття провадження у справі за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП можливе лише за умови встановлення судом факту вчинення особою винної протиправної дії чи допущення винної протиправної бездіяльності, що підпадає під ознаки адміністративного правопорушення.

Наявність можливого адміністративного правопорушення, не доведеного та не підтвердженого належними та допустимими доказами, не може бути достатньою підставою для закриття провадження у справі відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП 02.08.2026 року, тобто на момент розгляду справи, строки накладення адміністративного стягнення минули.

За таких обставин провадження за ч.5 ст. 126 КУпАП підлягає закриттю у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення згідно зі ст. 38 та п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

При вирішені питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, суд враховує, ст. 23 КУпАП, відповідно до якого, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, враховуючи характер вчиненого порушення, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність судом не встановлені, суд дійшов висновку про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортним засобом, що відповідає санкції відповідної статті.

Вказане стягнення, відповідає вимогам ст. ст. 23, 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення і є необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 30 КУпАП позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.

Якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.

Враховуючи, що на ОСОБА_1 постановою Подільського районного суду міста Києва від 28.11.2025 року 758/17729/25 накладене стягнення у виді позбавлення права керування транспортним строком на 1 рік, постановою Оболонського районного суду міста Києва від 12.12.2025 року 756/19541/25 накладене стягнення у виді позбавлення права керування транспортним строком на 1 рік, та до закінчення строку дії яких ОСОБА_1 вчинила нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, відповідно до вимог ст. 30 КУпАП необхідно приєднати невідбуту частину стягнення.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», особою, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачується судовий збір.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.23, 30, 33, 36, 38, 40-1, 126 ч.5, 130, 247, 268, 280 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130, ч.5 ст. 126 КУпАП.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 126 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - закрити на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортним засобом на один рік.

На підставі ст. 30 КУпАП до призначеного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік приєднати невідбуту частину стягнення, призначеного постановою Подільського районного суду міста Києва від 28.11.2025 року 758/17729/25 та постановою Оболонського районного суду міста Києва від 12.12.2025 року 756/19541/25, та визначити загальний строк позбавлення права керування транспортними засобами у 1 рік 2 місяці 10 днів.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот п`ять) грн. 60 (шістдесят) коп.

Згідно ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі не сплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути пред`явлена до виконання на протязі трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Суддя: О.В. Лещенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua