Постанова від 11 листопада 2026 р. у справі №420/19785/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: реалізації податкового контролю

Дата: 11 листопада 2026 р.

Справа: №420/19785/26

Суддя: Федусик А.Г.

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/19785/26

Перша інстанція: суддя Стефанов С.О.,

повний текст судового рішення

складено 11.09.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Федусика А.Г.,

суддів: Семенюка Г.В. та Шляхтицького О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2026 року у справі за адміністративним позовом Компанії "СПОРТЕКС" ТОВ до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Компанія “Спортекст” Товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі – ГУДПС), Державної податкової служби України (далі – ДПСУ) та просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУДПС з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування (далі ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН, Реєстр) від 20.01.2026 року №13576648/24539554 про відмову у реєстрації податкової накладної (далі ПН) від 30.11.2025 року №3013 в ЄРПН;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУДПС з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 20.01.2026 року №13576651/24539554 про відмову у реєстрації ПН від 31.10.2025 року №2807 в ЄРПН;

- зобов`язати ДПСУ зареєструвати в ЄРПН ПН: №2807 від 31.10.2025 року на суму 516504,44 грн, в тому числі ПДВ 86084,07 грн, №3013 від 30.11.2025 року на суму 518327,12 грн., в тому числі ПДВ 86387,85 грн, датою їх фактичного подання на реєстрацію.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2026 року позов задоволено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, ГУДПС подало апеляційну скаргу, в якій зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просив його скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову повністю.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що у ході здійснення економічної діяльності ТОВ (Комісіонер) уклало з ТОВ “ПУМА УКРАЇНА” (Комітент) договір комісії №070823К від 07.08.2023 року з додатковими угодами до нього. Згідно якого Комітент зобов`язується передати Комісіонеру на комісійних умовах продукцію, а Комісіонер у свою чергу зобов`язується за винагороду укласти від власного імені правочини щодо продажу продукції (отриманої від Комітента).

В рамках договору комісії п.2.3. продукція передається партіями. Повний перелік (асортимент), кількість та вартість продукції, що входить до складу відповідної партії та дата її передачі Комісіонеру - додатково погоджується сторонами та відображається у відповідних письмових документах (специфікаціях). Сторони погодили що передача кожної окремої партії продукції може здійснюватися частками та за різними видатковими накладними.

П. 2.9.1 передбачено, що доставка товару на склад Комісіонера, що знаходиться за адресою Київська область, с.Погреби, вул.Погребський шлях, 29 здійснюється Комітентом власними силами та за власний рахунок.

Згідно п.4.4. договору комісії в редакції згідно додаткової угоди №6 від 01.09.2025 року за виконання умов даного договору Комітент зобов`язаний сплатити Комісіонеру винагороду в розмірі, що дорівнює 5,5 % від оптової ціни (вартості) продукції, переданої Комітентом Комісіонеру. Для розрахунку вказаної винагороди приймається вартість продукції, що вказана у видаткових накладних або коригуючих видаткових накладних (у випадках проведення переоцінки).

Відповідно до п.п.4.5 договору виплата винагороди здійснюється шляхом утримання належних Комісіонерові сум з отриманих за реалізовану продукцію коштів.

Пунктом 4.6 договору встановлено, що грошові кошти за реалізований товар виплачуються Комісіонером Комітенту щотижнево, кожної календарної п`ятниці, за реалізацію товару у відповідний попередній період сім календарних днів, та кожного останнього числа кожного місяця незалежно від дня тижня за реалізований товар в період від останньої п`ятниці до передостаннього дня кожного календарного місяця.

Підпунктом 4.6.1 п. 4.6. Договору визначено, що у випадку, якщо визначені у п. 4.6. цього Договору дні розрахунків за реалізований товар припадають на святкові та/або неробочі банківські дні, то Комісіонер зобов`язаний здійснити відповідні платежі у робочі банківські дні, що передують відповідним та святковим дням та за відповідний скорочений період від попередньої календарної п`ятниці до платіжного дня, в якому здійснювався продаж товару. В такому випадку розрахунковий семиденний період, що визначений у п. 4.6. цього Договору автоматично збільшується на кількість днів до дати наступного платежу.

Згідно п.4.7 договору, з метою проведення належних розрахунків та контролю Комітента за виконанням Комісіонером умов цього договору Комісіонер зобов`язується у термін 5-ти робочих днів, що відраховуються з дня завершення кожного календарного місяця, надати Комітенту звіт Комісіонера про виконання умов даного договору.

Так, колекція сезонного товару осінь-зима 2025 року була поставлена Комітентом на склад Комісіонера, що знаходиться за адресою Київська область, с.Погреби, вул.Погребський шлях, 29, партіями починаючи з серпня по жовтень 2025 року, що підтверджується видатковими накладними за серпень 2025 року в кількості 9 шт. (№1585886848 від 11.08.2025, №1585889660 від 19.08.2025р, №1585889661 від 19.08.2025р., №1585902354 від 20.08.2025р., №1585928067 від 28.08.2025р., №1585928068 від 28.08.2025р., №1585928069 від 28.08.2025р., №1585928070 від 28.08.2025р., №1585928071 від 28.08.2025р.), за вересень 2025 року в кількості 2 шт. (№1586005217 від 23.09.2025р., №1585950413 від 04.09.2025р.), за жовтень 2025 року в кількості 7 шт. (№1586060418 від 14.10.2025р., №1586060419 від 14.10.2025р., №1586080935 від 20.10.2025р., №1586080936 від 20.10.2025р., №1586080942 від 20.10.2025р., №1586096162 від 29.10.2025р.).

На підставі вказаних операцій Комітентом було складено та зареєстровано зведені податкові накладні.

Зведена податкова накладна за серпень від 28.08.2025 року №8000647 - загальна сума, що підлягає сплаті, з урахуванням податку на додану вартість за основною ставкою 57515442,60 грн, в том числі ПДВ 9585907,10 грн.

Зведена податкова накладна за вересень від 29.10.2025 року №8194900 - загальна сума, що підлягає сплаті, з урахуванням податку на додану вартість за основною ставкою 25799073,50 грн, в том числі ПДВ 4299845,50 грн.

Зведена податкова накладна за жовтень від 23.09.2025 року №8082045 - загальна сума, що підлягає сплаті, з урахуванням податку на додану вартість за основною ставкою 5295439,80 грн, в том числі ПДВ 882573,30 грн.

На виконання умов зазначеного договору комісії №070823К від 07.08.2023 року між позивачем – Комісіонером та Комітентом кожного місяця на підставі проведених оплат за реалізований товар, що підтверджувалися банківськими виписками, було підписано звіт – акт про реалізацію товару на комісії за такий період.

Таким чином підтверджувалося виконання зобов`язань позивачем перед Комітентом і законність права на отримання комісійної винагороди за надані послуги за договором комісії. По кожному випадку отримання комісійної винагороди кожного місяця Комісіонер формував акти здачі-приймання наданих послуг та подавав податкову накладну на реєстрацію.

Так, за період з 01.10.2025 року по 31.10.2025 року та з 01.11.2025 року по 30.11.2025 року розмір комісійної винагороди становив:

- за жовтень 2025 року позивачем було реалізовано товарів на суму 9390990,00 грн., з яких комісійне винагорода Комісіонера склала 5,5 %, що складає 516504,45 гривень, в тому числі ПДВ 86084,08 гривень. Звіт-акт про реалізацію товару на комісії за період з 01.10.2025 року по 31.10.2025 року було підписано сторонами електронними підписами через систему Е-документ. Комісійну винагороду було утримано Комісіонером з суми отриманих коштів за реалізований в жовтні 2025 року товар;

- за листопад 2025 року позивачем було реалізовано товарів на суму 9424129,50 грн., з яких комісійне винагорода Комісіонера склала 5,5 %, що складає 518327,12 гривень, в тому числі ПДВ 86387,85 гривень. Звіт-акт про реалізацію товару на комісії за період з 01.11.2025 року по 30.11.2025 року від 30.11.2025 року було підписано сторонами електронними підписами через систему Е-документ. Комісійну винагороду було утримано Комісіонером з суми отриманих коштів за реалізований в листопаді 2025 року товар.

За результатами господарських операцій сторони сформували два акти здачі приймання наданих послуг №137 від 31.10.2025 року та №174 від 30.11.2025 року, які було підписано сторонами електронними підписами через систему Е-документ.

На виконання вимог ПК України, ТОВ склало та направило до податкового органу для реєстрації в ЄРПН дві податкові накладні: №2807 від 31.10.2025 року на суму 516504,44 грн, в тому числі ПДВ 86084,07 грн, №3013 від 30.11.2025 року на суму 518327,12 грн., в тому числі ПДВ 86387,85 грн.

11.11.2025 року ТОВ отримало квитанцію про реєстрацію ПН №2807, та 12.12.2025 року отримало квитанцію про реєстрацію ПН №3031, де було зазначено про зупинення їх реєстрації.

Підставою для зупинення зазначено: відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація ПН/РК в ЄРПН зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 46.42, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Було запропоновано надати пояснення та копії документів, наведені у наведений у пункті 5 Порядку №520, щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

На виконання п.11 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затвердженого Постановою КМ України від 11.12.2019 року №1165, для підтвердження реєстрації спірних ПН ТОВ 12 січня 2026 року подала до комісії регіонального рівня повідомлення №1 та №2 про подання пояснень та копій документів щодо ПН №2807 від 11.11.2025 року та №3013 від 12.12.2025 року, реєстрацію яких зупинено, з додатками в кількості 6 копій документів до кожного пояснення.

За результатами розгляду поданих документів, рішенням Комісії ГУДПС з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 20 січня 2026 року №13576651/24539554 відмовлено у реєстрації ПН №2807 від 31.10.2025 року на суму 516504,44 грн, в тому числі ПДВ 86084,07 грн, у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, відсутні документи, які підтверджують отримання товару по договору комісії специфікація, товарно-транспортна накладна, акт приймання-передачі.

Рішенням Комісії ГУДПС з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 20.01.2025 року №13576648/24539554 відмовлено у реєстрації ПН №3013 від 30.11.2025 року на суму 518 327,12 грн., в тому числі ПДВ 86387,85 грн., у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, відсутні документи, які підтверджують отримання товару по договору комісії. специфікація, товарно-транспортна накладна, акт приймання-передачі.

Винесення вказаних рішень про відмову в реєстрації ПН і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Приймаючи оскаржуване рішення та задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Вживання податковим органом загального посилання на ненадання первинних документів без конкретизації, не може вважатись обґрунтованим.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

За відсутності чіткої вимоги щодо документів, які контролюючий орган вважав необхідними для реєстрації податкової накладної, в квитанції про зупинення реєстрації ПН на позивача не може бути перекладена відповідальність у вигляді відмови в її реєстрації.

Вирішення питання щодо правомірності рішення про відмову у реєстрації ПН/РК безпосередньо пов`язане з питанням щодо правомірності зупинення реєстрації ПН/РК, як передумови прийняття зазначеного рішення.

Відсутність у квитанції про зупинення реєстрації ПН інформації, які саме документи слід надати до контролюючого органу для її реєстрації, фактично ставить платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування існуючих на думку відповідача ризиків.

Позивач же надає контролюючому органу копії документів на власний розсуд, оскільки відповідачем в квитанції про зупинення реєстрації ПН не зазначено які саме конкретно документи необхідно подати.

Суд зазначив, що Комісія з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН ГУДПС, приймаючи рішення про відмову в реєстрації ПН в ЄРПН, з огляду на те, що позивачем надано копії документів, складених із порушенням законодавства, не зазначила в чому ж полягають зазначені порушенням законодавства.

При цьому суд зауважив, що саме лише зазначення про складання документів із порушенням та/або відсутність документів не є достатньою та законною підставою для відмови в реєстрації ПН, оскільки контролюючий орган має зазначити об`єктивні обставини, які перешкоджають їх реєстрації з урахуванням відсутності таких документів, при цьому надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції і вважає їх такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, з огляду на таке.

Відповідно до ст.201.16 ПК України реєстрація ПН/РК в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених КМУ.

Так, Постановою КМУ від 11 грудня 2019 року №1165 було затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, яким передбачено, що у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації ПН/РК, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації (п.10 Порядку).

Крім того, вказаним Порядком затверджено Критерії ризиковості здійснення операції, одним з яких передбачено наступний критерій (1): «Відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в ПН, поданій для реєстрації в Реєстрі, у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у ПН/РК на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих ПН/РК, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в ПН/РК, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС».

Також, наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 року №520 було затверджено "Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН", яким передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством (п.5).

Крім того, пунктом 11 вказаного порядку передбачено підстави прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН. Так, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для зупинення реєстрації спірних ПН стало те, що платник податку, яким подано їх до реєстрації, відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Також, позивачу було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеній у ПН для розгляду питання прийняття рішення про їх реєстрацію/відмову в реєстрації.

При цьому, підставою для прийняття рішень про відмову в реєстрації ПН стало те, що платником податків надано копії документів, складені із порушенням законодавства.

Разом з тим, податковим органом не зазначено які саме документи складені з порушенням і які саме порушення вони містять.

Колегія суддів наголошує, що в квитанціях про зупинення реєстрації спірних ПН відповідачем було зазначено повний перелік документів, передбачений п.5 Порядку №520, замість конкретного переліку документів відповідно до змісту господарської операції, необхідного для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію цих ПН. Також, у вказаній квитанції не зазначено відносно чого мають бути викладені пояснення платника податків для того, щоб реєстрація ПН стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам пп.3 п.11 Порядку №1165.

У постановах від 03.11.2021 року у справі №360/2460/20, від 29.06.2022 року у справі №380/5383/21, від 27.07.2022 року у справі №520/15348/2020, від 16.09.2022 року у справі №380/7736/21, від 25.11.2022 року №320/3484/21 Верховний Суд зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання ПН до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації ПН, а не довільно, на власний розсуд.

Колегія суддів, з урахуванням матеріалів справи, не може погодитись з висновками податкового органу щодо не надання (в цілому, на даній стадії податкового контролю та виключно щодо взаємовідносин з вищевказаним контрагентом) позивачем документів в обсязі, необхідному для реєстрації ПН, з огляду на таке.

Положеннями ст.1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” передбачено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ст.4 вказаного Закону бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема, на принципах повного висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі; превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Відповідно до ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вже зазначалось вище та вбачається з матеріалів справи, між ТОВ (Комісіонер), та ТОВ “ПУМА УКРАЇНА” (Комітент), укладено договір комісії №070823К від 07.08.2023 року з додатковими угодами до нього. Згідно якого Комітент зобов`язується передати Комісіонеру на комісійних умовах продукцію, а Комісіонер у свою чергу зобов`язується за винагороду укласти від власного імені правочини щодо продажу продукції (отриманої від Комітента).

Крім того, справа містить копії документів про підтвердження реальності здійснення господарських операцій по вказаних ПН, а саме: акти наданих послуг за період жовтень №137 від 31.10.2025 року, листопад №174 від 30.11.2025 року; звіти-акти про реалізацію товару на комісії, складені Комісіонером та затверджені Комітентом за жовтень від 31.10.2025 року та листопад від 30.11.2025 року; банківські виписки про розрахунки з ТОВ “ПУМА Україна” за наданий на комісію товар за період жовтень 2025 року, листопад 2025 року, які є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію в ЄРПН спірних ПН, оскільки дозволяють встановити умови здійснення комісіонером реалізації належних комітенту товарів та отримання винагороди за надані послуги по реалізації товарів, щодо яких ДПС не надано відповідної оцінки чи заперечень.

Таким чином, враховуючи все вищезазначене у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що подана позивачем первинна документація (в цілому, на даній стадії податкового контролю та виключно щодо взаємовідносин з вказаним контрагентом) відповідає вимогам закону за формою, змістом та обсягом (іншого в ході розгляду справи відповідачами доведено не було), а тому податковий орган не мав правових підстав для відмови в реєстрації ПН та винесення спірних рішень про відмову в їх реєстрації.

Окремо колегія суддів зазначає, що наявність первинної документації та її не/належна якість є вагомою обставиною, однак на даному етапі податкового контролю, та з урахуванням його виду та способу, не завжди є вирішальною та ключовою при здійсненні моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків.

Верховний Суд в постанові від 18 лютого 2020 року у справі №360/1776/19 зазначив, що здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Наведені обставини мають ґрунтовне значення, оскільки відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

В контексті зазначеного суд наголошує, що правовий акт індивідуальної дії - це виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, який не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків лише чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому (яким) він адресований.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових обов`язків, обумовлених цими актами; при цьому за умов відповідності такого акту нормам чинного законодавства.

Наведене узгоджується з висновками, визначеними в постанові Верховного Суду від 02 липня 2019 року, по справі №140/2160/18.

Наведені мотиви підтверджується також наступними змінами у п.17 Порядку №1165, внесеними Постановою КМУ 23.12.2022 р. №1428, відповідно до яких п.17 Порядку доповнено абзацом такого змісту: "У разі прийняття рішення про неврахування таблиці даних платника у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, що стала підставою для неврахування таблиці даних платник податку, а саме: тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку".

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ТОВ про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання зареєструвати ПН є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо спірних правовідносин.

Доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішення, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2026 року – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. Федусик

СуддіГ.В. Семенюк О.І. Шляхтицький

Оригінал: reyestr.court.gov.ua