Постанова від 10 листопада 2026 р. у справі №420/18066/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 10 листопада 2026 р.

Справа: №420/18066/26

Суддя: Тарновецький І.І.

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/18066/26

Головуючий в 1 інстанції: Радчук А.А.

Дата і місце ухвалення: 31 серпня 2026 року, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Тарновецького І.І.,

суддів: Бойка А.В.,

Шевчук О.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2026 року у справі № 420/18066/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нової довідки про розмір його грошового забезпечення, розрахованого відповідно до вимог статей 9, 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» і постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із зазначенням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, розрахованих шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684 грн), встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до зазначеної постанови, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, обчислених з урахуванням розмірів окладів станом на 2023 рік, для перерахунку пенсії з 01 лютого 2023 року;

- зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нову довідку про розміри його грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, розрахованих шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684 грн) на відповідний тарифний коефіцієнт, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, а саме надбавки за особливості проходження служби у розмірі 40 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років і премії у розмірі 255 відсотків посадового окладу, які встановлені на 2023 рік, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01 лютого 2023 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2026 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , розрахованого відповідно до вимог статей 9, 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови № 704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2023 рік, для перерахунку пенсії з 01 лютого 2023 року.

Зобов`язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нову довідку про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 року у відповідності до вимог статей 9, 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови № 704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які встановлені на 2023 рік, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01 лютого 2023 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Адміністрації Державної прикордонної служби України судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Адміністрація Державної прикордонної служби України подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців або введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України.

На думку апелянта, відповідно до частини четвертої статті 63 зазначеного Закону та частини четвертої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» виключно Кабінету Міністрів України надано право встановлювати умови, порядок та розміри перерахунку пенсій, а також розміри грошового забезпечення діючих військовослужбовців.

Апелянт вказує, що станом на 01 січня 2023 року не відбулося підвищення фактично отримуваного діючими військовослужбовцями, які проходять службу на посадах, аналогічних посаді позивача, грошового забезпечення, а Кабінетом Міністрів України не приймалося рішення про перерахунок пенсій військовослужбовцям у зв`язку з таким підвищенням.

Апелянт наголошує, що статтями 43 та 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено дві окремі, самостійні процедури, а саме обчислення пенсії при її призначенні та перерахунок вже призначеної пенсії у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення діючих військовослужбовців, посилаючись при цьому на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 16 жовтня 2019 року у справі № 240/5401/18, а також на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 28 листопада 2022 року у справі № 820/3451/18, щодо підстав для перерахунку раніше призначеної пенсії.

Також апелянт, посилаючись на постанову Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 826/1647/16, вказує, що обов`язковою умовою визнання протиправним управлінського волевиявлення суб`єкта владних повноважень є доведеність факту порушення прав особи, тоді як права позивача відповідачем не порушено.

Крім того, апелянт зазначає, що починаючи з 01 березня 2018 року розміри посадових окладів та окладів за військовими званнями діючих військовослужбовців визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року (1762 грн), а будь-яких списків осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії, від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Адміністрації Державної прикордонної служби України не надходило.

Справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог сторонами не оскаржується, а тому в цій частині колегією суддів не переглядається.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та з 04 жовтня 2008 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (пенсійна справа № 1510003682, Державна прикордонна служба України).

20 березня 2026 року позивач звернувся до Адміністрації Державної прикордонної служби України із заявою, в якій просив підготувати та направити до органу Пенсійного фонду України довідку про розміри його грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, для здійснення перерахунку пенсії з 01 лютого 2023 року.

Листом від 15 квітня 2026 року № 09/Є-3337/7729 Адміністрація Державної прикордонної служби України повідомила позивача про відсутність підстав для підготовки такої довідки, оскільки станом на 01 січня 2023 року відсутня подія підвищення фактично отримуваних діючим військовослужбовцем, який посідає відповідну (аналогічну) штатну посаду, розмірів основних та додаткових видів грошового забезпечення, а Кабінетом Міністрів України не приймалося рішення щодо перерахунку пенсій.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що з 29 січня 2020 року, тобто з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/6453/18, відновлено дію пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 у первинній редакції, що передбачає визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Суд першої інстанції зазначив, що у зв`язку зі збільшенням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2023 року, у позивача виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням оновлених розмірів окладів, а внесені постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481 зміни до пункту 4 постанови № 704, які набрали чинності 20 травня 2023 року, не мають зворотної дії в часі.

Водночас суд першої інстанції визнав передчасними вимоги позивача щодо зазначення в довідці конкретних розмірів надбавки за особливості проходження служби та премії, оскільки спір виник з приводу обов`язку відповідача видати оновлену довідку, а не з приводу її змісту, а судовому захисту підлягають порушені права, а не ті, що можливо будуть порушені в майбутньому.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною третьою статті 46 Конституції України визначено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Частиною п`ятою статті 17 Конституції України встановлено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення та своєчасно.

Умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян України, які перебували на військовій службі, визначаються Законом України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі – Закон № 2262-XII).

Відповідно до частини першої статті 1-1 Закону № 2262-XII законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб базується на Конституції України і складається з Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», цього Закону, Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них.

Згідно з частиною другою статті 1-1 Закону № 2262-XII зміна умов і норм пенсійного забезпечення, передбачених цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Частиною третьою статті 43 Закону № 2262-XII передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року – страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини третьої статті 51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі – Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інше забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія) та одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною четвертою статті 9 Закону № 2011-XII встановлено, що грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця та виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

На виконання положень Закону № 2262-XII постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі – Порядок № 45).

Пунктом 1 Порядку № 45 встановлено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-XII, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку № 45 передбачено, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені зі служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Аналіз наведених норм свідчить, що обов`язок підготовки та подання до органу Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії покладено на державний орган, з якого особа звільнилася зі служби, а без такої довідки перерахунок пенсії органом Пенсійного фонду України не може бути проведений.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі – постанова № 704), яка набрала чинності 01 березня 2018 року, затверджено нові умови та розміри грошового забезпечення військовослужбовців, у тому числі військовослужбовців Державної прикордонної служби України.

Пунктом 4 постанови № 704 у первинній редакції було встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня календарного року), на тарифні коефіцієнти, наведені у додатках 1, 12, 13 і 14 до цієї постанови.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі – постанова № 103) внесено зміни до пункту 4 постанови № 704, відповідно до яких для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями застосовувався розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року.

Судовим рішенням у справі № 826/6453/18, яке набрало законної сили 29 січня 2020 року, визнано протиправним та нечинним, зокрема, пункт 6 постанови № 103, яким було внесено відповідні зміни до пункту 4 постанови № 704.

Відповідно до частини другої статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, з 29 січня 2020 року відновлено дію пункту 4 постанови № 704 у первинній редакції, тобто в редакції, що передбачає визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідні тарифні коефіцієнти.

Законом України від 03 листопада 2022 року № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2023 року у розмірі 2684 грн.

Отже, у зв`язку зі збільшенням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, порівняно з розміром, установленим на 01 січня 2018 року (1762 грн), відбулася зміна розрахункової величини, що застосовується для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців.

Така зміна в силу прямої вказівки пункту 4 постанови № 704 у первинній редакції зумовлює зміну розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями відповідних категорій військовослужбовців, а відтак і зміну грошового забезпечення, з якого обчислюються пенсії відповідно до Закону № 2262-XII.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704» (далі – постанова № 481) абзац перший пункту 4 постанови № 704 викладено в новій редакції, за якою розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 грн, що відповідає прожитковому мінімуму для працездатних осіб, встановленому законом на 01 січня 2018 року, та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Постанова № 481 набрала чинності 20 травня 2023 року.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у рішенні від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 зазначив, що дія нормативно-правового акта в часі починається з дня набрання ним чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Отже, зміни, внесені до пункту 4 постанови № 704 постановою № 481, поширюються лише на правовідносини, що виникли після 20 травня 2023 року, та не впливають на право позивача на перерахунок пенсії з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, за період до набрання чинності постановою № 481.

Подібні правові висновки щодо застосування норм права у спірних правовідносинах неодноразово висловлював Верховний Суд, зокрема у постановах від 11 лютого 2021 року у справі № 240/11952/19, від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21 та від 12 вересня 2022 року у справі № 500/1813/21.

У зазначених постановах Верховний Суд дійшов висновку, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, у осіб з числа колишніх військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, на тарифні коефіцієнти, а відмова у видачі такої довідки є протиправною.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Колегія суддів також враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 12 вересня 2022 року у справі № 500/1813/21, про те, що встановлене пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини не впливає на спірні правовідносини, оскільки розрахунковою величиною для визначення посадових окладів відповідно до постанови № 704 є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня календарного року.

Доводи апелянта про те, що перерахунок пенсії можливий лише у разі фактичного підвищення грошового забезпечення діючих військовослужбовців на підставі окремого рішення Кабінету Міністрів України, колегія суддів відхиляє.

Механізм визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, встановлений пунктом 4 постанови № 704 у первинній редакції, сам по собі є рішенням Кабінету Міністрів України, яким визначено, що такі розміри щорічно змінюються залежно від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня відповідного календарного року.

Зміна розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб законом про Державний бюджет України на відповідний рік у такому випадку автоматично зумовлює зміну розмірів окладів, що входять до складу грошового забезпечення, без необхідності прийняття Кабінетом Міністрів України додаткового рішення.

Та обставина, що і після 29 січня 2020 року розміри посадових окладів діючим військовослужбовцям фактично визначалися виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня 2018 року, є наслідком застосування нормативного положення, визнаного протиправним та нечинним у судовому порядку, а тому не може бути підставою для обмеження права позивача на перерахунок пенсії.

Колегія суддів зазначає, що невиконання суб`єктом владних повноважень обов`язку щодо застосування нормативно-правового акта в чинній редакції не може мати наслідком позбавлення особи права, гарантованого законом.

Посилання апелянта на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 16 жовтня 2019 року у справі № 240/5401/18, а також на постанови Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 826/1647/16 і від 28 листопада 2022 року у справі № 820/3451/18 колегія суддів не бере до уваги, оскільки вказані постанови ухвалені за інших фактичних обставин та не стосуються питання застосування пункту 4 постанови № 704 у первинній редакції після набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/6453/18, а порушення прав позивача внаслідок відмови у видачі довідки у цій справі встановлено.

Розмежування процедур обчислення пенсії при її призначенні та перерахунку вже призначеної пенсії, на яке посилається апелянт, не спростовує висновків суду першої інстанції, оскільки позивач просив саме про видачу довідки для перерахунку пенсії відповідно до статті 63 Закону № 2262-XII у зв`язку зі зміною розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням за аналогічною посадою.

Також колегія суддів не погоджується з доводами апелянта про те, що відсутність списків осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії, від органу Пенсійного фонду України звільняє його від обов`язку підготовки довідки.

Як убачається з матеріалів справи, позивач особисто звернувся до Адміністрації Державної прикордонної служби України із заявою про видачу довідки, а відповідач, розглянувши таку заяву по суті, відмовив у її видачі з підстав, які колегія суддів визнає необґрунтованими.

За таких обставин відмова Адміністрації Державної прикордонної служби України у підготовці та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідки про розміри грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2023 року є протиправною.

Колегія суддів погоджується і з обраним судом першої інстанції способом захисту порушеного права позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача – суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Обов`язок щодо підготовки довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії відповідно до Порядку № 45 не є дискреційним повноваженням відповідача, а тому зобов`язання Адміністрації Державної прикордонної служби України підготувати та надати таку довідку є належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача.

При цьому суд першої інстанції не визначив конкретних розмірів надбавок і премії, які мають бути зазначені у довідці, а відмовив у задоволенні позову в цій частині як передчасному, що свідчить про відсутність втручання суду у повноваження відповідача.

Відповідно до статті 6 КАС України та статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 08 листопада 2005 року у справі «Кечко проти України» (заява № 63134/00) зазначив, що якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.

Колегія суддів також враховує, що, як неодноразово зазначав Європейський суд з прав людини, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2011 року, заява № 4909/04).

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції та не свідчать про неправильне застосування ним норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які призвели чи могли призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги Адміністрації Державної прикордонної служби України та скасування рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2026 року.

З огляду на результат апеляційного розгляду підстави для нового розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись ст. ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст. ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2026 року у справі № 420/18066/26 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий: І.І. Тарновецький

Судді: А.В. Бойко

О.А. Шевчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua