Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №160/4418/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: погашення податкового боргу, з них

Дата: 14 вересня 2026 р.

Справа: №160/4418/26

Суддя: Дурасова Ю.В.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 вересня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/4418/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2026 року (головуючий суддя Кучугурна Н.В.)

у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до відповідача ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, 25.02.2026 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , просив:

- стягнути податковий борг з платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 до бюджету в сумі 558 237,74 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач ОСОБА_1 має податковий борг у вказаній сумі, який утворився в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань. Відповідачем сума податкового боргу у добровільному порядку не сплачена.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; установлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Вказана ухвала була направлена на адресу відповідача рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Проте, вказане відправлення було повернуто на адресу суду з відміткою відділення поштового зв`язку: «за закінченням встановленого терміну зберігання».

Згідно з ч. 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Застосовуючи по аналогії закону до спірних правовідносин ч. 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України та ч. 1 ст. 131 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи, що направлену відповідачу копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду повернуто до суду з незалежних від суду причин, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач вважається таким, що належно повідомлений про розгляд справи.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2026 року позов – задоволено.

Стягнуто з платника податків – фізичної особи ОСОБА_1 до бюджету податковий борг у сумі 558237 грн 74 коп.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Вказує, що суд першої інстанції розглянув справу за її відсутності без належного повідомлення про відкриття провадження та розгляд справи, унаслідок чого вона була позбавлена можливості подати відзив, докази та заперечення. Зазначає, що поштове відправлення з ухвалою про відкриття провадження повернулося до суду із відміткою про закінчення строку зберігання, а тому не підтверджує її обізнаності про судове провадження. Крім того, зазначає про здійснення сплати податку на нерухоме майно, що підтверджується платіжними документами, які нею додаються до апеляційної скарги, та заперечує щодо розміру заявленого податкового боргу.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Зазначив, що доводи скаржника щодо сплати податку не підтверджені належними доказами, а подані в апеляційній інстанції докази не підлягають дослідженню без обґрунтування неможливості їх подання до суду першої інстанції. Вказує, що податкові повідомлення-рішення не оскаржувалися, а нараховані грошові зобов`язання є узгодженими. Крім того, часткова сплата податку не свідчить про погашення всієї суми боргу, а решта заборгованості залишається несплаченою та підлягає стягненню. Вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та дотримався норм процесуального права щодо повідомлення відповідача.

Згідно статті 309 КАС України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

Згідно ч.2 ст. 309 КАС України суд апеляційної інстанції ухвалою від 31.08.2026 продовжив строк розгляду даної справи на 15 днів.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

В інтегрованих картках платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 обліковується незаявлений до суду податковий борг у сумі 558 237,74 грн, а саме:

1. Заборгованість з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості (код платежу 18010300), яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 472 567,73 грн, відповідно до:

- податкового повідомлення-рішення №0450776-2411-0462-UА12020010000033698 від 18.04.2025 в сумі 46 467,63 грн;

- податкового повідомлення-рішення №0450866-2411-0462-UА12020010000033698 від 18.04.2025 у сумі 107 866,65 грн;

- податкового повідомлення-рішення №0450864-2411-0462-U412020010000033698 від 18.04.2025 у сумі 139 529,00 грн;

- податкового повідомлення-рішення №0450868-2411-0462- UА12020010000033698 від 18.04.2025 у сумі 114 306,45 грн;

- податкового повідомлення-рішення №0450778-2411-0462- UА12020010000033698 від 18.04.2025 у сумі 64 398,00 грн;

2. Заборгованість з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості (код платежу 18010200), яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 85670,01 грн, відповідно до:

- податкового повідомлення-рішення №0450777-2411-0462- UА12020010000033698 від 18.04.2025 у сумі 16 569,00 грн;

- податкового повідомлення-рішення №0450863-2411-0462- UА12020010000033698 від 18.04.2025 у сумі 17 949,75 грн;

- податкового повідомлення-рішення №0450865-2411-0462- UА12020010000033698 від 18.04.2025 у сумі 18 502,05 грн;

- податкового повідомлення-рішення №0450775-2411-0462- UА12020010000033698 від 18.04.2025 у сумі 13 042,56 грн;

- податкового повідомлення-рішення №0450867-2411-0462- UА 12020010000033698 від 18.04.2025 у сумі 19 606,65 грн.

У зв`язку з несплатою відповідачем до бюджету сум податкового боргу, була сформована податкова вимога від 22.10.2025 №0034359-1309-0436, яка була направлена на адресу відповідача засобами поштового зв`язку та отримана нею 18.11.2025, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення, копія якого наявна у матеріалах справи.

Позивач вважає протиправною несплату відповідачем у встановлений законом строк узгоджених грошових зобов`язань, унаслідок чого утворився податковий борг 558 237,74 грн, який у добровільному порядку не погашено.

Суд першої інстанції позов задовольнив.

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.

Підпункт 14.1.39. п.14.1. ст.14 ПК України встановлює, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.п.14.1.156. п.14.1. ст.14 ПК України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з п.п.14.1.175. п.14.1. ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст. 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

За п. 38.1. ст. 38 ПК України, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п. 31.1. ст. 31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1. статті 57 ПК України).

Згідно з п. 57.3. ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1. - 54.3.6. пункту 54.3. статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до пункту 59.1. статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.4. ст.59 Податкового кодексу України).

Пунктом 59.5. статті 59 ПК України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

У зв`язку з несплатою відповідачем до бюджету сум податкового боргу, була сформована податкова вимога від 22.10.2025 №0034359-1309-0436, яка була направлена на адресу відповідача засобами поштового зв`язку та отримана нею 18.11.2025, про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення, наявна у матеріалах справи.

Доказів оскарження зазначеної податкової вимоги до матеріалів справи не надано.

За п. 42.2. ст. 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відповідно до п.95.1. ст.95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з п.п.95.2., 95.3. ст.95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.

Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження (п.87.11. ст.87 ПК України).

Матеріалами справи підтверджується, що за відповідачем обліковується податковий борг у розмірі 558237,74 грн.

Наявність вказаного податкового боргу відповідачем не оскаржувалась.

При цьому, матеріали справи не містять доказів слати зазначеного податкового боргу.

Як наслідок, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 558237,74 грн.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову.

Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи відповідача спростовуються доводами, викладеними позивачем та нормами законодавства, що регулює дані правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст. 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2026 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та в силу ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Головуючий - суддя Ю.В. Дурасова

суддя Л.А. Божко

суддя О.М. Лукманова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua