Вирок від 11 листопада 2026 р. у справі №695/1512/26 — Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Суд: Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Хуліганство

Дата: 11 листопада 2026 р.

Справа: №695/1512/26

Суддя: Апанасенко К. І.

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/1512/26

Номер рядка у звіті 238

12 листопада 2026 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноша кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026255320000144 від 13.03.2026, за обвинувальним актом стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Скориківка Золотоніського району Черкаської області, громадянина України, одруженого, не працюючого, освіта середня, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , судимості не має,

який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.263, ч. 4 ст. 296 Кримінального кодексу України,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 у лютому 2026 року, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , діючи з прямим умислом, без передбаченого законом дозволу, в порушення Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576, та Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622, саморобним способом виготовив металевий предмет, що відповідно до висновку експерта є холодною зброєю ударно-дробильної дії – шестопером, який в подальшому без передбаченого законом дозволу переносив при собі, а також перевозив на велосипеді, до моменту його виявлення та вилучення 12.03.2026 у період часу з 16 год. 10 хв. до 16 год. 30 хв працівниками Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області під час огляду місця події поблизу будинку № 215 по вул. Шевченка в м. Золотоноша, Черкаської області.

Отже, ОСОБА_4 незаконно виготовив та носив холодну зброю без передбаченого законом дозволу, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 263 КК України.

Він же, 12.03.2026 близько 15 години 16 хвилин, перебуваючи у громадському місці, а саме по вул. Шевченка в м. Золотоноша Черкаської області, неподалік будинку № 215, умисно, з хуліганських мотивів, тобто з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, ігноруванням правил взаємоповаги, засад моральності, грубо порушуючи громадський порядок, прагнучи показати свою зневагу до таких правил і норм поведінки, висловлювався нецензурною лайкою відносно працівників Управління поліції охорони в Черкаській області ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які перебували при виконанні своїх службових обов`язків та здійснювали патрулювання на службовому автомобілі Національної поліції України Citroen C-Elysee, реєстраційний номер НОМЕР_2 , після чого, із застосуванням холодної зброї, а саме, металевого предмету, який відповідно до висновку експерта є холодною зброєю ударно-дробильної дії – шестопером, наніс його верхньою частиною, на якій розташовані шість шипів, один удар в лобове скло службового автомобіля Національної поліції України Citroen C-Elysee, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в якому перебували працівники Управління поліції охорони в Черкаській області ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , пошкодивши його, чим викликав паніку та страх у присутніх у громадському місці громадян.

Отже, ОСОБА_4 грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, із застосуванням холодної зброї, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст.296 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України, визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся і вибачився, підтвердивши відповідні обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, що викладені в обвинувальному акті. Пояснив, що вдень 12.03.2026 він збирав склобій на кладовищі (він цією роботою заробляв собі на життя) і потім їхав по вул. Танкістів. На прилеглій центральній вулиці Шевченка їхала машина поліції, вона почала гальмувати, а він вирішив утікати з метою уникнення мобілізації. У подальшому його зупинили, і він почав словесно ображати поліцейських і на емоціях ударив по машині саморобною «булавою», яку раніше виготовив для биття скла, тобто для своєї роботи. Він думав ударити по бамперу машину, а потрапив по склу. Обвинувачений визнав цивільний позов.

Оскільки показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, викладеним в обвинувальному акті, і ним не оспорюються, суд, у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи думку прокурора, обвинуваченого, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно всіх фактичних обставин справи, викладених в обвинувальному акті.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що обвинувачення, пред`явлене ОСОБА_4 , знайшло своє підтвердження в судовому засіданні у повному обсязі, його дії правильно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 2 ст. 263 КК України як незаконне виготовлення та носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу та за ч. 4 ст. 296 КК України як хуліганство, вчинене із застосуванням холодної зброї.

За змістом ст. 50, 65 КК України особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне та достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним та достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно з п.3 зазначеної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд, на підставі ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу обвинуваченого, який одружений, за місцем проживання характеризується нейтрально, має на утриманні неповнолітнього сина, офіційно не працює, судимості не має, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, а також досудову доповідь.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно зі ст.66 КК України, суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів та повне визнання вини в інкримінованих кримінальних правопорушеннях.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення ним нових злочинів, виходячи з обставин вчинених кримінальних правопорушень, тяжкості їхніх наслідків, враховуючи особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують покарання, за відсутності обставин, які його обтяжують, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі з урахуванням вимог ч. 1 ст. 70 КК України, призначивши остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням.

З урахуванням вищезазначених обставин справи, особи обвинуваченого, досудової доповіді, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливо без ізоляції від суспільства, шляхом звільнення його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, встановивши іспитовий строк – 2 роки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 76 КК України суд покладає на обвинуваченого обов`язки, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації; повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання, роботи.

З урахуванням висновків Золотоніського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Черкаській області на обвинуваченого слід покласти додаткові обов`язки, передбачені ч. 3 ст. 76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не обирався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Розглядаючи заявлений цивільний позов Управління поліції охорони в Черкаській області Національної поліції України до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.

Статтею 206 ЦПК України встановлено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково відмовляє в ньому.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Суд приймає визнання обвинуваченим цивільного позову про відшкодування матеріальної шкоди, яке не суперечить закону.

Як вбачається із заявленого цивільного позову, Управління поліції охорони в Черкаській області Національної поліції України просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 10 400 грн.

Зважаючи на викладене вище, цивільний позов підлягає задоволенню.

Долю речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати за проведення судової експертизи № СЕ-19/124-26/3788-ХЗ від 30.03.2026 вартістю 1782 грн 80 коп. підлягають стягненню з обвинуваченого.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. 368-370, 373, 374, 392, 395, 532 КПК України, ст. 65-67, 70, 75-77 КК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України, та призначити покарання:

за ч. 2 ст. 263 КК України у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень;

за ч. 4 ст. 296 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, надавши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

Початок іспитового строку рахувати з 12.11.2026.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації; повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_4 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на проведення експертизи у сумі 1782 грн 80 коп.

Речові докази по справі: один DVD-R диск, на якому наявний відеозапис відеореєстратора у момент пошкодження лобового скла автомобіля Citroen C-Elysee, реєстраційний номер НОМЕР_2 , за адресою: Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Шевченка, буд. 215 - зберігати у матеріалах кримінального провадження;

холодну зброю - шестопер, який упакований до картонної коробки, що знаходиться в кімнаті зберігання речових доказів Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області за адресою: вул. Січова 3, м. Золотоноша, - знищити.

Цивільний позов Управління поліції охорони в Черкаській області Національної поліції України до обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Управління поліції охорони в Черкаській області Національної поліції України майнову шкоду, завдану внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у розмірі 10 400 (десять тисяч чотириста) гривень.

Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення вироку.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua