Постанова від 09 листопада 2026 р. у справі №160/734/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них

Дата: 09 листопада 2026 р.

Справа: №160/734/25

Суддя: Добродняк І.Ю.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 листопада 2026 рокум. Дніпросправа № 160/734/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Семененка Я.В., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу

ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року (суддя Рищенко А.Ю.)

у справі №160/734/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

про визнання протиправних та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому, з урахуванням уточнень, просила визнати протиправними та скасувати:

-податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 12.08.2024 № 0516932409;

-податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 12.08.2024 № 0516852409;

-податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 12.08.2024 № 0516912409;

-податкове повідомлення-рішення форми «ПН» від 12.08.2024 № 0516822409;

-податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 12.08.2024 № 0516892409;

-податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 12.08.2024 № 0516822409;

-рішення про застосування штрафних санкцій № 0516952409 від 12.08.2024.

Позов обґрунтовано тим, що позивачка була належним чином зареєстрована як фізична особа-підприємець з 01.08.2017 та припинила підприємницьку діяльність 27.02.2020. Позивачка зазначає, що не була належним чином повідомлена про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, не отримувала копію наказу про її призначення чи будь-яких запитів про надання документів, що, на її думку, є грубим порушенням процедури проведення перевірки та підставою для скасування оскаржуваних рішень. Також позивачка вказує на сплив строків давності для проведення перевірки та притягнення до відповідальності.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з встановлених обставин справи, з`ясував, що копія наказу від 15.04.2024 №1440-п та повідомлення від 15.04.2024 №240 були надіслані на податкову адресу позивачки рекомендованим листом з повідомленням про вручення. У зв`язку з неявкою позивачки та ненаданням документів, на її адресу було направлено запит від 22.05.2024 про надання первинних та інших документів. Позивачкою не надано до суду жодних первинних документів (договорів, актів виконаних робіт, видаткових накладних, платіжних документів, банківських виписок тощо), які б спростовували висновки відповідача щодо завищення витрат та, як наслідок, заниження податкових зобов`язань з ПДФО, військового збору, ПДВ та ЄСВ, у зв`язку з чим фактичні обставини, покладені в основу оскаржуваних рішень, а саме: відсутність документального підтвердження понесених витрат, залишилися неспростованими, що виключає можливість визнання таких рішень протиправними.

Також суд дійшов висновку, що чинне законодавство не обмежує контролюючий орган у проведенні перевірки у зв`язку з припиненням діяльності фізичною особою-підприємцем виключно періодом до завершення реєстраційних дій. Суд зазначив, що така перевірка може бути проведена і пізніше, але в межах строків давності, встановлених статтею 102 ПК України, з урахуванням їх зупинення. Оскільки на момент проведення перевірки ці строки не спливли, відповідач діяв у межах наданих йому повноважень та у спосіб, передбачений законом.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Позивачка зазначає, що за період зайняття підприємницькою діяльністю систематично та вчасно сплачувала належні податки, здійснювала вчасні подання декларацій щодо своєї господарської діяльності. Позивачка вказує, що не була належним чином повідомлена про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, не отримувала копію наказу про її призначення чи будь-яких запитів про надання документів. Зазначає, що оскаржені нею податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних санкцій є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Також позивачкою подано клопотання про витребування у відповідача акту (іншого документу) про результати документальної невиїзної /виїзної/ позапланової /планової/ перевірки платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 за період діяльності з 01.08.2017 по 27.02.2020 з метою дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за період діяльності з 01.08.2017 по 27.02.2020, щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску за загальнообов`язкове державне соціальне страхування та інших обов`язкових податкових платежів, або ж інший документ (письмовий доказ), на підстави якого було прийнято рішення № 0017463307 від 17.04.2020 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 20.04.2018 до 27.01.2020, після реєстрації припинення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 .

Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно ч.5 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.

Стосовно поданого позивачкою клопотання про витребування у відповідача певних доказів, суд апеляційної інстанції вважає відсутніми підстави для його задоволення, оскільки документи, про які вказує позивачка, з огляду на предмет позову та обставини, якими позивачка обґрунтовує позовні вимоги, не є доказами, які містять інформацію щодо предмета доказування у цій справі. Питання правомірності рішення контролюючого органу № 0017463307 від 17.04.2020 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 20.04.2018 до 27.01.2020, прийнятого на підставі акту (іншого документу), про витребування якого просить позивачка, в межах цієї справи спірним не є. Тому вказані позивачкою документи відповідно до ч.4 ст.73 КАС України не можуть бути прийняті до розгляду для встановлення обставин, що мають значення для справи.

По суті прийнятого судом першої інстанції рішення, суд апеляційної інстанції, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне зазначити таке.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, позивачка - ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 01.08.2017.

27.02.2020 проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1

12.08.2024 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області винесені:

податкові повідомлення-рішення:

форми «ПС» № 0516932409 – про застосування штрафної санкції в розмірі 1020 грн .на підставі п.121.1 ст.121 ПК України;

форми «Р» № 0516852409 – про визначення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 307755,39 грн, із яких 246204,30 грн. – основний платіж, 621551,09 грн. – штрафні (фінансові) санкції;

форми «Р» № 0516912409 - про визначення суми грошового зобов`язання з військового збору в загальному розмірі 44521,55 грн, із яких 35617,24 грн. – основний платіж, 8904,31 грн. – штрафні (фінансові) санкції;

форми «ПН» № 0516822409 – про застосування штрафних санкцій в розмірі123102,15 грн. на підставі п.120-1.2 ст.120-1 ПК України за нереєстрацію податкових накладних;

форми «Р» № 0516892409 - про визначення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в загальному розмірі 534258,68 грн, із яких 427406,93 грн. – основний платіж, 106851,75 грн. – штрафні (фінансові) санкції;

форми «ПС» № 0516822409 – про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2720,00 грн. на підставі п.120,1 ст.120 ПК України за неподання податкових декларацій з податку на додану вартість;

рішення про застосування штрафних санкцій № 0516952409, яким застосовано штрафні санкції за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 158545,36 грн.

Означені податкові повідомлення-рішення і рішення про застосування штрафних санкцій прийняті, як в них вказано, за результатами проведеної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.08.2017 по 27.02.2020, на підставі акту від 31.05.2024 №1489/04-36-24-09/ НОМЕР_1 .

В свою чергу, як з`ясовано судом, в період з 20.05.2024 по 24.05.2024 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведено документальну невиїзну позапланову перевірку платника податків – фізичної особи ОСОБА_1 за період діяльності з 01.08.2017 по 27.02.2020 з метою дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за період діяльності з 01.08.2017 по 27.02.2020, щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, на підставі наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 15.04.2024 №1440-п у зв`язку з отриманням відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення щодо припинення господарської діяльності платника податків – фізичної особи ОСОБА_1 .

За результатами такої перевірки складений акт від 31.05.2024 №1489/04-36-24-09/ НОМЕР_1 .

Перевіркою встановлені порушення:

п. 44.1, п. 44.3 ст. 44, п.177.2, п.177.4 ст.177 ПК України в частині завищення показника витрат та заниження оподатковуваного доходу на 2 374 482,95 грн за рахунок ненадання первинних документів, пов`язаних із предметом перевірки та відсутністю підтвердження сплати задекларованих витрат, в результаті донараховано податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності всього на 427406,93 грн, у т.ч. за 2017 рік – на 20862,98 грн, за 2018 рік – на 108322,42 грн, за 2019 рік – на 214255,82 грн, за 2020 рік – на 35957,07 грн.

пп.1.2 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України в частині завищення показника витрат та заниження оподатковуваного доходу на 2374482,95 грн за рахунок ненадання первинних документів, пов`язаних із предметом перевірки та відсутністю підтвердження сплати задекларованих витрат, в результаті донараховано суму військового збору, яка підлягає сплаті до бюджету, всього на 35617,24 грн, у т.ч. 2017 рік – 1957,31 грн, 2018 рік – 10097,08 грн, 2019 рік – 20117,31 грн, 2020 рік – 3445,55 грн.

п.2 ч.1 ст.7, ч.3 ст.9 розділу ІІІ Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» внаслідок заниження оподатковуваного доходу на 2 374 482,95 грн, в результаті занижено суму єдиного внеску на суму 317090,71 грн, у т.ч. за 2017 рік – на 28707,22 грн, за 2018 рік – на 131734,37 грн, за 2019 рік – на 132065,12 грн, за 2020 рік – на 24584,00 грн.

вимоги п.181.1 ст.181, п.183.10 ст.183, п.187.1 ст.187 ПК України в частині несвоєчасної реєстрації платником податку на додану вартість та заниження до сплати ПДВ у розмірі всього 246204,30 грн (травень 2019 року – лютий 2020 року).

вимог п.201.1, п.201.2, п.201.10 ст.201 ПК України в частині відсутності реєстрації податкових накладних.

вимоги п.203.1 ст.203 ПК України в частині неподання декларації з податку на додану вартість за червень 2019 року – лютий 2020 року.

п. 44.1, п. 44.3 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 ПК України в частині ненадання до перевірки первинних документів, на підставі яких формувалася звітність, та інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів за період, що перевірявся.

У цьому акті перевірки також зазначено, що копія наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 15.04.2024 №1440-п та письмове повідомлення № 240 від 15.04.2024 надіслані на податкову адресу фізичної особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення у порядку, визначеному ст.42 ПК України.

Станом на 20.05.2024 ППФО ОСОБА_1 в порушення п.44.1, п.44.3 ст.44, п.85.2 ст.85 ПК України не надано до перевірки первинні документи, на підставі яких формувалася звітність, та інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів за період з 01.08.2017 по 27.02.2020, у зв`язку з чим ГУ ДПС направлено на адресу ППФО Руденко Т.І. листа від 22.05.2024 про обов`язок надання первинних та інших документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки, так як ППФО ОСОБА_1 не з`явилась до ГУ ДПС у зв`язку з початком документальної невиїзної перевірки.

Станом на 24.05.2024 – останній день проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ППФО ОСОБА_1 в порушення п. 44.1, п. 44.3 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 ПК України не надано до перевірки первинні документи, на підставі яких формувалася звітність, та інші документи з питань обчислення і сплати податків та зборів за період з 01.08.2017 по 27.02.2020.

Також до матеріалів перевірки контролюючим органом доданий акт від 24.05.2024 № 986/04-36-24-09/2974121105 «Про ненадання ППФО ОСОБА_1 первинних документів, пов`язаних з предметом перевірки», згідно якому 20.05.2024 перевіряючими був складений запит «Про надання пояснень та їх документального підтвердження» б/н у зв`язку з тим, що ППФО ОСОБА_1 20.05.2024 не з`явилась до податкового органу та не надала до перевірки необхідні документи та інформацію – даний запит направлений 20.05.2024 засобами поштового зв`язку (в порядку, визначеному ст.42 ПК України) за податковою адресою ОСОБА_1 – АДРЕСА_1 .

В запиті від 20.05.2024 б/н встановлено термін щодо надання інформації та її документального підтвердження, а саме: 24.05.2024. Станом на 24.05.2024 ППФО Руденко Т.І. до перевірки не надано вказані у цьому акті документи та інформацію.

Вважаючи вказані вище податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних санкцій протиправними, позивачка звернулась до суду за захистом своїх прав.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Стосовно питання дотримання контролюючим органом порядку проведення перевірки, про що вказує позивачка.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду в постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17 неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. Підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Питання щодо впливу процедурних порушень на правомірність податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами проведення відповідної податкової перевірки, неодноразово вирішувалося Верховним Судом.

У постановах Верховного Суду, зокрема, від 28.10.2022 у справі №600/1741/21-а, від 1210.2022 у справі № 160/24072/21 зазначено, що доводи про неправомірність дій контролюючого органу, а саме - невиконання вимог норм ПК України щодо процедури проведення перевірки, можуть бути підставою для висновку про відсутність правових наслідків такої та визнання протиправними рішень, прийнятих за її наслідками.

Відповідно до сформованої та усталеної позиції Верховного Суду виявлення під час розгляду справ допущення контролюючим органом істотних порушень норм податкового законодавства може спричиняти наслідки у вигляді скасування наказу про призначення перевірки та/або рішень, прийнятих за її наслідками. Водночас ті процедурні порушення, які за своїм змістом не є істотними за практикою Верховного Суду таких наслідків не спричиняють.

При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу, що за висновками Верховного Суду, зокрема, у постанові від 24.12.2024 у справі №580/9282/23 при встановлені обставини щодо протиправності призначення й проведення перевірки суди попередніх інстанцій не мали переходити до перевірки підстав позову по суті встановлених під час перевірки порушень податкового та/або іншого законодавства, а відповідно і робити висновки по суті таких порушень.

Дослідивши питання дотримання відповідачем порядку проведення позапланової невиїзної перевірки, результати якої оформлені актом від 31.05.2024, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Пунктом 78.1 статті 78 ПК України встановлені підстави для проведення документальних позапланових перевірок, серед яких наявні такі підстави, як: пп.78.1.7 - розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

За правилами п.78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Статтею 79 ПК України визначені особливості проведення документальної невиїзної перевірки.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно з п. 79.2 ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Виходячи з аналізу наведеної норми п.79.2 ст.79 ПК України, вбачається, що платник податків має право бути обізнаним про дату та місце перевірки, яка планується до проведення, а не про результати вже проведеної перевірки. Документальна позапланова невиїзна перевірка може бути проведена за наявності визначених ПК України підстав, однак право контролюючого органу на її початок пов`язане не лише з виданням наказу, а й із виконанням процедури повідомлення платника податків у спосіб, передбачений статтею 42 ПК України.

Крім цього, у відповідності із п. 85.2. ст. 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Отже, виконання платником податків зазначеного обов`язку безумовно пов`язано з обізнаністю останнього про те, що контролюючим органом проводиться перевірка.

Відповідно до п. 42.2 ст.42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

При цьому абз.1, 2 п. 42.5 ст 42 ПК України передбачають, що у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Вирішуючи спір у цій справі і з`ясовуючи обставини, на які посилається позивачка, щодо неповідомлення її належним чином про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, не отримання нею копії наказу про її призначення та запитів про надання документів, суд першої інстанції врахував, що відповідач у відзиві на позовну заяву та в акті перевірки зазначив, що копія наказу від 15.04.2024 №1440-п та повідомлення від 15.04.2024 №240 були надіслані на податкову адресу позивачки рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Також, у зв`язку з неявкою позивачки та ненаданням документів, на її адресу було направлено запит від 22.05.2024 про надання первинних та інших документів.

З приводу такої аргументації контролюючого органу, з чим погодився суд першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Як з`ясовано судом вище, акт перевірки від 31.05.2024 №1489/04-36-24-09/ НОМЕР_1 дійсно містить інформацію про направлення копії наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 15.04.2024 №1440-п та письмового повідомлення № 240 від 15.04.2024 на податкову адресу позивачки рекомендованим листом з повідомленням про вручення у порядку, визначеному ст.42 ПК України.

В той же час, в акті перевірки не вказані ані дата, ані результати такого поштового відправлення (отримання позивачкою або неможливість вручення ОСОБА_1 із зазначенням причини невручення). Згідно акту від 24.05.2024 № 986/04-36-24-09/ НОМЕР_1 «Про ненадання ППФО ОСОБА_1 первинних документів, пов`язаних з предметом перевірки» копія наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 15.04.2024 №1440-п та письмового повідомлення № 240 від 15.04.2024 направлені за податковою адресою позивачки 15.04.2024.

Враховуючи таку інформацію, суд апеляційної інстанції вважає, що подана відповідачем, наявна в матеріалах справи, копія корінця поштового відправлення 06 009 1035 4121 із датою відправлення 07.05.2024 разом з довідкою поштового відділення про причини повернення (за закінчення терміну зберігання) не є належним доказом на підтвердження наведених контролюючим органом вказаних вище обставин. До того ж цей документ не дає змоги встановити дійсного адресату та інших реквізитів поштового відправлення.

Інші наявні у справі докази не засвідчують факт дотримання відповідачем процедури повідомлення позивачки про проведення документальної позапланової перевірки у спосіб, передбачений ст.42 ПК України.

Також з приводу твердження відповідача про направлення на адресу позивачки запиту про необхідність надання первинних та інших документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки, суд апеляційної інстанції зауважує, що матеріали справи містять суперечливу інформацію, а саме: в акті перевірки зазначено про направлення на адресу ППФО ОСОБА_1 листа від 22.05.2024 про обов`язок надання первинних та інших документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки. В той же час за змістом складеного 24.05.2024 акту № 986/04-36-24-09/2974121105 «Про ненадання ППФО ОСОБА_1 первинних документів, пов`язаних з предметом перевірки» запит про надання позивачкою пояснень та їх документального підтвердження складений 20.05.2024 і цього ж дня направлений засобами поштового зв`язку за податковою адресою ОСОБА_1 . При цьому матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження складення та надсилання позивачці відповідного запиту.

Отже, встановлені у справі обставини дають підстави для висновку про невчинення контролюючим органом належних заходів стосовно повідомлення позивачки про проведення перевірки, що за наведеного вище правового регулювання є грубим процедурним порушенням, допущеним контролюючим органом, і за сталою практикою Верховного Суду робить саму перевірку незаконною, а її результати такими, що підлягають скасуванню.

Суд апеляційної інстанції враховує правові висновки Верховного Суду у постанові від 25.05.2026 у справі № 160/33598/24, згідно яким із системного аналізу зазначених вище норм Податкового кодексу України вбачається, що обов`язковою умовою правомірності проведення документальної позапланової невиїзної перевірки є належне повідомлення платника податків про її проведення до моменту початку такої перевірки.

Саме на контролюючий орган покладається обов`язок довести факт направлення або вручення відповідних документів платнику податків у спосіб, визначений податковим законодавством.

Саме на такому застосуванні означених норм Податкового кодексу України звернув увагу Верховний Суд у постанові від 17.03.2026 у справі №380/6561/25.

У спірному випадку, як з`ясовано судом вище, доказів того, що відповідачем направлялися наказ і повідомлення про проведення перевірки на адресу позивачки суду надано не було. Отже, позивачка була об`єктивно позбавлена можливості надати запитувані документи, оскільки про проведення перевірки та прийняття оскаржуваних рішень дізналася вже після завершення перевірки та ухвалення відповідних рішень контролюючим органом.

Суд з цього приводу ще раз зауважує, що обов`язок платника податків надати документи, що стосуються предмета перевірки, безпосередньо пов`язаний із його належною обізнаністю про призначення перевірки, її предмет та забезпеченням можливості взяти участь у її проведенні. В матеріалах справи взагалі відсутня копія запиту про надання первинних документів, який, як вказує відповідач, направлявся позивачці.

Таким чином, порушення відповідачем процедури проведення документальної невиїзної перевірки, що призвело до позбавлення позивачки об`єктивної можливості надати до перевірки документи, які стосувалися господарської діяльності позивачки за перевірений період та відсутність яких фактично і призвела до висновків контролюючого органу про допущені позивачем порушення вимог податкового законодавства.

Визначаючи наслідки встановлених порушень процедури проведення перевірки, суд апеляційної інстанції повертається до наведеної вище правові позиції Великої Палати Верховного Суду в постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17, що у питаннях дотримання контролюючими органами процедури проведення перевірки, істотне значення має встановлення обставин забезпечення платникам податків можливості реалізувати їх права, передбачені Податковим кодексом України, а у разі їх порушення - чи могло це істотно вплинути на правильність та обґрунтованість висновків контролюючого органу, здійснених за результатами такої перевірки, на підставі яких прийняті рішення.

Застосовуючи вказані правові позиції Великої Палати Верховного Суду в контексті спірних відносин, суд апеляційної інстанції зазначає, що неотримання позивачкою наказу про проведення перевірки свідчить про її неможливість надати документи, що належать до предмета перевірки або пов`язані з предметом перевірки, внаслідок неповідомлення її про проведення перевірки до її початку та під час її проведення, що як слідує з акту перевірки, істотно вплинуло на правильність та обґрунтованість висновків контролюючого органу, здійснених за результатами такої перевірки, на підставі яких прийняті оскаржувані рішення, оскільки відповідач дійшов висновків про наявність порушень податкового законодавства виключно на підставі аналізу інформації, що міститься в базах даних контролюючого орану, а не на підставі первинних документів, які опосередковують відповідні господарські операції.

Отже, в спірному випадку порушення відповідачем процедури проведення перевірки істотно вплинули на правильність та обґрунтованість висновків контролюючого органу, а відповідно і на правильність та обґрунтованість оскаржуваних у цій справі рішень відповідача.

У свою чергу, невиконання або порушення вимог Податкового кодексу України при призначені та проведенні перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, оскільки така перевірка не може породжувати будь-яких правових наслідків, окрім наслідків не легітимності усіх дій/рішень, які вчинені/прийняті у межах та за наслідками такої перевірки.

Згідно наведеній вище правовій позиції Верховного Суду, установивши порушення процедури проведення перевірки, її підстав, наслідком чого є визнання протиправними її результатів, суд може не переходити до аналізу інших обставин, що слугували підставою ухвалення суб`єктом владних повноважень індивідуальних актів.

З цих підстав суд апеляційної інстанції вважає наявними підстави для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних санкцій як таких, що не відповідають критеріям, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень (ч. 2 ст. 2 КАС України), у зв`язку з чим є протиправними.

Суд першої інстанції під час розгляду справи не в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, неправильно застосував норми права, що відповідно до ст. 317 КАС України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення адміністративного позову.

Щодо розподілу судових витрат.

У відповідності до приписів ч.6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

За змістом частин першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом з`ясовано, що ОСОБА_1 за подання позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 11 719,23 грн., який підлягає до стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

За подання апеляційної скарги підлягає до сплати судовий збір в розмірі 17 578,84 грн., щодо якого скаржницею подано клопотання про звільнення від сплати судового збору з огляду на скрутне матеріальне становище, підтверджене наданими позивачкою документами, що прийнято судом апеляційної інстанції.

За таких обставин, судовий збір, якій належить до сплати за подання апеляційної скарги в розмірі 17 578,84 грн, підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь держави.

Керуючись ст. 311, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року у справі №160/734/25 скасувати, ухвалити нове рішення.

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати: податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 12.08.2024 № 0516932409; податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 12.08.2024 № 0516852409; податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 12.08.2024 № 0516912409; податкове повідомлення-рішення форми «ПН» від 12.08.2024 № 0516822409; податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 12.08.2024 № 0516892409; податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 12.08.2024 № 0516822409; рішення про застосування штрафних санкцій № 0516952409 від 12.08.2024.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 11719 (одинадцять тисяч сімсот дев`ятнадцять) грн. 23 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, адреса: вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, адреса: вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005) на користь спеціального фонду Державного бюджету України суму судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 17 578,84 грн. (сімнадцять тисяч п`ятсот сімдесят вісім) грн. 84 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк

суддя Я.В. Семененко

суддя А.В. Суховаров

Оригінал: reyestr.court.gov.ua