Суд: Звенигородський районний суд Черкаської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Недбале ставлення до військової служби
Дата: 02 листопада 2026 р.
Справа: №694/2752/26
Суддя: Смовж О. Ю.
Справа № 694/2752/26
Провадження № 3/694/652/26
ПОСТАНОВА
Іменем України
03.11.2026
м. Звенигородка
Суддя Звенигородського районного суду Черкаської області Смовж Ольга Юліанівна, розглянувши матеріали, які надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, одруженого, водія-електрика відділення забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_3 , солдата, адреса проживання: АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановила:
27 серпня 2026 року проведено перевірку в ІНФОРМАЦІЯ_4 з приводу дотримання посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 законодавства при проведенні мобілізаційних заходів та порядку використання засобів фото- та відеофіксацї (нагрудних відеокамер) під час здійснення заходів оповіщення, перевірки їх військово-облікових документів та ведення відповідної документації.
Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 31.07.2026 №553 «Про призначення осіб ІНФОРМАЦІЯ_5 до складу груп оповіщення» та додатку до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 31.07.2026 №553 солдат ОСОБА_1 визначений особою, яка призначена до груп оповіщення, та яким надано право приймати участь у заходах оповіщення.
Згідно з наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 31.07.2026 №554 «Про призначення представників ІНФОРМАЦІЯ_5 , уповноважених проводити перевірку військово-облікових документів та вручати повістки військовозобов`язаним та резервістам» та додатку до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 31.07.2026 №554 солдат ОСОБА_1 визначений особою, яка уповноважена проводити перевірку військово-облікових документів та вручати повістки військовозобов`язаним та резервістам.
Розпорядженням начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 29.07.2026 №210 та Додатку 1 до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 29.07.2026 №210 призначено у ІНФОРМАЦІЯ_3 на 30.07.2026 групи оповіщення на території Звенигородського району у наступному складі: солдат ОСОБА_2 , солдат ОСОБА_1 , солдат ОСОБА_3 , молодший сержант ОСОБА_4 .
Разом з тим, 30.07.2026 за адресою АДРЕСА_2 для належного проведення оповіщення військовозобов`язаних на виконання Інструкції із застосування територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- та відеофіксації солдатом ОСОБА_1 відповідно до журналу обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора Motorola не отримано нагрудний відеореєстратор.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 обіймає посаду водія-електрика відділення забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_3 , проходить військову службу у військовому званні солдат, останній користується повноваженнями на виконання організаційно-розпорядчих обов`язків згідно із законодавством, то він є військовою посадовою особою.
Незважаючи на це, солдат ОСОБА_1 недбало поставився до військової служби в частині отримання портативного відеореєстратора, як уповноважена особа приймати участь у заходах оповіщення, що призвело до неможливості належного та об`єктивного контролю за виконанням посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 своїх посадових обов`язків під час оповіщення та перевірки військово-облікових документів військовозобов`язаних, створення передумов для приховування інформації, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 з`явився в судове засідання, заперечував свою вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП, зазначив, що обов`язки та відповідальність за видачу портативних засобів відеоспостереження покладені в ІНФОРМАЦІЯ_3 на конкретну особу – старшого сержанта ОСОБА_5 , який 30.07.2026 не забезпечив його групу оповіщення зарядженим пристроєм Motorola, відтак, неотримання відеореєстратора відбулося не через недбале ставлення та небажання його отримувати, а через об`єктивні причини технічного та організаційного характеру, що свідчить про відсутність умислу чи недбалості з його боку.
Під час розгляду пояснення надав також представник від ІНФОРМАЦІЯ_3 , штатний юрист Скоромний В.В., який підтвердив ті обставини, що сержант ОСОБА_6 виконував обов`язки щодо обліку видачі, повернення портативних засобів – відеореєстраторів Motorola учасникам груп оповіщення, проте свої функції належним чином 30.07.2026 не виконав, через що у подальшому був звільнений із ІНФОРМАЦІЯ_3 та переведений в іншу військову частину для продовження служби. Зазначив, що ОСОБА_1 не може відповідати за належне виконання обов`язків особою, спеціально уповноваженою наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 на виконання обов`язків з обліку видачі, повернення портативних засобів – відеореєстраторів Motorola учасникам груп оповіщення, тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП.
В матеріалах справи також містяться такі документи, які досліджені судом:
-витяг з наказу №169 від 24.05.2023 тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ( по стройовій частині) ОСОБА_7 про призначення ОСОБА_1 на посаду водія-електрика відділення забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_6 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_7 » Сухопутних військ Збройних Сил України;
-копія військового квитка ОСОБА_1 серія НОМЕР_1 ;
-витяг з наказу №553 від 31.07.2026 про призначення осіб ІНФОРМАЦІЯ_5 до складу груп оповіщення;
-витяг з наказу №554 від 31.07.2026 про призначення представиків ІНФОРМАЦІЯ_5 , уповноважених проводити перевірку військово-облікових документів та вручати повістки військовозобов`язаним та резервістам;
-копія розпорядження коменданта Звенигородського району та міста Звенигородка № 210 від 29.07.2026;
-копія списку груп оповіщення та розташування блокпостів на території Звенигородського району на 30.07.2026;
-копія журналу обліку видачі, повернення портативного відео реєстратора Motorola;
-пояснення ОСОБА_5 від 13.08.2026;
-доповідь про результати перевірки;
-заперечення ОСОБА_1 на протокол про адміністративне правопорушення ЧНК № 183 від 27.08.2026;
-довідка начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 №1181 від 23.10.2026;
-службова характеристика на ОСОБА_1 ;
-копія посвідчення учасника бойових дій ОСОБА_1 .
Заслухавши учасників розгляду, дослідивши наявні у справі матеріали, суддя дійшла наступних висновків.
Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Згідно з приписами ч. 2 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту ст. 283 КУпАП вбачається, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.
Відповідно ч.1 ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративне правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України, а згідно положень ст. 9 Конституції України, ст. 19 ЗУ «Про міжнародні договори» та ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом; провадження в справах здійснюється на основі суворого додержання законності; застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (ч.1-3 ст. 7 КУпАП).
Відповідно до невідкладного доручення Міністра оборони України від 29.08.2025 №4351/уд/5 визначено з 01.09.2025 забезпечити здійснення оповіщення військовозобов`язаних представниками ТЦК та СП виключно з використанням засобів відео фіксації (нагрудних камер) та дотрмання вимог законодавства щодо їх застосування.
Згідно з протоколом ЧНК №183 про військове адміністративне правопорушення за частиною другою статті 172-15 КУпАП від 27 серпня 2026 року, проведено перевірку в ІНФОРМАЦІЯ_4 з приводу дотримання посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 законодавства при проведенні мобілізаційних заходів та порядку використання засобів фото- та відеофіксацї (нагрудних відеокамер) під час здійснення заходів оповіщення, перевірки їх військово-облікових документів та ведення відповідної документації.
Встановлено, що відповідно до наказу тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 від 24.05.2023 №169 солдат ОСОБА_1 - стрілець третього відділення охорони другого взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_6 військової частини НОМЕР_2 Сухопутних військ Збройних Сил України від 24 травня 2023 року № 25-РС, призначений на посаду водія-електрика відділу забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_6 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_7 » Сухопутних військ Збройних Сил України ВОС-790058А, з 24 травня 2023 року зарахований до списків особового складу на всі види забезпечення та приступив до виконання службових обов`язків за посадою.
Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 31.07.2026 №553 «Про призначення осіб ІНФОРМАЦІЯ_5 до складу груп оповіщення» та додатку до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 31.07.2026 №553 - солдат ОСОБА_1 визначений особою, яка призначена до груп оповіщення та яким надано право приймати участь у заходах оповіщення.
Згідно з наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 31.07.2026 №554 «Про призначення представників ІНФОРМАЦІЯ_5 , уповноважених проводити перевірку військово-облікових документів та вручати повістки військовозобов`язаним та резервістам» та додатку до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 31.07.2026 №554 солдат ОСОБА_1 визначений особою, яка уповноважена проводити перевірку військово-облікових документів та вручати повістки військовозобов`язаним та резервістам.
Розпорядженням начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 29.07.2026 №210 та Додатку 1 до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 29.07.2026 №210 призначено у ІНФОРМАЦІЯ_3 на 30.07.2026 групи оповіщення на території Звенигородського району у наступному складі: солдат ОСОБА_2 , солдат ОСОБА_1 , солдат ОСОБА_3 , молодший сержант ОСОБА_4 .
30.07.2026 за адресою: АДРЕСА_2 для належного проведення оповіщення військовозобов`язаних на виконання Інструкції із застосування територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- та відеофіксації солдатом ОСОБА_1 відповідно до журналу обліку видачі, повернення портативного відео реєстратора Motorola не отримано нагрудний відеореєстратор.
Відповідно до журналу видачі нагрудних відеореєстраторів ІНФОРМАЦІЯ_3 (витяг з 21.07.по 01.08.2026) встановлено, що нагрудна відеокамера на групу оповіщення ОСОБА_1 30.07.2026 не видавалася, у зазначену дату жодний з військовослужбовців нагрудні відеокамери не отримував, відповідні записи та відповідальність за отримання портативних засобів фіксації здійснював сержант ОСОБА_6 – начальник групи зв`язку, виходячи з пояснень якого групи оповіщення отримали нагрудні відеореєстратори 29.07.2026 та здійснювали заходи оповіщення до 31.07.2026, після чого по закінченню оповіщення нагрудні камери були здані сержанту ОСОБА_6 для завантаження записів на сервер (всього записів отримано ОСОБА_6 тривалістю 28 секунд). Відсутність записів пояснена військовослужбовцями тим, що камери були розряджені, а окрім того, не було необхідності в їх використанні.
Водночас, з журналу видачі відеореєстраторів за 29.07.2026 також не вбачається, що ОСОБА_1 отримував відеокамеру в зазначений день.
З пояснень солдата ОСОБА_1 встановлено, що 30.07.2026 його група оповіщення зарядженим пристроєм Motorola не забезпечувалася, про що він доповів керівнику.
Під час здійснення заходів оповіщення 30.07.2026 група ОСОБА_1 жодну особу не оповіщувала, потреби у застосуванні камери не було.
Пунктом 4 розділу II Інструкції визначено, що під час здійснення фото- та відео- фіксації процесу пред`явлення та перевірки уповноваженими представниками військово-облікових документів портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях або іншим способом, який забезпечує відеозйомку. У випадках, пов`язаних з необхідністю якісної фіксації подій, уповноважені представники можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення.
Пунктом 5 розділу II Інструкції визначено, що включення портативного відеореєстратора уповноваженими представниками відбувається з моменту початку виконання ними службових обов`язків щодо здійснення заходів оповіщення громадян, перевірки їх військово-облікових документів, а відеозапис ведеться безперервно до завершення виконання заходів, крім випадків загрози попадання на відеореєстратор військових об`єктів або інформації з обмеженим доступом та випадків, пов`язаних з виникненням у уповноваженого представника особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора уповноважений представник переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Відповідно до підпункту 3 пункту 1 Розділу III Інструкції визначено, що під час виконання своїх повноважень уповноваженому представнику забороняється перешкоджання здійсненню фото- та відео фіксації.
Також відповідно до порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (надалі - Порядок) пунктом 40 визначено, що під час вручення повістки здійснюється фото- і відеофіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейським.
В пункті 52 Порядку зазначається, що під час перевірки військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу, уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації.
Відсутність відеофіксації несе за собою неможливість вивчення та надання оцінки правомірності дій посадових осіб ТЦК та СП в ході здійснення заходів оповіщення та в подальшому не дає змоги об`єктивно реагувати на резонансні події, які стаються за участі посадових осіб ТЦК та СП.
В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що солдат ОСОБА_1 недбало поставився до військової служби в частині отримання портативного відеореєстратора, як уповноважена особа приймати участь у заходах оповіщення, що призвело до неможливості належного та об`єктивного контролю за виконанням посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 своїх посадових обов`язків під час оповіщення та перевірки військово-облікових документів військовозобов`язаних, створення передумов для приховування інформації, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч.2 ст. 251 КУпАП).
Положеннями ч.1 ст. 256 КУпАП встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, складається за встановленою формою і повинен містити дані про місце, час вчинення, суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 172-15 КУпАП фактично стали похідні докази, а саме: перевірка факту, що 30.07.2026 для належного проведення оповіщення військовозобов`язаних на виконання Інструкції із застосування територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- та відео фіксації, солдатом ОСОБА_1 відповідно до журналу обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора Motorola не отримано нагрудний відеореєстратор.
Разом з тим, в матеріалах адміністративного провадження відсутні первинні пояснення ОСОБА_1 як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків події, яка мала місце за вищевказаним фактом.
Під час з`ясування обставин не встановлено уповноважену особу, яка призначена та відповідає в ІНФОРМАЦІЯ_3 за видачу портативних відеореєстраторів (в матеріалах відсутні копії наказів про таке призначення та покладення відповідних обов`язків). Відібрані пояснення у сержанта ОСОБА_5 , проте його повноваження та підстави виконання функцій з видачі та приймання реєстраторів нічим не підтверджені.
Окрім того з матеріалів справи вбачається, що для оповіщення утворено групу оповіщення на території Звенигородського району у наступному складі: солдат ОСОБА_2 , солдат ОСОБА_1 , солдат ОСОБА_3 , молодший сержант ОСОБА_4 , проте хто з них визначений уповноваженим представником, який повинен здійснювати відповідний запис, не встановлено.
В матеріалах справи відсутні дані про те, що 30.07.2026 групою ОСОБА_1 фактично оповіщувалися особи без проведення відеофіксації, не встановлено чи надходили скарги, заяви від будь-яких осіб з приводу відсутності відеозйомки під час здійснення заходів з оповіщення, чи потягли дії групи оповіщення і безпосередньо ОСОБА_1 які-небудь наслідки.
Визначаючи вину ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 не перевірив, чи був саме ОСОБА_1 відповідальним за здійснення фото- та відео фіксації під час здійснення функцій з оповіщення; не встановив: чи визначено керівництвом ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідним наказом або розпорядженням відповідальну особу за видачу портативних засобів фіксації заходів оповіщення, чи були технічні можливості для видачі відеокамери для здійснення записів 30.07.2026; чи існували обставини, що перешкоджали фіксації, чи реагували керівники, яким підпорядковується ОСОБА_1 на його повідомлення про відсутність та не видачу відеокамери для здійснення функцій з оповіщення його групою.
Адміністративна відповідальність за ч.2 ст. 172-15 КУпАП настає за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
Суб`єктом даного правопорушення є військова службова особа. Під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або виконують такі обов`язки за спеціальним дорученням повноважного командування (примітка до ст.172-13 КУпАП).
З об`єктивної сторони вказане правопорушення характеризується суспільно-небезпечною бездіяльністю у вигляді недбалого ставлення до служби та суспільно-небезпечними наслідками, які можуть настати в результаті цього.
Службова недбалість може проявлятись у формі: 1) невиконання службових обов`язків через несумлінне ставлення до них або 2) неналежного виконання службових обов`язків через несумлінне ставлення до них.
Невиконання службових обов`язків означає невиконання службовою особою дій, передбачених як безумовних для виконання нею по службі.
Неналежне виконання службових обов`язків - це такі дії службової особи в межах службових обов`язків, які виконані не так, як того вимагають інтереси служби.
У протоколі про військове адміністративне правопорушення ЧНК №183 від 27 серпня 2026 року, складеного щодо ОСОБА_1 суть адміністративного правопорушення належним чином не сформульована, з відображенням обов`язкової кваліфікуючих ознак інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення, яка б відповідала диспозиції ч.2 ст. 172-15 КУпАП.
Викладене свідчить про невідповідність складеного протоколу вимогам ст. 256 КУпАП, так як диспозиція ч.2 ст. 172-15 КУпАП є бланкетною, містить опис адміністративного правопорушення в загальних рисах. У протоколі та долучених до нього матеріалах не зазначено конкретних службових обов`язків, до виконання яких, недбало поставився ОСОБА_1 , як військова службова особа.
Отже, з точки зору достатності доказів, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять тієї сукупності доказів, яка б усунула обґрунтований сумнів щодо доведеності наявності в діянні ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП за викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин, а тому всі сумніви та припущення стосовно наявності в діях останнього складу адміністративного правопорушення повинні тлумачитися на його користь.
Враховуючи все вищевикладене, суддя дійшла висновку про те, що висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, є передчасним та необґрунтованим в достатній та переконливій мірі.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Відповідно до вимог чинного законодавства про адміністративні правопорушення, а саме: ст. 9, 245 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх належних доказів по справі.
Частина перша статті 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь. Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КпАП України.
Ретельно дослідивши та перевіривши під час розгляду усі наявні в справі докази, суддя приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП, оскільки належних, достовірних і допустимих доказів, яких було б достатньо для визнання його винним в судовому засіданні встановлено не було.
За наведених обставин суддя дійшла висновку про необхідність закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП (на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП).
Керуючись статтями 247, 283, 284 КУпАП, суддя
постановила:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Суддя Ольга Юліанівна Смовж
Оригінал: reyestr.court.gov.ua