Постанова від 02 листопада 2026 р. у справі №160/248/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них

Дата: 02 листопада 2026 р.

Справа: №160/248/26

Суддя: Олефіренко Н.А.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 листопада 2026 рокум. Дніпросправа № 160/248/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Дурасової Ю.В., Божко Л.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2026 ( суддя Серьогіна О.В.) в адміністративній справі №160/248/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ОМЕГА” до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Омега" звернулося до суду з вимогами визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми С від 25.12.2025 року № 925/32-00-07-13, яким до підприємства було застосовано штрафні санкції.

Підставами позову Товариство зазначило такі обставини та аргументи:

1. За результатами фактичної перевірки супермаркету Varus контролюючий орган встановив нібито порушення пункту 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». ДПС вважала, що під час продажу підакцизного товару (слабоалкогольного напою) у фіскальному чеку не було відображено повне найменування позиції (у чеку було зазначено скорочення: «АРТ.№ 34 ФраголБілФрателлі0.33л6-6.9%»).

2. Зазначена у фіскальному чеку скорочена назва товару дозволяє чітко та безпомилково ідентифікувати реалізований продукт.

3. Позивач належним чином виконав попереднє програмування найменування підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.

4. Відсутність законодавчих обмежень щодо скорочень: норми Закону про РРО не вимагають обов`язкового дослівного копіювання назви товарів відповідно до класифікаторів.

5. Відсутність складу правопорушення: використання скороченої назви, що дозволяє ідентифікувати товар, не є порушенням порядку програмування підакцизних товарів, за яке статтею 17 Закону передбачена фінансова відповідальність.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд в рішенні від 22.07.2026 року виклав висновки на підставі яких задовольнив вимоги Товариства, з огляду на такі ключові правові підстави та висновки:

1. Можливість ідентифікації товару: суд встановив, що хоча у фіскальному чеку назва товару була вказана у скороченому вигляді («АРТ.№ 34 ФраголБілФрателлі0.33л6-6.9%»), цей реквізит дозволяє чітко та безпомилково ідентифікувати реалізований підакцизний продукт.

2. Виконання вимог щодо програмування: позивач належним чином виконав попереднє програмування найменування підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни та обліку кількості. Норми Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не вимагають дослівного копіювання назви товарів відповідно до класифікаторів.

3. Відсутність складу правопорушення для штрафу: фінансова відповідальність за статтею 17 вказаного Закону передбачена саме за проведення розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування взагалі. Використання скороченої назви, яка дає змогу ідентифікувати товар, не утворює складу правопорушення, за який податковий орган застосував штраф.

4. Правова позиція Верховного Суду: суд спирався на судову практику Верховного Суду (зокрема, постанови у справах № 500/6845/21, № 640/18441/20 та № 420/11790/22). Відповідно до цих висновків, слід розрізняти відсутність обов`язкового реквізиту взагалі (що робить документ недійсним) та незначні недоліки чи скорочення реквізитів у розрахунковому документі, які не перешкоджають ідентифікації операції та не можуть бути підставою для штрафних санкцій.

З огляду на це, суд визнав спірне податкове повідомлення-рішення протиправним та скасував його.

Апеляційна скарга надійшла від Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

Позиція апелянта полягає в повному запереченні висновків щодо задоволення позовних вимог та обґрунтуванні правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення.

Головні аргументи та доводи податкового органу зводяться до такого:

1. Фіксація порушення під час перевірки.

Посадові особи контролюючого органу на підставі наказу та направлень провели фактичну перевірку магазину мережі Varus за адресою: м. Київ, пр. Миколи Бажана, буд. 10-А, де здійснює діяльність ТОВ «Омега».

Під час перевірки було встановлено факт продажу підакцизного товару (винного напою газованого «Фрателлі Фраголіно Бьянко») вартістю 52,00 грн із порушенням вимог пункту 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (Закон про РРО).

У фіскальному чеку замість повної назви підакцизного товару було відображено скорочення: «АРТ.№ 34 ФраголБілФрателлі0.33л6-6.9%».

2. Нормативне обґрунтування ДПС.

Вимоги Положення № 13: Відповідно до пункту 3 розділу I Положення про форму та зміст розрахункових документів (затвердженого наказом Мінфіну від 21.01.2016 № 13), у разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Перелік обов`язкових реквізитів: пункт 2 розділу II Положення № 13 визначає найменування товару (або спрощену назву) обов`язковим реквізитом фіскального чека.

3. Правові наслідки та застосування штрафу.

Податковий орган наполягав, що відсутність повноцінного найменування підакцизного товару у чеку свідчить про недотримання встановлених правил проведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО.

На думку ДПС, такі обставини є підставою для застосування фінансових санкцій (штрафу) у розмірі 5 100,00 грн згідно з виданим податковим повідомленням-рішенням форми С від 25.12.2025 року № 925/32-00-07-13.

З огляду на ці доводи, апелянт просив суд скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити ТОВ «Омега» у задоволенні позову в повному обсязі.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Омега" (код ЄДРПОУ 30982361) згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстровано як юридична особа з 12.06.2000 року у встановленому законом порядку та перебуває на податковому обліку в Східному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків.

Основним видом господарської діяльності є КВЕД: 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Наказом ГУ ДПС у м. Києві від 11.11.2025 року № 7551-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «ОМЕГА»» було призначено проведення фактичної перевірки ТОВ «ОМЕГА» на підставі пп.пп. 80.2.2, 80.2.3, 80.2.4 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, супермаркет Varus за адресою: м. Київ, вул. Миколи Бажана, 10А.

Посадовими особами ГУ ДПС у м. Києві відповідно до наказу від 11.11.2025 року №7551-п, направлень на перевірку від 08.12.2025 року №32975/26-15-07-07-01 та №32974/26-15-07-07-01, проведено фактичну перевірку магазину «Варус» за адресою: м. Київ, пр. Миколи Бажана, буд. 10-А, за якою здійснює господарську діяльність ТОВ «ОМЕГА» (код ЄДРПОУ 30982361).

За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки від 10.12.2025 № 106995/Ж5/26/15/07/30982361.

Перевіркою встановлено порушення вимог пункту 11 статті 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) (Закон № 265), а саме проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування по найменуванням товарів.

Заперечення до акту фактичної перевірки від 10.12.2025 року №106995/ Ж5/26/15/07/30982361 ГУ ДПС у м. Києві ТОВ «ОМЕГА» не подавало.

Не погоджуючись з податковим повідомленням рішенням форми С від 25.12.2025 року № 925/32-00-07-13, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.

Повертаючись до обставин справи, колегія суддів зазначає що відповідно до обставин справи, наказом ГУ ДПС у м. Києві від 11.11.2025 року № 7551-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «ОМЕГА»» було призначено проведення фактичної перевірки ТОВ «ОМЕГА» на підставі пп.пп. 80.2.2, 80.2.3, 80.2.4 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України за місцем здійснення господарської діяльності: супермаркет Varus за адресою: м. Київ, вул. Миколи Бажана, 10А.

На підставі вказаного наказу та направлень на перевірку від 08.12.2025 року № 32975/26-15-07-07-01 та № 32974/26-15-07-07-01 посадовими особами ГУ ДПС у м. Києві проведено фактичну перевірку магазину «Варус». За результатами перевірки складено Акт фактичної перевірки від 10.12.2025 № 106995/Ж5/26/15/07/30982361.

В Акті перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог пункту 11 статті 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Порушення, на думку ДПС, полягало в тому, що під час продажу підакцизного товару (слабоалкогольного напою) у фіскальному чеку було зазначено скорочене найменування позиції, а саме: «АРТ.№ 34 ФраголБілФрателлі0.33л6-6.9%», що розцінено відповідачем як проведення розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування підакцизних товарів.

Досліджуючи правове обґрунтування спірних питань, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 11 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі, зобов`язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через ПРРО для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Згідно з Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (далі — Положення № 13), фіскальний чек має містити обов`язкові реквізити, зокрема: код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів) та найменування товару.

Поняття "найменування товару" розкривається у п. 2 Розділу І Положення № 13, де зазначено, що це слово, поєднання слів або слова з цифровим позначенням, які відображають споживчі ознаки товару та однозначно ідентифікують товар у розрахунковому документі.

В фіскальному чеку супермаркету Varus було відображено назву товару: «АРТ.№ 34 ФраголБілФрателлі0.33л6-6.9%». Вказана назва містить:

- вказівку на артикул внутрішнього обліку;

- бренд та вид напою (Fragolino / Фрателлі);

- об`єм тари (0.33 л);

- вміст алкоголю (6-6.9%).

Зазначена інформація дозволяє контролюючому органу та споживачу чітко, однозначно та безпомилково ідентифікувати реалізований продукт, що повністю відповідає дефініції найменування товару, наведеній у Положенні № 13.

Разом з тим, ні Закон № 265/95-ВР, ні Положення № 13 не містять норм, які б вимагали обов`язкового дослівного копіювання назви товарів відповідно до супровідних накладних, сертифікатів або класифікаторів, чи забороняли використання загальноприйнятих або зрозумілих скорочень.

Довжина текстового поля в фіскальному чеку обмежена технічними можливостями друкувальних пристроїв РРО. Використання абревіатур чи урізання слів без втрати змісту споживчих ознак є загальноприйнятою практикою роздрібної торгівлі і не свідчить про невиконання обов`язку з програмування товару.

Щодо належного виконання обов`язку з програмування УКТ ЗЕД, то Товариством було належним чином виконано вимоги п. 11 ст. 3 Закону № 265/95-ВР в частині попереднього програмування найменування підакцизного товару із обов`язковим зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.

Сама наявність коду УКТ ЗЕД в фіскальному чеку (що не заперечується Актом перевірки) у сукупності зі скороченим текстовим описом робить ідентифікацію товару абсолютною та виключає будь-яку невизначеність.

Отже, для застосування фінансових санкцій на підставі ст. 17 Закону № 265/95-ВР контролюючий орган має встановити факт відсутності режиму програмування (тобто продаж неідентифікованого товару або товару без коду УКТ ЗЕД).

Оскільки товар було запрограмовано, його назва та код відображались, використання зрозумілого скорочення не створює складу правопорушення та не може бути підставою для застосування штрафів.

Аналізуючи доводи та обставини викладені в обґрунтування вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Щодо безпідставності доводів ДПС про «відсутність обов`язкового реквізиту» у фіскальному чеку.

Апелянт у скарзі посилається на п. 3 розд. І Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Мінфіну від 21.01.2016 № 13, зазначаючи, що у разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів такий документ не приймається як розрахунковий.

З цього питання, колегія суддів наголошує, що цей довід базується на хибному тлумаченні фактичних обставин, оскільки реквізит «найменування товару» не був відсутній у спірному фіскальному чеку. Навпаки, в чеку було чітко надруковано назву: «АРТ.№ 34 ФраголБілФрателлі0.33л6-6.9%».

Відповідно до визначення, наведеного у пункті 2 розділу І Положення № 13, найменування товару — це слово, поєднання слів або слова з цифровим позначенням, які відображають споживчі ознаки товару та однозначно ідентифікують товар у розрахунковому документі.

Напис в чеку повністю відображає ключові споживчі ознаки: внутрішній артикул (АРТ.№ 34), назву бренду та лінійки напою (Фрагол / Фрателлі), колір/тип (Біл), об`єм тари (0.33 л) та міцність (6-6.9%). Суд першої інстанції дійшов абсолютно правомірного висновку, що дана назва дозволяє чітко та безпомилково ідентифікувати реалізований підакцизний продукт — винний напій газований «Фрателлі Фраголіно Бьянко» вартістю 52,00 грн. Отже, факт відсутності реквізиту є не доведеним контролюючим органом.

Щодо відсутності вимоги дослівного копіювання назв та легітимності скорочень.

Податкове законодавство, зокрема Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР та Положення № 13, не містять імперативної вимоги щодо дослівного, посимвольного копіювання назви товару з сертифікатів відповідності, податкових накладних чи класифікаторів.

Більш того, пункт 2 розділу ІІ Положення № 13 прямо передбачає можливість зазначення в чеку саме «спрощеної назви» товару. Використання загальноприйнятих та логічних скорочень обумовлено виключно технічними обмеженнями кількості знаків у рядку друкувального пристрою РРО (чекової стрічки). Скорочення слів без втрати їхньої змістовної суті не є порушенням порядку проведення розрахункових операцій.

Щодо належного виконання обов`язку з програмування та відсутності складу правопорушення.

Позивачем було у повному обсязі виконано вимоги пункту 11 статті 3 Закону № 265/95-ВР. Перед продажем товару було проведено його попереднє програмування з відображенням:

- коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (що підтверджує легальність та підакцизний статус);

- ціни товару (52,00 грн);

- обліку його кількості.

Фінансова відповідальність, передбачена статтею 17 Закону № 265/95-ВР, наступає виключно у випадку, якщо розрахункова операція проведена без використання режиму попереднього програмування взагалі (тобто коли товар у чеку неможливо визначити або відсутній код УКТ ЗЕД). Оскільки товар було належно запрограмовано, наявність технічного урізання назви не створює складу правопорушення. Штраф у розмірі 5 100,00 грн застосовано безпідставно.

Щодо обов`язковості врахування правових висновків Верховного Суду.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення на користь ТОВ «ОМЕГА», чітко керувався ч. 5 ст. 242 КАС України та врахував сталу практику Верховного Суду (зокрема, постанови у справах № 500/6845/21, № 640/18441/20 та № 420/11790/22).

Відповідно до правової позиції яких, необхідно чітко відрізняти повну відсутність обов`язкового реквізиту в розрахунковому документі (що дійсно позбавляє його статусу розрахункового) від незначних недоліків, орфографічних помилок чи скорочень, які жодним чином не перешкоджають ідентифікації суті господарської операції, характеристик товару та його ціни.

Апелянт в своїй скарзі повністю ігнорує зазначені обов`язкові висновки найвищого судового органу, що свідчить про формальний підхід ДПС.

Підсумовуючи, колегія суддів зазначає, що Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалив законне та обґрунтоване рішення, яке повністю відповідає сформованій правовій позиції Верховного Суду. Суд чітко розмежував поняття формальних технічних скорочень та фактичного невиконання обов`язку з програмування товару.

Таким чином, апеляційна скарга є безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2026 року є законним, ухваленим на основі повного дослідження матеріалів справи та з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2026 в адміністративній справі №160/248/26 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 03 листопада 2026 року та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 06 листопада 2026 року.

Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко

суддя Ю.В. Дурасова

суддя Л.А. Божко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua