Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 09 листопада 2026 р.
Справа: №160/3226/26
Суддя: Шлай А.В.
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
10 листопада 2026 рокум. Дніпросправа № 160/3226/26
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Кругового О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2026 р. (суддя Дєєв М.В) в адміністративній справі №160/3226/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою, в якій просила суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про відмову в призначені їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити їй з 14 січня 2026 р. пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 згідно п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійного забезпечення» від 05 листопада 1991 р. №1788-ХІІ в редакції до внесення змін Законом України від 02 березня 2015 р. №213-VІІ, із урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у прийнятому 23 січня 2020 р. Рішенні №1-р/2020 як особі, яка працювала до 01 квітня 2015 р. на посадах визначених у вказаних нормах.
В обґрунтування позовних вимог вказала, що 14 січня 2026 р. звернулася із заявою про призначення пенсії за віком за Списком №1, однак отримала відмову із посиланням на відсутність в неї віку 50 років, передбаченого пунктом 1 часини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Вважає, що при вирішенні питання призначення їй пільгової пенсії має застосовуватися саме пункт "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції до внесення змін Законом України №213-VІІІ від 02 березня 2015 р., із урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у Рішенні №1-р/2020 від 23 січня 2020 р.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2026р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
Судом:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області № 046050027299 від 02 лютого 2026 р. про відмову ОСОБА_1 в призначені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1;
- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити ОСОБА_1 з 14 січня 2026 р. пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 згідно п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійного забезпечення» від 05 листопада 1991р. №1788-ХІІ в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 р. №213-VІІ, із урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у Рішенні №1-р/2020 від 23 січня 2020 р., як особі, яка працювала до 01 квітня 2015 р. на посадах визначених у вказаних нормах.
У поданій апеляційній скарзі Головне управлінням Пенсійного фонду України у Київській області просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що позивачка не досягла пенсійного віку, встановленого пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а тому не має право на призначення пільгової пенсії за Списком №1. Помилковими є висновки суду першої інстанції щодо необхідності застосування до позивачки пункту "а" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції до внесення змін Законом України №213-VІІІ від 02 березня 2015 р.
Письмові відзиви на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходили.
Справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до положень статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі.
14 січня 2026 р. ОСОБА_1 звернулась із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області № 046050027299 від 02 лютого 2026 р. в призначені пенсії відмовлено із посиланням на не досягнення ОСОБА_1 пенсійного віку, визначеного пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». В рішенні вказано, що страховий стаж позивачки - 43 роки 03 місяці 26 днів, пільговий по Списку №1 – 21 рік 02 місяці 19 днів.
Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 оскаржила його до суду. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що при вирішенні питання призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 мав застосовуватися пункт "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції до внесення змін Законом України №213-VІІІ від 02 березня 2015 р., із урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у прийнятому 23 січня 2020 р. Рішенні №1-р/2020, а не пункт 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка рішення здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.
Статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Пунктом "а" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції до 01 квітня 2015 р. визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Згідно пункту "а" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції після внесення змін Законом України від 02 березня 2015 р. № 213-VIII визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників , затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020 р. №1-р/2020, визнані неконституційними, зокрема, приписи статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" зі змінами, внесеними Законом №213-VIII. Встановлено, що стаття 13 в редакції Закону №213-VIII втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Застосуванню підлягає стаття 13, в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 01 квітня 2015 р. на посадах, визначених у вказаних нормах.
Отже, наявна колізія між нормою пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", із урахуванням рішення Конституційного Суду №1-р/2020 від 23 січня 2020 р. та нормою статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону №2148-VIII, що порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р., та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 р. у справі «Щокін проти України»).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 р. у справі №520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформулювала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Тобто, при вирішенні питання призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області мав застосовуватися саме пункт "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції, що діяла до 01 квітня 2015 р.
Зі змісту рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області № 046050027299 від 02 лютого 2026 р., копія якого наявна в матеріалах справи вбачається, що ОСОБА_1 станом на день звернення із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 (14 січня 2026 р.) досягла віку - 45 років, має страховий стаж - 43 роки 3 місяці 26 днів, пільговий за Списком №1 - 21 рік 02 місяці 19 днів.
Отже, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги та погоджується із висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №046050027299 від 02 лютого 2026 р., із визначенням йому обов`язку призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, до внесення змін Законом № 213-VIII, починаючи з дати її звернення із відповідною заявою, тобто з 14 січня 2026 р.
Оскільки доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, відсутні підстави для скасування ухваленого ним рішення, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2026 р. в адміністративній справі №160/3226/26 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 10 листопада 2026 р. і касаційному оскарженню не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя Н.П. Баранник
суддя О.О. Круговий
Оригінал: reyestr.court.gov.ua