Суд: Корецький районний суд Рівненської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: інших видів кредиту
Дата: 11 листопада 2026 р.
Справа: №563/1451/26
Суддя: Загородько Н. А.
Cправа № 563/1451/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
12.11.2026 року
Корецький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого судді Загородько Н.А.
за участю секретаря судового засідання Миколайчук М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Корець у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 216583 від 06 грудня 2021 року в розмірі 19 050 грн, а також судових витрат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Клай Інвест» та відповідачкою було укладено кредитний договір № 216583, відповідно до умов якого останній надано кредит у розмірі 5 000 грн шляхом перерахування коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 .
Позивач зазначає, що кредитний договір укладений в електронній формі та підписаний відповідачем шляхом використання одноразового ідентифікатора, надісланого на номер мобільного телефону, зазначений нею під час оформлення кредиту.
19 квітня 2024 року між ТОВ «Клай Інвест» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу № 568/ФК-24, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 216583 від 06 грудня 2021 року перейшло до ТОВ «Діджи Фінанс».
Згідно з розрахунком заборгованості, наданим позивачем, загальна сума боргу відповідача становить 19 050 грн, з яких: 5 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 3 675 грн - заборгованість за процентами, 750 грн - заборгованість за комісією та 9 625 грн - пеня.
Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором та перехід до позивача права вимоги за цим договором, ТОВ «Діджи Фінанс» просить стягнути з відповідача зазначену заборгованість, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 грн.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомила, відзиву на позовну заяву не подала.
За таких обставин, відповідно до вимог статей 280–281 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За змістом статей 205, 207 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних.
Згідно з частиною другою статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Таким чином, укладення кредитного договору в електронній формі шляхом використання одноразового ідентифікатора саме по собі не суперечить вимогам чинного законодавства та може підтверджувати волевиявлення сторін на укладення договору.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу й інших актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.
Судом установлено, що 06 грудня 2021 року між ТОВ «Клай Інвест» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 216583, відповідно до якого відповідачці надано кредит у розмірі 5 000 грн.
Факт укладення кредитного договору підтверджується наданою позивачем копією договору, а факт перерахування кредитних коштів - відповідними документами щодо переказу коштів на платіжну картку відповідача.
Водночас відповідач не надала суду доказів повернення отриманих кредитних коштів або належного виконання інших зобов`язань за договором.
Щодо переходу права вимоги до позивача суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як убачається з матеріалів справи, 19 квітня 2024 року між ТОВ «Клай Інвест» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу № 568/ФК-24, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 216583 від 06 грудня 2021 року перейшло до ТОВ «Діджи Фінанс».
Зазначене підтверджується наданими позивачем документами, зокрема договором факторингу та документами щодо відступлення права вимоги за відповідним кредитним договором.
Отже, суд доходить висновку, що ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 216583 від 06 грудня 2021 року.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за відповідачкою обліковується борг у розмірі 19 050 грн, з яких 5 000 грн - основна сума кредиту, 3 675 грн - проценти, 750 грн - комісія та 9 625 грн - пеня.
Оцінюючи вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту, суд враховує, що факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджений матеріалами справи, а доказів їх повернення суду не надано.
За таких обставин вимога про стягнення 5 000 грн заборгованості за тілом кредиту є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо вимог про стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 3 675 грн суд зазначає, що відповідно до статті 1048 ЦК України право кредитодавця на отримання процентів та їх розмір визначаються договором.
Оскільки кредитний договір передбачає обов`язок позичальника сплачувати проценти за користування кредитними коштами, а наданий позивачем розрахунок підтверджує їх нарахування в заявленому розмірі, суд вважає вимогу про стягнення 3 675 грн процентів обґрунтованою за умови відповідності такого нарахування умовам договору та періоду фактичного користування кредитом.
Щодо вимоги про стягнення комісії в розмірі 750 грн суд зазначає таке.
Саме по собі зазначення певної суми комісії у розрахунку заборгованості не є достатнім доказом наявності у відповідача обов`язку її сплатити. Позивач повинен довести правову підставу нарахування такої комісії, її погодження сторонами, а також те, за які саме послуги вона нарахована.
Матеріали справи повинні містити докази того, що відповідна комісія передбачена умовами кредитного договору, а також що вона відповідає вимогам законодавства про споживче кредитування.
За відсутності належного підтвердження правової підстави нарахування комісії та фактичного надання відповідної послуги суд не вбачає підстав для стягнення з відповідачки 750 грн комісії.
Щодо вимоги про стягнення пені в розмірі 9 625 грн суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого йому було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором за прострочення виконання зобов`язань за такими договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання зобов`язань за кредитним договором, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Отже, з урахуванням наведених положень законодавства позичальник звільняється від обов`язку сплати пені за прострочення виконання зобов`язань за кредитним договором у визначений законом період.
Оскільки позивач просить стягнути з відповідачки пеню в розмірі 9 625 грн, однак не надав належного розрахунку, який би давав змогу встановити період її нарахування та відокремити можливі нарахування до 24 лютого 2022 року від нарахувань після цієї дати, суд не має можливості перевірити правомірність заявленої до стягнення суми.
За таких обставин вимога про стягнення пені в розмірі 9 625 грн задоволенню не підлягає.
Таким чином, суд доходить висновку, що з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 8 675 грн, яка складається з 5 000 грн заборгованості за тілом кредиту та 3 675 грн процентів.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення судового збору в розмірі 2 662,40 грн. З урахуванням часткового задоволення позову та пропорційно до розміру задоволених позовних вимог із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 212,41 грн.
Щодо вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.
Відповідно до статей 133, 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, належать до судових витрат. Розмір таких витрат визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд ураховує складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, час, витрачений на їх виконання, ціну позову та значення справи для сторін.
Позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 грн.
З огляду на викладене, з урахуванням часткового задоволення позову, характеру спірних правовідносин, складності справи та обсягу виконаної представником позивача роботи, суд вважає співмірним розміром витрат на професійну правничу допомогу суму 3 000 грн, яка підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 12, 13, 76–81, 89, 133, 137, 141, 263–265, 280–282 ЦПК України, статтями 204, 205, 207, 512, 514, 516, 526, 530, 639, 1048, 1054 ЦК України, суд, -
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», код ЄДРПОУ 42649746, заборгованість за кредитним договором № 216583 від 06 грудня 2021 року в розмірі 8 675 (вісім тисяч шістсот сімдесят п`ять) гривень 00 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», код ЄДРПОУ 42649746, судовий збір у розмірі 1 212 (одна тисяча двісті дванадцять) гривень 41 копійка.
Стягнути із ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», код ЄДРПОУ 42649746, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подані заява про його перегляд або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», код ЄДРПОУ 42649746, адреса: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя
Оригінал: reyestr.court.gov.ua