Рішення від 11 листопада 2026 р. у справі №538/2016/26 — Лохвицький районний суд Полтавської області

Суд: Лохвицький районний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 11 листопада 2026 р.

Справа: №538/2016/26

Суддя: Кунець М. Г.

Єдиний унікальний номер №538/2016/26

Провадження №2/538/1467/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2026 року м.Лохвиця

Лохвицький районний суд Полтавської області в складі судді Кунець М.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" (ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 21/1, м.Бровари, Київська область) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Суд

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позиції сторін.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" звернувся до Лохвицького районного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги позивача обгрунтовані тим, що 14 лютого 2024 року між ТОВ «ФК «Авіра груп» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 102509.

Підписанням договору відповідачка підтвердила, що вона ознайомлена з умовами публічної пропозиції на укладення договору про надання кредиту.

На підставі платіжного документу, відповідачці були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 4000 грн.

23 грудня 2024 року згідно умов договору факторингу № 23122024, ТОВ «ФК «Авіра груп» відступлено право вимоги за кредитним договором № 102509 від 14.02.2024 на користь ТОВ «Діджи Фінанс», а відповідно ТОВ «Діджи Фінанс» набуто право вимоги до відповідачки.

Згідно договору факторингу та розрахунку заборгованості, сума боргу перед новим кредитором становить 17250,40 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту 4000,00 грн.; заборгованість за відсотками 5366,40 грн., комісія 0 грн., пеня 7884,00 грн., яку позивач просить стягнути з відповідачки, а також судові витрати та витрати на правову допомогу.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Лохвицького районного суду від 16 вересня 2026 року було відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та надано відповідачці строк для подання відзиву на позовну заяву.

Цією ж ухвалою витребувано у АТ КБ «Приват банк» інформацію про зарахування та рух коштів по картковому рахунку відповідачки.

На виконання ухвали суду 13.10.2026 АТ КБ «Приват банк» надало інформацію про рух коштів по рахунку відповідачки.

В судове засідання сторони по справі не викликалися, однак повідомлялися про розгляд вказаної судової справи судом.

Представник позивача просив розгляд справи проводити у їх відсутності, про що вказав у позовній заяві, позовні вимоги підтримав.

Відзиву та клопотань від відповідачки до суду не надходило.

Відповідачка про розгляд справи повідомлялася шляхом направлення кореспонденції на її електронну адресу, де лист доставлений до електронної скриньки 17.09.2026, а також на адресу її зареєстрованого місця проживання, а саме: копії ухвали про відкриття провадження у справі, копії позовної заяви з копіями доданих до неї документів. Однак вказана кореспонденція 02.11.2026 повернулася на адресу суду з відміткою пошти «Адресат відсутній».

Окрім цього, відповідачка про розгляд судової справи повідомлялася шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Згідно вимог ст. 128 ЦПК України відповідачка є такою, що належним чином повідомлена про розгляду справи, оскільки поштова кореспонденція направлялася відповідачці за місцем її реєстрації. Заяв та клопотань до суду не направляла, відзиву не подавала, підстав для відкладення розгляду справи немає.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у справі за принципами, встановленими ст. 89 ЦПК України, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 14 лютого 2024 року між ТОВ «ФК «Авіра груп» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 102509 (а.с. 28-30).

Підписанням договору відповідачка підтвердила, що вона ознайомлена з умовами публічної пропозиції на укладення договору про надання кредиту.

Оскільки ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» направлено відповідачці електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого позичальник підтверджує прийняття умов кредитного договору, який також знаходиться у власному кабінеті на офіційному веб-сайті кредитодавця. Електронний підпис з одноразовим ідентифікатором по суті є видом вдосконаленого цифрового підпису. Його суть полягає у використанні одноразових повідомлень (паролів, кодів, підтверджень) шляхом телекомунікаційних засобів.

На підставі платіжного документу, відповідачці були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 4000 грн.(а.с. 25).

23 грудня 2024 року згідно умов договору факторингу № 23122024, ТОВ «ФК «Авіра груп» відступлено право вимоги за кредитним договором № 102509 від 14.02.2024 на користь ТОВ «Діджи Фінанс», а відповідно ТОВ «Діджи Фінанс» набуто право вимоги до відповідачки (а.с. 19-21).

Згідно договору факторингу та розрахунку заборгованості, сума боргу перед новим кредитором становить 17250,40 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту 4000,00 грн.; заборгованість за відсотками 5366,40 грн., комісія 0 грн., пеня 7884,00 грн. (а.с. 13-15).

Норми права, які застосував суд.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язання є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частинами першою та другою статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини першої статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною другою статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до частини четвертої та шостої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Частиною восьмою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до цього Закону, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Мотивована оцінка і висновки суду.

У відповідності до статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість відповідачки перед ТОВ "Діджи Фінанс" становить 17250,40 грн.

Відповідачкою грошові кошти за цим договором отримано, але в порядку та на умовах договору не повернуто, розрахунок заборгованості відповідачкою не спростований, доказів помилковості чи неправильності наданих позивачем розрахунків, а також належного виконання зобов`язань за кредитним договором не надано.

На час розгляду справи судом, відповідачкою не надано доказів, які свідчать про погашення заборгованості повністю або частково.

Враховуючи викладене, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Діджи фінанс» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат.

Частиною першою статті 133 ЦПК України зазначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини першої, пункту першого частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

На підставі статті 141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідачки на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 2 662 гривень 40 копійок.

Згідно статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Так, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Стороною позивача ставиться вимога про стягнення на користь товариства 6 000,00 грн. на правову допомогу.

Із правової позиції Великої Палати Верховного Суду вбачаєтться, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), a також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Також, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були тaкi витрати понесені фактично, але й також, чи була їх сума обгрунтованою (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12- 171гс19).

Європейський суд з прав людини (далі-ЄСПЛ) у своїх рішеннях від 12 жовтня 2006 p. y справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 р. у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23 січня 2014 р. у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26 лютого 2015 р. у справі «Баришевський проти України» зазначив, що присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фaктичними і неминучими, a їхній розмір обгрунтованим. У рішенні ЕСПЛ від 28 листопада 2002 р. у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, якi мають розумний розмір.

Суд, враховуючи вищезазначене, враховуючи складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг тa витрачений адвокатом час, виходячи з критерію розумності тa співрозмірності, вважає за можливе стягнути з вiдпoвiдaчки на користь позивача 1 000 (одну тисячу) гривень 00 копійок витрат на пpaвничy допомогу, вважаючи таку суму співмірною з огляду на розумну необхідність витpaт для цієї cпpaви.

Керуючись статтями 526, 599, 611, 625, 1049, 1050, 1054, 1077 ЦК України, статтями 12, 81, 89,133, 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" заборгованість за кредитним договором у розмірі 17250 (сімнадцять тисяч двісті п`ятдесят) гривень 40 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" витрати на правничу допомогу в розмірі 1 000 (одна тисяча ) гривень 00 копійок.

Відмовити у стягненні із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" витрат на правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч ) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Діджи фінанс" (ЄДРПОУ: 42649746, адреса для листування: 07406, обл., м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_2 в АТ «ПУМБ», МФО: 334851).

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 )

Повний текст рішення виготовлено 12 листопада 2026 року.

Суддя Мирослава КУНЕЦЬ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua