Рішення від 10 листопада 2026 р. у справі №463/8162/26 — Чемеровецький районний суд Хмельницької області

Суд: Чемеровецький районний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 10 листопада 2026 р.

Справа: №463/8162/26

Суддя: Горобець Н. О.

№ справи463/8162/26

№2/687/961/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2026 року селище Чемерівці

Чемеровецький районний суд Хмельницької області

в складі судді Горобець Н.О.,

справа № 463/8162/26;

сторони та інші учасники справи:

позивач – ТОВ «Фінансова компанія «Ейс»,

відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (письмове провадження) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

В серпні 2026 року Товариство з обмеженої відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (далі - ТОВ «ФК «Ейс») звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вказавши, що 19 вересня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога») та відповідачкою укладено кредитний договір № 454562497, за умовами якого відповідачці надано кредитні кошти у розмірі 6000,00 грн, які остання зобов`язувалася повернути у встановлений строк та сплатити відсотки за користування ними.

28 листопада 2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (далі - ТОВ «Таліон Плюс») укладено договір факторингу № 28/1118-01, а згодом додаткові угоди до вказаного договору факторингу, якими продовжено строк дії договору, відповідно до умов яких ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» прийняло належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги до вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 59 від 03.01.2020 року, ТОВ «Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги до відповідачки за вказаним вище кредитним договором.

05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс») укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» передало (відступило) ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» прийняло належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до вказаних у реєстрах прав вимоги боржників.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 4 від 09.04.2021 року до договору факторингу № 05/0820-01 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідачки.

05 червня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем ТОВ «ФК «Ейс» укладено договір факторингу № 05/06/25-Е відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» передав (відступив) ТОВ «ФК «Ейс» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 05/06/25-Е ТОВ «ФК «Ейс» набуло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором в сумі 20175,00 грн, з яких: 6000,00 - заборгованість по тілу кредиту, 11175,00 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 3000,00 грн – заборгованість за штрафними санкціями.

З урахуванням викладеного, позивач просив стягнути з відповідачки 17175,00 грн. заборгованості, а також судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрати на правничу допомогу у сумі 7000,00 грн.

Відповідачка відзиву до суду не подала.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Представник позивача, разом з поданням позовної заяви подав також клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Чемеровецького районного суду від 06.10.2026 року відкрито провадження у справі, призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, зобов`язано АТ КБ «Приват Банк» надати суду виписку по картковому рахунку, відкритому на ім`я ОСОБА_1

11.11.2026 року розгляд справи закінчено ухваленням рішення суду по суті заявлених вимог.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

19 вересня 2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір № 454562497 (далі - Договір). Договір підписано електронним підписом позичальника H52NP2Y2, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.

За умовами договору товариство зобов`язалось надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети на суму 6000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язувався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно п.1.4 цього Договору (п. 1.1 Договору).

Строк дії договору починається з моменту його укладення та становить 30 (тридцять) днів (п. 1.2. договору).

Відповідно до п.п. 1.3, 1.4 Договору кредит надається строком на 30 днів. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у розмірі 1,70 процентів від суми кредиту за кожний день користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту до закінчення строку кредиту, визначеного в п. 1.3 цього договору.

Сторони погоджуються, що у випадку користування Позичальником Кредитом понад строк, встановлений п.1.3 Договору, або додатковими угодами між Сторонами, зобов`язання Позичальника за цим Договором продовжуються на весь період фактичного користування Кредитом, при цьому у випадку, якщо встановлена п. 1.4 цього Договору Процентна ставка менша ніж 1,70 відсотків від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, то правила нарахування процентів за Процентною ставкою визначеною п.1.4 - 1.5 Договору скасовуються з моменту початку їх застосування і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування Кредитом, а саме 1,70 (одна ціла сім десятих) відсотків повернення Кредиту (п. 4.2 Договору).

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» довідкою від 26.05.2026 року, повідомило про проведення успішної транзакції на платіжну карту № НОМЕР_1 коштів у сумі 6000,00 грн.

Повідомленням АТ КБ «Приват Банк» від 28.10.2026 року та випискою по банківській карті № НОМЕР_2 за період з 19.09.2019 року по 24.09.2019 року підтверджується, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано платіжну карту № НОМЕР_2 , на яку 19.09.2019 року на зараховано 6000,00 грн.

28 листопада 2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, а згодом додаткові угоди до вказаного договору факторингу, якими продовжено строк дії договору, відповідно до умов яких ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» прийняло належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги до вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 59 від 03.01.2020 року, ТОВ «Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги до відповідачки за вказаним вище кредитним договором на загальну суму 17001,00 грн, з яких 6000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту, 11001,00 грн – заборгованість за процентами.

05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» передало (відступило) ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» прийняло належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до вказаних у реєстрах прав вимоги боржників.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №4 від 09.04.2021 року до договору факторингу № 05/0820-01 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача за вказаним вище кредитним договором на загальну суму 17175,00 грн, з яких 6000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту, 11175,00 грн – заборгованість за процентами.

05 червня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем ТОВ «ФК «Ейс» укладено договір факторингу № 05/06/25-Е відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» передав (відступив) ТОВ «ФК «Ейс» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 05/06/25-Е ТОВ «ФК «Ейс» набуло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором в сумі 20175,00 грн, з яких 6000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту, 11175,00 грн – заборгованість за процентами, 3000,00 грн – заборгованість за штрафом.

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

Стосовно правонаступництва за борговими зобов`язаннями.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Досліджені судом докази, підтверджують, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ТОВ «Таліон Плюс», ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» за своїми правовими статусами відносяться до юридичних осіб, що мають статус фінансових установ, мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України, а тому договори відступлення права вимоги є обов`язковими для виконання.

Також наявними у матеріалах справи доказами підтверджується та сторонами не оспорюється факт переходу прав грошової вимоги від первісного кредитора до ТОВ «ФК «Ейс» за кредитним договором №454562497, укладеним 19 вересня 2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 .

Щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частинами першою, другою статті 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

В силу положень ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Пунктами 5, 6, 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» встановлено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Правилами статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

Суд встановив, що між відповідачкою ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було укладено кредитний договір №454562497 від 19 вересня 2019 року в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало відповідачці кошти в сумі 6000,00 грн строком на 30 днів, а остання зобов`язувалася повернути кошти та сплатити проценти за користування ними

19.09.2019 року відповідачці було перераховано 6000,00 грн. Отже, факт отримання відповідачкою коштів в сумі 6000,00 грн. у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» суд вважає доведеним.

Згідно з наданого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» розрахунку заборгованості за кредитним договором №454562497 від 19.09.2019 року, заборгованість ОСОБА_1 складається із тіла кредиту – 6000,00 грн, процентів за період з 19.09.2019 по 03.01.2020 – 11001,00 грн, а всього 17001,00 грн.

Також, згідно з наданого ТОВ «Таліон Плюс» розрахунку заборгованості за кредитним договором №454562497 від 19.09.2019 року, заборгованість ОСОБА_1 складається із тіла кредиту – 6000,00 грн, процентів за період з 03.01.2020 по 07.01.2020 – 11175,00 грн, а всього 17175,00 грн.

Згідно із наданої ТОВ «ФК «Ейс» виписки з особового рахунку за кредитним договором № 454562497 від 19.09.2019 року, заборгованість ОСОБА_1 складається із тіла кредиту – 6000,00 грн, процентів – 11175,00 грн, штрафу – 3000,00 грн, а всього 20175,00 грн.

Відповідно до умов укладеного між сторонами кредитного договору, сторонами погоджено строк дії договору до 19.10.2019 року. До вказаного строку сторони передбачили і право нараховувати проценти за користування кредитом.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за процентами нарахованими поза межами строку дії кредитного договору, тобто у період з 20.10.2019 року по 07.01.2020 є безпідставними.

Згідно з Графіком розрахунків, який є Додатком № 1 до договору №454562497 від 19 вересня 2019 року, сторони погодили, що загальний розмір процентів за договором становить 3060,00 грн.

Отже, загальний розмір заборгованості становить 9015,00 грн, з яких 6000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 3015,00 грн – заборгованість за процентами (3060,00 грн – 45,00 грн сплачені відповідачкою).

За таких обставин, позовна заява ТОВ «ФК «Ейс» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню частково, шляхом стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості в розмірі 9015,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог, відмовити.

Розподіл судових витрат.

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої, другої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

Представником позивача було подано докази понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн, а саме, надано Договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20.01.2026 року, укладений між адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» та ТОВ «ФК «Ейс», Додаткову угоду №25771107852 до Договору про надання правничої допомоги №20/01/26-01 від 20.01.2026, акт прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2026 року.

Згідно з актом прийому-передачі наданих послуг, вартість послуг із правничої допомоги складає 7000,00 грн, а саме складання позовної заяви – 5000,00 грн, вивчення матеріалів справи – 1000,00 грн, підготовка та подання адвокатського запиту – 500,00 грн, підготовка клопотання – 500,00 грн.

Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені у частинах третій-п`ятій, дев`ятій статті 141 ЦПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами тощо) (близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21).

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23).

Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.

Враховуючи характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг, виходячи із засад цивільного законодавства щодо розумності та справедливості, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають відшкодуванню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, обґрунтованості, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.

При розподілі судових витрат, суд враховує пропорційність задоволених позовних вимог. Позов заявлено з ціною 17175,00 грн та задоволено на суму 9015,00 грн, тобто на 52,49% (9015,00х100:17175,00). Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 1397,49 грн (2662,40х52,49%) та витрати на правничу допомогу в сумі 2624,50 грн (5000,00х52,49%).

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 280-286 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» 9015 (дев`ять тисяч п`ятнадцять) гривень 00 коп. заборгованості за кредитним договором №454562497 від 19 вересня 2019 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судовий збір в сумі 1397 (одна тисяча триста дев`яносто сім) гривень 49 коп. та витрати на правничу допомогу в сумі 2624 (дві тисячі шістсот двадцять чотири) гривні 50 коп.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», місце знаходження: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6, каб. 13, код ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя Н.О. Горобець

Оригінал: reyestr.court.gov.ua