Постанова від 11 листопада 2026 р. у справі №200/3213/25 — Перший апеляційний адміністративний суд

Суд: Перший апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 11 листопада 2026 р.

Справа: №200/3213/25

Суддя: Гайдар Андрій Володимирович

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2026 року справа №200/3213/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Гайдара А.В., Гаврищук Т.Г., Пивовар І.В., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року (головуючий суддя І інстанції Бабіч С.І.), складеного в повному обсязі 23 лютого 2026 року у справі № 200/3213/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі – відповідач), відповідно до якого просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 05.11.2024 року № 052530004706 Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 27.08.2024 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, на провідній професії з повним робочим днем під періоди роботи з 19.04.2018 по 21.06.2018;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити пенсію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 27.08.2024 року відповідно до ч.3 ст.114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 05.11.2024 року № 052530004706 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на провідній професії з повним робочим днем під періоди роботи з 19.04.2018 року по 21.06.2018 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити пенсію ОСОБА_1 з 27.08.2024 року відповідно до частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року у справі № 200/3213/25 та відмовити у задоволені позовних вимог.

Вказав, що стаж позивача зараховано до норм діючого законодавства, а рішення пенсійного органу про відмову у призначені пенсії позивачу є правомірним

Сторони в судове засідання не викликались, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.

Суд, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

27.08.2024 року ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії відповідно до ч. 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Рішенням Головного управлінням Пенсійного фонду України в Львівській області від 04.09.2024 № 052530004706 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058.

Не погодившись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду із його оскарженням.

Рішенням Донецького кружного адміністративного суду від 03.10.2024 у справі №200/6463/24, яке набрало законної сили 04.11.2024, зокрема, визано протиправним та скасовано рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 04.09.2024 року № 052530004706 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.08.2024 року про призначення пенсії відповідно до ч. 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з зарахуванням до пільгового стажу роботи за Списком робіт затвердженого Постановою КМУ від 31.03.1994 р. № 202 з повним робочим днем під землею відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 періоди роботи з 23.07.1999 по 28.07.1999, з 29.07.1999 по 19.04.2004, з 05.05.2004 по 21.08.2011, з 05.09.2011 по 19.04.2018, та зарахувати до пільгового стажу роботи на провідній посаді з повним робочим днем під землею відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 періоди роботи з 10.04.2019 по 27.08.2024 з урахуванням висновків суду та норм чинного законодавства.

В задоволенні іншої частини адміністративного позову – відмовлено.

16.12.2024 позивач надав заяву про ухвалення додаткового рішення, яким просив зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до пільгового стажу роботи на провідній посаді з повним робочим днем під землею відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 періоди роботи, з 19.04.2018 по 21.06.2018, та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.08.2024 року про призначення пенсії відповідно до ч. 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з урахуванням вказаного періоду.

Ухвалою Донецького кружного адміністративного суду від 24.12.2024 у справі №200/6463/24 у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 200/6463/24 - відмовлено.

Не погодившись з ухвалою Донецького кружного адміністративного суду від 24.12.2024 у справі №200/6463/24 позивач оскаржив її в Першому апеляційному адміністративному суді.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 24.12.2024 року по справі №200/6463/24 - залишено без задоволення. Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2024 року по справі №200/6463/24 - залишено без змін.

Зокрема, суд апеляційної інстанції зауважив, що у справі №200/6463/24 судом було встановлено, що період з 19.04.2018 по 21.06.2018 згідно довідки від 18.04.2018, виданої ДП Димитровський учбово-курсовий комбінат, - виробнича практика, зарахований до загального страхового стажу, період з 22.06.2018 по 08.04.2019 зарахований до пільгового стажу роботи з повним робочим днем під землею на провідних посадах згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 26/294 від 05.07.2023, виданої ВП Шахта 1-3 Новогродівська.

На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03.10.2024 року у справі № 200/6463/24 за результатом повторного розгляду заяви позивача від 27.08.2024 Головним управлінням прийнято рішення № 052530004706 від 05.11.2024 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 на підставі пункту 3 статті 114 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За змістом вказаного рішення відповідачем зараховано до пільгового стажу позивача роботи за Списком робіт затвердженого Постановою КМУ від 31.03.1994 р. № 202 з повним робочим днем під землею відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_2 періоди роботи з 23.07.1999 по 28.07.1999, з 29.07.1999 по 19.04.2004, з 05.05.2004 по 21.08.2011, з 05.09.2011 по 19.04.2018, та зараховано до пільгового стажу роботи на провідній посаді з повним робочим днем під землею відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 періоди роботи з 10.04.2019 по 27.08.2024 та повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 27.08.2024 року про призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду та норм чинного законодавства.

Вказано, що страховий стаж заявника становить 52 роки 05 місяців 14 місяців 17 днів (в тому числі додаткові роки за Списком № 1 – 24 роки). Пільговий стаж становить 24 роки 10 місяців 11 днів: роботи підземні, провідні (20) – 6 років 2 місяці 05 днів, роботи підземні роботи за постановою 202 (25) – 18 років 08 місяців 06 днів. Стаж за списком № 2 – 03 роки 05 місяців 05 днів.

Позивач не погоджуючись із рішенням відповідача про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та розрахунком пільгового стажу звернувся із даним позовом до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд погоджує висновки суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).

Частиною 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” на пільгових умовах пенсія за віком призначається, працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

Відповідно до Постанови № 202 та частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» робота за вказані періоди зараховуються до стажу, необхідного до для отримання пенсії незалежно від віку.

Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частини друга, п`ята статті 45 Закону № 1058-IV).

Згідно ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).

Згідно зі ст. 101 Закону України Про пенсійне забезпечення органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

У відповідності до пункту 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі також Постанова № 637), у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (пункт 3 вказаної Постанови).

Пунктом 17 Постанови № 637 передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

Згідно з частиною 3 статті 44 Закону № 1058-ІV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається дуже великий обсяг прав та обов`язків у органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що пенсійні органи повинні використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об`єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися.

Суд зазначає, що відповідач не в повному обсязі використав свої права надані йому Законом та Порядком при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення позивачу.

У рішенні Донецького окружного адміністративного суду у справі від 03.10.2024 року у справі № 200/6463/24, яке набрало законної сили 04.11.2024 року, судом встановлено, що період з 19.04.2018 по 21.06.2018 згідно довідки від 18.04.2018, виданої ДП “Димитровський учбово-курсовий комбінат”, - виробнича практика, зарахований до загального страхового стажу.

При цьому за доводами позивача вказаний період підлягає зарахуванню до підземного стажу роботи з повним підземним робочим днем.

У вказаний період відповідно до записів в трудовій книжці НОМЕР_1 позивач з 19.04.2018 року переведений учнем прохідника підземного з повним робочим днем в шахті , на час проходження виробничої практики.

З 21.06.2018 року позивач переведений підземним прохідником, з повним робочим днем в шахті.

В період з 19.04.2018 року по 21.06.2018 року згідно з довідкою від 18.04.2018 року, виданої ДП “Димитровський учбово-курсовий комбінат”, позивач обучався на курсах за професією прохідник з 12.02.2018 року по 19.06.2018 року, виробнича практика з 18.04.2018 року по 19.06.2018 року.

В довідці від 05.07.2023 року № 26/294, виданої Відокремленим підрозділом «Шахта 1-3 «Новогродівська», про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній позивач працював повний робочий день у ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» у період з 19.04.2018 року по 21.09.2018 року виконував гірничі роботи з видобутку вугілля за професією, посадою підземний учень прохідника дільниці ПР-5, оплата по тар. ст. підземного робітника, що передбачено Списком № 1 розділ 1, підстава ПКМУ від 24.06.2016 року № 461 згідно з ч. 3 ст. 114 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Надана довідка кореспондується з даними, що є в трудовій книжці позивача, та містять посилання на особисту архівну картку, розрахункові відомості, контрольні табеля спуску -виїзду в шахту як на первинні документи, на підставі яких вона видана, а також вихідні реквізити (дату, номер), підпис уповноваженої особи.

Відповідачем не надано доказів проведення перевірки даних, зазначених у трудовій книжці позивача та у поданих ним уточнюючих довідок, у разі наявності сумнівів у достовірності наведених у них відомостей чи доказів здійснення відповідних запитів до державних органів.

Відповідач не подав до суду доказів того, що подані позивачем документи містять неправдиві або недостовірні дані.

При цьому, докази, які б спростовували факт роботи позивача повний робочий день та інших доказів, які підтверджували б невиконання позивачем роботи за зазначеною професією у спірний період відповідачем суду не надано, тому період роботи з 19.04.2018 по 21.06.2018 підлягає зарахуванню до пільгового стажу.

Таким чином, не зарахувавши до пільгового стажу позивача роботи, що дає право на призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, на провідній професії з повним робочим днем періоди роботи з 19.04.2018 по 21.06.2018, та прийнявши рішення від 05.11.2024 року № 052530004706 про відмову в призначенні пенсії, відповідач діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржникові надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду попередньої інстанції.

Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області – залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року у справі № 200/3213/25 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 12 листопада 2026 року.

Судді А.В. Гайдар

Т.Г.Гаврищук

І.В. Пивовар

Оригінал: reyestr.court.gov.ua