Постанова від 11 листопада 2026 р. у справі №360/76/26 — Перший апеляційний адміністративний суд

Суд: Перший апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 11 листопада 2026 р.

Справа: №360/76/26

Суддя: Блохін Анатолій Андрійович

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2026 року справа №360/76/26

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сіваченко І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20 березня 2026 року у справі № 360/76/26 (головуючий І інстанції Борзаниця С.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач) з такими вимогами: визнати протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо не проведення ОСОБА_1 індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,197, 1,0796, 1,115; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки (10846,37), з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197 (за 2023 рік), 1,0796 (за 2024 рік), у розмірі 1,115 (за 2025 рік) та здійснити виплату, з урахуванням виплачених сум з 07.12.2025.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком на пільгових умовах з 22.02.2022.

07.12.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою щодо порядку проведення індексації його пенсії.

Листом відповідача від 26.12.2025 №14843-15569/Ж-02/8-1200/25 повідомлено, що пенсія виплачується відповідно до норм чинного законодавства.

Однак, з вказаного листа та протоколів перерахунку пенсії вбачається, що з 01.03.2023 доплата до пенсії становить 100,00 грн, з 01.03.2024 – 100,00 грн, а з 01.03.2025 проіндексована пенсія на коефіцієнт 1,046. Проте, згідно вимог чинного законодавства відповідач повинен був провести індексацію пенсії у такому розрахунку: з 01.03.2023 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197, з 01.03.2024 – на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796, з 01.03.2025 – на коефіцієнти збільшення розмірі 1,115.

З огляду на зазначене позивач вважає, що його пенсія виплачується з порушенням норм чинного законодавства, тому вимушений звернутися до суду.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 20 березня 2026 року у справі № 360/76/26 позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо не застосування під час перерахунку пенсії ОСОБА_1 коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197, 1,0796 та 1,115. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії на коефіцієнт збільшення у розмірі у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно до пункту 1 Постанови КМУ № 168, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 Постанови КМУ № 185, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 з 01.03.2025 відповідно до пункту 1 Постанови КМУ № 209, з урахуванням виплачених сум з 07.12.2025.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено практично ті самі доводи якими обґрунтовано відзив на позовну заяву.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.

Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та з 22.02.2022 отримує пенсію, призначену відповідно до частини 3 статті 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. Листом від 26.12.2025 № 14843-15569/Ж-02/8-1200/25, у відповідь на звернення позивача за № 15569/Ж-1200-25, відповідач повідомив, що з 22.02.2022 позивач отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, яку було обчислено із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки у розмірі 10846,37 гривень. Середній заробіток для обчислення пенсії складав — 25995,60 гривень.

Під час проведення перерахунків пенсії відповідно до норм Постанови 168 та Постанови 185 індексація заробітної плати не проводилася, оскільки показник середньої заробітної плати, який застосовувався при призначенні пенсії– 10846,37 грн, є більшим за показники середньої заробітної плати для перерахунку пенсії відповідно до вищезазначених постанов, а саме: показник середньої заробітної плати в Україні для проведення перерахунку пенсій з 01.03.2023 складав 7405,03 грн, з 01.03.2024– 7994,47 гривень.

Водночас, відповідно до пункту 6 Постанови 168 з 01.03.2023 було встановлено щомісячну доплату до пенсії в сумі 100,00 грн, з 01.03.2024 згідно з підпунктом 6 пункту 2 Постанови 185- щомісячну доплату до пенсії в сумі 100,00 грн, які враховуються під час подальших перерахунків пенсії.

З 01.03.2025 автоматизованим способом проведено перерахунок пенсії (індексація заробітної плати) відповідно до пункту 1 Постанови 209, середньомісячний заробіток для обчислення пенсії склав 27191,39 грн (10846,37 грн х 2,39671, де 10846,37 грн- показник середньої заробітної плати в Україні за 2019-2021 роки з урахуванням коефіцієнту збільшення (10846,37 грн. х 1,046); 2,39671- індивідуальний коефіцієнт заробітку).

Пенсію обчислено відповідно до норм чинного законодавства, підстави для проведення перерахунку відсутні.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, судом першої інстанції зазначено наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Нормами статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон України від 9 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058-IV) розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно із статтею 1 Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Преамбулою Закону 1058-IV закріплено, що зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV:

для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (абзац перший);

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення (абзац другий);

у разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення (абзац третій);

розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини (абзац четвертий).

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ “Про індексацію грошових доходів населення” (далі – Закон № 1282-ХІІ).

Відповідно до статті 1 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення – встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно з приписами статті 2 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.

Обов`язковий характер індексації визначається статтею 18 Закону України від 5 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” (далі – Закон № 2017-ІІІ), у якій зазначається, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина друга статті 19 Закону № 2017-ІІІ).

Економічною підставою для проведення індексації грошових доходів населення згідно зі статтею 4 Закону № 1282-ХІІ є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотки.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 6 Закону № 1282-ХІІ).

У зв`язку із необхідністю вдосконалення пенсійного забезпечення громадян, визначення дати щорічної індексації пенсії та кола осіб, яким пенсії індексуються, прийнято Закон України від 15 лютого 2022 року № 2040-ІХ “Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства” (далі – Закон № 2040-ІХ), яким частину п`яту статті 2 Закону № 1282-ХІІ викладено в новій редакції.

Частиною п`ятою статті 2 Закону № 1282-ХІІ в редакції Закону № 2040-ІХ визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону № 1058-IV.

Враховуючи положення частини п`ятої статті 2 Закону № 1282-ХІІ та абзацу четвертого частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, Верховна Рада України уповноважила Кабінет Міністрів України визначати порядок здійснення індексації пенсій та розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, але з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим частини другої статті 42 Закону № 1058-IV.

З метою забезпечення ефективної реалізації права громадян на перерахунок їх пенсії Кабінет Міністрів України 20 лютого 2019 року видав постанову № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році”, якою, серед іншого, затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі – Порядок № 124).

Порядок № 124 безпосередньо прийнято на виконання вимог частини другої статті 42 Закону № 1058-IV.

Згідно з абзацом дев`ятим пункту 4 Порядку № 124 перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.

З матеріалів пенсійної справи позивача встановлено, що пенсія позивачу призначена у лютому 2022 року.

До спірних правовідносин повинні застосовуватися положення абзацу третього пункту 5 Порядку № 124, згідно з якими пенсія підвищується за рішенням Кабінету Міністрів України в межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому, підвищення встановлюється в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, і враховується під час подальших перерахунків пенсії.

З урахуванням меж заявлених вимог, до спірних правовідносин повинна застосовуватися постанова Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році” (далі – Постанова № 168), пунктом 1 якої установлено, що з 1 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році”, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197

Тобто, коефіцієнт в розмірі 1,197 повинен застосовуватися до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії позивачу, що складав 10846,37 грн.

Як встановлено судом, відповідач при перерахунку пенсії позивача використовував інші показники у розмірі, а не 10846,37 грн, що суперечить положенням Порядку № 124 та абзацу другого пункту 2 Постанови № 251.

Пунктом 3 розділу “Прикінцеві положення” Закону України від 3 листопада 2022 року № 2710-IX “Про Державний бюджет України на 2023 рік” (далі – Закон № 2710-IX) на 2023 рік зупинено дію Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”. У свою чергу пунктом 8 розділу “Прикінцеві положення” Закону № 2710-IX установлено, що у 2023 році, зокрема, частина друга та абзац п`ятий частини четвертої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.

З метою реалізації пункту 8 розділу “Прикінцеві положення” Закону № 2710-IX Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 24 лютого 2023 року № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році” (далі – Постанова № 168), пунктом 1 якої установлено, що з 1 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році”, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році” (далі – Постанова № 185) установлено, що з 01 березня 2024 року перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 (пункт 1).

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році” (далі – Постанова № 209) установлено, що з 1 березня 2025 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році” (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115 (пункт 1).

При цьому, судом встановлено, що відповідач не провів індексацію пенсії позивача відповідно до вимог статті 42 Закону №1058-IV, а встановив щомісячну доплату до пенсії у розмірі 100,00 грн.

Суд зазначає, що подібні правовідносини були предметом розгляду Верховним Судом у справі № 160/28752/23.

У постанові від 13.01.2025 Верховний Суд зазначив, що запровадивши удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема особам, пенсія яким призначена за Законом № 1058-IV, для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування, держава взяла на себе зобов`язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів.

За висновком Верховного Суду положення Порядку №124 не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:

- показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону);

- показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 (за приписами Порядку).

Відповідно до статті 7 Закону № 1058-IV загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється, серед іншого, за принципами: законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу).

Так, принцип законодавчого визначення умов і порядку його здійснення, полягає у забезпеченні чітких, рівних та прозорих правил для всіх суб`єктів, що беруть участь у цій системі. Умови, права та обов`язки щодо пенсійного страхування встановлюються виключно законами України. Це забезпечує правову визначеність і недопущення свавільного регулювання. При цьому, цей принцип також передбачає рівність прав і гарантій, адже законодавство повинно гарантувати однакові умови участі в системі для всіх осіб, незалежно від їхнього соціального чи економічного статусу. Крім того, зазначений принцип загальнообов`язкового державного пенсійного страхування полягає у прозорості умов нарахування пенсій, обчислення страхового стажу, розмір внесків і виплат, що дає змогу громадянам чітко розуміти свої права та обов`язки. Цей принцип правового регулювання також втілює принцип соціальної справедливості, адже законодавчо врегульовані умови покликані забезпечити справедливий розподіл пенсійних коштів між усіма учасниками системи, враховуючи сплачені внески та тривалість страхового стажу.

Принцип диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу) спрямований на забезпечення соціальної справедливості та мотивації до участі в системі страхування. Оскільки розмір пенсії прямо залежить від тривалості страхового стажу - чим довший стаж, тим вищий розмір пенсії. Це стимулює громадян працювати довше та сплачувати страхові внески протягом більшого періоду. Крім того, пенсійні виплати обчислюються з урахуванням заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески. Більший розмір заробітної плати означає більший внесок до Пенсійного фонду, що впливає на кінцевий розмір пенсії. Тож вказаний принцип стимулює громадян працювати офіційно, отримуючи легальну заробітну плату, з якої сплачуються страхові внески, адже це безпосередньо впливає на майбутні пенсійні виплати. Отже, принцип диференціації розмірів пенсії залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати спрямований на створення прозорої, справедливої та економічно обґрунтованої пенсійної системи. Він забезпечує зв`язок між внесками, зробленими до Пенсійного фонду, і рівнем соціального забезпечення.

Таким чином, законодавче визначення умов і порядку загальнообов`язкового державного пенсійного страхування забезпечує передбачуваність, стабільність і довіру до пенсійної системи. Це є ключовою складовою соціального захисту населення.

За висновком Верховного Суду у справі № 160/28752/23 (постанова від 13.01.2025), з огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку №124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону №1058-IV, тобто під час проведення індексації має застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.

Аналогічні правові висновки Верховний суд зробив у подальшому у своїх судових рішеннях, а саме: постановах від 27.01.2025 у справах №№ 200/422/24, 620/7211/24, від 28.01.2025 у справах №№ 120/1483/24, 400/4663/24, від 11.02.2025 у справі №160/6064/24, від 18.02.2025 у справі №160/15379/24, від 26.02.2025 у справі №160/6686/24, від 27.02.2025 у справі №400/2358/24, від 18.03.2025 у справі №280/7407/24, від 24.03.2025 у справі №380/11333/24, від 25.03.2025 у справі №160/16082/24.

Відповідно до частини шостої статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене, застосовуючи до спірних правовідносин вищенаведені правові висновки Верховного Суду, суд зазначає, що з метою забезпечення у 2023-2025 роках проведення індексації пенсій для підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів Кабінет Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України визначив такі розміри коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, зокрема: у 2023 році - 1,197 згідно із постановою № 168, у 2024 році - 1,0796 згідно з постановою № 185, у 2025 році – 1,115 згідно з постановою № 209.

Таким чином, індексація пенсій у 2023-2024 роках мала проводитись відповідно до постанов №№ 168, 185 та 209, Порядку №124 та з урахуванням приписів частини другої статті 42 Закону №1058-IV шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії з послідовним застосуванням коефіцієнтів збільшення: 1,197, 1,0796 та 1,115 відповідно.

На підставі зазначеного судом встановлено, що під час здійснення перерахунку пенсії позивача відповідач допустив порушення норм чинного законодавства.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За встановлених в цій справі фактичних обставин, з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин та положень частини другої статті 9 КАС України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом зобов`язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивача шляхом застосування визначених постановами КМУ №№ 168, 185 та 209 коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії, з урахуванням виплачених сум з 07.12.2025.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.

Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20 березня 2026 року у справі № 360/76/26 - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20 березня 2026 року у справі № 360/76/26 - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 12 листопада 2026 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.А. Блохін

Судді Т.Г. Гаврищук

І.В. Сіваченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua