Суд: Славутицький міський суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 11 листопада 2026 р.
Справа: №377/1385/26
Суддя: Бабич Н. С.
П О С Т А Н О В А
іменем України
Справа №377/1385/26
Провадження №3/377/352/26
12 листопада 2026 року суддя Славутицького міського суду Київської області Бабич Н.С., за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 173-2 КУпАП, що надійшла з Відділення поліції № 2 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області, стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця ЗСУ, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
В С Т А Н О В И Л А:
22 жовтня 2026 року, об 11 годині 45 хвилин, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинив відносно своєї матері ОСОБА_2 домашнє насильство, тобто умисні дії психологічного характеру, які виражалися у залякуванні, образах, висловлюванні на її адресу нецензурною лайкою, спричинивши шкоду психічному здоров`ю потерпілої.
Своїми діями ОСОБА_2 вчинив правопорушення, передбачене частиною 1 статті 173-2 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_2 не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку повідомлення на абонентський номер ОСОБА_2 за його заявою, яка знаходиться в матеріалах справи.
Враховуючи, що присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою для розгляду даної справи за правилами статті 268 КУпАП, то справа розглянута за відсутності ОСОБА_2 .
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, підтверджується дослідженими доказами:
- протоколом серії ВАД № 971737 від 22.10.2026 про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 173-2 КУпАП, який за змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП, в якому викладені обставини і суть правопорушення;
- рапортом старшого інспектора - чергового ВП № 2 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області Праути С. В. від 21.10.2026 про отримання зі служби 102 21.10.2026 о 11:56 повідомлення про виклик поліції за адресою: АДРЕСА_2 , де буянить син подруги, який її побив та забрав телефон;
- письмовою заявою ОСОБА_2 від 21.10.2026, в якій вона просила притягнути до адміністративної відповідальності її сина ОСОБА_1 , який 21.10.2026 о 11:45 вчинив відносно неї домашнє насильство психологічного характеру;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 21.10.2026, згідно з якими вона почала знімати кімнату у своєї знайомої ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки за місцем її проживання: АДРЕСА_1 , її син ОСОБА_1 постійно вчиняє з нею сварку. 21.10.2026 син прийшов до неї у квартиру, де вона знімає кімнату, кидався в бійку, погрожував фізичною розправою, вимагав від неї гроші, чим вчинив відносно неї домашнє насильство психологічного характеру;
-письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 21.10.2026, згідно з якими, вона проживає за адресою: АДРЕСА_2 , де у неї знімає кімнату її знайома ОСОБА_2 . 21.10.2026, близько 11:45, до ОСОБА_4 прийшов її син ОСОБА_5 , який штовхнув її, вдарив у обличчя та вчинив сварку зі своєю матір`ю: кричав на неї, погрожував фізичною розправою, вимагав гроші, а потім забрав телефон та повідомив, що поверне його тоді, коли матір віддасть йому 2 000,00 грн. Вона викликала поліцію, але ОСОБА_6 пішов з квартири;
- заповненою формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства відносно кривдника ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2 ;
- сторінкою з військового квитка серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 та паспорта громадянина України № НОМЕР_2 на його ім`я, копії яких додані до протоколу про адміністративне правопорушення, на підставі яких встановлено його особу.
Відповідальність за частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачена за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
З аналізу вказаної норми вбачається, що домашнє насильство є дією або бездіяльністю фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Домашнє насильство має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
Пунктом 14 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.
Згідно з пунктом 7 частини другої статті 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на батьків (матір, батька) і дитину (дітей).
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, доведена повністю та сумнівів не викликає.
Обставини, які виключають адміністративну відповідальність відповідно до статей 17-20 КУпАП, не встановлено.
Обставин, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачених статтею 247 КУпАП, також не встановлено.
При накладенні стягнення відповідно до статті 33 КУпАП враховуються характер правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність відповідно до статей 34, 35 КУпАП, не встановлено.
Враховуючи всі обставини в сукупності, характер правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, вважаю за необхідне піддати ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім того, стягненню з ОСОБА_1 на користь держави при накладенні на нього адміністративного стягнення підлягає судовий збір відповідно до пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 283-285 КУпАП,
П О С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, та піддати стягненню у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Славутицький міський суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Якщо правопорушником не сплачено штраф у строк, установлений частиною 1 статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, у відповідності до частини 1 статті 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Згідно з частиною 2 статті 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у постанові про стягнення штрафу.
У разі несплати штрафу у строк, встановлений частиною 1 статті 307 КУпАП, стягнути із ОСОБА_1 штраф у подвійному розмірі відповідно до частини 2 статті 308 КУпАП, в сумі 680 гривень.
Постанова може бути звернута до примусового виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
Суддя Н. С. Бабич
Оригінал: reyestr.court.gov.ua