Постанова від 08 листопада 2026 р. у справі №753/15841/26 — Київський апеляційний суд

Суд: Київський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Дата: 08 листопада 2026 р.

Справа: №753/15841/26

Суддя: Свінціцька Олена Петрівна

Справа № 753/15841/26 Головуючий в суді І інстанції - Рудюк О.Ю.

Провадження № 33/824/4387/2026 Доповідач в суді II інстанції - Свінціцька О.П.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд

в особі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Свінціцької О.П., в присутності захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 - адвоката Конюшко Д.Б.(в режимі ВКЗ), розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Конюшко Д.Б. на постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 11 серпня 2026 року,

в с т а н о в и в:

Постановою судді Дарницького районного суду м. Києва від 11 серпня 2026 року

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою:

АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 10 червня 2026 року о 08 год. 10 хв., керував автомобілем Mitsubishi д.н.з. НОМЕР_1 в м. Києві по Бориспільському шосе КП503, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, від проходження огляду у встановленому законом порядку на місці за допомогою приладу Драгер та у лікаря нарколога водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.

У апеляційній скарзі захисник Конюшко Д.Б. не погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає, що таке рішення не відповідає вимогам Закону та обставинам справи. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказав на те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та на момент зупинки транспортного засобу прямував на шикування, тобто виконував обов`язки військової служби, про що також були повідомлені працівники поліції, однак вони проігнорували вимоги закону та клопотання ОСОБА_1 про виклик представників ВСП. Також зазначив про те, що оскільки працівники поліції порушили процедуру, передбачену законом для огляду військовослужбовців, то сама вимога пройти такий огляд, висунута неповноважними в цій конкретній ситуації суб`єктами, без залучення ВСП, є незаконною. Крім того, захисник наголошував про те, що працівники поліції не вказали ОСОБА_1 на наявність у нього жодних ознак алкогольного сп`яніння, що підтверджується відеозаписом, однак суд першої інстанції зазначив, що «встановити наявність ознак з відеозапису об`єктивно неможливо» та цілком поклався на суб`єктивну думку поліцейського. За таких обставин, просив оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Вислухавши пояснення:

захисника Конюшка Д.Б., який подану апеляційну скаргу підтримав, підтвердив її доводи та просив її задовольнити;

вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Висновки судді місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п.2.5 ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованими.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази суддя місцевого суду дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, правильності кваліфікації його дій за ч.1 ст. 130 КУпАП, необхідності накладення на нього стягнення та на законних підставах, із дотриманням вимог ст. 23 і 33 КУпАП наклав на нього стягнення у межах санкції, передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги захисника про те, що працівниками поліції не вказано ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, які виявили у нього на місці зупинки не приймаються судом до уваги, оскільки ознаки алкогольного сп`яніння, які стали підставою для вимоги про проходження огляду на стан сп`яніння, поліцейськими викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №715357 та Направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров`я, які долучені до матеріалів справи. Суд при цьому зважає на те, що підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп`яніння є суб`єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані алкогольного сп`яніння, яке ґрунтується на наявності у особи ознак алкогольного сп`яніння, перелік яких визначений у п.3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. У зв`язку із викладеним суд вважає, що зазначена обставина не є такою, яка дає підстави для скасування постанови судді щодо ОСОБА_1 .

Доводи апеляційної скарги про порушення працівниками поліції процедури, передбаченої законом для огляду військовослужбовців та не виклик Військової служби правопорядку на вимогу ОСОБА_1 є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах закону.

За змістом ч.1 ст. 15 КУпАП за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху військовослужбовці несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Як вбачається зі змісту ч.2 ст.266-1 КУпАП України огляд військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів у випадку, якщо вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин.

Частина 3 ст. 266-1 КУпАП передбачає додатковий перелік випадків, коли огляд на стан у тому числі, алкогольного сп`яніння військовослужбовців Збройних Сил України проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, а саме, якщо вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення), та в заборонених законом інших місцях.

Керування військовослужбовцем транспортним засобом на дорогах загального користування з ознаками алкогольного сп`яніння до таких підстав не належить.

Як вбачається з матеріалів справи, інкриміноване ОСОБА_1 , адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП було вчинено не на території військової частини, а на Бориспільському шосе КП503. Також матеріали справи не містять належних доказів того, що на момент зупинки його працівниками поліції він виконував обов`язки військової служби відповідно до положень ч.4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Сам ОСОБА_1 рухався на належному йому на праві власності автомобілі. За таких обставин, в працівників поліції були відсутні підстави для виклику на місце зупинки транспортного засобу посадової особи, уповноваженої на те начальником органу управління Військової служби правопорядку та проведення огляду згідно з ст.266-1 КУпАП.

Доводів на спростування наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП апеляційна скарга не містить.

З урахуванням викладеного суд вважає, що у ході розгляду цієї справи у суді першої інстанції із належною повнотою були доведені як подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП так і вина ОСОБА_1 у його вчиненні.

Порушень процесуального законодавства, які б могли слугувати підставами для зміни чи скасування судового рішення, не встановлено.

Отже, розгляд цієї справи суддею місцевого суду проведений відповідно до вимог закону, при її розгляді та ухваленні рішення суддею дотримані вимоги ст. 23, 245, 280 КУпАП, рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності із накладенням стягнення є обґрунтованим і належним чином мотивоване. Підстав для скасування чи зміни постанови судді Дарницького районного суду м. Києва від 11 серпня 2026 року щодо ОСОБА_1 суд не вбачає, у зв`язку із чим залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу захисника Конюшка Д.Б. залишити без задоволення.

Постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 11 серпня 2026 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя О.П. Свінціцька

Оригінал: reyestr.court.gov.ua