Постанова від 11 листопада 2026 р. у справі №284/600/26 — Народицький районний суд Житомирської області

Суд: Народицький районний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України

Дата: 11 листопада 2026 р.

Справа: №284/600/26

Суддя: Дубовик П. В.

Народицький районний суд Житомирської області

Справа № 284/600/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2026 року селище Народичі

Суддя Народицького районного суду Житомирської області Дубовик П.В., розглянувши матеріали, які надійшли із ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , за частиною 2 статті 185-10 та частиною 1 статті 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

18 жовтня 2026 року о 12 годині 00 хвилин, в контрольованому прикордонному районі на напрямку прикордонного знаку №1561 (до лінії державного кордону 12 км) на західній околиці н.п. Мотійки було виявлено та затримано громадянина України ОСОБА_1 , який рухався в бік державного кордону, з метою незаконного перетину державного кордону з України в республіку Білорусь, чим порушив вимоги ст.9 Закону України «Про Державний кордон України » та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.204-1 КУпАП. Крім цього, 18 жовтня 2026 року о 12 годині 00 хвилин, в контрольованому прикордонному районі на напрямку прикордонного знаку №1561 (до лінії державного кордону 12 км) на західній околиці н.п. Мотійки було виявлено громадянина України ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які рухались в бік державного кордону, з метою незаконного перетину державного кордону з України в республіку Білорусь. На вимогу прикордонного наряду пред`явити документи, що посвідчують особу та надають право на перебування в контрольованому прикордонному районі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовилися їх надати, поводились агресивно та вдалися до втечі. Внаслідок невиконання вимог п.10 «Положення про Прикордонний режим» затвердженого Постановою КМУ №1147 від 27.07.1998 року, ОСОБА_1 вчинив злісну непокору законній вимозі військовослужбовця Державної прикордонної служби України під час виконання службових обов`язків, тобто вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.185-10 КУпАП.

ОСОБА_1 про день, час та місце слухання справи повідомлявся шляхом направлення судової повістки засобами поштового зв`язку на адресу вказану в протоколі про адміністративне правопорушення. У своїй заяві вказує про намір перейти кордон, тому вину визнає.

Крім того, повідомлення про розгляд справи 28.10.2026 розміщено на офіційному сайті судової влади. Інформація про дату, час та місце розгляду справи також перебуває у відкритому доступі на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки: https://nr.zt.court.gov.ua/sud0615/gromadyanam/91/1086121/, а відтак ОСОБА_1 повинен був цікавитись долею справи, добросовісно користуватись наданими йому процесуальними правами. Останній мав об`єктивну можливість особисто, або через представника в повній мірі реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП і не був позбавлений можливості надати письмові клопотання, заяви, звернення чи пояснення з приводу обставин правопорушення.

Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.14) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Суд використав усі процесуальні можливості щодо повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про розгляд справи, беручи до уваги, що згідно ч.2 ст.268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст.204-1,185-10 КУпАП, не відносяться до категорії справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою, тому розгляд справи проводиться без його участі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень є доведеною, підтверджується матеріалами про адміністративні правопорушення, зокрема: протоколами про адміністративне правопорушення серії ЧЦП № 384290 та ЧЦП № 384291 від 18.10.2026, рапортами начальника групи моніторингу прикордонної служби від 18.10.2026, схемами виявлення правопорушника на державному кордоні 18.10.2026, письмовими поясненнями правопорушника від 18.10.2026, копіями паспорта громадянина України.

Частина 2 статті 185-10 КУпАП передбачає відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України при виконанні ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в`їзду-виїзду, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України.

Частина 1 статті 204-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 185-10 та частиною 1 статті 204-1 КУпАП.

Частиною 2 статті 36 КУпАП визначено, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

При накладенні стягнення суд враховує характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставин, що пом`якшують та обтяжують адміністративну відповідальність, не встановлено, і вважає доцільним призначити адміністративне стягнення, в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.204-1 КУпАП, у вигляді штрафу.

Керуючись ст.ст.27, 33-35, 36, 40-1, ст.204-1 ч.2, 221, 248, 249, 268, 278, 279, 283, 284, 307, 308 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 185-10 та частиною 1 статті 204-1 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 3400 гривень (реквізити для сплати штрафу: отримувач ГУК у Жит.обл/ТГ смт Народичі/21081100, рахунок №UA488999980313040106000006695, банк отримувача Казначейство України, код ЄДРПОУ 37976485).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 гривень 60 копійок (реквізити для сплати судового збору: отримувач ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, рахунок №UA908999980313111256000026001, банк отримувача Казначейство України, код ЄДРПОУ 37993783).

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Народицький районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова суду підлягає зверненню до примусового виконання протягом 3 місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений вище строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом й з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua