Рішення від 11 листопада 2026 р. у справі №944/1508/26 — Яворівський районний суд Львівської області

Суд: Яворівський районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про спонукання виконати або припинити певні дії

Дата: 11 листопада 2026 р.

Справа: №944/1508/26

Суддя: Матвіїв І. М.

Справа № 944/1508/26

Провадження №2/944/1832/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2026 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Матвіїва І.М.

з участю секретаря судового засідання Мельник Є.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Яворів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Яворівської міської ради Яворівського району Львівської області, третя особа Яворівська державна нотаріальна контора про скасування заборони відчуження об`єкту нерухомого майна, в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до АТ «Державний ощадний банк України», Яворівської державної нотаріальної контори про скасування заборони відчуження об`єкту нерухомого майна за адресою: с.Салаші Яворівського району Львівської області.

В обґрунтування позову покликається на те, що позивач є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . На даний час позивач має намір відчужити належний їй житловий будинок, однак під час підготовки документів було виявлено інформацію про наявну чинну заборону (архівний запис), яка зареєстрована 19.12.2006 року за №4244645 Яворівською державною нотаріальною конторою, на підставі повідомлення б/н від 01.01.1982 року, об`єкт обтяження: невизначене майно, окреме майно. Зняти заборону позивач у позасудовому порядку не має можливості. Натомість, наявність вказаного обтяження створює перешкоди та порушує права позивача, як власника зазначеного нерухомого майна, оскільки унеможливлює реалізацію його прав на дане майно. Просить позов задовольнити.

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 25.03.2026 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Представник відповідача АТ «Державний ощадний банк України» надіслав до суду відзив, в обґрунтування відзиву зазначає що є неналежним відповідачем.

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 27.04.2026 року - витребувано з Львівського державного нотаріального архіву Західного міжрегіонального управління міністерства інформацію та копії документів на підставі яких 01.01.1982 накладено заборону відчуження обєкту нерухомого майна: підстава обтяження, повідомлення, б/н Яворівська державна нотаріальна контора, архівний номер 2403436LVOV201, реєстраційний номер обтяження: 4244645, дата реєстрації обтяження: 19.12.2006, архівна дата 23.10.2000, тип майна: не визначено, окреме майно, Львівська область, Яворівський район, с.Салаші, вулиця не вказана, ОСОБА_1 .

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 18.06.2026 року замінено відповідача Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» на Яворівську міську раду Яворівського району Львівської області

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 10.09.2026 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання позивач не з`явилася, подала до суду заяви про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, на підставі доказів, наявних у матеріалах справи.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Яворівська державна нотаріальна контора в судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, рішення просить прийняти у відповідності до чинного законодавства.

Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

У частині п`ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 02.11.2026, є дата складення повного судового рішення 12.11.2026.

Зважаючи на викладене вище, суд вважає за можливе розглянути заяву за відсутності учасників справи.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України у зв`язку з неявкою у судове засідання учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, зважаючи на таке.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно п.1 ч.2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

В свою чергу відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

ОСОБА_1 є власником житлового будинку садибного типу та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав №411590646 від 05.02.2025 та №461477679 від 23.01.2026 відповідно.

Зобов`язання за договором позики виникло у 1982 році, тобто до набрання чинності Цивільним кодексом України. Відповідно до п. 4 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання ним чинності, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Заборона відчуження, накладена на забезпечення зазначеного зобов`язання, існує дотепер, тож до спірних правовідносин застосовуються норми ЦК України.

Згідно витягу №383955790 від 21.06.2024 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна - в розділі відомостей про державну реєстрацію обтяжень, наявна інформація про заборону зареєстровану в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 19.12.2006 року за реєстраційним номером №4244645 на підставі повідомлення б/н Яворівська державна контора, об`єкт обтяження невизначене майно, за адресою: с.Салаші Яворівського району Львівської області.

Згідно повідомлення Львівського державного нотаріального архіву Західного міжрегіонального управління міністерства за вих.№847/01-17 від 11.05.2026: в «Алфавітній книзі обліку заборон відчуження жилих будинків | арештів накладених на жилі будинки за 1952 - 1998 роки» Яворівської державної нотаріальної контори Львівської області на сторінці №192 є запис: Прізвища, імена, по батькові фізичних осіб, та назва юридичних осіб, що беруть участь у вчиненні дій - ОСОБА_1 ; Назва нотаріальної дії та прізвище або назва другої сторони - с. Салаші Яворівського району; № за реєстром 12/82. В «Реєстрі накладених і знятих арештів (заборон) Яворівської державної нотаріальної контори за 1969-1985 роки» на сторінці №100 за 1982 рік є запис: « Пор. № - 12; Назва банку, номер і дата повідомлення - ОСОБА_1 ОСОБА_2 відгодівельний 10.05.1982 р. №36; Дата одержання повідомлення - 10.05.82 р.; Дата накладення заборони - 10.05.82 р.; Прізвище, ім?я та по батькові особи, яка одержала позику та місце знаходження будівлі - ОСОБА_1 , село Салаші Яворівського району Львівської області. Документи, які стали підставою для накладення заборони відчуження нерухомого майна належного гр. ОСОБА_1 на зберігання до Львівського державного нотаріального архіву не передавалися. Відомості щодо накладення заборони відчуження архівна дата: 23.10.2000 р., на майно належне гр. ОСОБА_1 за даними Львівського державного нотаріального архіву - відсутні.

Запис у Реєстрі для реєстрації заборон відчуження жилих будинків, квартир, іншого нерухомого майна за 1982 рік свідчить про те, що заборону накладено за повідомленням підприємства, яке видало позивачу позичку. Така заборона є засобом забезпечення виконання зобов`язання позичальника, має похідний характер щодо основного зобов`язання та втрачає підставу з його припиненням.

Відомостей про правонаступника ОСОБА_2 відгодівельний, як і про покладення виконання його зобов`язань на іншу юридичну особу, немає. За таких обставин зобов`язання ОСОБА_1 за договором позики 1982 року слід вважати припиненим на підставі ст. 609 ЦК України у зв`язку з припиненням юридичної особи-кредитора без правонаступника. Заборона, накладена на забезпечення цього зобов`язання, втратила правову підставу.

Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно з ст.1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до ст. 114 ЦПК України, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Статтею 317 ЦК України - передбачено, що власникові належать право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 391 ЦК України - власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні їм права користування та розпорядження своїм майном.

За змістом зазначених норм та положень ст. 16 ЦК України власник має право вимагати відновлення свого порушеного права, в даному випадку - звільнення з-під арешту майна, яке належить йому на праві власності.

Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові №5 від 03.06.2016 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», роз`яснено, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні; позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Вирішуючи спір по суті, суд встановив, що процедура реєстрації у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на момент внесення заборони регламентувалася Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999 року №31/5, зареєстрованим в Мінюсті України 10.06.1999 року № 364/3657 (зі змінами).

Відповідно до п. 1.5 Положення ( в редакції чинній на момент внесення заборони) Реєстраторами Реєстру заборон є: державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви, приватні нотаріуси, які уклали відповідні договори з Адміністратором і мають повний доступ до Реєстру заборон через комп`ютерну мережу та державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України та його регіональні філії.

Відповідно до п. 2.1 Положення, підставами для внесення до Реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об`єкти нерухомого майна є:

накладення (зняття) державною нотаріальною конторою або приватним нотаріусом - Реєстратором заборони відчуження на об`єкти нерухомого майна;

заява про реєстрацію (вилучення) обтяження об`єкта нерухомого майна (додатки 1-3), що подається: 1) державною нотаріальною конторою та приватним нотаріусом, які не є Реєстраторами, - у зв`язку з накладенням (зняттям) ними заборони відчуження на об`єкти нерухомого майна; 2) посадовою особою виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради - у зв`язку з накладенням (зняттям) ними заборони відчуження на об`єкти нерухомого майна; 3) судами і слідчими органами - у зв`язку з накладенням ними арешту на об`єкти нерухомого майна (звільненням з-під арешту);

постанови органів державної виконавчої служби про арешт (звільнення з-під арешту) майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, складені відповідно до Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.99 N 74/5 ( z0865-99 ), зареєстрованої в Мін`юсті 15.12.99 за N 865/4158 (із змінами та доповненнями).

З 01.01.2013 року, відповідно до ст.8, ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п. 6 постанови КМУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 № 1127, державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводить орган державної реєстрації прав. Державний реєстратор - нотаріус є спеціальним суб`єктом, на якого покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у випадку, передбаченому вищевказаним Законом.

Відповідно до ст. 73 Закону України «Про нотаріат», нотаріус за місцем розташування жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, іншого нерухомого майна чи місцем розташування земельної ділянки, або за місцезнаходженням однієї із сторін правочину накладають заборону їх відчуження: за повідомленням установи банку, підприємства або організації про видачу громадянину позики (кредиту) на будівництво, капітальний ремонт чи купівлю жилого будинку (квартири); при посвідченні договору довічного утримання; при посвідченні договору про заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна; за повідомленням іпотекодержателя; в усіх інших випадках, передбачених законом.

Згідно п.п.5.1, п.5 гл.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року за № 296/5, нотаріус, який накладав заборону, знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення: кредитора про погашення позики; про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки); про припинення договору іпотеки у зв`язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, після припинення договору іпотеки у зв`язку з відчуженням іпотекодержателем предмета іпотеки; про припинення, розірвання, визнання недійсним договору ренти, довічного утримання (догляду), спадкового договору; органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини; про скасування рішення суду про оголошення фізичної особи померлою або закінчення п`ятирічного строку з часу відкриття спадщини на майно особи, оголошеної померлою; про смерть другого з подружжя, що склали спільний заповіт; про скасування рішення суду про позбавлення батьків дитини батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав; про смерть відчужувача за спадковим договором або про смерть другого з подружжя, що уклали спадковий договір; про відчуження майна, переданого під виплату ренти; за рішенням суду; в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 27 зазначеного Закону Державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст.26 Закону України «Про Державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, що набрало законної сили, у тому числі постанови господарського суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність) про визнання боржника банкрутом - щодо припинення всіх обтяжень прав на майно боржника (крім тих, які застосовано у кримінальному провадженні).

Заборона внесена на підставі повідомленням радгосп Яворівський відгодівельний від 10.05.1982 року тобто до набуття права власності позивачем та спадкодавцем, а отже відносно невідомої особи (власника житлового будинку).

Верховний Суд виходить з того, що належним відповідачем у справах за позовом про скасування запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19.01.2021 у справі № 227/5540/18, провадження № 61-3521св20).

У постанові від 13.06.2024 у справі № 333/8899/21 (провадження № 61-6732св23) Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду зазначив, що можуть існувати випадки, коли відсутня особа, яка має відповідати за позовом, зокрема в разі припинення юридичної особи внаслідок ліквідації. За таких обставин особа, права якої порушено, може звернутися до суду з вимогою про встановлення факту припинення відповідного обтяження та скасування запису про заборону відчуження, а положення абзацу третього частини четвертої статті 277 ЦК України підлягає застосуванню за аналогією закону. У тій справі Верховний Суд не скасував рішення про задоволення позову, пред`явленого до публічного органу, який не був обтяжувачем, з огляду на ч. 2 ст. 410 ЦПК України, проте змінив його в частині розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 10 ст. 10 ЦПК України та ч. 1 ст. 8 ЦК України в разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону).

У цій справі особа, в інтересах якої накладено заборону, припинила існування без правонаступника, тому пред`явити позов до обтяжувача неможливо. Яворівська міська рада не є ні стороною зобов`язання, ні обтяжувачем, прав позивача не порушувала і обов`язків щодо зняття заборони не має. Однак за наведеного підходу Верховного Суду відсутність належного відповідача не може позбавляти позивача ефективного способу захисту порушеного права. Вимоги позивача за своєю суттю спрямовані на судове підтвердження припинення зобов`язання і забезпечувальної заборони та на усунення перешкод у здійсненні спадкових прав. Такі вимоги підлягають задоволенню із застосуванням аналогії закону, без покладення на Яворівську міську раду будь-яких обов`язків.

На сьогодні позивач має намір здійснити відчуження майна, проте через наявність обтяження позбавлений можливості це зробити.

Виходячи з вищевикладеного, на час звернення з заявою до суду, за наявності арешту (обтяження) накладеного на майно, порушується право позивача, внаслідок чого він позбавлений змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, а саме позбавлений можливості здійснити відчуження вказаного житлового будинку, який належить йому на праві власності. Даних чи відомостей на підтвердження необхідності існування на теперішній час обтяження вказаного в позовній заяві майна, наявні матеріали не містять, стороною відповідачів суду надано не було, в зв`язку з чим підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, а тому право позивача підлягає судовому захисту у заявлений ним спосіб, а саме припинення обтяження шляхом його скасування.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1331,20 грн. Задоволення позову не пов`язане з порушенням прав позивача відповідачем: звернення до суду зумовлене неможливістю зняти заборону в позасудовому порядку через припинення кредитора без правонаступника. З урахуванням висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 13.06.2024 у справі № 333/8899/21, та застосування за аналогією ч. 7 ст. 294 ЦПК України судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Керуючись ст.4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст.8, 15, 16, 317, 321, 391, 598, 609, 1216, 1218, 1268 ЦК України, ст.74 Закону України «Про нотаріат», суд,

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Яворівської міської ради Яворівського району Львівської області, третя особа Яворівська державна нотаріальна контора про скасування заборони відчуження об`єкту нерухомого майна задовольнити.

Скасувати заборону обтяження, яка виникла 01.01.1982, підстава обтяження: Яворівська державна нотаріальна контора, архівний номер 2403436LVOV201, реєстраційний номер обтяження: 4244645, дата рестрації обтяження: 19.12.2000, архівна дата 23.10.2000, Тип майна: не визначено, окреме майно, Львівська область, Яворівський район, с.Салаші, вулиця не вказана, ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повне судове рішення складено 12 листопада 2026 року.

Повне найменування сторін:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач – Яворівська міська рада Львівської області, код ЄДРПОУ 33213539, адреса місцезнаходження: вул.Львівська, 15 м.Яворів Львівської області.

Третя особа – - Яворівська державна нотаріальна контора Львівської області, код ЄДРПОУ 02899588, адреса місцезнаходження: вул.О.Маковея,62 м.Яворів Львівської області.

Суддя І.М.Матвіїв

Оригінал: reyestr.court.gov.ua