Рішення від 10 листопада 2026 р. у справі №464/8594/25 — Сихівський районний суд м. Львова

Суд: Сихівський районний суд м. Львова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про спонукання виконати або припинити певні дії

Дата: 10 листопада 2026 р.

Справа: №464/8594/25

Суддя: Теслюк Д. Ю.

Справа № 464/8594/25

пр.№ 2/464/255/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.11.2026 року Сихівський районний суд м.Львова в складі головуючого судді Теслюка Д.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» (далі – ПрАТ «Львівобленерго»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 про скасування акту та відшкодування моральної шкоди,

у с т а н о в и в :

позивач ОСОБА_1 05.12.2026 звернувся до суду із позовом, в якому просить скасувати Акт про незабезпечення доступу працівників ПрАТ «Львівобленерго» до вузла обліку електричної енергії та/або електроустановок споживача від 03.04.2025, а також стягнути з ПрАТ «Львівобленерго» на користь позивача моральну шкоду у розмірі 40 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 27.11.2025 позивачу та третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 стало відомо, що представником ПрАТ «Львівобленерго» до матеріалів цивільної справи №464/4023/25, яка перебуває в провадженні Сихівського районного суду м.Львова, долучено Акт про незабезпечення доступу працівників ПрАТ «Львівобленерго» до вузла обліку електричної енергії та/або електроустановок споживача від 03.04.2025, в якому зазначено, що споживач за адресою: АДРЕСА_1 (особовий рахунок НОМЕР_1 ), ОСОБА_1 був відсутній для забезпечення доступу працівників постачальника електричної енергії до облікового приладу. Однак, за умови особистої відсутності ОСОБА_1 надав доступ до другого облікового приладу (особовий рахунок НОМЕР_2 ). Окрім цього, вказаний акт дає підстави стверджувати, що для уповноваженої особи постачальника електроенергії – контролера не було застережень щодо безперешкодного доступу до приладу обліку іншого споживача – ОСОБА_2 , яка також проживає за адресою: АДРЕСА_2 , і є співвласником домоволодіння. Тобто, споживачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 надали контролеру ПрАТ «Львівобленерго» під час виконання робіт, передбачених Правилами роздрібного ринку електричної енергії за адресою: АДРЕСА_2 , доступ до двох вузлів обліку електричної енергії, одночасно, під час надання доступу контролеру до вузла обліку з особовим рахунком № НОМЕР_1 ОСОБА_1 був відсутній. Вважає, що працівниками монополіста на ринку постачання електроенергії – ПрАТ «Львівобленерго» розроблено і реалізується схема щодо умисного залякування споживачів, які належать до вразливої категорії, а саме громадян України з інвалідністю, у яких на полі бою під час повномасштабної війни загинули члени родини, до яких і відноситься позивач ОСОБА_1 . Посадовими особами постачальника електроенергії маніпулятивно складаються акти щодо надуманих обставин, які мають на меті подальше усвідомлене залякування щодо можливого відключення від постачання електроенергії, а відтак фактичної розправи з родинами бійців Збройних Сил України.

Ухвалою від 09.12.2025 прийнято позов до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Від представника відповідача ПрАТ «Львівобленерго» - Т.Раневич 23.12.2025 надійшов відзив на позовну заяву, у якому заперечила щодо задоволення позову з огляду на таке. Працівники ПрАТ «Львівобленерго» 03.04.2025 здійснювали зняття показів за адресами: АДРЕСА_1 (особовий рахунок НОМЕР_1 ) і кв. НОМЕР_3 (особовий рахунок НОМЕР_2 ), проте доступу до вузлів обліку забезпечено не було, тому складено акти про незабезпечення доступу. Відповідно до п. 6.2.6 ККО позивачу 04.04.2025 рекомендованими листами (№ 0601131172552 та № 0601131171734) направлено повідомлення про дату наступного відвідування (17.07.2025), які повернуті відправнику за закінченням строку зберігання, додатково позивача поінформовано sms-повідомленням. Оскільки позивач самостійно передав покази лічильників 17.07.2025 (кв. АДРЕСА_3 ) та 21.07.2025 (кв. АДРЕСА_4 ), тому актів про недопуск не складалося, електропостачання не припинялося. Також зазначила, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх прав, оскільки акти про незабезпечення допуску мають виключно фіксуючий характер та констатують лише неможливість зняття показів розрахункових засобів обліку під час конкретного візиту представників оператора системи. Саме по собі складення актів про незабезпечення доступу не є підставою для припинення електропостачання чи застосування інших заходів щодо споживача. Відповідно до п.6.2.6 ККО, правові наслідки у вигляді можливого оформлення акту про недопуск та подальших дій ОСР з припиненням електропостачання можуть наставити лише у разі невиконання споживачем вимог з передачі показів засобу обліку або повторного незабезпечення доступу в час зазначений у повідомленні про наступне відвідування представника ОСР чи спричинення споживачем умисних дій/бездіяльності щодо недопуску. У даному випадку споживач передав покази засобів обліку у визначений період, а отже виконав свій обов`язок щодо зняття та повідомлення ОСР про фактичні покази ЗВТ, наслідком чого відбулось врегулювання правовідносин щодо необхідності фіксації показань ЗВТ, а оспорюваний акт вичерпав своє функціональне призначення та втратив юридичне значення для подальших правовідносин. Щодо позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди зазначила, що позивач не довів факту заподіяння моральної шкоди, протиправності дій відповідача, причинного зв`язку та вини.

Ухвалою від 21.01.2026 у задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 та третьої особи ОСОБА_2 про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

На адресу суду від представника відповідача ПрАТ «Львівобленерго» - Чорней О.В. 24.08.2026 надійшли додаткові пояснення по справі, в яких просила відмовити в задоволенні позову та долучила копії рішення Сихівського районного суду м. Львова від 20.03.2026 в справі №464/4023/25 та постанову Львівського апеляційного суду від 18.08.2026 в цій же справі.

Від позивача ОСОБА_1 09.09.2026 надійшли заперечення на додаткові пояснення відповідача, в яких позовні вимоги просив задовольнити повністю.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статей 11, 15 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в статті 16 ЦК України.

Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Правовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (енергопостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 (далі - ПРРЕЕ), зі змінами та доповненнями.

Учасниками роздрібного ринку є електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби. Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку (п.1.1.1 ПРРЕЕ).

Відповідно до постанови НКРЕКП № 1479 від 23.11.2018 ПрАТ «Львівобленерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, яка набула чинності з 01 січня 2019 року у межах місць провадження господарської діяльності, а саме на території Львівської області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності або господарському віданні (щодо державного або комунального майна) ПрАТ «Львівобленерго» та електричних мереж інших власників, які приєднані до мереж ліцензіата (з якими укладені відповідні договори згідно із законодавством).

Таким чином, ПрАТ «Львівобленерго» є ліцензіатом з розподілу електричної енергії (ОСР) у межах місць провадження господарської діяльності, а саме на території Львівської області.

За адресою АДРЕСА_1 (особовий рахунок НОМЕР_1 ) в ПрАТ «Львівобленерго», як споживач, зареєстрований позивач ОСОБА_1 .

Як вбачається з матеріалів справи, 03.04.2025 працівниками ПрАТ «Львівобленерго» здійснено спробу зняття показів засобів обліку електроенергії за адресами: АДРЕСА_1 (особовий рахунок: НОМЕР_1 ), однак оскільки на момент візиту працівників ПрАТ «Львівобленерго» доступ позивачем до приладів обліку не був забезпечений, ними складений акт про незабезпечення доступу до вузла обліку електричної енергії та/або доступу до електроустановок споживача.

Позивачу ОСОБА_1 за вищевказаною адресою 03.04.2025 направлено повідомлення про дату наступного відвідування 17.07.2025, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень (№ 0601131172552 від 04.04.2025), яке повернуто за адресою відправника з відміткою «за закінченням термінів зберігання».

Відповідно до п. п. 2 п. 5.1.1 ПРРЕЕ, оператор системи має право, зокрема, на безперешкодний доступ (за пред`явленням представником службового посвідчення) до розрахункових засобів вимірювання електричної енергії, що встановлені на об`єктах споживачів та інших учасників роздрібного ринку, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності оператора системи.

Згідно із пп. 13 п.5.5.5 ПРРЕЕ, споживач електричної енергії зобов`язаний, зокрема, забезпечити безперешкодний доступ представникам оператора системи (після пред`явлення ними службових посвідчень) до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що встановлені на об`єктах споживача, для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів комерційного обліку.

Відповідно до п. 5.5.7 ПРРЕЕ, споживач має забезпечити доступ персоналу оператора системи для виконання оперативних перемикань, відключень електроустановок оператора системи, обслуговування розрахункових засобів вимірювання електричної енергії, протиаварійної системної автоматики, виконання робіт, пов`язаних зі спорудженням і ремонтом електричних мереж оператора системи, що розташовані на території споживача.

Відповідно до п. 6.2.6 ККО, якщо уповноважені представники оператора системи під час відвідування об`єкта не мали доступу до вузла обліку, вони направляють користувачу системи повідомлення про дату наступного відвідування чи про необхідність самостійно передати покази засобу обліку. Лише якщо протягом десяти робочих днів (для індивідуальних побутових споживачів – протягом двох розрахункових періодів) від дати отримання такого повідомлення користувач без поважних причин не передав покази та не надав доступ, це вважається недопуском і фіксується актом про недопуск.

Таким чином, акт про незабезпечення доступу фіксує лише неможливість зняти покази під час конкретного візиту та відрізняється від акта про недопуск.

З наведеного випливає, що оспорюваний акт має виключно фіксуючий характер, а саме засвідчує факт неможливості доступу до приладів обліку 03.04.2025 і сам по собі не встановлює, не змінює і не припиняє прав та обов`язків позивача. Правові наслідки (складення акта про недопуск, припинення електропостачання) можуть настати лише за невиконання споживачем вимог щодо передачі показів або повторного незабезпечення доступу.

Складений працівником оператора системи акт є письмовим доказом, який оцінюється судом за правилами ст. 76–80, 89 ЦПК України у спорі, де на нього посилаються. Позивач не обґрунтував, яке саме його право чи інтерес порушено внаслідок складення акта і як скасування акта їх поновить.

Підхід, за яким оскарження акта, що лише фіксує виявлені обставини, не є способом захисту цивільних прав, послідовно застосовує Верховний Суд, зокрема Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.02.2019 у справі № 522/12901/17-ц (провадження № 14-503цс18) розглядала позов споживача про скасування протоколу комісії оператора щодо розгляду акта про порушення Правил користування електричною енергією. Суд зазначив, що такий акт є лише фіксацією порушення, виявленого під час перевірки. Оскарження самого факту складення акта, який не встановлює для споживача жодних обов`язків, чинним законодавством як спосіб захисту не передбачено. Акт може бути оцінений як доказ під час вирішення іншого спору, а обраний позивачем спосіб захисту сам собою не сприяє ефективному відновленню порушеного права.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду неефективність обраного способу захисту є самостійною підставою для відмови в позові незалежно від інших обставин справи, а тому у задоволенні вимоги про скасування акта слід відмовити.

Щодо позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 23, ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» обов`язковому з`ясуванню підлягають наявність такої шкоди, протиправність діяння заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням та вина заподіювача. Тягар доведення наявності шкоди, протиправності поведінки та причинного зв`язку покладається на позивача, а відсутність вини доводить відповідач.

Як встановлено судом, відповідач діяв у межах повноважень оператора системи розподілу та відповідно до вимог ПРРЕЕ та ККО, тому підстав вважати його дії протиправними немає. Позивач не надав доказів, які підтверджували б, що саме складення акта від 03.04.2025 заподіяло йому моральні чи фізичні страждання, не вказав, у чому полягає моральна шкода та з чого він виходив, визначаючи її розмір у 40 000 грн. Доводи про загрозу життю внаслідок можливого відключення електропостачання є припущенням, оскільки електропостачання позивачу не припинялося і акт про недопуск не складався, що також встановлено судовим рішенням у справі №464/4023/25.

Таким чином, оскільки вимога про відшкодування моральної шкоди є похідною від вимоги про скасування акта, а також позивачем не доведено, а судом не встановлено порушення прав позивача відповідачем та заподіяння ним моральної шкоди, відтак вказана вимога також не підлягає задоволенню.

Інші доводи позивача, зазначені в позовній заяві, не спростовують наведених висновків та не можуть бути підставою для задоволення позову.

При вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, що позивач, відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір», як особа з інвалідністю I групи звільнений від сплати судового збору, а оскільки в задоволенні позову слід відмовити, відтак судовий збір з відповідача не стягується.

Керуючись статтями 13, 81, 89, 263 – 265 ЦПК України,

у х в а л и в:

в задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 про скасування акту та відшкодування моральної шкоди — відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 11.11.2026.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Львівобленерго», код ЄДРПОУ 00131587, м.Львів, вул.Козельницька, буд.3.

Третя особа: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 .

Суддя Дмитро ТЕСЛЮК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua