Вирок від 10 листопада 2026 р. у справі №190/2570/26 — П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Суд: П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження

Дата: 10 листопада 2026 р.

Справа: №190/2570/26

Суддя: Фирса Ю. В.

Справа № 190/2570/26

Провадження №1-кп/190/234/26

ЄРДР № 12026046550000104

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2026 року м. П`ятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. П`ятихатки кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Краматорськ Донецької області, громадянина України, освіта повна середня, не одруженого, працюючого слюсарем АВР КП ПМР «Житлокомплекс», мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

в с т а н о в и в:

26.09.2026 року приблизно о 09:00 год. ОСОБА_4 перебував на сходовому майданчику між першим та другим поверхами КЗ «Центр надання соціальних послуг П`ятихатської міської ради», що розташований за адресою: вул. Центральна, буд. 177, м. П`ятихатки, Кам`янський район, Дніпропетровська область, де в цей час також перебувала потерпіла ОСОБА_6 ..

В подальшому, між ОСОБА_4 та потерпілою ОСОБА_6 , на ґрунті неприязних відносин виник словесний конфлікт. В ході конфлікту у ОСОБА_4 раптово виник кримінально-протиправний умисел, спрямований на спричинення легких тілесних ушкоджень ОСОБА_6 .

З метою реалізації раптово виниклого протиправного умислу, спрямованого на спричинення легкого тілесного ушкодження ОСОБА_6 , ОСОБА_4 цього ж дня, тобто 26.09.2026 року приблизно о 09 год. 05 хв., продовжуючи перебувати на сходовому майданчику між першим та другим поверхами КЗ «Центр надання соціальних послуг П`ятихатської міської ради», під час раптово виниклої між ними сварки, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді умисного легкого тілесного ушкодження та бажаючи його настання, підійшов до ОСОБА_6 , яка перебувала у положенні стоячи та ставши обличчям до неї, наніс один удар лівою рукою в ділянку правої скроні, після чого одразу наніс ще один удар лівою рукою в ділянку лівого ока.

Внаслідок своїх умисних та протиправних дій ОСОБА_4 , спричинив потерпілій ОСОБА_6 легке тілесне ушкодження у вигляді синців синюшного кольору з чіткими контурами розташованих в ділянці нижньо-внутрішнього кута лівого ока та в ділянці нижньо-зовнішнього кута орбіти лівого ока, набряку м`яких тканин в скроневій ділянці голови праворуч, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч. 1 ст. 125 КК України – як умисне легке тілесне ушкодження.

20 жовтня 2026 року між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 укладено угоду про визнання винуватості, згідно з якою ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України за обставин, викладених в обвинувальному акті.

Також, при укладенні угоди між сторонами, останні погодилися на призначення покарання за ч.1 ст. 125 КК України у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначив, що при укладанні угоди були дотримані всі вимоги і правила КПК та КК України, а тому просив суд затвердити зазначену угоду і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

При цьому, обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у скоєнні кримінального правопорушення повністю визнав, а також зазначив, що він розуміє надані йому законом права, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення угоди про визнання винуватості згідно ч. 2 ст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди, передбачені ст.476 КПК України та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягав на затвердженні останньої.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_5 просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між його підзахисним та прокурором, на умовах, визначених у ній.

Потерпіла ОСОБА_6 надала письмову згоду прокурору на укладення між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 угоди про визнання винуватості та подала до суду заяву про розгляд справи без її участі.

Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, який просив затвердити угоду про визнання винуватості, розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Умови угоди не суперечать вимогам КПК України, відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, укладення угоди відбулося добровільно, умови, які б ускладнювали виконання угоди обвинуваченою, не встановлено. Суд переконався, що укладення угоди сторонами є також добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винним, віднесено до категорії кримінального проступку, унаслідок вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення шкода завдана потерпілій, яка надала письмову згоду прокурору на укладення угоди.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Керуючись ст.ст. 369 - 371, 373 - 376 КПК України, суд

у х в а л и в :

Затвердити угоду про визнання винуватості укладену 20 жовтня 2026 року між прокурором П`ятихатського відділу Жовтоводської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 визнати винуватим у пред"явленому обвинувачені за ч. 1 ст. 125 КК України та призначити покарання у розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в П"ятихатський районний суд Дніпропетровської області на протязі тридцяти днів з дня проголошення вироку.

Вирок, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua