Суд: Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 10 листопада 2026 р.
Справа: №188/2220/25
Суддя: Курочкіна О. М.
Справа № 188/2220/25
Провадження № 2/188/1010/2026
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2026 року с-ще Петропавлівка
Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді Курочкіної О.М.,
секретар судового засідання Сахно А.А.
справа №188/2220/25
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»
відповідач: ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В :
Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» подано до суду позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 40611,00 грн.
В обґрунтування позову зазначено, 22.07.2024 року та 12.08.2024 року ОСОБА_1 уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» договори позики № 2357991 та № 73528113 відповідно.
Підписанням цих договорів відповідач підтвердив, що він ознайомився на сайті https:www.clikcredit.ua/informaciya - з повною інформацією щодо позикодавця та його послуг, а також погодився, що до моменту підписання договору позики, вивчив цей договір та правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщених на вказаному сайті, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладання договору йому зрозумілі.
Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», перебувають у загальному доступі, будучи опублікованими на сайті https:www.clikcredit.ua/informaciya.
14.06.2021 р. між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено договір ФАКТОРИНГУ №14/06/21,у відповідності до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Згідно додаткової угоди №7 від 13.06.2022 року, договір автоматично пролонгується на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін не направить письмове повідомлення про розірвання договору.
Відповідно до Реєстру боржників №37 від 26.11.2024 року до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 р. ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача зза договором позики № 2357991 від 22.07.2024 року в сумі 19923,00 грн., з яких:
- 5800,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 16,24 грн. - сума заборгованості за відсотками;
- 11600,00 грн. – сума заборгованості за пенею;
- 2506,76 грн. – комісія за надання позики.
Відповідно до Реєстру боржників №40 від 23.12.2024 року до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 р. ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача зза договором позики № 73528113 від 12.08.2024 року в сумі 20688,00 грн., з яких:
- 6000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 2700,00 грн. - сума заборгованості за відсотками;
- 11988,00 грн. – сума заборгованості за пенею.
Згідно п. 2.1.7. договору факторингу, на день підписання відповідного реєстру боржників, право вимоги, яке відступається за відповідним реєстром боржників, не перебуває в заставі, дійсно має місце заборгованість боржників перед клієнтом, що ця заборгованість виникла на законних підставах(незалежно від наявності факту прострочки зобов`язань з боку боржників, але за наявності законних підстав для стягнення заборгованості), що вона повністю не погашена, не прощена, не стягнена, а також, що права вимоги повнрнення заборгованості по боржникам не відступлені клієнтом третім особам, клієнтом не укладено угод про заміну зобов`язань по поверненню такої заборгованості іншими зобов`язаннями.
З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Згідно з умовами Кредитного договору позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строк і на умовах, передбачених Договором.
Незважаючи на це, відповідач не виконав умов договорів.
Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість та судові витрати, а також про розгляд справи у спрощеному провадженні за його відсутності, позовні вимоги підтримано, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з`явився, був повідомлений відповідно до ст. 128 ЦПК України та ст.12-1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», про розгляд справи шляхом надіслання судових повісток за адресою проживання та розміщення виклику про розгляд справи на офіційному веб-порталі «Судова влада України», веб-сторінка «https://ptr.dp.court.gov.ua». Письмового відзиву на позов не подав, заяв чи клопотань по суті позовних вимог чи з процесуальних питань не надходило.
Суд розглядає справу заочно, у відсутність сторін, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
22.07.2024 року відповідачем укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» договір позики № 2357991 згідно з яким, він отримав грошові кошти в розмірі 5800,00 грн. строком на 29 днів з фіксованою процентною ставкою на день 0,01%. Комісія за надання кредиту – 43,22 % від суми позики, тобто 2506,76 грн. Реальна річна процентна ставка – 10983,49%. Договір підписано електронним підписом одноразового ідентифікатора 422228.
Крім того, 12.08.2024 року відповідачем укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» договір позики № 73528113 згідно з яким, він отримав грошові кошти в розмірі 6000,00 грн. строком на 30 днів з фіксованою процентною ставкою на день 1,5%. Реальна річна процентна ставка – 10983,49%. Договір підписано електронним підписом одноразового ідентифікатора 62454.
Правила надання фінансових послуг ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» перебувають у загальному доступі та розміщені на сайті https:www.clikcredit.ua/informaciya.
Ці правила є публічною пропозицією (офертою), та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, та іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Згідно із ч.1, 2 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Тому з огляду на зміст ст.633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі ,якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Згідно з ч.1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зробовязаною у разі її прийняття.
Відповідно до ч.2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору, яка засвідчує її бажанням укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Договори було укладено у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно – телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, що не суперечать цивільному законодавству.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із частиною 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статті 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статті 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
За правилами частини 8 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже договори укладені відповідно до вимог чинного законодавсвтва.
Правонаступництво позивача підтверджено належними доказами з огляду на наступне.
14.06.2021 р. між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено договір ФАКТОРИНГУ №14/06/21,у відповідності до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Згідно додаткової угоди №7 від 13.06.2022 року, договір автоматично пролонгується на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін не направить письмове повідомлення про розірвання договору.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників №37 від 26.11.2024 року до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 р. ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором позики № 2357991 від 22.07.2024 року в сумі 19923,00 грн., з яких:
- 5800,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 16,24 грн. - сума заборгованості за відсотками;
- 11600,00 грн. – сума заборгованості за пенею;
- 2506,76 грн. – комісія за надання позики.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників №40 від 23.12.2024 року до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 р. ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача зза договором позики № 73528113 від 12.08.2024 року в сумі 20688,00 грн., з яких:
- 6000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 2700,00 грн. - сума заборгованості за відсотками;
- 11988,00 грн. – сума заборгованості за пенею.
Згідно зі ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Статтею 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Враховуючи положення частини першої ст. 16 ч. 2 статті 1050 ЦК України, відсутність доказів направлення кредитором вимоги боржнику про виконання зобов`язання до моменту пред`явлення позову не може бути підставою для відмови у задоволенні позову про повернення заборгованості.
Таким чином, внаслідок укладення договору факторингу відбулася заміна кредитора, і саме ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло статусу нового кредитора/стягувача за договорами.
У відповідності до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.
Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Стаття 611 ЦК України регламентує, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
За змістом ч.1 та ч.2 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Позивачем надано розрахунки заборгованості, які здійснені після укладання договору факторингу та підтверджують наявність заборгованості та право грошової вимоги.
Розрахунок заборгованості за договором та виписки по особовим рахункам відповідача - є первісними документами та належними доказами, які підтверджують розмір та нарахування заборгованості за основним боргом та відсотками за його користування.
Тож, належні розрахунки відсутні.
Відповідні висновки суду не суперечать правовим позиціям Верховного Суду, який у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 25 травня 2021року усправі N554/4300/16-ц дійшов висновку,що "належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи,оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Пробухгалтерський облік та фінансову звітність". Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі."
Недеталізований розрахунок позивача не спростовує права кредитора на повернення наданих позичальнику коштів та отримання процентів за їх користування.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1049 позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з додатком №1 до договору позики № 2357991, а саме таблицею обчислення загальної вартості кредиту – проценти за користування кредитними коштами становлять – 16,24 грн.
Згідно з договором позики № 73528113, проценти за користування кредитними коштами становлять 1,5%/день, тобто 2700,00 грн. на строк кредитування – 30 днів.
Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.
Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %, була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом № 3498-ІХ від 22.11.2023.
Закон України від 22 листопада 2023року №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.
Договір № 73528113 з відповідачем було укладено після набрання чинності Закону, відповідно з чим, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Крім того, виплата процентів до дня повернення позики може бути застосована лише у межах погодженого сторонами строку.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) висловлено правову позицію про те, що «право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Після спливу передбаченого договором строку чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання».
Таким чином, розмір відсотків за користування позикою має становити: 6000,00грн/100х1%х30/днів/=1800,00грн.
Що стосується заборгованості по комісії за надання позики в розмірі 2506,76 грн., суд зазначає наступне.
Стягнення комісії, пов`язаної з обслуговуванням кредиту, суперечать положенням статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів».
Як наголошено у висновках Верховного Суду України в постановах від 16 листопада 2016 року (справа № 6-1746цс16), від 06 вересня 2017 року (справа № 6-2071цс16) і підкреслено у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року (справа № 666/4957/15-ц), з посиланням на пункт 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, зміст якого кореспондується до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).
Крім того, згідно з ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у виді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на супровідні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).
Частиною 1 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Тобто, Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 року по справі № 496/3134/19 зазначила наступне.
За загальним правилом, передбаченим статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частинами другою, третьою статті 215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 ЦК України. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними, проте, враховуючи ультраактивну форму дії Закону України «Про захист прав споживачів», визначені ним наслідки включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації щодо кредиту, підлягають перевірці на відповідність змісту положень Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит. Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит Банк надає споживачу детальний перелік складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною в договорі про споживчий кредит, - за кількістю днів, щомісяця, щокварталу) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супровідних послуг банку, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за кожним платіжним періодом за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит додатка 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
У кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов`язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів.
Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування»/ Постанова від 6 листопада 2023 року по справі №204/224/21/.
Так, вказані умови договору не містять розмежування платних та безоплатних послуг, як і не містять найменування цих послуг, а значить передбачають виключно платні послуги стосовно обслуговування кредиту в тому числі, слід розуміти, і послуги на вимогу споживача не частіше одного разу на місяць повідомляти йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надання виписки з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформації про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншої інформації, що суперечить вимогам частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», за яким надання таких послуг передбачено безоплатно.
22.07.2024 року відповідач своїм підписом погодив комісію за надання позики № 2357991- у розмірі 43,22% від суми кредиту, де її вартість становить 2506,76 грн., проте взагалі відсутнє роз`яснення за які конкретні послуги з відповідача буде взята комісія.
З урахуванням положень ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» суд дійшов висновку, що умови кредитного договору про встановлення комісії за надання позики є нікчемними, а тому вимоги про стягнення заборгованості з комісії є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Отже, в цій частині позовних вимог слід відмовити.
Стосовно стягнення заборгованості за пенею за обома договорами позики, то воно задоволенню не підлягає, оскільки окрім відсутності розрахунку, у відповідності до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-ІХ від 15.03.2022, доповнено розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, зокрема, пунктом 18 такого змісту: У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Отже, в задоволенні цієї частини позовних вимог теж слід відмовити.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, встановивши факт укладення договорів позики, отримання відповідачем коштів та їх неповернення, зважаючи на зміну кредитора, відсутність розрахунку, суд вважає встановленим наявність підстав для часткового задоволення позову та стягненню з відповідача
за договором позики № 2357991 від 22.07.2024 року суми боргу в розмірі 5816,24 грн., з яких:
- 5800,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 16,24 грн. - сума заборгованості за відсотками.
за договором позики № 73528113 від 12.08.2024 року суми боргу в розмірі 7800,00 грн., з яких:
- 6000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 1800,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
У відповідності до ч. 3 ст. 12 та ч. 1, ч. 5 - ч. 7 ст. 81 ЦПК України, з урахуванням ст. ст. 76 - 80 ЦПК України, позивач зобов`язаний довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд не може збирати докази. Позивачем не повідомлено суду про неможливість подання будь-яких доказів або наявність складнощів в поданні таких доказів. Суд вважає, що позивач, скориставшись своїми процесуальними правами та надав усі наявні докази по даній справі на підтвердження своїх вимог.
Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Частина 1 статті 141 ЦПК України передбачає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судовий збір сплачений позивачем при подачі позову у розмірі 3028,00 грн., суд вважає слід відшкодувати на користь позивача стягнувши зазначені кошти з відповідача.
Матеріали справи не містять доказів підтвердження інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, зазначених позивачем в позовній заяві, а тому відсутні підстави такого стягнення.
Беручи до уваги умови договору відступлення права грошової вимоги, керуючись ст,16, 512, 603, 1048-1050,1054, 1077, 1080, 1082 ЦК України, ст.ст. 4, 133, 141, 258, 264-265, 280-282 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" (код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити IBAN № НОМЕР_2 в АТ «ТАСКОМБАНК», заборгованість в загальному розмірі 13616,24 грн. /тринадцять тисяч шістсот шістнадцять гривень 24 копійки/, а саме:
за договором позики № 2357991 від 22.07.2024 року в розмірі 5816,24 грн., з яких:
- 5800,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 16,24 грн. - сума заборгованості за відсотками.
за договором позики № 73528113 від 12.08.2024 року в розмірі 7800,00 грн., з яких:
- 6000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 1800,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" (код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити IBAN № НОМЕР_2 в АТ «ТАСКОМБАНК», судові витрати у розмірі 3028,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності до п.п.15.5 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Учасники справи:
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ", код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити IBAN № НОМЕР_2 в АТ «ТАСКОМБАНК».
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя О. М. Курочкіна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua