Постанова від 11 листопада 2026 р. у справі №442/8747/26 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Суд: Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 11 листопада 2026 р.

Справа: №442/8747/26

Суддя: Медведик Л. О.

Справа № 442/8747/26

Провадження №3/442/1842/2026

П О С Т А Н О В А

Іменем України

12 листопада 2026 року Суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської бласті – Медведик Л.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , 22.10.2026 року о 14 год за адресою свого місця проживання: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї матері – ОСОБА_2 , а саме: ображав нецензурними словами, внаслідок чого завдав шкоди її психічному та фізичному здоров`ю.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вказав, що мати забирає всі його гроші, забороняє курити, хоче усіма командувати. Через це він ображає її. Є інвалідом 3 групи, живе на державну допомогу по інвалідності та соціальну допомогу.

Потерпіла ОСОБА_2 ствердила, що її син, ОСОБА_1 , чинить відносно неї домашнє насильство. Особисто дав свою карточку для того, щоб сплачувала аліменти на 3 –х дітей. Тепер залишилось сплачувати на 2-х дітей, так як одна повнолітня, у розмірі 1754 грн на одну дитину. Тим часом, він кожен день випиває та ображає її нецензурними словами, вона таке у 70 років не заслужила. По аліментах має заборгованість. На проживання майже нічого не залишається, так як ще необхідно сплачувати комунальні послуги та інші витрати. Крім того, на ній лежить тягар догляду за чоловіком – інвалідом 3 групи. Її син, ОСОБА_1 , влаштувався хоронцем в магазин, та за два дні прийшов п`яним. Вона викликала поліцію, бо більше не може цього терпіти.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні порушення є, зокрема своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин справи.

Згідно ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтями 251, 280 КУпАП визначені фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Як визначено п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.

Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому. Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення знаходить свій прояв у дії чи бездіяльності, що заборонені адміністративним правом, та залежить від місця, часу, обставин і способу скоєння адміністративного правопорушення тощо, а також від причинного зв`язку між діянням і шкідливими наслідками цього діяння, вчинення протиправного діяння в минулому, його системності.

Зі змісту ст. 173-2 КУпАП слідує, що об`єктивна сторона правопорушення виражається в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконанні захисного припису особою, стосовно якої він винесений, непроходженні корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім`ї (матеріальний склад).

Відповідно до Закону України "Про попередження насильства в сім`ї", насильство в сім`ї - це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім`ї стосовно іншого члена сім`ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім`ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров`ю.

Провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА №210913 від 22.10.2026; заявою та письмовими поясненнями ОСОБА_2 та письмовими поясненнями ОСОБА_1 .

Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до ст. ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.

При таких обставинах вбачаю в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України.

З врахуванням особи правопорушника, характеру та обставин вчиненого правопорушення, вважаю за необхідне накласти на нього стягнення, передбачене санкцією ч.1 ст.173-2 КУпАП, а саме у виді адміністративного арешту, так як грошей на сплату штрафу в сім`ї немає, виконання громадських робіт особою з інвалідністю може бути накладним.

Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Отже, стягнення є засобом впливу на свідомість правопорушника і головна його мета виховання порушника, формування у нього законослухняної поведінки, у зв`язку із чим своєчасне застосування заходів стягнення за адміністративні правопорушення є засобом запобігання суспільно небезпечних діянь.

Крім того, у відповідності до вимог ст. 40-1 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати в дохід держави, що становить на час розгляду справи 665,60 грн., який сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. 173-2 ч.1, 284 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту терміном на 3 (три) доби.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 гривень.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.

Постанова вступає в законну силу після закінчення строку на її оскарження та підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Суддя Медведик Л.О.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua