Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: осіб, звільнених з публічної служби
Дата: 11 листопада 2026 р.
Справа: №520/29536/26
Суддя: Мельников Р.В.
Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
12 листопада 2026 року № 520/29536/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, пл. Свободи 5, Держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ: 14099344) та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Краматорський р-н, Донецька обл., 84122 ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 03.07.2026, реєстраційний номер 948010183918, про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 01.08.2025 перерахунок пенсії за вислугу років, призначеної ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про прокуратуру», на підставі довідки Миколаївської обласної прокуратури від 02.06.2026 № 21-152 вих.26 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, у розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо виплати ОСОБА_1 з 01.08.2025 пенсії за вислугу років у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.08.2025 пенсію за вислугу років у розмірі, визначеному відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру», з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо обмеження максимальним розміром пенсії ОСОБА_1 , перерахованої з 01.08.2025 на підставі довідки Миколаївської обласної прокуратури від 02.06.2026 № 21-152 вих.26;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.08.2025 пенсію без обмеження максимальним розміром, встановленим абзацом шостим частини п`ятнадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» та статтею 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо застосування понижуючих коефіцієнтів до суми перевищення пенсії ОСОБА_1 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період дії воєнного стану»;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.01.2026 пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру» без застосування понижуючих коефіцієнтів до суми перевищення згідно з зазначеною постановою, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що збільшення з 01.08.2025 розміру заробітної плати прокурорів та продовження ним роботи після попереднього перерахунку пенсії понад два роки є підставами для перерахунку пенсії за вислугу років. Також позивач заперечує правомірність виплати пенсії за Законом №1058-IV, її обмеження максимальним розміром та застосування понижувальних коефіцієнтів за постановою №1778.
Ухвалою суду від 25.09.2026 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі. Витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області матеріали розгляду заяви позивача від 26.06.2026 №6332. Витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 .
Від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якій зазначив, що підстав для задоволення позову немає, оскільки збільшення з 01.08.2025 розрахункової величини прожиткового мінімуму відповідно до Закону №4571-IX не є підставою для перерахунку раніше призначених пенсій прокурорам. Водночас відповідач зазначає, що виплата пенсії позивачу як працюючому прокурору правомірно здійснюється за нормами Закону №1058-IV, а обмеження її максимальним розміром є законним, оскільки позивач не належить до категорій осіб, на яких поширюються винятки з такого обмеження. Крім того, відповідач вважає вимогу щодо незастосування понижувальних коефіцієнтів за постановою №1778 безпідставною, оскільки позивач не отримує пенсію за Законом №1697-VII. Вимоги про зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії вважає передчасними, оскільки відповідний перерахунок ще не проведено, а виплату в новому розмірі не здійснено.
Від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до суду надійшов відзив, в якому відповідач зазначив, що позивачу пенсію за вислугу років призначено відповідно до Закону №1697-VII, однак у період продовження роботи на прокурорській посаді вона правомірно виплачується в розмірі, обчисленому за Законом №1058-IV. Відповідач вважає, що підвищення з 01.08.2025 прожиткового мінімуму для визначення посадового окладу прокурора не є підставою для перерахунку раніше призначеної пенсії. Також відповідач вважає правомірним обмеження пенсії максимальним розміром, установленим законодавством. Щодо застосування коефіцієнтів за постановою КМУ №1778 зазначає, що розмір пенсії позивача не перевищує встановленого порогу, а тому такі коефіцієнти фактично не застосовуються, у зв`язку з чим відповідну позовну вимогу вважає передчасною. Просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідно до положень п.2 ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову та заперечень проти нього, суд встановив таке.
ОСОБА_1 проходить службу в органах прокуратури з 01.08.1996. Станом на час виникнення спірних правовідносин обіймає посаду прокурора відділу управління нагляду Миколаївської обласної прокуратури, що підтверджується записом № 30 у трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 14.12.2023 та довідкою Миколаївської обласної прокуратури від 15.02.2024 № 21-35 вих.24. Загальний страховий стаж позивача становить 27 років 4 місяці 4 дні.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до положень ЗУ "Про прокуратуру".
Законом України від 20.08.2025 № 4571-IX «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", який набрав чинності 13.09.2025, статтю 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» доповнено положенням, відповідно до якого прожитковий мінімум для працездатних осіб, що застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, становить 1600 грн з 01.01.2025 до 31.07.2025 та 2102 грн з 01.08.2025 до 31.12.2025.
З урахуванням зазначених змін та положень статті 81 Закону України «Про прокуратуру» посадовий оклад прокурора обласної прокуратури з 01.08.2025 становить 63 060 грн (25 прожиткових мінімумів ? 2102 грн ? коефіцієнт 1,2).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» передбачено збереження для визначення посадового окладу прокурора відповідної базової величини на рівні, встановленому станом на 31.12.2025, тобто 2102 грн.
02.06.2026 Миколаївською обласною прокуратурою видано позивачу довідку № 21-152 вих.26 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, у якій посадовий оклад за посадою прокурора відділу визначено з урахуванням базової величини 2102 грн.
26.06.2026 позивач через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України подав заяву № 6332 про перерахунок пенсії у зв`язку зі збільшенням складових заробітної плати прокурора, додавши довідку Миколаївської обласної прокуратури від 02.06.2026 № 21-152 вих.26.
За результатами опрацювання заяви за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області 03.07.2026 прийнято рішення № 948010183918 про відмову в перерахунку пенсії. Підставою для відмови зазначено, що підвищення з 01.08.2025 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора, не є підставою для перегляду раніше призначених пенсій прокурорам та видачі відповідних довідок.
Позивач не погоджуючись з діями та рішенням пенсійного органу, звернувся до суду з цим позовом.
Суд, розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, виходив з такого.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 3 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ (далі - Указ № 64/2022), у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30- 34, 38, 39, 41- 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Отже, у період дії в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, не обмежується конституційне право громадян на соціальний захист, передбачене статтею 46 Конституції України.
У свою чергу, пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України передбачає, що основи соціального захисту, а також форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Так, пенсійне забезпечення окремих категорій громадян регулюється спеціальними законами з урахуванням особливостей умов праці, характеру, складності і значущості виконуваної роботи, ступеня відповідальності, певних обмежень конституційних прав і свобод тощо.
Статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 05.11.1991 № 1789-ХІІ були врегульовані питання пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих.
Позивачеві пенсія за вислугу років призначена на підставі положень статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ, частина перша якої встановлювала, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Прокурорам і слідчим, що визнані інвалідами I або II групи, призначається пенсія по інвалідності в розмірах, передбачених частиною першою цієї статті, за наявності стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років (частина восьма статті 50-1 Закону України № 1789-ХІІ).
14.10.2014 прийнято Закон України «Про прокуратуру» №1697-VІІ.
Питання пенсійного забезпечення почали унормовуватись статтею 86 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VІІ «Про прокуратуру».
За приписами статей 21, 22 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист і сформулював чітку правову позицію, згідно з якою Конституція України відокремлює певні категорії громадян України, які потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо, (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8- рп/99 у справах щодо права на пільги, від 20.03.2002 № 5-рп/2002 щодо пільг, компенсацій і гарантій та від 11.10.2005 № 8-рп/2005 про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказує на те, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення, (рішення № 5-рп/2002).
22.05.2008 Конституційний Суд України в рішенні № 10-рп/2008 зазначив, що однією з конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина є недопущення їх скасування чи звуження їх змісту та обсягу при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів. Тлумачення словосполучення «звуження змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина», що міститься в частині третій статті 22 Конституції України, Конституційний Суд України дав у рішенні від 22.09.2005 № 5- рп/2005, згідно з яким «...конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод - є їх обмеження. У традиційному розумінні, визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними». Конституційний Суд України також підкреслив, що загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.
Визнання законом правових актів такими, що втратили чинність, зупинення їх дії, внесення до них змін і доповнень стосовно раніше закріплених в них прав і свобод людини і громадянин Конституційний Суд України вважає скасуванням або обмеженням цих прав і свобод.
Виходячи з викладеного, у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства або прийняттям нових законодавчих актів.
Також суд звертає увагу, що відповідно до ч.12 ст.86 Закону №1697-VІІ, яка викладена в редакції Закону від 02.12.2014 №76-VIII і набрала чинності з 25.04.2015, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Протягом 2015-2019 років Кабінетом Міністрів України відповідний порядок не було визначено.
Разом з цим, рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(II)/2019 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, якими передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(II)/2019 встановлено, що положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність та не підлягають застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; частина двадцята статті 86 Закону №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: «Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
Отже, з 13.12.2019 підлягає застосуванню первісна редакція частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII, яка встановлює право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» передбачено збереження для визначення посадового окладу прокурора відповідної базової величини на рівні, встановленому станом на 31.12.2025, тобто 2102 грн.
Отже, у зв`язку з пiдвищенням посадового окладу з 01.01.2026 у пенсiонерiв, яким призначено пенсiю за вислугу poків вiдповiдно до законiв України від 05.11.1991 №1789-ХІІ та від 14.10.2014 №1697-VІІ «Про прокуратуру», виникло право на перерахунок призначеної пенсiї згiдно з умовами, визначеними ч.20 cт.86 Закону №1697-VII в первиннiй редакцiї.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» з 21.03.2018 в розмірі 60% середнього заробітку відповідної посади працівника прокуратури.
Так, згідно з довідкою Миколаївської обласної прокуратури про розмір заробітної плати, виданою ОСОБА_1 , розмір заробітної плати за відповідною посадою прокурора відділу, обчислений за нормами, чинними станом на 01.08.2025, становить 117 712,00 грн, з яких: посадовий оклад - 63 060,00 грн, надбавка за вислугу років (45 %) - 28 377,00 грн, надбавка за роботу з таємними документами (15 %) - 9 459,00 грн, матеріальна допомога для оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань (1/12) - 8 408,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ПФУ в Донецькій області, приймаючи рішення про відмову в перерахунку пенсії позивача, виходило з того, що відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 20.08.2025 №4571-IX зміни щодо збільшення з 01.08.2025 розрахункової величини прожиткового мінімуму для визначення посадового окладу прокурора не є підставою для перерахунку раніше призначених пенсій прокурорам. Оскільки в наданій довідці посадовий оклад визначено з урахуванням прожиткового мінімуму 2102 грн, орган ПФУ дійшов висновку про відсутність підстав для перерахунку пенсії з урахуванням цієї довідки.
Разом з тим, згідно з п.3 Закону України №4571-IX від 20.08.2025 «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (далі Закон №4571-IX), який набрав чинності 13.09.2025, внесено зміни у статтю 7 Закону від 19.11.2024 №4059-1Х «Про Держаний бюджет України на 2025 рік», а саме:
1) абзац сьомий частини першої виключено;
2) доповнено частиною другою такого змісту: "Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, становить: з 1 січня 2025 року по 31 липня 2025 року - 1600 гривень, з 1 серпня 2025 року по 31 грудня 2025 року - 2102 гривні".
Тобто, Законом №4571-ІХ з 01.08.2025 підвищено із 1600,00 грн до 2102,00 грн розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, внаслідок чого відбулося його підвищення, та який є базовим для розрахунку посадових окладів та інших складових сум видів оплати праці (грошового забезпечення) прокурорів Офісу Генерального прокурора.
Разом із цим, п. 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону №4571-IX установлено, що у 2025 році положення ст. 7 Закону № 4059 не є підставою для перегляду (перерахунку) раніше призначених пенсій прокурорам та видачі органами прокуратури довідок про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 № 4695-ІХ (далі - Закон № 4695) установлено, що з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу прокурора окружної прокуратури, визначаються на рівні, встановленому станом на 31 грудня 2025 року.
Таким чином, підвищення заробітної плати прокурорів органів прокуратури відбулось з 01.08.2025 у зв`язку з внесенням Законом № 4571-IX змін до ч. 2 ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та збільшенням розміру прожиткового мінімуму з 1600 грн до 2102 грн для визначення базового окладу прокурора окружної прокуратури.
При цьому, у Законі України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» розмір прожиткового мінімуму для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури залишено на рівні 2102 грн.
Суд враховує висновки Верховного Суду у постанові від 20.06.2024 у справі № 640/12340/22, в якій вказано: зі змісту частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VІІ слідує, що перерахунок здійснюється у зв`язку зі збільшенням заробітної плати прокурорським працівникам, однак на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу саме на момент виникнення права на такий перерахунок.
Зважаючи, що розмір заробітної плати працівників прокуратури збільшений з 01.08.2025 у зв`язку із внесенням змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», на переконання суду саме з цієї дати виникло право на перерахунок пенсії колишнім працівникам прокуратури.
За таких обставин, суд наголошує, що довідка від 02.06.2026 № 21-152 вих.26, яка видана Миколаївською обласною прокуратурою та надана позивачем разом із заявою про перерахунок пенсії, є достатньою та належною підставою для здійснення перерахунку пенсії позивача.
Відтак, ГУ ПФУ в Донецькій області протиправно відмовило позивачу у здійсненні перерахунку пенсії на її підставі, а тому рішення від 03.07.2026 №948010183918 підлягає скасуванню.
За таких обставин, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню, з метою належного та ефективного захисту прав позивача, шляхом зобов`язання ГУ ПФУ в Донецькій області, як пенсійного органу, що здійснював безпосередній розгляд заяви позивача, здійснити з 01.08.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 , призначеної відповідно до Закону України «Про прокуратуру», на підставі довідки, виданої Миколаївської обласної прокуратури від 02.06.2026 № 21-152 вих.26 та зобов`язання ГУ ПФУ в Харківській області виплатити з 01.08.2025 пенсію призначену відповідно до Закону України «Про прокуратуру», ОСОБА_1 , на підставі довідки, виданої Миколаївської обласної прокуратури від 02.06.2026 № 21-152 вих.26, з урахуванням раніше виплачених сум.
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією викладеною Другим апеляційним адміністративним судом у постанові від 03.11.2026 у справі № 520/13383/26.
Щодо позовних вимог, в частині визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Харківській області та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача без обмеження максимальним розміром суд зазначає таке.
За змістом статті 2 Закону № 3668-VI (який набрав чинності 01.10.2011) максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про прокуратуру», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Цим Законом було внесено зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, положення частини п`ятнадцятої якої викладено в аналогічній редакції.
При цьому абзацом першим пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3668-VI встановлено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Абзацом другим цього пункту визначено, що пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), установленому цим Законом.
На думку суду, положення пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3668-VI спрямовані на врегулювання питань, які виникли у зв`язку із застосуванням Закону № 3668-VI стосовно осіб, у яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір, а саме - надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту, коли особа набуде право на перерахунок, на розмір її пенсії будуть поширюватися загальні правила щодо обмежень.
Закон № 1789-ХІІ утратив чинність (крім окремих положень, які не стосуються спірних правовідносин) у зв`язку з набранням чинності Законом № 1697-VII, за правилами абзацу шостого частини п`ятнадцятої статті 86 якого максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Ураховуючи наведене, з моменту набрання чинності Законом № 1697-VII питання призначення та перерахунку пенсій працівникам прокуратури врегульовувалися нормами цього Закону, зокрема статтею 86, частиною п`ятнадцятою якої були встановлені обмеження пенсії максимальним розміром.
При цьому, суд звертає увагу на те, що Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.12.2021 у справі № 580/5962/20 відступив від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 04.03.2021 у справі № 589/3997/16-а у подібних правовідносинах та сформувала правовий висновок, відповідно до якого пункт 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3668-VI не скасовує обмеження максимального розміру пенсії, призначеної працівнику прокуратури до набрання чинності цим Законом, а встановлює особливе регулювання щодо застосування такого обмеження до осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом № 3668-VI, і в яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір. Зокрема, шляхом надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту відповідності розміру пенсії максимальному розміру пенсії, - поширення на її розмір загальних правил щодо обмежень, установлених статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ, а з 14.10.2014 - абзацом шостим частини п`ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII.
Судовим розглядом установлено, що внаслідок перерахунку пенсії позивача її розмір перевищить максимальний.
З огляду на наведене, на спірні правовідносини поширюються положення абзацу шостого частини п`ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII, які встановлюють обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Отже, позовні вимоги у частині здійснення перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром також є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2023 у справі №440/12504/21, а також від 13.07.2026 року у справі №520/1589/26.
У свою чергу, щодо застосування до пенсії позивача понижуючих коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період дії воєнного стану», суд зазначає таке.
Згідно зі статтею 5 КАС України, судовому захисту підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. В контексті наведених приписів має значення лише суб`єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту. Однак, обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.
При цьому неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.
Відповідно, дії суб`єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо: по-перше, такі дії вчинені владним суб`єктом поза межами визначеної законом компетенції і по-друге, оспорювані дії є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема наданого ГУ ПФУ в Харківській області відзиву, коефіцієнти визначені постановою КМУ №1778 до його пенсії наразі не застосовуються, що також підтверджується протоколом перерахунку пенсії позивача від 27.02.2026.
У свою чергу, доказів порушення відповідного права позивачем до суду надано не було, відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині заявлені на майбутнє та не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, пл. Свободи 5, Держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ: 14099344) та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Краматорський р-н, Донецька обл., 84122 ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 03.07.2026, реєстраційний номер 948010183918, про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії.
Зобов`язати ГУ ПФУ в Донецькій області здійснити з 01.08.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 , призначеної відповідно до Закону України «Про прокуратуру», на підставі довідки, виданої Миколаївською обласною прокуратурою від 02.06.2026 № 21-152 вих.26.
Зобов`язати ГУ ПФУ в Харківській області виплатити з 01.08.2025 пенсію призначену відповідно до Закону України «Про прокуратуру», ОСОБА_1 , на підставі довідки, виданої Миколаївською обласною прокуратурою від 02.06.2026 № 21-152 вих.26, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Краматорський р-н, Донецька обл., 84122 ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору у розмірі 1064 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні) 96 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Мельников Р.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua