Суд: Тернопільський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів
Дата: 11 листопада 2026 р.
Справа: №500/6682/26
Суддя: Баб'юк Петро Михайлович
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 500/6682/26
12 листопада 2026 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб`юка П.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бережанського відділу державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Залозецька селищна рада Тернопільського району Тернопільської області про визнання протиправною та скасування постанови,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Бережанського відділу державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Залозецька селищна рада Тернопільського району Тернопільської області, в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Бережанського відділу державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про закінчення виконавчого провадження від 12.10.2026 №81995885;
- зобов`язати Бережанський відділ державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції відновити виконавче провадження №81995885 відповідно до статті 41 Закону України "Про виконавче провадження" та продовжити примусове виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.05.2026 у справі №500/288/26.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є стягувачем у виконавчому провадженні №81995885 щодо виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.05.2026 у справі №500/288/26, яким скасовано рішення Залозецької селищної ради №4136 від 07.11.2025 і зобов`язано раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 №506 від 17.10.2025 про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та прийняти вмотивоване рішення із урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
12.10.2026 головний державний виконавець Бережанського відділу державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції виніс постанову про закінчення ВП №81995885 за пунктом 9 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", пославшись на фактичне виконання рішення в повному обсязі.
Як підставу виконавець навів клопотання ради №693 від 05.10.2026 та додані документи: перелік питань сесії, відомість присутніх депутатів, поіменне голосування та документ ради №4442 від 09.09.2026.
Однак позивач зазначає, що документ ради №4442 від 09.09.2026 прямо містить запис: "За результатами поіменного голосування депутатів, рішення не прийнято", що слугувало підставою для звернення до суду із даним позовом.
Ухвалою судді від 21.10.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
26.10.2026 до суду від третьої особи надійшли пояснення, в яких представник вказує, що 09.09.2026 відбулася позачергова сесія Залозецької селищної ради.
Зазначає, що під час формування порядку денного, було винесено питання про виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду № 500/288/26 від 05.05.2026.
Вказує, що на виконання вказаного вище рішення суду, питання щодо повторного розгляду заяви ОСОБА_1 № 506 від 17.10.2025 про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та прийняти вмотивоване рішення із урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, було винесено на голосування.
Таким чином, на переконання представника, 09.09.2026 Залозецька селищна рада виконала рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.05.2026 № 500/288/26 добровільно.
27.10.2026 до суду від позивача надійшли заперечення на письмові пояснення Залозецької селищної ради, в яких останній вказує, що Залозецька селищна рада фактично ототожнює повторний розгляд заяви та проведення голосування з виконанням судового рішення в повному обсязі, проте резолютивною частиною рішення суду від 05.05.2026 у справі №500/288/26 на раду покладено обов`язок не лише повторно розглянути заяву, а й прийняти вмотивоване рішення з урахуванням правової оцінки суду. Однак документ №4442 від 09.09.2026 підтверджує, що відповідне рішення не прийнято. Тому за наявними матеріалами відсутнє підтвердження фактичного виконання судового рішення в повному обсязі.
02.11.2026 до суду від Бережанського відділу державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог та вказує, що 05.10.2026 на адресу Бережанського відділу державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшло клопотання від боржника Залозецької селищної ради, в якому боржник додатково повідомив про самостійне добровільне виконання вимог виконавчого документу та надав підтвердження.
Зазначає, що до клопотання додано перелік питань виносились на розгляд засідання земельної комісії Залозецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області шістдесят дев`ятої сесії дев`ятого скликання 09.09.2026 де в переліку за № 15 виносилось виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.05.2026.
Вказує, що до клопотання боржником надано рішення Залозецької селищної ради дев`ятого скликання шістдесят дев`ятої сесії № 4442, в якому зазначено що на поіменному голосуванні депутатів рішення не прийнято.
Зазначає, що 12.10.2026 державним виконавцем розглянуто клопотання боржника та винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, у зв`язку із добровільним виконанням рішення суду в термін добровільного виконання.
03.11.2026 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що обов`язковою передумовою застосування цієї норми є встановлення факту повного виконання рішення суду. Водночас державний виконавець не встановила факту прийняття Залозецькою селищною радою вмотивованого рішення за заявою позивача №506 від 17.10.2025.
Зазначає, що як підставу закінчення провадження виконавець використала клопотання ради №693 від 05.10.2026 та додані до нього документи, зокрема перелік питань сесії, відомість присутніх депутатів, результати поіменного голосування та документ №4442 від 09.09.2026.
Вказує, що жоден із зазначених документів не підтверджує прийняття вмотивованого рішення за результатами розгляду заяви позивача. Більше того, документ №4442 прямо підтверджує неприйняття рішення.
Таким чином, на переконання позивача, державний виконавець безпідставно ототожнила здійснення окремих процедурних дій боржником із повним виконанням рішення суду.
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позовній заяві, суд встановив наступні обставини.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.05.2026 у справі №500/288/26, яке набрало законної сили 16.06.2026, позов ОСОБА_1 до Залозецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Залозецької селищної ради №4136 від 07.11.2025 про відмову ОСОБА_1 у виділенні земельної ділянки за рахунок частини ділянки із кадастровим номером 6122689600:01:002:0018.
Зобов`язано Залозецьку селищну раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 №506 від 17.10.2025 про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та прийняти вмотивоване рішення із урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
На виконання вказаного рішення Тернопільський окружний адміністративним судом 08.09.2026 видано виконавчий лист зобов`язального характеру.
За результатами розгляду заяви про примусове виконання, головним державним виконавцем Бережанського відділу державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції 18.09.2026 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №81995885.
Пунктом 2 вказаної постанови боржнику (Залозецькій селищній раді Тернопільського району Тернопільської області) встановлено термін для виконання рішення, а саме протягом десяти робочих днів.
Залозецькою селищною радою Тернопільського району Тернопільської області було надіслано начальнику Бережанського відділу державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції скаргу на постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору від 22.09.2026 №668.
У вказаній скарзі зазначено, що 09.09.2026 відбулася позачергова сесія Залозецької селищної ради. Під час формування порядку денного, було винесено питання про виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду № 500/288/26 від 05.05.2026.
Вказано, що питання щодо повторного розгляду заяви ОСОБА_1 № 506 від 17.10.2025 про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та прийняти вмотивоване рішення із урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, було винесено на голосування.
До скарги було додано: копію порядку денного позачергової сесії Залозецької селищної ради Тернопільського району від 09.09.2026; копію результатів поіменного голосування депутатів Залозецької селищної ради Тернопільського району щодо питання виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.05.2026 №500/288/26; копію рішення позачергової сесії Залозецької селищної ради Тернопільського району щодо питання виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.05.2026 №500/288/26.
Листом від 02.10.2026 №58472 начальником Бережанського відділу державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції повідомлено Залозецьку селищну раду Тернопільського району Тернопільської області, що скарга розгляду та задоволенню не підлягає.
В подальшому Залозецька селищна рада Тернопільського району Тернопільської області надіслала до Бережанського відділу державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції клопотання по виконавчому провадженню №81995885, аналогічне по змісту до скарги від 22.09.2026 №668.
12.10.2026 головним державним виконавцем Бережанського відділу державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №81995885.
Не погоджуючись із вказаною постановою, вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Визначаючись щодо позовних вимог суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 129 Конституції України, однією з основних засад здійснення судочинства є обов`язковість судового рішення.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на території України.
Відповідно до статті 124 Конституції України, судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частини 2, 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
При цьому, в положеннях частини 1 статті 370 КАС України наголошується, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016р. №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII врегульовано, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Частиною першою статті 5 Закону № 1404-VIII встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до вимог ч.1 ст.13 Закону № 1404-VIII, під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно - правовими актами.
У відповідності до п.1, пп.1 п. 2 статті 17 Закону № 1404-VIII, примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
У частині 1 статті 18 Закону № 1404-VIII зазначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч. 2 статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки; 6) невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після одержання відповідного звернення від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, cтвореного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", вчинити дії щодо зняття арешту з майна, щодо якого було здійснено заходи із заміни майна, передбачені статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".
Також, п.1, п.3 ч. 3 ст.18 Закону № 1404-VIII визначені права виконавця, зокрема, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Згідно з ч. 6 ст. 26 Закону № 1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону № 1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 1 ст. 63 Закону № 1404-VIII передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до п. 9 ч.1, ч.2 ст. 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.
Отже, обов`язковою умовою для закінчення виконавчого провадження є встановлення державним виконавцем факту дійсного виконання в повному обсязі рішення суду за виконавчим документом.
Суд зазначає, що відповідно до статті 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон № 280/97-ВР) передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Згідно з частинами першою, другою, третьою статті 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради.
Отже, розгляд та вирішення питання про віднесення або про відмову у віднесенні земельних ділянок до самозалісених ділянок за поданням відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства приймається органом місцевого самоврядування виключно на пленарному засіданні сільської, селищної, міської ради у формі рішення.
Відповідно до частини 7 статті 118 Земельного кодексу України, у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає заяву у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Як зазначалося вище, 08.09.2026 Тернопільський окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист на виконання рішення суду у справі №500/288/26, яким зобов`язано Залозецьку селищну раду Тернопільського району Тернопільської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 №506 від 17.10.2025 про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та прийняти вмотивоване рішення із урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Тобто для закінчення виконавчого провадження №81995885 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII, державний виконавець з урахуванням наданих йому цим Законом повноважень зобов`язаний був перевірити наявність фактичного виконання боржником у повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, а саме з`ясувати, чи: повторно розглянуто Залозецькою селищною радою Тернопільського району Тернопільської області заяву ОСОБА_1 №506 від 17.10.2025 про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та чи прийнято вмотивоване рішення.
Натомість Залозецька селищна рада Тернопільського району Тернопільської області лише повідомила державного виконавця про повторний розгляд заяви ОСОБА_1 №506 від 17.10.2025 на дев`ятому скликанні шістдесят дев`ятої сесії, та надала рішення від 09.09.2026 №4442, згідно якого за результатами поіменного голосування депутатів рішення не прийнято.
Таким чином, Залозецька селищна рада Тернопільського району Тернопільської області не розглянула по суті заяву ОСОБА_1 та не прийняла вмотивованого рішення про надання чи про відмову у наданні дозволу дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), з урахуванням правової оцінки, наданої у судовому рішенні.
Вищенаведене свідчить про невиконання боржником судового рішення у справі №500/288/26, яке набрало законної сили, чого державний виконавець у даній ситуації не врахував.
Зазначені вище обставини в сукупності дають підстави для висновку, що державний виконавець приймаючи оскаржувану постанову діяв неправомірно, всупереч вимогам чинного законодавства.
Таким чином, у межах спірних правовідносин відсутні обставини, які свідчать про виконання вимог виконавчого листа, виданого 08.09.2026 у справі №500/288/26. У матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують виконання судового рішення, тому постанова про закінчення виконавчого провадження №81995885 є передчасною, та такою що підлягає скасуванню.
Стосовно позовних вимог позивача про зобов`язання відповідача відновити виконавче провадження, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 41 Закону № 1404-VIII встановлено, що у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.
Оскільки за наслідками розгляду справи по суті судом визнано протиправною та скасовано оскаржувану постанову про закінчення виконавчого провадження, в силу вимог частини першої статті 41 Закону № 1404-VIII виконавче провадження №81995885 підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем судового рішення, яке набрало законної сили.
Відповідно, з дати відновлення виконавчого провадження державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених Законом № 1404-VIII заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Такі заходи примусового виконання рішень державний виконавець зобов`язаний здійснювати у спосіб та в порядку, які встановлені не лише Законом № 1404-VIII, а й відповідним виконавчим документом.
Отже, обов`язок відповідача поновити виконавче провадження прямо передбачений Законом №1404-VIII і, виходячи з матеріалів та обставин справи, у суду відсутні підстави вважати, що відповідачем такий обов`язок не буде виконаний.
Такі вимоги є передчасними, оскільки такий обов`язок у виконавця виникне після набрання судового рішення законної сили і у суду відсутні підстави вважати, що він не буде виконаний.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Як зазначено частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно частини першої-третьої статі 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що наявні підстави для часткового задоволення адміністративного позову.
Керуючись статтями 139, 241-242, 244-246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Бережанського відділу державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про закінчення виконавчого провадження №81995885 від 12.10.2026
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини шостої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач:
- Бережанський відділ державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місцезнаходження: вул. Банкова, 8, м. Бережани, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 47501, код ЄДРПОУ 45114869);
третя особа:
- Залозецька селищна рада Тернопільського району Тернопільської області (місцезнаходження: вул. Шевченка, 64, с-ще Залізці, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 47234, код ЄДРПОУ 04396437) .
Повний текст рішення виготовлено та підписано 12 листопада 2026 року.
Головуючий суддя Баб`юк П.М.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua