Суд: Тернопільський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів
Дата: 11 листопада 2026 р.
Справа: №500/6013/26
Суддя: Дерех Надія Володимирівна
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 500/6013/26
12 листопада 2026 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Дерех Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, з урахуванням особливостей, визначених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови, -
ВСТАНОВИВ:
Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (надалі, позивач) звернулося до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (надалі, відповідач), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 01.09.2026 №80726109 про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області у розмірі 5100 грн. під час виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду у справі №500/1070/25.
Позов обґрунтований тим, що позивач вважає, що у державного виконавця були відсутні підстави для накладення штрафу у справі №500/1070/25. Звертає увагу, що наявні достатні докази для підтвердження факту того, що Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області виконало рішення суду . Зазначає при цьому, що позивачем проведено виплату частини боргу в сумі 22743,17 грн. Залишок невиплачених коштів станом на 09.09.2026 - 40271,37 грн. Просить врахувати, що виплата по рішенню суду буде здійснюватися згідно чинного законодавства після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2026 №1046 "Деякі питання використання коштів бюджету ПФУ на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання)", яка набрала чинності 28.08.2026.
Ухвалою суду від 21.09.2026 позовну заяву залишено без руху, та у встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Ухвалою суду від 30.09.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, з врахуванням особливостей, визначених ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заперечуючи проти позовних вимог, представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову повністю. Просить врахувати, що позивачем проведено виплату частини боргу в сумі 22743,17 грн. Залишок невиплачених коштів станом на 09.09.2026 - 40271,37 грн. Таким чином рішення суду у справі №500/1070/25 на дату винесення постанови про накладення штрафу 01.09.2026 виконане не повністю, а тому державним виконавцем правомірно винесена оскаржувана постанова.
Як встановлено судом, на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження №80726109 з примусового виконання виконавчого листа №500/1070/25, виданого Тернопільським окружним адміністративним судом 02.03.2026, про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії із її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, у відповідності до положень частини другої статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме без застосування частини другої 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (двоскладової формули при її обчисленні) починаючи з 27.01.2025.
Державним виконавцем 10.04.2026 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії якої направлено на адресу сторін виконавчого провадження.
В подальшому, 01.09.2026 державним виконавцем за невиконання рішення суду з примусового виконання виконавчого листа №500/1070/25 від 02.03.2026 виданого Тернопільським окружним адміністративним судом та вимог державного виконавця винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100,00 грн.
Вважаючи протиправною та такою, що підлягає до скасування вказану постанову про накладення штрафу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Відповідно до частин 2, 4 ст.372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Згідно ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII (далі - Закон №1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону №1404 виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з ч.1-2 ст.63 Закону № 1404 за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.
Статтею 75 Закону №1404 встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
З аналізу вказаних норм слідує, що на момент прийняття державним виконавцем постанови про накладення штрафу має бути встановлений факт невиконання боржником рішення суду у встановлений законодавством строк, з приводу якого здійснюються заходи на його виконання. При цьому обов`язковою умовою накладення державним виконавцем штрафу є невиконання судового рішення боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати судове рішення, проте не зробив цього.
Так, рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.04.2025 у справі №500/1070/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області задоволено повністю, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплаті пенсії із її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, у відповідності до положень частини другої статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме без застосування частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (двоскладової формули при її обчисленні) починаючи з 27.01.2025, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії із її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, у відповідності до положень частини другої статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме без застосування частини другої 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (двоскладової формули при її обчисленні) починаючи з 27.01.2025, стягнено за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 969,44 грн (дев`ятсот шістдесят дев`ять гривень, 44 копійки).
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2026 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області залишено без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2025 року у справі № 500/1070/25 - без змін.
Як слідує з матеріалів справи, зокрема, з повідомлення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 23.04.2026, наданого у відповідь на вимогу державного виконавця, позивач вказує, що рішення Тернопільського окружного адміністративного суду по справі №500/1070/25 від 25 квітня 2025 року стосовно ОСОБА_1 виконало. На виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2025 року по справі № 500/1070/25 щодо ОСОБА_1 нарахована сума заборгованості в сумі 47446,39 грн за період з 27.01.2025 по 30.04.2026, та внесена до Реєстру судових рішень фінансування яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 виплачено 11588,91 грн. Залишок невиплачених коштів станом на 21.04.2026 року – 35857,48 грн.
Між тим, доводи позовної заяви також зводяться до того, що виплата нарахованої згідно рішення суду доплати буде проведена у порядку, передбаченому Постановою №1046.
Так, у відповідності до статті 72 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України.
Згідно з п.п. 20 та 29 ч.1 ст. 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушеннями бюджетного законодавства.
Також, суд зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 25.01.2012 року №3рп/2012 визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним) повноваження держави встановлювати зміст та обсяг соціальних виплат залежно від її соціально економічних можливостей, змінювати порядок і розмір існуючих соціальних виплат та соціальної допомоги, які фінансуються за рахунок коштів з Державного бюджету України, а також щодо обов`язковості для застосування судами України нормативно-правових актів Уряду з питань соціального захисту громадян, виданих на виконання вимог Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.
Виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду на цю мету.
Крім того, виплата пенсій, перерахованих за рішеннями судів, регулюється спеціальними порядками розподілу коштів бюджету Пенсійного фонду України, впровадженими урядовими рішеннями, зокрема постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2026 № 1046, якою запроваджено пропорційний розподіл наявних асигнувань між усіма стягувачами за судовими рішеннями.
Як неодноразово зазначав Верховний Суд (зокрема, у постановах від 24 січня 2018 року у справі № 405/3663/13-а, від 13 червня 2018 року у справі № 757/29541/14-а, від 07 листопада 2019 року у справі № 420/70/19, від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19), непроведення органом Пенсійного фонду України виплати нарахованих на виконання судового рішення коштів у повному обсязі внаслідок відсутності чи обмеженості відповідного бюджетного фінансування не свідчить про умисне ухилення від виконання судового рішення і не може вважатися невиконанням рішення суду без поважних причин у розумінні статей 63 та 75 Закону України «Про виконавче провадження».
Стаття 95 Конституції України визначає, що виключно законом про Державний бюджет України визначається будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Згідно з частиною першою та другою ст.23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про державний бюджет.
Відтак, виплата сум, донарахованих на виконання судових рішень, може бути здійснена за наявності відповідного цільового фінансування з Державного бюджету України та не залежить від Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.
Накладення штрафу за невиконання судового рішення не може застосовуватися як автоматичний захід реагування у відриві від встановлення реальної спроможності органу державної влади провести виплату самостійно поза межами встановленого бюджетного фінансування, оскільки кошти органу Пенсійного фонду мають виключно цільове призначення, а стягнення коштів у спосіб чи в черговості, не передбачених бюджетним законодавством, порушує встановлені засади функціонування фінансової системи.
За таких обставин, оскільки матеріалами справи підтверджується вчинення боржником дій з перерахунку пенсії стягувача та проведення часткових виплат у межах наявних бюджетних ресурсів і відповідних нормативних порядків уряду, державний виконавець дійшов передчасного та необґрунтованого висновку про наявність у діях Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області факту умисного невиконання судового рішення без поважних причин.
Крім того, суд зазначає, що накладення штрафу на відповідача у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
З огляду на викладене оскаржувана постанова державного виконавця про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн є протиправною та підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень судові витрати зі сплати судового збору поверненню чи стягненню з іншого суб`єкта владних повноважень не підлягають.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 01.09.2026 у ВП№80726109 про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області у розмірі 5100 грн. під час виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду у справі №500/1070/25.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини шостої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено та підписано 12 листопада 2026 року.
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 3,м. Тернопіль,Тернопільський р-н, Тернопільська обл.,46001, код ЄДРПОУ 14035769);
відповідач:
- Відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління МЮ (місцезнаходження: вул. Галицька, 45,м. Івано-Франківськ,Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н,76019 код ЄДРПОУ 43316386).
Головуюча суддя Дерех Н.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua