Суд: Рівненський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: осіб з інвалідністю
Дата: 11 листопада 2026 р.
Справа: №460/18177/26
Суддя: Н.В. Друзенко
РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
12 листопада 2026 рокум. Рівне№460/18177/26
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю
доФОП ОСОБА_1
про стягнення адміністративно-господарських санкцій, -
В С Т А Н О В И В:
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в розмірі 24005,43 грн.
Ухвалою суду від 28.09.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі №460/18177/26 та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Згідно з позовною заявою та відповіддю на відзив вимоги Фонду ґрунтуються на тому, що відповідач в 2025 році не вжила заходів щодо створення робочого місця та працевлаштування особи з інвалідністю, а отже обов`язок по виконанню нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю не виконано, що є порушенням статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», у зв`язку з чим з відповідача необхідно стягнути адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.
Згідно з відзивом на позов, відповідач вимоги не визнає. В обґрунтування заперечень покликається на те, що з 01.01.2025 по 03.06.2025 у відповідача було найманих працівників 8 осіб, з 03.06.2025 по 11.06.2025 - 7 осіб, з 11.06.2025 по 12.06.2025 - 5 осіб, а з 12.06.2025 – до 31.12.2025 - 0 осіб. Проведений відповідно до Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом державного комітету статистики України №286 від 28.09.2005 розрахунок середньооблікової кількості працівників дає значення 4 особи (середньорічний показник - 42,8333 / 12 = 3,5694), з огляду на що у ФОП ОСОБА_1 у 2025 році не виник обов`язок по створенню робочого місця для працевлаштування особи з інвалідністю. Відтак, правові підстави для застосування адміністративно-господарської санкції відсутні.
Дослідженими по справі доказами судом встановлені такі фактичні обставини.
Відповідно до Порядку надсилання розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №14-1 від 10.03.2023 і наказом Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю №17 від 10.03.2023, позивачем, у формі електронного документу через електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України для відповідача направлено розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2025 рік.
За таким розрахунком, середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у відповідача, за рік склала 8 осіб, середньорічна заробітна плата штатного працівника становить 47724,53 грн. Середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю повинна складати 1 особа. Середньооблікова чисельність штатних працівників, яким встановлена інвалідність, у роботодавця склала 0 осіб, що є менше ніж встановлено нормативом. Таким чином, з розрахунку вбачається невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2025 році. Нараховано адміністративно-господарську санкцію за невиконання нормативу в сумі 23862,27 грн.
При цьому, як стверджено позивачем, усі розрахунки здійснені ним виключно на підставі даних податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, форму якого затверджено наказом Міністерства фінансів України №4 від 13.01.2015, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за №111/26556, що надана роботодавцем до контролюючих органів за основним місцем обліку без можливості їх коригування.
У зв`язку з несплатою даної санкції в добровільному порядку, позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 143,16 грн. та звернувся з даним позовом до суду.
На запит позивача Рівненська філія Рівненського обласного центру зайнятості надала відомості, за якими ФОП ОСОБА_1 у 2025 році не подавала звіт З-ПН.
Згідно наданих стороною відповідача наказів про прийом і звільнення, у неї в штаті працювали: ОСОБА_2 з 29.07.2024 по 12.06.2025, ОСОБА_3 з 15.04.2024 по 12.06.2025, ОСОБА_4 з 26.07.2024 по 11.06.2025, ОСОБА_5 з 25.07.2025 по 11.06.2025, ОСОБА_6 з 29.07.2024 по 12.06.2025, ОСОБА_7 з 15.04.2024 по 03.06.2025, ОСОБА_8 з 29.07.2024 по 12.06.2025, ОСОБА_9 з 25.07.2024 по 12.06.2025.
Відповідачем в липні 2025 року подано в електронній формі через електронний кабінет до ГУ ДПС у Рівненській області «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платникiв податкiв - фiзичних осiб i сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску», який за результатами опрацювання якого «Пакет прийнято відповідно до отриманого результату обробки від Пенсійного фонду», про що свідчить квитанція № 2 від 21.07.2025. В матеріалах такого розрахунку містяться відомості про припинення трудових відносин та відомості про заробітну платню за червень 2025 року, що нарахована пропорційно відпрацьованому в червні 2025 року часу.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» №4219-ІХ від 15.01.2025 викладено в новій редакції значну частину статей Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» №875-XII від 21.03.1991.
Разом з тим, за пунктом 1 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4219-ІХ він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 січня 2026 року, крім підпункту 6 пункту 2 розділу I цього Закону, який набирає чинності з дня набрання чинності законом України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування підприємств/підприємців трудової інтеграції осіб з інвалідністю, підприємств захищеного працевлаштування.
Відповідно до пункту 5 цього ж розділу, нарахування і сплата адміністративно-господарських санкцій підприємствами, які не забезпечили виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в періодах до дати введення в дію цього Закону, здійснюються у порядку, що діяв до дати введення в дію цього Закону. Адміністративно-господарські санкції та пеня за їх несвоєчасну сплату зараховуються до державного фонду соціального захисту осіб з інвалідністю та використовуються відповідно до статті 11 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні». Нараховані, але не сплачені роботодавцями до дати введення в дію цього Закону адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю та пеня адмініструються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зараховуються до державного фонду соціального захисту осіб з інвалідністю та підлягають використанню відповідно до статті 11 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».
В силу вимог частин першої-четвертої статті 19 Закону №875-XII, в редакції, що діяла до 01.01.2026, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 % середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. У межах зазначеного нормативу здійснюється також працевлаштування осіб з інвалідністю внаслідок психічного розладу відповідно до Закону України «Про психіатричну допомогу». Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.
За правилами частин одинадцятої-тринадцятої цієї ж статті в тій же редакції, керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку. Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону. Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.
В силу вимог частин першої-другої статті 20 Закону №875-XII, в редакції, що діяла до 01.01.2026, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120% річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
За визначенням, яке міститься в статті 1 Закону №875-XII, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу, середньооблікова кількість штатних працівників - осіб з інвалідністю – це показники кількості працівників роботодавців, визначені за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері статистики.
Визначення показника щодо кількості працівників, у тому числі середньооблікової кількості штатних працівників, у зазначених формах ґрунтується на статистичній методології, яка викладена в Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату №286 від 28.09.2005, з урахуванням роз`яснень щодо показників форм державних статистичних спостережень №1-ПВ (місячна) «Звіт із праці» №19.1.2-12/24-24 від 28.11.2024 та роз`яснень щодо показників форми державного статистичного спостереження №1-ПВ (квартальна) «Звіт із праці» від 28.11.2024 №19.1.2-12/25-24.
Відповідно до пункту 2.1. Інструкції №286 в облікову кількість штатних працівників включаються: всі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше; власники підприємства, які, крім доходу, отримували заробітну плату на цьому підприємстві.
Водночас за правилами пункту 2.6. Інструкції №286 не включаються до облікової кількості штатних працівників такі категорії:
- прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств. Працівник, який отримує на одному підприємстві дві, півтори ставки, тобто оформлений за сумісництвом на тому самому підприємстві, де й основне місце роботи (внутрішнє сумісництво), або менше однієї ставки, в обліковій кількості штатних працівників враховується як одна особа (пп.2.6.1);
- залучені до виконання робіт за цивільно-правовими договорами (договорами підряду). Працівник, який перебуває в обліковому складі підприємства і уклав цивільно-правовий договір з цим самим роботодавцем, враховується в обліковій та середньообліковій кількості працівників один раз за місцем основної роботи та не враховується у кількості працюючих за цивільно-правовими договорами (пп.2.6.2);
- переведені з інших підприємств згідно з договорами між суб`єктами господарювання (пп.2.6.3);
- учні, слухачі професійно-технічних навчальних закладів, які проходять виробниче навчання та виробничу практику на підприємстві згідно з договорами про надання робочих місць для зазначених цілей (пп.2.6.4);
- особи, направлені підприємствами для навчання у навчальних закладах з відривом від виробництва, які одержують за рахунок коштів цих підприємств тільки стипендію (пп.2.6.5);
- особи, які навчаються за рахунок коштів, передбачених у зведених кошторисах будівництва, для роботи на підприємствах, які будуть вводитися в дію (пп.2.6.6);
- працівники, які подали заяви про звільнення і припинили роботу до закінчення строку попередження або які припинили роботу без попередження адміністрації. Вони виключаються із облікового складу працівників з першого дня невиходу на роботу (пп.2.6.7).
При обчисленні середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу враховуються всі категорії працівників облікового складу, зазначені у пунктах 2.4, 2.5 цієї
Інструкції, крім працівників, які перебувають у відпустках у зв`язку з вагітністю та пологами або для догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого чинним законодавством або колективним договором підприємства, включаючи тих, які усиновили
новонароджену дитину безпосередньо з пологового будинку (пп.3.2.2. Інструкції №286).
За вимогами підпункту 3.2.1. Інструкції №286 середньооблікова кількість штатних працівників за місяць обчислюється шляхом підсумовування кількості штатних працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1 по 30 або 31 число (для лютого - по 28 або 29), включаючи вихідні, святкові та неробочі дні, і ділення одержаної суми на число календарних днів звітного місяця. Кількість штатних працівників облікового складу за вихідний, святковий і неробочий день приймається на рівні облікової кількості працівників за попередній робочий день. У випадку двох або більше вихідних чи святкових і неробочих днів підряд кількість штатних працівників облікового складу за кожний з цих днів приймається на рівні кількості працівників облікового складу за робочий день, що їм передував.
А за вимогами підпункту 3.2.5. - середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно на 2, 3, 4,... 12.
Повертаючись до обставин справи, суд на підставі долучених до справи доказів, встановив, що у відповідача середньооблікова кількість штатних працівників за 2025 рік склала 4 особи (8 осіб СКШП за січень + 8 осіб СКШП за лютий + 8 осіб СКШП за березень + 8 осіб СКШП за квітень + 8 осіб СКШП за травень + 3 особи СКШП за червень + 0 осіб СКШП за липень + 0 осіб СКШП за серпень + 0 осіб СКШП за вересень 0 + осіб СКШП за жовтень + 0 осіб СКШП за листопад + 0 осіб СКШП за грудень = 43 / 12 = 3,5833).
З огляду на те, що статтею 19 Закону №875-XII, в редакції, що діяла до 01.01.2026, встановлено мінімальну межу середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік для установлення нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю на рівні 8 осіб, то у фізичних осіб, які використовують найману працю, і у яких середньооблікова кількість штатних працівників за рік складає менше ніж 8 осіб, обов`язку по виконанню нормативу не виникає.
За наведеного, судом не встановлено факту порушення відповідачем вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» №875-XII, в редакції, що діяла до 01.01.2026.
У зв`язку з цим, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до відповідача адміністративного-господарських санкцій та пені, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В :
У задоволенні позову Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в розмірі 24005,43 грн., - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 12 листопада 2026 року
Учасники справи:
Позивач - Рівненське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Замкова, 10 А/1, м.Рівне, Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 13979356)
Відповідач - ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Суддя Н.В. Друзенко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua