Рішення від 26 жовтня 2026 р. у справі №440/6150/26 — Полтавський окружний адміністративний суд

Суд: Полтавський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: медико-соціальної експертизи

Дата: 26 жовтня 2026 р.

Справа: №440/6150/26

Суддя: О.О. Кукоба

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

27 жовтня 2026 рокум. ПолтаваСправа №440/6150/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Кукоби О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання – Лазебної А.В.,

представника позивача – Ткаченко А.В.,

представника третьої особи - Гордієнка О.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна лікарня №16" Дніпровської міської ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Центральна військово-лікарська комісія Збройних Сил України про визнання протиправною та скасування довідки, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) до Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна лікарня №16" Дніпровської міської ради (надалі - відповідач, КНП "МКЛ №16" ДМР), у якому просив:

- визнати протиправною та скасувати довідку військово-лікарської комісії КНП "МКЛ №16" ДМР № 4244/522 від 10.01.2025 в частині неповного зазначення встановлених діагнозів та визначення ступеня тяжкості травми, отриманої ОСОБА_1 06.01.2025;

- зобов`язати КНП "МКЛ №16" ДМР повторно розглянути питання щодо внесення змін до довідки військово-лікарської комісії № 4244/522 від 10.01.2025 в частині визначення повного переліку діагнозів та ступеня тяжкості травми, отриманої ОСОБА_1 06.01.2025, з урахуванням усієї наявної медичної документації, документів щодо стаціонарного лікування, висновків лікарів-спеціалістів, наслідків отриманої травми та правової оцінки, наданої судом у даній справі.

Позовні вимоги обґрунтував посиланням на те, що він 19.09.2024 на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №65/2022 «Про загальну мобілізацію» призваний на військову службу під час мобілізації, в особливий період для проходження військової служби у військову частину НОМЕР_1 . 06.01.2025 ОСОБА_1 внаслідок мінометного обстрілу з боку противника в районі ведення бойових дій біля н.п. Новоєлизаветівка Покровського району Донецької області під час виконання бойового завдання отримав поранення (травму) та у подальшому був евакуйований й проходив лікування, зокрема у КНП "МКЛ №16" ДМР.

10.01.2025 ОСОБА_1 проведено медичний огляд військово-лікарською комісією КНП "МКЛ №16" ДМР, за результатами якого надано довідку військово-лікарської комісії № 4244/522. Однак, на переконання позивача у згаданій довідці зазначені не всі медичні діагнози, що вплинуло на визначення ступеня важкості травми (ВЛК визначено травмою легкого ступеня).

У серпні 2025 року та січні 2026 року позивач звертався до ЦВЛК ЗСУ із заявою про перегляд довідки ВЛК від 10.01.2025 №4244/522 в частині визначення ступеня тяжкості травми, однак ЦВЛК листами від 17.09.2025 та 13.03.2026 повідомила, що встановлення ступеня тяжкості травми не належить до її повноважень.

У подальшому позивач звертався до ВЛК КНП "МКЛ №16" ДМР із заявами про перегляд довідки ВЛК від 10.01.2025, однак його прохання були відхилені, що слугувало підставою звернення до суду з цим позовом.

2. Позиція відповідача.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 повністю з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність /а.с. 43-47/. Свою позицію мотивував посиланням на те, що на момент проведення позивачу медичного огляду ВЛК КНП "МКЛ №16" ДМР 10.01.2025 жодних додаткових документів, зокрема й довідки в/ч НОМЕР_1 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) ОСОБА_1 в розпорядженні позаштатної госпітальної ВЛК не перебувало. ВЛК під час медичного огляду оглянуто пацієнта, вивчено його медичну документацію, що перебувала та була утворена/наявна в стаціонарі неврологічного відділення лікарні, а саме – медична карта стаціонарного хворого № 386 Форми 003/о ОСОБА_1 та виписка з медичної карти стаціонарного хворого № 386 Форми 027/о ОСОБА_1 від 10.01.2025, на підставі чого складено довідку ВЛК від 10.01.2025 №4244/522, у якій отримані позивачем травми на підставі класифікатора розділу травм Наказу МОЗ України від 04.07.2007 № 370 визначено як травми легкого ступеню. За твердженням відповідача, подальше проходження позивачем лікування в інших закладах охорони здоров`я та встановлені йому медичні діагнози, як і складена медична документація, не є підставою для перегляду довідки ВЛК від 10.01.2025.

3. Процесуальні дії у справі, заяви учасників справи.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, а її розгляд призначено за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.

Цією ухвалою суд залучив до участі у справі Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України, як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

16.06.2026 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача наполягала на задоволенні позовних вимог /а.с. 61-64/. При цьому представник позивача зауважила, що відповідач не спростував доводи ОСОБА_1 щодо неповного відображення встановлених йому захворювань у довідці ВЛК від 10.01.2025 № 4244/522.

24.06.2026 представник позивача звернулась до суду з клопотанням про залучення до матеріалів справи копії психологічного висновку, складеного психологом ОСОБА_2 за результатами аналізу документів щодо ОСОБА_1 /а.с. 75-77/.

01.07.2026 до суду надійшли письмові пояснення представника третьої особи, у яких заявник наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог /а.с. 83-85/. При цьому представник ЦВЛК зауважив, що постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я. Розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я 10-го перегляду (далі – МКХ-10), яку лікарі використовують в свої практиці для кодування діагнозів. Згідно МКХ-10 до рубрики «Клас 19. Травми, отруєння та деякі інші наслідки дії зовнішніх причин (S00-T98)» розлади (захворювання) психіки та поведінки не входять, виходячи з зазначеного дані захворювання входять до іншої рубрики: «Клас 5. Розлади психіки та поведінки (F01–F99)» і кодуються як «захворювання».

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.07.2026 витребувано від Військової частини НОМЕР_1 докази направлення солдата ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на консультацію лікаря-психіатра за межами військового гарнізону на підставі рапорту від 27.03.2025, а також докази отримання консультації та складення висновку (за наявності).

У підготовчому засіданні 08.09.2026 суд постановив ухвалу (без оформлення окремого документа) про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

Судове засідання 06.10.2026 не відбулось з огляду на тимчасову непрацездатність судді.

У судовому засіданні 27.10.2026 представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, а представник третьої особи наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання 27.10.2026 не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, про розгляд справи повідомлений належним чином.

Згідно з частиною першою статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З урахуванням наведеного, суд визнав за можливе здійснити розгляд справи по суті за відсутності уповноваженого представника відповідача.

Обставини справи

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджено паспортом громадянина України /а.с. 10/.

19.09.2024 на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №65/2022 "Про загальну мобілізацію" позивач призваний на військову службу під час мобілізації, в особливий період для проходження військової служби у військову частину НОМЕР_1 /а.с. 11 - зі звороту/.

06.01.2025 ОСОБА_1 одержав МВТ, АКБТ з перфорацією барабанних перетинок зліва, гіпертонічний криз І ст. внаслідок мінометного обстрілу з боку противника в районі ведення бойових дій біля н.п. Новоєлизаветівка Покровського району Донецької області під час виконання бойового завдання, що підтверджено довідкою військової частини НОМЕР_1 від 29.01.2025 №1/1330 /а.с. 13/.

У загаданій довідці також зазначено, що поранення вважати таким, що отримане під час безпосередньої участі в бойових діях, пов`язаних із захистом Батьківщини. На момент отримання травм ознак алкогольного та наркотичного сп`яніння не мав, навмисних тілесних ушкоджень собі не завдавав, перебував в індивідуальних засобах захисту (бронежилет, шолом кевларовий).

07.01.2025 позивача евакуйовано та надано первинну медичну допомогу, встановлено діагноз: МВТ (06.01.2025). АКБТ перфорація зліва. Гіпертонічний криз І ст., що підтверджено копією первинної медичної картки (форма 100) /а.с. 13 - зі звороту/.

У період з 07 по 10 січня 2025 року солдат ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП "МКЛ №16" ДМР з діагнозом: S06.00 ВТ (06.01.25 р.). Закрита черепно-мозкова травма. Струс головного мозку (06.01.25 р.), гострий період, з стійким цефалгічним синдромом, астенічним синдромом. T70.0 Акубаротравма з перфорацією б/перетинки з обох боків. F.43. Гостра реакція на стрес. Y36.2 Ушкодження внаслідок військових дій, спричинені іншими видами вибухів та уламків /а.с. 14 - зі звороту/.

10.01.2025 позивачу проведено медичний огляд військово-лікарською комісією КНП "МКЛ №16" ДМР, за результатами якогонадано довідку військово-лікарської комісії № 4244/522, у якій зазначено діагноз: S06.00 ВТ (06.01.2025). Закрита черепно-мозкова травма. Струс головного мозку (06.01.2025), гострий період, зі стійким цефалгічним, астенічним синдромом. Акубаротравма з перфорацією барабанної перетинки /а.с. 11/.

У згаданій довідці зазначено, що отримана солдатом ОСОБА_1 травма відноситься до легкого ступеню (згідно класифікатора розподілу травм Наказу МОЗ України № 370 від 04.07.2007) та зазначено, що Травма, ТАК, пов`язана із проходженням військової служби.

У довідці також визначено, що на підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб наказу МО України від 14.08.2008 № 402 зі змінами позивач потребує відпустки для лікування після травми (контузії, поранення або каліцтва) на 30 (тридцять) календарних днів.

У період з 10 січня по 08 лютого 2025 року позивач перебував у відпустці для лікування.

20.01.2025 ОСОБА_1 пройшов огляд у лікаря невролога, за результатами якого йому надано консультаційний висновок спеціаліста з відповідними діагнозами та рекомендаціями.

У той же день позивач пройшов огляд у лікаря психіатра, за результатами якого йому надано консультаційний висновок спеціаліста з повним діагнозом: розлади адаптації тривожно-депресивний синдром з диссомнією; потребує стаціонарного лікування у закладі надання психіатричної допомоги /а.с. 15 - зі звороту/.

24.01.2025 позивач знову пройшов огляд у лікаря психіатра, в результаті чого йому надано консультаційний висновок спеціаліста з повним діагнозом: розлад адаптації, тривожно-депресивний синдром з інсомнією; потребує стаціонарного лікування у закладі надання психіатричної допомоги; направити до в/ч НОМЕР_2 /а.с. 16/.

У період з 24 січня по 21 лютого 2025 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в КП "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради" з повним діагнозом: постконтузійний синдром внаслідок ВТ (06.01.2025 р.), з тривожною та депресивною реакцією та інсомнією. Неврозоподібне заїкання з невротичним нашаруванням середнього ступеню. ВТ (06.01.2025 р.), ЗЧМТ, струс головного мозку (06.01.2025) з стійким цефалгічним синдромом, астенічним синдромом. Акубаротравма з перефорацією барабанної перетинки з обох сторін /а.с. 17/.

21.02.2025 позивач пройшов огляду у лікаря психіатра військової частини НОМЕР_2 , в результаті чого йому надано консультаційний висновок з рекомендаціями: потребує продовження лікування в умовах психіатричного стаціонару, направлення на лікування за місцем несення служби /а.с. 16 - зі звороту/.

У період з 05 по 19 травня 2025 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в ДП "Клінічний санаторій "Курорт Березівські мінеральні води" ПАТ Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ" з повним діагнозом: G44.3 хронічний посттравматичний біль, T90.5 наслідки внутрішньочерепної травми, S06.8 інші внутрішньочерепні травми, M25.50 біль в суглобі, контрактура суглоба, множинні локалізації, Z54.0 період видужування після хірургічного втручання, Y96 фактори, пов`язані з умовами праці, Y36.2 ушкодження внаслідок військових дій, спричинені іншими видами вибухів та уламків, Z50.9 реабілітаційна процедура, неуточнена, Z50.1 інший вид фізіотерапії, Z54.8 період видужування після іншого лікування /а.с. 18/.

У серпні 2025 року позивач звернувся із заявою до ЦВЛК ЗС України, у якій просив переглянути постанову, оформлену довідкою військово-лікарської комісії від 10.01.2025 № 4244/522, встановити причинний зв`язок отриманого солдатом ОСОБА_1 06.01.2025 поранення та прийняти постанову з формулюванням "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини" /а.с. 19-20/.

Крім того, позивач у серпні 2025 року також звернувся до ЦВЛК ЗС України із заявою, у якій просив переглянути Довідку ВЛК від 10.01.2025 № 4244/522 в частині віднесення отриманих ним травм до легкого ступеня тяжкості, оскільки за характером отриманих ушкоджень та стану здоров`я травма, отримана позивачем 06.01.2025, на його переконання, має бути віднесена до тяжких.

Протоколом засідання ВЛК ЦВЛК ЗС України від 07.09.2025 № 2025-0907-2121-4429-7 постановлено: Травма солдата ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : «ВТ (06.01.2025): Закрита черепно-мозкова травма. Струс головного мозку (06.01.2025), гострий період, зі стійким цефалгічним та астенічним синдромами. Акубаротравма з перфорацією барабанної перетинки зліва. Стан після гострої реакції на стрес. Травма легка», - ТРАВМА, ТАК, ПОВ`ЯЗАНА ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ. Постанову про причинний зв`язок зазначеної травми за довідкою ВЛК КНП "Міська клінічна лікарня № 16" відмінено /а.с. 22/.

Водночас листом ЦВЛК ЗС України від 17.09.2025 № 598/9/22507 повідомлено, що встановлення ступеня тяжкості травми не належить до повноважень ЦВЛК ЗС України та позаштатних ВЛК /а.с. 23 - зі звороту/. Також зазначено, що відповідно до п. 6 Класифікатору розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я від 04.07.2007 № 370, медичний висновок про ступінь тяжкості травми дають лікарсько-експертні комісії (ЛЕК) лікувально-профілактичного закладу, де здійснюється лікування особи, що постраждала та запропоновано у разі незгоди зі встановленим ступенем тяжкості отриманої мною травми звернутись письмово до керівників закладів охорони здоров`я, де проводилось лікування та медичні огляди ВЛК.

02.10.2025 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою, у якій просив переглянути Довідку ВЛК № 4244/522 від 10.01.2025 в частині віднесення отриманих ним травм до легкого ступеня тяжкості, наполягаючи, що за характером отриманих ним ушкоджень та стану його здоров`я травма, отримана ним 06 січня 2025 року має бути віднесена до тяжких /а.с. 24-25/.

Відповіддю КНП "МКЛ №16" ДМР від 14.11.2025 № 1636 на адвокатський запит представника позивача, адвоката Ткаченко А.В. від 04.11.2025 відповідач надав копію листа-відповіді від 14.10.2025 вих.№1490, у якому повідомлено, що згідно наказу № 370 від 04.07.2007 "Про затвердження Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості" травма солдата ОСОБА_1 на момент виписки та проведення ВЛК відноситься до легких травм /а.с. 27 - зі звороту/.

Не погодившись з викладеною позицію, позивач у січні 2026 року звернувся зі скаргою до ЦВЛК ЗС України щодо рішення ВЛК КНП "МКЛ №16" ДМР , в якій просив внести зміни в довідку військово-лікарської комісії КНП "МКЛ №16" ДМР від 10.01.2025 № 4244/522 в частині визначення ступеня тяжкості отриманої травми, а саме: віднести отриману ним 06 січня 2025 року травму (МВТ, АКБТ з перфорацією барабанних перетинок зліва, гіпертонічний криз І ст.) до тяжких /а.с. 28-30/.

Відповіддю ЦВЛК ЗС України від 13.03.2026 вих. № 598/9/5958 позивача повідомлено, що внесення змін до медичної документації, в тому числі, що стосується тяжкості травми, не належить до компетенції ЦВЛК ЗС України /а.с. 31/.

Позивач, стверджуючи про незгоду з постановою ВЛК, оформленою довідкою військово-лікарської комісії КНП "МКЛ №16" ДМР від 10.01.2025 № 4244/522 в частині визначення ступеня тяжкості отриманої травми, звернувся до суду з цим позовом.

Норми права, якими урегульовані спірні відносини

Згідно з частинами першою, другою статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

У силу статті 65 Основного Закону України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Поряд з цим, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє донині.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України від 25.03.1992 №2232-ХІІ "Про військовий обов`язок і військову службу" (надалі - Закон №2232-XII; у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Згідно з частинами першою, другою статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

За змістом частини тринадцятої статті 2 Закону №2232-ХІІ громадяни України, які перебувають на військовому обліку, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються, направляються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов`язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд, крім випадків, передбачених цим Законом. Порядок проведення медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України.

Відповідно до частини тринадцятої статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800, в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин.

Згідно із пунктом 1.2 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це, окрім іншого, встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Згідно з пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Члени ВЛК діють на принципах верховенства права, законності, поваги та дотримання прав людини і громадянина, доброчесності, колегіальності, рівноправності членів комісії, вільного обговорення і вирішення питань, об`єктивності, неупередженості та обґрунтованості прийнятих рішень, висновків і пропозицій.

Центральна військово-лікарська комісія є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України (підпункт 2.3.1 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення №402).

У силу підпункту 2.3.3 пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення №402 на ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України.

За змістом підпункту 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення №402 ЦВЛК, окрім іншого, має право: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; запитувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв`язок, а саме: медичні документи (у разі запиту оригіналів зазначених документів вони повертаються за належністю після складання протоколу); архівні довідки, характеристики та інші документи, необхідні для прийняття постанови (у разі надання копій зазначених вище документів копії підшиваються до складеного протоколу та передаються до архіву зі строком зберігання 50 років); направляти у заклади охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України на контрольне обстеження, медичний огляд, повторний медичний огляд, військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу), військовозобов`язаних, резервістів; запитувати від закладів охорони здоров`я (установ), військових частин, ТЦК та СП і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи; розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.

Рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку /підпункт 2.3.5 пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення №402/.

У силу підпункту 2.5.1 пункту 2.5 глави 2 розділу I Положення №402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать госпітальні ВЛК.

Позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК призначаються у складі голови, заступника голови (може призначатись один з членів комісії), членів комісії (не менше ніж три лікарі) і секретаря з числа фахівців з медичною освітою. До складу ВЛК можуть призначатися лікарі інших спеціальностей /підпункт 2.5.2 пункту 2.5 глави 2 розділу I Положення №402/.

За змістом підпункту 2.6.1 пункту 2.6 глави 2 розділу І Положення №402 госпітальні ВЛК створюються при ВМКЦ, медичних (лікувально-діагностичних) центрах, у тому числі розвідувального органу Міністерства оборони України, закладах охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України.

Госпітальні ВЛК також створюються при санаторно-курортних закладах (реабілітаційних госпіталях) у системі Міністерства оборони України, а також при інших закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, де обстежуються і лікуються військовослужбовці.

За потреби при закладах охорони здоров`я (установах) може бути створено декілька позаштатних постійно діючих госпітальних ВЛК, у тому числі за клінічними профілями.

Відповідно до підпункту 2.6.3 пункту 2.6 глави 2 розділу І Положення №402 на госпітальну (гарнізонну) ВЛК покладається: проведення медичного огляду осіб, указаних у пункті 1.2 розділу I Положення (крім допризовників), з метою визначення ступеня придатності до військової служби та в інших випадках, указаних у пункті 1.4 розділу II Положення; ведення книги протоколів ВЛК та здавання її в архів; проведення контролю за повнотою та якістю обстеження під час проведення медичного огляду, терміном проведення обстеження; проведення разом із провідними медичними спеціалістами ВМКЦ регіонів та начальниками медичних служб військових частин, що знаходяться у зоні відповідальності закладу охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України, детального аналізу визнання військовослужбовців непридатними до військової служби, розробка пропозицій щодо покращення стану здоров`я військовослужбовців та попередження їх дострокового звільнення з військової служби за станом здоров`я. Узагальнення пропозицій та надання їх до штатної ВЛК.

Рекомендації штатних ВЛК щодо організації лікувально-діагностичної роботи в цілях військово-лікарської експертизи є обов`язковими для виконання.

Згідно з підпунктом 2.6.4 пункту 2.6 глави 2 розділу І Положення №402 госпітальна (гарнізонна) ВЛК має право: приймати постанови відповідно до цього Положення; перевіряти з метою військово-лікарської експертизи організацію та стан лікувально-діагностичної роботи в закладах охорони здоров`я (установах) і у військових частинах, дислокованих у гарнізоні; залучати до роботи на правах членів комісії медичних та військових фахівців за запитом голови ВЛК.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 04.07.2007 №370, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.08.2007 за №902/14169, затверджено Класифікатор розподілу травм за ступенем тяжкості.

У силу пунктів 1, 2 згаданого Класифікатора кваліфікуючими ознаками тяжкості травм, отриманих в результаті нещасного випадку на виробництві (далі - травми), є характер отриманих ушкоджень, ускладнення та наслідки, пов`язані з цими ушкодженнями.

За ступенем тяжкості травми розподіляються на 2 категорії: тяжкі і легкі.

Абзацом 30 пп. 3.1 п. 3 Класифікатора встановлено, що до тяжких травм відносяться тривалі розлади здоров`я з тимчасовою втратою працездатності на 60 днів і більше.

У підпункті 3.3 пункту 3 Класифікатора зазначено, що травми, які призвели до тяжких наслідків: - втрата зору, слуху, мови; - втрата якого-небудь органа або повна втрата його функції (при цьому втрата найважливішої у функціональному відношенні частини кінцівки (кисті або стопи) прирівнюють до втрати руки або ноги); - психічні розлади; - втрата репродуктивної здатності; - невиправне понівечення обличчя.

Відповідно до пункту 4 Класифікатора до легких травм відносяться: - ушкодження, що не вказані в п. 3; - розлади здоров`я з тимчасовою втратою працездатності тривалістю до 60 днів.

Медичний висновок про ступінь тяжкості виробничої травми дають на запит роботодавця та/або голови комісії з розслідування нещасного випадку на виробництві лікарсько-експертні комісії (ЛКК) лікувально-профілактичного закладу, де здійснюється лікування особи, що постраждала, в строк до 1 доби з моменту надходження запиту /пункт 6 Класифікатора/.

Оцінка судом обставин справи

Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У справі, що розглядається, спір стосується правомірності постанови госпітальної ВЛК, оформленої довідкою ВЛК КНП "МКЛ № 16" ДМР від 10.01.2025 № 4244/522, в частині зазначення у згаданій довідці повного діагнозу позивача та визначення ступеня травми.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

Суд враховує, що позивач, стверджуючи про незгоду з постановою госпітальної ВЛК в частині повного зазначення діагнозів та визначення ступеня тяжкості травми, звертав увагу на те, що у довідці ВЛК від 10.01.2025 № 4244/522 не відображений діагноз F.43. Гостра реакція на стрес.

Крім того, на переконання позивача, отримана ним травма мала бути віднесена до тяжких.

Згідно з частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У цьому контексті суд звертає увагу на постанову від 10.02.2022 у справі №160/7153/20, у якій Верховний Суд наголосив, що перевірка правильності прийнятого військово-лікарською комісією рішення виключно за медичними показниками не входить до компетенції адміністративного суду.

Адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною другою статті 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 12.02.2021 у справі №820/5570/16 від 12.06.2020 у справі №810/5009/18.

Дискреційні повноваження - це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким. З огляду на положення статті 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Водночас суд звертає увагу на безпідставність ототожнення оцінки законності адміністративної процедури з оцінкою медичних показників, адже між цими поняттями існує принципова різниця.

Верховний Суд у постанові від 26.02.2025 у справі №240/13173/22 зазначив, що розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити їх законність лише в межах дотримання процедури прийняття таких. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідності дослідження в контексті застосування норм матеріального права (пункт 80).

Поряд з цим суд враховує, що у силу пункту 9 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб.

Таким чином, законодавець визначив, що, зокрема, військово-лікарська комісія під час ухвалення рішення про визначення причинного зв`язку захворювання діє як суб`єкт владних повноважень, а не як заклад охорони здоров`я.

Пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України визначено, що суб`єктом владних повноважень є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З аналізу вищезазначених норм слідує, що відповідач повинен діяти відповідно до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом". Застосування такого принципу забезпечує введення владних функцій у законні рамки і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

У силу приписів частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Нормами статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд враховує, що залученими до матеріалів справи копіями медичних документів підтверджено, що солдат ОСОБА_1 у період з 07 по 10 січня 2025 року перебував на стаціонарному лікуванні в КНП "МКЛ №16" ДМР.

Під час перебування на стаціонарному лікуванні позивач 08.01.2025 пройшов консультацію лікаря психіатра, у консультативному висновку зазначено: на момент обстеження когнітивних змін не виявлено, на перший план виступає: Гостра реакція на стрес /а.с. 53 - зі звороту/.

У виписці з медичної карти стаціонарного хворого № 386 заключний діагноз повністю зазначений таким чином: S06.00 ВТ (06.01.25 р.). Закрита черепно-мозкова травма. Струс головного мозку (06.01.25 р.), гострий період, з стійким цефалгічним синдромом, астенічним синдромом. T70.0 Акубаротравма з перфорацією б/перетинки з обох боків. F.43. Гостра реакція на стрес. Y36.2 Ушкодження внаслідок військових дій, спричинені іншими видами вибухів та уламків /а.с. 55/.

Таким чином, діагноз F.43. Гостра реакція на стрес був встановлений відповідачем під час перебування солдата ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні у КНП "МКЛ № 16" ДМР та зафіксований у виписці з медичної карти стаціонарного хворого № 386.

Водночас вищезгаданий діагноз не відображений у довідці ВЛК від 10.01.2025 № 4244/522 /а.с. 11/.

Оцінюючи доводи представника третьої особи про те, що розлади (захворювання) психіки та поведінки згідно МКХ-10 входять до рубрики: «Клас 5. Розлади психіки та поведінки (F01–F99)» і кодуються як «захворювання», суд зауважує, що встановлення медичного діагнозу перебуває поза компетенцією суду.

Водночас, суд враховує, що представник позивача у ході розгляду справи долучила копію психологічного висновку, складеного кандидатом психологічних наук, доцентом, клінічним психологом, директором Громадської організації "Центр сучасної психології" Шевчук Вікторією, у якому зазначено: "Обґрунтування впливу діагнозу «Гостра реакція на стрес» на тяжкість отриманого поранення повинно базуватися на тому, що психічні порушення , які виникли внаслідок бойової травми або поранення, можуть бути складовою загальної травми організму та впливати на оцінку ступеня її тяжкості.

Гостра реакція на стрес є психічним розладом, що розвивається у відповідь на надзвичайно сильний стресовий чинник, яким у військовослужбовців часто виступають бойові дії, поранення, загроза життю, загибель побратимів або інші психотравмувальні події. Клінічними проявами ГРС можуть бути дезорієнтація, порушення свідомості, виражена тривога, панічні реакції, емоційне заціпеніння, дисоціативні симптоми, порушення сну, вегетативні розлади, що супроводжуються суттєвим погіршенням функціонування людини.

З медичної точки зору гостра реакція на стрес є самостійним патологічним станом, а не лише «нормальною реакцією» на небезпечні події. Вона може призводити до тимчасової втрати працездатності, необхідності спеціалізованого лікування, стаціонарного спостереження та подальшої реабілітації. Таким чином, психічна травма, що виникла внаслідок бойового поранення або одночасно з ним, повинна враховуватися при комплексній оцінці стану постраждалого." /а.с. 75-77/.

Суд, виходячи з предмета цього спору, зауважує, що постанова ВЛК, оформлена у спірних відносинах довідкою від 10.01.2025, як рішення суб`єкта владних повноважень, має відповідати критерію обґрунтованості, що зокрема зобов`язує відповідача відобразити в такій постанові усі виявлені у пацієнта медичні діагнози.

А оскільки у спірних відносинах залученими до матеріалів справи письмовими доказами підтверджено, що на момент проходження позивачем ВЛК та складення спірної постанови у солдата ОСОБА_1 була діагностовано "F43.0 - Гостра реакція на стрес", про що не зазначено у довідці від 10.01.2025 № 4244/522, суд погоджується з доводами позивача про неповне зазначення встановлених йому діагнозів у висновку ВЛК КНП "МКЛ № 16" ДМР.

Щодо визначення ступеня тяжкості отриманої травми, суд враховує такі обставини.

У довідці ВЛК від 10.01.2025 № 4244/522 зазначено, що травма легкого ступеня /а.с. 11/.

Мотивуючи такий висновок відповідач у відзиві на позов зазначив, що отримані позивачем травми на момент прийняття постанови ВЛК 10.01.2025 не відносились до пункту 3 Класифікатора розподілу травм, затвердженого наказом МОЗ України від 04.07.2007 №370, а позивач перебував у медичному закладі 4 дні.

Суд враховує, що відповідно до Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 04.07.2007 №370, оцінка тяжкості травми повинна ґрунтуватися на комплексному підході та враховувати не лише анатомічні ушкодження, але й функціональні наслідки травматичного впливу, які обтяжують загальний стан постраждалого, впливають на перебіг лікування, тривалість відновлення та рівень втрати працездатності.

Відповідно до п. 3, 3.2 та 3.3 зазначеного Класифікатора до тяжких травм відноситься травми, що в гострий період супроводжуються шоком будь-якого ступеня тяжкості і будь-якого генезу, травми, які призвели до тяжких наслідків, як психічні розлади.

Як уже зазначено вище, позивачу під час виписки з КНП "МКЛ № 16" ДМР встановлений діагноз F43.0 - Гостра реакція на стрес.

Крім того, 20.01.2025 ОСОБА_1 пройшов огляд у лікаря психіатра, за результатами якого йому надано консультаційний висновок спеціаліста з повним діагнозом: розлади адаптації тривожно-депресивний синдром з диссомнією; потребує стаціонарного лікування у закладі надання психіатричної допомоги /а.с. 15 - зі звороту/.

24.01.2025 позивач знову пройшов огляд у лікаря психіатра, в результаті чого йому надано консультаційний висновок спеціаліста з повним діагнозом: розлад адаптації, тривожно-депресивний синдром з інсомнією; потребує стаціонарного лікування у закладі надання психіатричної допомоги; направити до в/ч НОМЕР_2 /а.с. 16/.

У період з 24 січня по 21 лютого 2025 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в КП "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради".

При цьому, у виписці з медичної карти стаціонарного хворого № 608 зазначено заключний діагноз: F07.2 - Постконтузійний синдром внаслідок ВТ (06.01.2025 р.), з тривожною та депресивною реакцією та інсомнією. Неврозоподібне заїкання з невротичним нашаруванням середнього ступеню. Супутній діагноз: ВТ (06.01.2025 р.), ЗЧМТ, струс головного мозку (06.01.2025) з стійким цефалгічним синдромом, астенічним синдромом. Акубаротравма з перефорацією барабанної перетинки з обох сторін /а.с. 17/.

21.02.2025 позивач пройшов огляд у лікаря психіатра військової частини НОМЕР_2 , в результаті чого йому надано консультаційний висновок з рекомендаціями: потребує продовження лікування в умовах психіатричного стаціонару, направлення на лікування за місцем несення служби /а.с. 16 - зі звороту/.

У матеріалах справи наявна копія рапорту солдата ОСОБА_1 від 27.03.2025 про направлення його на консультацію лікаря-психіатра за межами військового гарнізону, поданого на ім`я командира 1 стрілецької роти НОМЕР_4 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 /а.с. 67/.

На згаданому рапорті наявні резолюції командира 1 стрілецької роти НОМЕР_4 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 "Клопочу по суті рапорту солдата ОСОБА_1 " та командира НОМЕР_4 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 "Клопочу по суті рапорту капітана ОСОБА_3 ".

Суд ухвалою від 01.07.2026 витребував від Військової частини НОМЕР_1 докази направлення солдата ОСОБА_1 на консультацію лікаря-психіатра за межами військового гарнізону на підставі рапорту від 27.03.2025, а також докази отримання консультації та складення висновку.

Військова частина НОМЕР_1 вимоги ухвали суду не виконала.

Водночас на адвокатський запит представника позивача, адвоката Ткаченко А.В. Військова частина НОМЕР_1 у листі від 16.07.2026 повідомила, що інформація про звернення військовослужбовця ОСОБА_1 за медичною допомогою до медичної служби військової частини НОМЕР_1 , в тому числі про надання направлення на консультацію до лікаря психіатра за межами військового гарнізону відсутня /а.с. 102 - зі звороту/.

Однак, наведені доводи військової частини НОМЕР_1 спростовані копією рапорту позивача від 27.03.2025 з резолюціями безпосередніх керівників.

За наведених обставин, суд у ході розгляду справи встановив, що позивач після виписки з КНП "МКЛ № 16" ДМР проходив стаціонарне лікування в КП "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради", де йому встановлений заключний діагноз: F07.2 - Постконтузійний синдром внаслідок ВТ (06.01.2025 р.), з тривожною та депресивною реакцією та інсомнією. Неврозоподібне заїкання з невротичним нашаруванням середнього ступеню.

Також позивач з 05.05.2025 по 19.05.2025 проходив стаціонарне лікування в ДП "Клінічний санаторій "Курорт Березівські мінеральні води" ПАТ Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ", де йому встановлений заключний діагноз: G44.3 хронічний посттравматичний біль, T90.5 наслідки внутрішньочерепної травми, S06.8 інші внутрішньочерепні травми, M25.50 біль в суглобі, контрактура суглоба, множинні локалізації, Z54.0 період видужування після хірургічного втручання, Y96 фактори, пов`язані з умовами праці, Y36.2 ушкодження внаслідок військових дій, спричинені іншими видами вибухів та уламків, Z50.9 реабілітаційна процедура, неуточнена, Z50.1 інший вид фізіотерапії, Z54.8 період видужування після іншого лікування /а.с. 18/.

Оцінюючи доводи представника відповідача про те, що позивач за результатами лікування у КП "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради", ДП "Клінічний санаторій "Курорт Березівські мінеральні води" ПАТ Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ" мав можливість звернутись до командира військової частини НОМЕР_1 з клопотанням (рапортом) про направлення його для проходження ВЛК, суд враховує, що Положення №402 не зобов`язує військовослужбовця вчиняти відповідні дії.

Водночас суд також враховує, що позивач після отримання бойового поранення 06.01.2025 проходив лікування у КНП "МКЛ № 16" ДМР, де пройшов ВЛК, якою встановлена тяжкість травми.

Відповідно до пункту 6 Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості медичний висновок про ступінь тяжкості травми дають лікарсько-експертні комісії (ЛКК) лікувально-профілактичного закладу, де здійснюється лікування особи, що постраждала.

Таким чином, звернення позивача до КНП "МКЛ № 16" ДМР із заявою від 02.10.2025 про перегляд висновку ВЛК в частині визначення ступеня тяжкості травми є належним способом захисту.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У разі якщо ухвалення рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправною та скасувати постанову військово-лікарської комісії КНП "МКЛ № 16" ДМР, оформлену довідкою від 10.01.2025 №4244/522, в частині неповного зазначення встановлених діагнозів та визначення ступеня тяжкості травми, отриманої ОСОБА_1 06.01.2025, а також зобов`язати КНП "МКЛ № 16" ДМР повторно розглянути питання щодо внесення змін до постанови військово-лікарської комісії, оформленої довідкою від 10.01.2025 №4244/522, в частині визначення повного переліку діагнозів та ступеня тяжкості травми, отриманої ОСОБА_1 06.01.2025, з урахуванням наявної медичної документації та правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Зважаючи на встановлені у ході розгляду фактичні обставини справи та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 частково.

Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 132, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна лікарня №16" Дніпровської міської ради, оформлену довідкою від 10.01.2025 №4244/522, в частині неповного зазначення встановлених діагнозів та визначення ступеня тяжкості травми, отриманої ОСОБА_1 06.01.2025.

Зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство "Міська клінічна лікарня №16" Дніпровської міської ради повторно розглянути питання щодо внесення змін до постанови військово-лікарської комісії, оформленої довідкою від 10.01.2025 №4244/522, в частині визначення повного переліку діагнозів та ступеня тяжкості травми, отриманої ОСОБА_1 06.01.2025, з урахуванням наявної медичної документації та правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ; АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Комунальне некомерційне підприємство "Міська клінічна лікарня №16" Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 01984624; пр-т Богдана Хмельницького, 19, м. Дніпро, 49069).

Третя особа: Центральна військово-лікарська комісія Збройних Сил України (код ЄДРПОУ 08356179; вул. Госпітальна, 16, м. Київ, 01133).

Рішення набирає законної сили у порядку та строки, визначені статтями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 6 листопада 2026 року.

Суддя Олександр КУКОБА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua