Рішення від 11 листопада 2026 р. у справі №420/19621/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Суд: Одеський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них

Дата: 11 листопада 2026 р.

Справа: №420/19621/26

Суддя: Токмілова Л.М.

Справа № 420/19621/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2026 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати Податкові повідомлення-рішення, прийняті Головним управлінням Державної податкової служби в Одеській області, а саме:

податкове повідомлення-рішення № 12774/15-32-24-06-20 від 25 березня 2025 року;

податкове повідомлення-рішення № 12771/15-32-24-06-20 від 25 березня 2025 року;

податкове повідомлення-рішення № 12770/15-32-24-06-20 від 25 березня 2025 року;

податкове повідомлення-рішення № 12769/15-32-24-06-20 від 25 березня 2025 року;

податкове повідомлення-рішення № 12767/15-32-24-06-20 від 25 березня 2025 року;

- визнати протиправною та скасувати Податкову вимогу Головного управління ДПС в Одеській області від 11 червня 2025 року № 0013068-1305-1532.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи вказана справа передана на розгляд судді Токміловій Л.М.

Ухвалою суду від 07.07.2026 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 27.07.2026.

Ухвалою суду від 20.07.2026 клопотання представника позивача про призначення судового засідання в режимі відеоконференції – задоволено. Розгляд справи № 420/19621/26, призначений на 27 липня 2026 року о 12 годині 30 хвилин та всі подальші судові засідання здійснювати в режимі відеоконференції поза межами суду за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EASYCON».

Протокольною ухвалою від 27.07.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 17.08.2026.

Судове засідання, призначене на 17.08.2026 перенесено на 07.09.2026 у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці.

В судовому засідання 07.09.2026 було заслухано вступне слово представника позивача.

Протокольною ухвалою від 07.09.2026 визнано явку позивача обов`язковою та оголошено перерву у судовому засідання до 14.09.2026.

Ухвалою суду від 14.09.2026 клопотання ОСОБА_1 про призначення судового засідання в режимі відеоконференції – задоволено. Розгляд справи № 420/19621/26, призначений на 14 вересня 2026 року о 14 годині 30 хвилин здійснювати в режимі відеоконференції поза межами суду за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення “EASYCON”.

Протокольною ухвалою від 14.09.2026 оголошено перерву у судовому засідання до 05.10.2026 для забезпечення явки позивача у судове засідання.

Протокольною ухвалою від 05.10.2026 оголошено перерву у судовому засідання до 19.10.2026 у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги у м. Одеса та надання доказів позивачем.

За відсутності заперечень від учасників справи, прокольною ухвалою 19.10.2026 вирішено продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що всупереч вимогам Порядку № 757 та Методичних рекомендацій, Відповідачем в Акті перевірки не наведено інформації про: наявність рахунків/електронних гаманців Позивача у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей із зазначенням інформації щодо надання повідомлення про їх відкриття (закриття); документи, які використані при перевірці, згруповані за типами (вказати період охоплення їх перевіркою та метод - суцільний, вибірковий); те, чи є платник податків засновником (учасником), акціонером інших платників податків. Таким чином, не є можливим об`єктивно оцінити доводи, викладені в Акті перевірки, у зв`язку з відсутністю детальної інформації про документи, використані Відповідачем під час проведення податкової перевірки відносно Позивача, які в тому числі, були покладені в обґрунтування доводів про умисне порушення Позивачем вимог податкового законодавства, а також інформації про наявність рахунків/ електронних гаманців Позивача, відкритих у банках, інших фінансових установах, так як Відповідачем ставиться у провину Позивачу саме незабезпечення сплати податків з отриманого Позивачем доходу.

Позивач зазначає, що центр життєвих інтересів зосереджено в Німеччині, а відтак Позивач у перевіряємі періоди не була резидентом України в розумінні п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

При цьому, враховуючи відсутність в Акті перевірки від 19.02.2025 року інформації, які документи були використані під час проведення перевірки та які було покладено в основу факту встановлення вини Позивача, не є можливим встановити, чи була досліджена Відповідачем безпосередньо сама інформація (лист-оригінал), отримана ДПС України від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, у порядку передбаченому Конвенцією між урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на дохід і на приріст вартості майна, яка набула чинності 11.08.1993, чи Відповідачем всі висновки побудовані виключно на основі листа ДПС України від 02.10.2024 № 27331/7/99-00-24-04-03-07. Лист Державної податкової служби України не є первинним документом у розумінні норм Податкового кодексу України, а є засобом листування між податковими органами. Окрім інформації з листа Державної податкової служби України, акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 19.02.2025 року не містить посилань на документи про фінансово-господарську діяльність Позивача, отримані нею доходи і видатки чи іншу інформацію, що може слугувати підставою для обчислення податків, зборів, платежів та з якої б достовірно вбачалося порушення позивачем вимог податкового законодавства (виписки банку, договори про надання послуг тощо). Як вбачається з Акту перевірки, Відповідачем не вживалося жодних заходів щодо встановлення факту отримання Позивачем доходів, інших ніж наведені в п. 179.2 ПКУ , у тому числі від британського суб`єкта господарювання "Fenix lnternational Ltd" за створення контенту на платформі OnlyFans. В самому Акті не відображено вартості транзакцій в доларах США щодо одержання Позивачем доходів від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans. Акт перевірки не містить посилань на належні та допустимі докази факту отримання Позивачем у 2021-2022 роках доходу від британського суб`єкта господарювання Fenix International Ltd на загальну суму 62 119,00 доларів США, а лист ДПС України від 02.10.2024 року з додатком таким доказом бути не може, оскільки не містить в собі необхідної сукупності даних, на підставі яких було б можливо встановити такий факт.

Протягом 2020-2022 років Позивач не отримувала іноземного доходу від «Fenix International Ltd» в зазначеній сумі, що підтверджується, у тому числі, виписками з рахунків Позивача, а відтак не мала обов`язку подавати декларацію про майновий стан і доходи. У даному випадку ні наказ про перевірку, ні акт перевірки не містять конкретних доказів, які б підтверджували отримання Позивачем доходу в розмірі 62 119,00 доларів США. У зазначених документах також відсутня інформація про джерела цього доходу, періоди отримання, які стали підставою для відповідних висновків. Позивач не отримувала жодних іноземних доходів від «Fenix International Ltd», що підлягають декларуванню, а також не отримувала коштів у зазначеній сумі в період 2020– 2022 років. Відсутність у матеріалах справи конкретної інформації та належних доказів є порушенням принципів обґрунтованості та достовірності, передбачених статтею 4 Податкового кодексу України. Також визначивши суму доходу Позивачки за 2021-2022 роки в сумі 2 004 069,22 грн., відповідач неправомірно застосував офіційний курс валют НБУ на останній календарний день 2021 та 2022 року, оскільки це прямо суперечить п.164.4 ст.164 ПК України, згідно якого доходи, отримані у вигляді валютних цінностей перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Крім того, положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52 1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, діяли до 26.05.2022 року. Тобто, платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, а саме з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року. З огляду на викладене вбачається очевидною неправомірність нарахування контролюючим органом штрафних санкцій за період, який охоплює 2021 року, адже до 26.05.2022 року діяв мораторій застосування штрафних санкцій. Аналогічним чином контролюючий орган неправомірно нарахував штрафні санкції за порушення щодо сплати ПДФО від суми визначеного податкового зобов`язання в розмірі 90 183,11 грн – 25%, а також штраф у розмірі 340 грн за неподання податкових декларацій про майновий стан і доходи за період: 2021 рік.

У зв`язку із тим, що вищевказані ППР, на думку Позивача, є протиправними та підлягають скасуванню, податковий борг відповідно також є незаконним та підлягає скасуванню, в результаті податкова вимога від 11.06.2025 також підлягає скасуванню.

22.07.2026 до Одеського окружного адміністративного суду надійшов відзив, в якому відповідач не погоджується з викладеними у позовній заяві підставами, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне. Перевіркою встановлено, що Позивач у порушення п. 49.1, пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, п. 179.1 ст. 179 Кодексу не подала річні декларації про майновий стан і доходи за 2021 та 2022 роки та не задекларувала отриманий іноземний дохід у загальному розмірі 2 004 069,22 грн. (у тому числі: за 2021 рік — 785 530,33 грн; за 2022 рік — 1 218 538,89 грн), що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на останній день відповідних звітних періодів становить базу для оподаткування. Як наслідок, за результатами перевірки Позивачу донараховано податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) у сумі 360 732,46 грн, військовий збір у сумі 30 061,03 грн, а також застосовано штрафні (фінансові) санкції відповідно до вимог Кодексу.

ОСОБА_1 у спірних періодах 2021 та 2022 років мала статус податкового резидента України, а тому відповідно до пп. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 ПК України була зобов`язана задекларувати та сплатити податки з отриманих іноземних доходів на загальних підставах. Відповідно до пункту 70.7 статті 70 ПК України та пункту 1 розділу IX Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, фізичні особи — платники податків зобов`язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки платника податків (зокрема, відомості про зміну місця проживання/податкової адреси) протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви за формою № 5ДР. Оскільки Позивач не зверталася до контролюючого органу із заявою за формою № 5ДР про зміну своєї податкової адреси, Відповідач відповідно до вимог пункту 45.1 статті 45 та пункту 42.2 статті 42 ПК України правомірно здійснював надсилання всієї кореспонденції на її єдину офіційну податкову адресу, яка міститься у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (ДРФО).

Листом ДПС України від 02.10.2024 № 27331/7/99-00-24-04-03-07 (вх. Головного управління ДПС в Одеській області № 4218/8 від 02.10.2024) надіслано інформацію, надану компетентним органом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії у порядку, передбаченому Конвенцією між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, відповідно до якої громадянка ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) отримала дохід від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans протягом 2021-2022 років у в сумі 62 199,00 доларів США шляхом проведення 138 транзакцій. Лист ДПС містить сукупність даних, отриманих у рамках міжнародного обміну, і прямо вказує суми доходів за 2022 рр. від Fenix International Ltd. Це відповідає визначенню податкової інформації та є достатнім для призначення перевірки. Позивачка не надала жодних документів, що підтверджують відсутність отримання доходів.

Під час перевірки контролюючий орган застосував офіційний курс гривні до долара США для перерахунку отриманих іноземних доходів. Визначення валютного курсу обґрунтоване такими нормами: Загальне правило: п.164.4 ст.164 ПКУ встановлює, що доходи, виражені в іноземній валюті, перераховуються в гривні за офіційним курсом НБУ на дату нарахування (отримання) такого доходу. Відсутність дати отримання: якщо платник не може підтвердити дату отримання іноземного доходу, такий дохід вважається отриманим у останньому календарному місяці року і перераховується за курсом НБУ, що діє на 31 грудня відповідного року. Це роз`яснення наведено податковими органами у консультаціях; наприклад, ДПС в Івано Франківській області пояснює, що при відсутності документів про дату виплати дохід перераховується за курсом на 31 грудня звітного року. В цій справі: позивачка не надала жодних підтверджувальних документів щодо дати отримання коштів. Тому контролюючий орган обґрунтовано застосував офіційний курс НБУ, що діяв на 31 грудня 2021 р. та 31 грудня 2022 р., для перерахунку доходів у гривневий еквівалент. Це дозволило правильно визначити суму ПДФО та військового збору.

Твердження Позивачки, що висновки контролюючого органу є “непідтвердженими припущеннями”, розбивається самим змістом Акта перевірки. В Акті чітко зафіксовано виявлене порушення (недекларування іноземного доходу) з посиланням на конкретні норми ПК та суму незадекларованого доходу. Також наведено розрахунок сум податку і збору, які мали бути сплачені. Акт містить посилання на отриману податкову інформацію з-за кордону щодо Fenix International Ltd / OnlyFans. Таким чином, контролюючий орган обґрунтував свої висновки доступними йому доказами. Що стосується первинних документів, то у даному випадку можливими “первинними документами” могла б бути, наприклад, копія договору між Позивачкою і платформою OnlyFans чи виписки з рахунку про перерахування коштів. Однак відсутність цих документів на момент перевірки це наслідок саме поведінки платника. ДПС не укладала договір з OnlyFans і не має до нього прямого доступу – такий документ міг надати лише сама Позивачка, але вона цього не зробила. Контролюючий орган не зобов`язаний замість платника збирати його первинні документи, достатньо того, що він здобув інформацію про отриманий дохід з офіційних джерел. Тому посилання про брак “первинних” є необґрунтованими. Позивачка не представила жодних доказів, які б спростували висновки перевірки. Натомість вона просто заперечує факт отримання доходу або його підтвердженість, не надаючи контрдоказів. З огляду на презумпцію правомірності рішень податкового органу (ст. 62 ПК) та обов`язок платника доводити неправомірність рішення при його оскарженні (п. 56.21 ст. 56 ПК), така позиція Позивачки є недостатньою для скасування податкових повідомлень-рішень. Відповідач діяв на основі наявних доказів і дотримав баланс інтересів – надавав платнику можливість подати документи (запит), направив акт з висновками (для можливих заперечень), тобто створив всі умови, щоб платник міг реалізувати свої права. Вина за відсутність додаткових доказів лежить виключно на Позивачці, що узгоджується з висновками Верховного Суду: “обов`язок контролюючого органу перевіряти на підставі первинних документів кореспондується з обов`язком платника зберігати такі документи та надати їх. Ненадання документів прирівнюється до їх відсутності”. Тож податковий орган мав право визначити зобов`язання за наявними даними, і зробив це правомірно.

29.07.2026 до Одеського окружного адміністративного суду надійшла відповідь відзив, в якій представник позивача зазначає, що сам по собі факт отримання інформації не звільняє контролюючий орган від обов`язку доведення обставин, з якими податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку, а суд - від обов`язку надати оцінку достатності, достовірності та взаємному зв`язку доказів у їх сукупності. В інформації, наданій листом компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії від 02.09.2024 реєстраційний номер S003703 відсутні персональні дані особи, яка розміщує на цій платформі власний контент з метою отримання доходу, які в сукупності давали б можливість дійти до висновку, що це саме Позивач. Крім того, із наданих Відповідачем додатків до листа від 02.09.2024, враховуючи його текст на іноземній мові, неможливо з`ясувати зміст зазначених показників та встановити, які саме відомості вони відображають. До відзиву не надано також належних доказів того, що саме Позивач була зареєстрована на платформі OnlyFans, як особа, яка розміщує на цій платформі власний контент з метою отримання доходу, адже відповідно до Умов обслуговування на цій платформі для створення аккаунту автора на цій платформі обов`язкова потрібна верифікація особи (фото особи з власним паспорт/ID карткою). У Відзиві податковий орган вказує на 138 транзакцій , але без зазначення дат та сум таких платежів, та без визначення способів таких платежів на користь Позивача (банківський платіж, готівковий розрахунок або альтернативні способи оплати). Наведені документи не містять достатніх доказів на підтвердження факту отримання Позивачем у 2020-2022 роках доходів від британського суб`єкта господарювання Fenix International Ltd в загальній сумі 62 199,00 доларів США. Оскільки в рамках даного спору мова йде про дохід, який протягом 2021-2022 років був виплачений Позивачу, як резиденту України, в доларах США британським суб`єктом господарювання Fenix International Ltd 138 платежами (транзакціям) на загальну суму 62 199,00 доларів США, то для підтвердження факту отримання позивачем такого доходу суду необхідно встановити, а відповідачу довести всі 138 фактів таких платежів (транзакцій). Головним управлінням ДПС в Одеській області в основу нарахування податку на доходи фізичних осіб за 2021-2022 роки, а також військового збору не було покладено жодного первинного документа, що міг би підтвердити реальність господарської операції, що вочевидь є протиправним. Доводи Відповідача про те, що застосування офіційного курсу валют Національного банку України на останні календарні дні 2021 та 2022 років у даному випадку є неправомірним в силу не встановлення в ході перевірки дат отримання позивачем таких доходів, підлягають відхиленню як такі, що не ґрунтуються на положеннях ПК України.

04.08.2026 до Одеського окружного адміністративного суду надійшли заперечення, в яких представник відповідача зазначає, що у додатках до листа компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії щодо компанії Fenix International Ltd зазначено, що обліковому запису автора контенту присвоєно унікальний системний числовий ідентифікатор 144734003, за яким здійснювався облік та нарахування доходу. Зазначений унікальний числовий ідентифікатор 144734003 становить невід`ємну частину адреси веб-сторінки профілю користувача на платформі, а саме веб-адреси https://Onlyfans.com/144734003. Відповідачем подано скриншот веб-сторінки за адресою https://Onlyfans.com/144734003. Зазначена веб-сторінка містить профіль із фотозображенням обличчя особи та нікнейм, за яким можлива візуальна ідентифікація ОСОБА_1 . Надана позивачем виписка за рахунком в одній банківській установі за своєю правовою природою не є доказом відсутності доходів отриманих від платформи Onlyfans. Фізична особа має право відкривати та використовувати рахунки у багатьох інших українських та іноземних банках, а також у міжнародних платіжних системах і електронних гаманцях. Надання відомостей про рух коштів лише за одним картковим рахунком не спростовує можливість отримання позивачем доходів через інші платіжні інструменти. Надана виписка АТ КБ «ПриватБанк» відображає загальну суму надходжень на картковий рахунок позивача у розмірі 624 021,19 гривень. Деталізація банківських операцій свідчить про наявність регулярних щомісячних переказів значних сум. Зокрема, зафіксовано систематичні щомісячні міжнародні перекази через платіжну систему TransferWise від іноземних компаній Newell Communications LLC та NET TANGERINE INC., а також регулярні значні перекази всередині країни від окремих осіб. Надавши виписку із регулярними надходженнями на суму понад 624 тисячі гривень, позивач не надала жодного первинного документа, цивільно правового договору, розрахункового документа чи письмових пояснень щодо джерел походження цих коштів та підстав їх перерахування. Специфіка функціонування міжнародних цифрових платформ, зокрема платформи OnlyFans, оператором якої є британська компанія Fenix International Ltd, передбачає здійснення розрахунків із авторами контенту не напряму від імені платформи, а через залучення міжнародних платіжних процесорів, фінансових агрегаторів та компаній-посередників. У зв`язку з цим під час зарахування грошових коштів на банківські рахунки отримувачів у виписках банківських установ у деталях операцій зазначаються назви відповідних платіжних систем та іноземних фінансових процесорів, а не безпосередня назва бренду OnlyFans. Зокрема, у наданій позивачем виписці АТ КБ «ПриватБанк» зафіксовано регулярні міжнародні виплати через систему TransferWise від іноземних компаній-процесорів Newell Communications LLC та NET TANGERINE INC.

02.09.2026 від представника позивача надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено, що відповідачем подано скриншот веб-сайту, а не звіт за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінки в мережі Інтернет та довідок з відомостями про власників веб-сайтів/реєстрантів доменних імен або інформацією про їх встановлення. Отже, Позивачу не відомо, хто є власником цього сайту, відповідного акаунта на згаданій платформі, хто саме наповнює його інформацією та яким чином проведено паралель між Позивачем і акаунтом, відображеним на скриншоті.

При цьому, Позивач з 06.02.2022 не проживає на постійній основі території України, що підтверджується листом Державної прикордонної служби від 29.06.2026 року. Позивач з 06.02.2022 не проживає на постійній основі території України, що підтверджується листом Державної прикордонної служби від 29.06.2026 (був доданий до позовної заяви). А саме – в 2022 році Позивач перебувала за межами України 289 днів. Крім того, з 25.06.2019 по 31.08.2021 - Позивач мала дозвіл на проживання (карту побуту) у Словаччині (з правом на навчання та на працевлаштування (копія карти побуту з нотаріально засвідченим перекладом додається. 22.04.2022 – Позивачу було присвоєно Pesel у Республіці Польща. 20.09.2022 року – Позивач отримала дозвіл на проживання в м. Барселона, Іспанія (строк дії дозволу на проживання – до 04.03.2024). Станом на сьогодні Позивач проживає в Німеччині. Зазначені документи підтверджують початок тривалого та легального перебування Позивача за межами України, що підлягає врахуванню під час оцінки її податкового статусу у спірному періоді. Разом з тим, незалежно від відсутності у Позивача статусу податкового резидента України, оскаржувані рішення є протиправними з огляду на істотні порушення, допущені Відповідачем при формуванні доказової бази перевірки та встановленні фактичних обставин, які були покладені в основу оскаржуваних рішень.

03.09.2026 від представника відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких викладені посилання на судову практику.

19.10.2026 від представника позивача надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено, що 27 травня 2026 року Позивачеві було присвоєно господарський ідентифікаційний номер DE462552699. Тобто, сам факт присвоєння господарського ідентифікаційного номеру зумовлює обізнаність податкового органу Німеччини про початок ведення особою (Позивачем) певними видами діяльності (зокрема самостійним) та про виникнення обов`язку подавати податковому органу податкові декларації та сплачувати за ними відповідні податки. При цьому, враховуючи що відсутні відомості щодо банківських реквізитів Позивача, на які виводилися кошти, отримані, за доводами контролюючого органу, від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans, дат отримання таких коштів, а також відсутня інформація, що лист, на підставі якого проведено перевірку, стосується саме Позивача, немає підстав визнавати дії Відповідача та Оскаржувані ППР, прийняті на їх підставі, правомірними.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Листом ДПС України від 02.10.2024 № 27331/7/99-00-24-04-03-07 (вх. Головного управління ДПС в Одеській області № 4218/8 від 02.10.2024) надіслано інформацію, надану компетентним органом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії у порядку, передбаченому Конвенцією між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, відповідно до якої громадянка ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) отримала дохід у 2021 та 2022 роках від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans у загальній сумі 62 119,00 доларів США.

В означеному листі вказано при відпрацюванні зазначеної інформації забезпечити одержання від зазначених платників податків — фізичних осіб відповідних пояснень та їх документального підтвердження згідно з положеннями п. 73.3 ст. 73 Кодексу. У разі підтвердження фактів порушень вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на органи ДПС, невиконання ними податкового обов`язку щодо декларування одержаних доходів та сплати належних сум податків і зборів до бюджету — вжити заходів щодо проведення документальних перевірок таких платників.

Головне управління ДПС в Одеській області направило ОСОБА_1 запит від 04.10.2024 № 13825/КПР/15-32-24-06-06 про надання пояснень та копій первинних документів щодо походження грошових коштів, отриманих від «Fenix International Ltd».

Запит направлено поштою (трек № 0600970594555) рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу платника. Поштове відправлення повернуто оператором «Укрпошта» 21.10.2024 з позначкою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України , на підставі наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 20.12.2024 № 13258-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи платника податків ОСОБА_1 » головним державним інспектором відділу перевірок податкових агентів управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС в Одеській області Хименко Оксаною Борисівною проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи – платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих платником податків за період з 01.01.2021 по 31.12.2022.

Копію наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 20.12.2024 № 13258-п, а також письмове повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки від 30.12.2024 № 1431/15-32-24-06-14 було направлено 30.12.2024 засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» рекомендованим листом з повідомленням про вручення (штриховий кодовий ідентифікатор відправлення — 0600998237731) на податкову адресу: АДРЕСА_1 .

Поштове відправлення повернулося на адресу контролюючого органу з позначкою «за закінченням терміну зберігання» (дата повернення — 16.01.2025).

За результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки контролюючим органом складено Акт перевірки від 19.02.2025 № 6965/Ж5/15-32-24-06-15/3705706385, в якому зафіксовано порушення податкового законодавства:

1. п.49.1, пп. 49.18.4 п.49.18 ст.49, пп.162.1.1 п.162.1 ст.162, пп.163.1.3 п.163.1 ст.163, пп.164.2.20 п.164.2 ст.164, п.179.1 ст.179 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами) фізичною особою – платником податків ОСОБА_1 не подано до контролюючого органу податкові декларації про майновий стан і доходи за 2021 та 2022 рік та не задекларовано суму отриманого доходу у сумі 2004069,22 грн., як інші доходи, отримані з джерел за межами України;

2. пп.162.1.1 п.162.1 ст.162, пп.163.1.3 п.163.1 ст.163, пп.164.1.3 п.164.1, пп.164.2.20 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, пп.170.11.1. п.170.1 ст.170, п.179.7 ст.179 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами), в наслідок чого не нараховано та не сплачено до бюджету податок на доходи з фізичних осіб всього у сумі 360732,46 грн.;

3. пп.162.1.1 п.162.1 ст.162, пп.163.1.3 п.163.1 ст.163, пп. 164.1.3 п. 164.1, пп.164.2.20 п. 164.2 ст. 164, пп.170.11.1. п.170.1 ст.170, п. 179.7 ст.179, пп.1.1, пп.1.2 пп.1.3. п. 16-1 підрозділу 10 розд. ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами), в наслідок чого не нараховано та не сплачено до бюджету військовий збір у сумі 30061,03 грн.;

4. п.44.1, п. 44.3 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами) в частині зберігання та надання контролюючому органу первинних документів;

5. пп. 73.3.3 п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755- VI (із змінами) фізичною особою - платником податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), встановлено ненадання до податкових органів відповіді, що стосується запитуваних питань на письмовий запит про надання інформації.

На підставі акту перевірки від 19.02.2025 № 6965/Ж5/15-32-24-06-15/ НОМЕР_1 Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкові повідомлення – рішення:

№ 12774/15-32-24-06-20 від 25 березня 2025 року, яким збільшено податкові зобов`язання на суму 30061,03 грн. та нараховано штрафні санкції на суму 7515,26 грн.

№ 12771/15-32-24-06-20 від 25 березня 2025 року, яким збільшено податкові зобов`язання на суму 360732,46 грн. та нараховано штрафні санкції на суму 90183,11 грн.

№ 12770/15-32-24-06-20 від 25 березня 2025 року, яким нараховано штрафні санкції на суму 680 грн.

№ 12769/15-32-24-06-20 від 25 березня 2025 року, яким нараховано штрафні санкції на суму 8000 грн.

№ 12767/15-32-24-06-20 від 25 березня 2025 року, яким нараховано штрафні санкції на суму 1020 грн.

11 червня 2025 року Головним управлінням ДПС в Одеській області винесено податку вимогу № 0013068-1305-1532.

Вирішуючи даний публічно-правовий спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

За приписами пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту; платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до пункту 39.4статті 39 цього Кодексу, якщо їх подання передбачено законом.

Відповідно до пункту 79.1 ст. 79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Пунктом 79.2 статті 79 ПК України передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

За приписами пункту 79.3 статті 79 ПК України, присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова.

Відповідно до підпункту 73.1.3 пункту 73.1 статті 73 ПК України, письмовий запит про надання інформації надсилається платнику податків або іншому суб`єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої у встановленому законом порядку, виявлено факти, які можуть свідчити про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, із обов`язковим зазначенням таких фактів у запиті.

За приписами підпунктів 73.3.2, 73.3.3 пункту 73.3 статті 73 ПК України запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом), у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Судом встановлено, що відповідачем на податкову адресу позивача рекомендованим листом було направлено письмовий запит від 04.10.2024 № 13825/КПР/15-32-24-06-06 про надання пояснень та копій первинних документів щодо походження грошових коштів, отриманих від «Fenix International Ltd».

Запит направлено поштою (трек № 0600970594555) рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу платника. Поштове відправлення повернуто оператором «Укрпошта» 21.10.2024 з позначкою «за закінченням терміну зберігання».

Станом на дату складення акту перевірки відповідь на запит контролюючого органу та документальне підтвердження (спростування) інформації, зазначеної в запиті, позивачем не надано.

Пункт 42.2 статті 42 ПК України вказує, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

У відповідності до пункту 42.5 статті 42 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику). У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Верховний Суд у постанові від 23.05.2022 у справі № 810/3116/18 виснував, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків. Платник податків зобов`язаний добросовісно забезпечувати отримання офіційної кореспонденції за своєю податковою адресою. Невиконання цього обов`язку не може звільняти його від наслідків, передбачених податковим законодавством.

Відтак, суд вважає, позивач належним чином повідомлена про проведення щодо неї документальної позапланової невиїзної перевірки.

Також встановлено, що наказом ГУ ДПС в Одеській області від 20.12.2024 №13258-п було призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи – платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих платником податків за період з 01.01.2021 по 31.12.2022.

30.12.2024 складено письмове повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки.

Копію наказу та вказане повідомлення було направлено засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» рекомендованим листом з повідомленням про вручення (штриховий кодовий ідентифікатор відправлення — 0600998237731) на податкову адресу: АДРЕСА_1 .

Поштове відправлення повернулося на адресу контролюючого органу з позначкою «за закінченням терміну зберігання» (дата повернення — 16.01.2025).

Отже, контролюючий орган виконав передбачений пунктом 79.2 статті 79 ПК України обов`язок щодо направлення платнику податків копії наказу про проведення перевірки та письмового повідомлення про дату її початку і місце проведення. При цьому повернення поштового відправлення з відміткою "за закінченням терміну зберігання" не свідчить про недотримання відповідачем установленого порядку направлення відповідних документів.

За таких обставин суд дійшов висновку, що під час призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки відповідач діяв з дотриманням вимог Податкового кодексу України, а доводи позивача щодо порушення контролюючим органом процедури повідомлення про проведення такої перевірки є необґрунтованими.

Що стосується порушень, які встановлені контролюючим органом під час перевірки позивача та які стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень, суд зазначає наступне.

Так, в Акті перевірки зазначено, що відповідно до наявної податкової інформації позивач протягом періоду, який перевірявся, отримувала доходи, які підлягають включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та відображенню платником податків в річній декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації).

Підставою для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 був лист ДПС України від 2 жовтня 2024 року №27331/7/99-00-24-04-03-07 на адресу Головних управлінь ДПС в областях та м. Києві, в тому числі і відповідача про направлення інформації, наданої компетентним органом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії у порядку, передбаченому Конвенцією між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна, яка набула чинності 11 серпня 1993 року, стосовно одержання доходів фізичними особами резидентами України від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans за 2021-2022 роки.

Доказів сплати податків з отриманого доходу в країні його походження, з метою застосовування положень Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на дохід і на приріст вартості майна, яка набула чинності 11 серпня 1993 року, позивачем не надано.

А також податкова декларація про майновий стан і доходи за 2021-2022 роки до податкового органу ОСОБА_1 не подавалася, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з суми отриманого доходу не нараховувався та не сплачувався.

Згідно підпункту 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 ПК України, платниками податку є, зокрема фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Відповідно до пункту 163.1 статті 163 ПК України, об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Положеннями підпункту 164.1.3 пункту 164.1 статті 164 ПК України визначено, що при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах.

За приписами підпункту 168.2.1 пункту 168.2 статті 168 ПК України платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов`язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

Пунктом 164.4 статті 164 ПК України передбачено, що під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Отже, отримані фізичною особою доходи, отримані з джерел за межами України відносяться до об`єкту оподаткування податком на доходи фізичних осіб, та є об`єктом оподаткування військовим збором згідно з пунктом 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України.

Згідно з підпунктом 170.11.1 пункту 170.11 статті 170 ПК України, у разі, якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку отримувача, який зобов`язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 167.1 статті 167 ПК України, ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Також зазначені доходи є об`єктом оподаткування військовим збором (підпункту 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК).

Згідно з підпунктом 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 цього пункту.

Положення статей 176 та 179 ПК України регламентують обов`язок платника податків вести облік отриманих доходів, подавати річну декларацію про майновий стан і доходи у випадках, передбачених законом, а також підтверджувати відомості, зазначені у такій декларації, належними документами на вимогу контролюючого органу.

Виходячи з наведеного обов`язок фізичної особи-резидента подати річну декларацію та сплатити податок з іноземного доходу дійсно виникає за умови фактичного отримання такого доходу.

Відповідно до підпункту 72.1.4 пункту 72.1 статті 72 ПК України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів.

Згідно з підпунктом 83.1.2 пункту 83.1 статті 83 ПК України, для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є, зокрема, податкова інформація.

Положеннями пункту 3.2 статті 3 ПК України визначено, що податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв`язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Між Урядом України та Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії 10 лютого 1993 року укладено Конвенцію про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи і на приріст вартості майна, яка набрала чинності 11 серпня 1993 року. Законом України від 30 жовтня 2019 року № 244-IX ратифіковано Протокол про внесення змін до зазначеної Конвенції, який набрав чинності 5 грудня 2019 року (далі - Конвенція).

Також Україна та Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії є учасниками Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, підписаної 25 січня 1988 року, яку ратифіковано Законом України від 17 грудня 2008 року №677-VI, і для України вона набула чинності 1 липня 2009 року (далі - Конвенція про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах).

Згідно з пунктом 1 статті 27 Конвенції, компетентні органи Договірних Держав обмінюються інформацією, необхідною для виконання положень цієї Конвенції або національних законодавств Договірних Держав, що стосуються податків, на які поширюється Конвенція в тій мірі, доки оподаткування не суперечить цій Конвенції, зокрема, щоб попереджувати шахрайство і полегшувати застосування встановлених законом положень проти легальних ухилень. Будь-яка інформація, одержана Договірною Державою, буде розглядатися як конфіденційна і буде розкрита тільки особам або властям (включаючи суди і органи управління), зайнятим оцінкою або збиранням, примусовим стягненням або судовим переслідуванням, або розглядом апеляції стосовно податків, на які поширюється ця Конвенція. Такі особи або органи будуть використовувати інформацію тільки з цією метою. Вони можуть розкривати інформацію в публічних судових засіданнях і юридичних рішеннях.

За змістом статті 4 Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах сторони, зокрема, як передбачено в цьому розділі, здійснюють обмін будь-якою інформацією, яка може бути доречною для: a) установлення суми та збору податку, а також стягнення податкової заборгованості й здійснення виконавчих заходів з метою її стягнення; і b) притягнення до адміністративної відповідальності чи порушення кримінального переслідування в судовому органі.

Стаття 5 Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах визначає, що на прохання запитуючої держави запитувана держава надає запитуючій державі будь-яку інформацію, що згадується в статті 4 та стосується конкретних осіб чи операцій. Якщо інформації, яка міститься в податкових досьє запитуваної держави, недостатньо для задоволення цією державою прохання про надання інформації, ця держава вживає всіх відповідних заходів для надання запитуючій державі запитуваної інформації.

Крім того, Міністерство фінансів України наказом від 16 квітня 2022 року №118 затвердило Порядок обміну податковою інформацією з компетентними органами іноземних країн.

Виходячи з наведеного, інформація, отримана контролюючим органом у межах міжнародного обміну податковою інформацією, є одним із передбачених законом джерел податкової інформації та може використовуватися під час здійснення податкового контролю, у тому числі при призначенні та проведенні перевірок, а також під час прийняття рішень за їх результатами.

Зазначені правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 06 серпня 2026 року у справі № 600/2950/25-а (адміністративне провадження № К/990/32224/26), що враховується судом відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України.

За наведених вище обставин, доводи позивача стосовно неможливості використання відповідачем інформації, отриманої від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, суд відхиляє.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

У межах цієї справи суд встановив, що відповідно до пункту 11 Умов обслуговування, які оприлюднені на сайті, користувачі (Творці), які налаштували свій обліковий запис Only Fans для публікації вмісту для перегляду шанувальниками, відповідають за свої податкові справи та гарантують, що повідомили та будуть повідомляти в майбутньому про всі платежі, які вони отримують у зв`язку із використанням OnlyFans, відповідному податковому органу у їх юрисдикції, як цього вимагає закон. Творці самостійно несуть відповідальність за своєчасне подання податкових декларацій та сплату будь - яких податків з їх доходів на OnlyFans.

Британський суб`єкт господарювання Fenix International Ltd надає свою платформу OnlyFans для монетизації контенту, який надається особисто українським Творцям, за можливість монетизації свого контенту комісія OnlyFans становить 20% від суми доходу.

Для отримання доходу на платформі OnlyFans створюється акаунт, система пропонує пройти верифікацію.

Щоб пройти верифікацію, вибирають країну і вказують рік особи, неповнолітні не допускаються до верифікації та роботи з майданчиком. Для верифікації використовують будь-який офіційний документ: закордонний паспорт, ID картка, водійські права тощо. Після чого проводиться порівняння фото онлайн та фото з документа. Після завершення процедури верифікації Творець приєднується до OnlyFans. Потім у розділі "Банківська операція" в налаштуваннях акаунта додаються реквізити банківського рахунку для отримання доходу. З платформи гроші автоматично надходять до платіжної системи, а звідти перераховуються на банківську картку.

При реєстрації у будь-якій платіжні системі необхідно підготувати банківську картку та встановити з`єднання з інтернет-банкінгом, забезпечивши необхідний баланс для верифікації. Першим кроком є введення основних даних - імені, прізвища, країни, валюти рахунку та електронної адреси. Важливо вибрати валюту рахунку та пароль. Для забезпечення безпеки необхідно ввести номер мобільного телефону та отримати перевірчий код. Це ефективно захищає офіційні дані та унеможливлює несанкціонований доступ. При введенні особистих даних до платіжної системи Творці вказують адресу, місто, поштовий індекс та дату народженні, забезпечуючи відповідність з інформацією у паспорті. Реєстрація в платіжній системі завершується створенням пін - коду для максимального захисту рахунку. Цей фінальний захід забезпечує конфіденційність фінансових операцій та гарантує безпеку користування платіжною системою.

Згідно інформації, наданої компетентним органом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії в порядку міжнародного обміну податковою інформацією відповідно до Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи і на приріст вартості майна, позивач ОСОБА_2 зазначена у переліку фізичних осіб – резидентів України, які у 2021-2022 році отримували доходи від "Fenix International Ltd" за створення контенту на платформі "OnlyFans".

Зокрема, відповідно до відповіді компетентного органу Сполученого Королівства, ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 , 16.06.2001) упродовж 2021 року отримала від "Fenix International Ltd" за створення контенту на платформі "OnlyFans" дохід у розмірі 28797 доларів США (37 транзакцій) з використанням акаунта №144734003, та 2022 року отримала від "Fenix International Ltd" за створення контенту на платформі "OnlyFans" дохід у розмірі 33322 доларів США (101 транзакцій) з використанням акаунта № 144734003.

Надана інформація містить сукупність відомостей, що дають змогу ідентифікувати отримувача доходу, зокрема унікальний ідентифікатор, найменування посередника, номер акаунта, дату його створення, ім`я користувача, ім`я та прізвище власника акаунта, дату народження, адресу проживання, країну проживання, адресу електронної пошти, рік здійснення операцій, кількість транзакцій та їх загальну вартість.

Суд враховує, що при реєстрації кожна особа має дотримуватись Умов надання послуг, які розміщені за посиланням https://onlyfans.com/terms. Вказаними умовами визначено, що для відкриття облікового запису автора користувачу необхідно завантажити дійсне посвідчення особи (паспорт або інший документ, що посвідчує особу), дві власні фотографії (зокрема, у форматі «селфі» з документом).

Отже, обов`язкова процедура верифікації користувача, яка інтегрована на платформі OnlyFans, передбачає прив`язку облікового запису автора до його персональних і банківських даних. З огляду на це, сукупність відомостей, отриманих від компетентного органу Сполученого Королівства в межах міжнародного обміну, є достатньою для ідентифікації позивача як отримувача доходу.

Так, в судовому засіданні 05.10.2026 позивач ОСОБА_1 підтвердила, що вона зареєстрована на платформі OnlyFans.

Щодо покликання представника позивача на інформацію з банківських виписок, як на підставу того, що на рахунки позивача у первіряємий від компанії Fenix Internationalплатежі не надходили, то суд зазначає, що виписка банку не охоплює інших рахунків позивача, відкритих у цьому ж банку чи в інших фінансових установах, платіжних систем чи каналів переказу, через які могли бути отримані або виведені кошти. Твердження представника позивачки про відсутність надходжень на перелічені рахунки не тотожне твердженню про відсутність будь-яких доходів від певного платника в цілому.

Крім того, суд звертає увагу, що в наданій позивачем до суду виписці з банку про рух коштів слідує, що ОСОБА_1 регулярно протягом спірного періоду отримувала перекази через платіжну систему TransferWise від іноземних компаній Newell Communications LLC та NET TANGERINE INC., та від самої себе (NOVOKHATSKA ANASTASIIA), що свідчить про виведення нею коштів з певних сервісів.

При цьому, представником позивача достеменно не спростовано того, що ОСОБА_1 є автором контенту на згаданій платформі, з огляду на надані представником податкового органу скріншоти акаунтів.

Тобто, позивач не надала доказів, які б спростовували факт отримання зазначеного доходу, належність їй відповідного облікового запису або ж достовірність відомостей, отриманих від компетентного органу Сполученого Королівства. Такі докази не були надані ні під час проведення перевірки на запит контролюючого органу, ні під час судового розгляду справи.

Що стосується доводів про те, що позивач втратила статус податкового резидента України, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 162.1. ст. 162 ПКУ платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Тобто при оподаткуванні доходів фізичних осіб необхідно, в першу чергу, враховувати критерій резиденства, в другу чергу джерело походження отриманого доходу (чи дохід отримано з джерелом походження в Україні, чи це іноземні доходи).

Визначення статусу резидента чи нерезидента здійснюється шляхом послідовного застосування критеріїв, встановлених пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Відповідно до зазначеної норми фізична особа вважається резидентом, якщо має місце проживання в Україні. У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв`язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від`їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Водночас поняття «постійне місце проживання», яке використовується у пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, у Кодексі не визначене.

Відповідно до п. 5.3 ст. 5 ПКУ терміни, що застосовуються у цьому Кодексі та не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Згідно з пп. 45 п. 1 ст. 4 Митного кодексу України, постійне місце проживання - це місце проживання на території будь-якої держави не менше одного року громадянина, який не має постійного місця проживання на території інших держав і має намір проживати на території цієї держави протягом будь-якого строку, не обмежуючи таке проживання певною метою, за умови, що таке проживання не є наслідком виконання цим громадянином службових обов`язків або зобов`язань за договором (контрактом).

Верховний Суд у постанові від 09.07.2019 у справі № 1840/2871/18, тлумачачи пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, зазначив, що резидентський статус фізичної особи встановлюється за ієрархією критеріїв (місце проживання, постійне проживання, центр життєвих інтересів, 183 дні).

Верховний Суд також підкреслив, що «визначення фізичних осіб - нерезидентів у ПК України здійснено від зворотного: якщо особа не визнається резидентом за жодним з критеріїв... вона вважається не резидентом...».

У тій самій постанові Верховний Суд, застосовуючи ст. 77 КАС України, сформулював правило доказування: «обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення. покладається на відповідача. на контролюючий орган покладається обов`язок надати достатні докази. Водночас на платника покладається обов`язок спростувати обґрунтовані доводи відповідача.».

З матеріалів справи слідує та не спростовано позивачем, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно даних Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, ОСОБА_1 , перетинала кордон: 06.02.2022 (виїзд), 15.04.2022 (в`їзд), 15.04.2022 (виїзд), 20.11.2023 (в`їзд), 05.12.2023 (виїзд), 25.05.2024 (в`їзд), 05.06.2024 (виїзд).

Також, з наданих до суду документів слідує, що з 25.06.2019 по 31.08.2021 - позивач мала дозвіл на проживання (карту побуту) у Словаччині, 22.04.2022 – позивачу було присвоєно Pesel у Республіці Польща, 20.09.2022 – позивач отримала дозвіл на проживання в м. Барселона, Іспанія (строк дії дозволу на проживання – до 04.03.2024 року).

Проте, отримання дозволів на проживання у Словаччині та в подальшому у Іспанії, та присвоєння Pesel у Республіці Польща (цифровий ідентифікатор особи в державних реєстрах) не свідчить про автоматичну втрату позивачем статуту податкового резидентства України та набуття такого резидентства в перевіряємий період (2021-2022 рр) в інших країнах.

Відповідно до підпункту «в» підпункту 14.1.213 пункту 14.1 статті 14 ПК України, фізичною особою - резидентом є фізична особа, яка має місце проживання в Україні, а у разі неможливості визначення резидентського статусу за іншими встановленими цим підпунктом критеріями фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

Тобто, в перевіряємий період (2021-2022 рр) позивач є громадянкою України, має зареєстроване місце проживання в Україні, перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС в Одеській області, з огляду на відсутність належних доказів постійного місця проживання в певній країні (не менше одного року), суд вважає, що вона відповідала критеріям податкового резидентства України, визначеним пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що відповідач виконав покладений на нього частиною другою статті 77 КАС України обов`язок щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Надані докази у своїй сукупності підтверджують факт отримання позивачем у 2021-2022 рр доходу від "Fenix International Ltd" за створення контенту на платформі "OnlyFans" у розмірі 62 119,00 доларів США.

Отриманий позивачем від британського суб`єкта господарювання "Fenix International Ltd" дохід за створення контенту на інтерактивній онлайн-платформі "OnlyFans" у розмірі 62 119,00 доларів США є оподатковуваним доходом, отриманим із джерелом його походження за межами України. У зв`язку з цим у позивача виник обов`язок подати контролюючому органу річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2021-2022 рік та визначити податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб і військового збору.

При цьому судом встановлено, що податкова декларація про майновий стан і доходи за 2021- 2022 рр. позивачем до контролюючого органу подана не була, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми отриманого доходу не нараховано та не сплачено.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24 квітня 2023 року у адміністративній справі № 560/2210/19, платник податків, який не згоден із відповідністю такої інформації дійсним обставинам справи або ж вважає, що розмір заниженого ним податкового зобов`язання є меншим, вправі подати до контролюючого органу в ході перевірки або ж в ході судового розгляду справи відповідні докази, що спростовують доводи суб`єкта владних повноважень. Це зумовлено специфікою поставленого в провину платнику податків порушення, а саме заниження загального оподатковуваного доходу, у зв`язку з чим контролюючому органу достатньо довести саме факт отримання останнім доходу у періоді, що перевірявся.

Поряд з цим, у разі заперечення таких обставин платник податків повинен надати докази, які свідчитимуть про: відсутність такого доходу взагалі; наявність підстав вважати його неоподатковуваним або його зменшення; застосування ставки податку, відмінної від базової тощо.

Це узгоджується з нормою абзацу першого пункту 85.2 статті 85 ПК України, згідно з якою платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Щодо посилань сторони позивача на необхідність застосування відповідного валютного курсу (для визначення точної суми доходу) на дату кожної транзакції, суд зауважує, що за невиконання позивачем обов`язку річного декларування доходів та за наявності міжнародної податкової інформації, яка визнана судом допустимою, про отримання загальної суми доходів за конкретний рік – 2021-2023, використання податковим органом валютного курсу, встановленого НБУ станом на 31.12.2021 та 31.12.2022 для визначення суми грошового зобов`язання позивача, є виправданим та правомірним.

Таким чином, відповідач належними та допустимими доказами підтвердив обставини, встановлені актом перевірки, зокрема факт отримання позивачем у 2021-2022 роках доходу з джерелом його походження за межами України, який позивачем не задекларовано, а податкові зобов`язання з такого доходу не визначено та не сплачено.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає доведеним факт отримання позивачем доходу з джерелом походження за межами України у розмірі 2044069,22 грн, який позивачем не декларувався, обов`язкові податки і платежі не сплачено, у зв`язку з чим відповідачем правомірно збільшено податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 360732,46 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 90183,11 грн, та збільшено податкові зобов`язання з військового збору на загальну суму 30061,03 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 7515,26 грн, у зв`язку із чим податкові повідомлення-рішення від 25 березня 2025 року № 12774/15-32-24-06-20, № 12771/15-32-24-06-20 є правомірними та скасуванню не підлягають.

Разом з тим, як зазначалося вище, за приписами пп. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 ПК України, у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов`язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Також, п. 179.1 ст. 179 ПК України передбачено, що платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно із п. 49.2 п. 49 ПК України, платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Підпунктом 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 ПК України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.

Пунктом 120.1 статті 120.1 ПК України встановлено, що неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Судом встановлено та не заперечується позивачем, що останньою не подано податкові декларації про майновий стан і доходи за 2021 та 2022 роки, та зважаючи на факт отримання доходів, у ОСОБА_1 виникав обов`язок подати вказані декларації, що свідчить про правомірність застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 020,00 грн, а тому податкове повідомлення-рішення № 12767/15-32-24-06-20 від 25 березня 2025 року є правомірним та скасуванню не підлягає.

Що стосується застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 8 000,00 грн за ненадання відповіді на запит контролюючого органу суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПК України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Згідно із пп. 1 пп. 73.3.1 п. 73.3 ст. 73 ПК України, письмовий запит про надання інформації надсилається платнику податків або іншому суб`єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, за результатами аналізу податкової інформації, отриманої у встановленому законом порядку, виявлено факти, які можуть свідчити про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, із обов`язковим зазначенням таких фактів у запиті.

У відповідності до пп. 73.3.2 п. 73.3 ст. 73 ПК України, запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом), у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (пп. 73.3.3 п. 73.3 ст. 73 ПК України).

Судом встановлено, що ГУ ДПС в Одеській області направлено ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) запит від 23.01.2025 № 992/КПР/15-32-24-06-06 «Про надання документів», які належать або пов`язані з предметом перевірки та підтверджують правильність нарахувань та своєчасності сплати податків та зборів за період з 01.01.2021 по 31.12.2022, з суми отриманих доходів від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans. Запит надіслано за адресою: 65113, Одеська область, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, буд. 29/А, кв. 68, засобами поштового оператора «Укрпошта» рекомендованим листом з повідомленням про вручення № 0601106270060, в порядку статті 42 Кодексу.

У зв`язку із зазначеним, зважаючи на факт ненадання відповіді на запит відповідача, у суду відсутні правові підстави для скасування податкового повідомлення-рішення № 12769/15-32-24-06-20 від 25 березня 2025 року.

Крім того, що стосується ненадання первинних документів до перевірки суд вказує таке.

Відповідно до п. 85.2. ст. 85 ПК України, платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно із п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Суд зазначає, що обов`язок платника податків зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач запитами запит від 04.10.2024 № 13825/КПР/15-32-24-06-06, від 23.01.2025 № 992/КПР/15-32-24-06-06 просив надати, зокрема, первинні документи до перевірки. Однак, таких до перевірки позивачем не надано.

У зв`язку із зазначеним, суд зазначає про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 12770/15-32-24-06-20 від 25 березня 2025 року.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що у спірному випадку контролюючим органом правомірно прийнято податкові повідомлення-рішення № 12774/15-32-24-06-20 від 25 березня 2025 року, № 12771/15-32-24-06-20 від 25 березня 2025 року, № 12770/15-32-24-06-20 від 25 березня 2025 року, № 12769/15-32-24-06-20 від 25 березня 2025 року, № 12767/15-32-24-06-20 від 25 березня 2025 року та податкову вимогу від 11 червня 2025 року № 0013068-1305-1532.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

На думку суду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, належними та допустимими доказами довів правомірність прийняття оскаржуваних рішення, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

З урахуванням висновку суду про відмову у задоволенні позову, суд зазначає про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору.

Керуючись статтями 9, 12, 72-77, 139, 242-246, 255, 295, 297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені статтею 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені статтями 293, 295 КАС України.

Суддя Токмілова Л.М.

.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua