Суд: Криворізький районний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Крадіжка
Дата: 11 листопада 2026 р.
Справа: №197/838/23
Суддя: Лященко В. В.
Справа № 197/838/23
Провадження № 1-кп/177/42/26
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2026 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Кривому Розі Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 05 травня 2023 року за №12023041610000151, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с. Рибниця, Печорського району, Комі, Російська Федерація, громадянин України, офіційно не працевлаштованого, на утриманні малолітніх та/або неповнолітніх осіб не маючого, одруженого, інваліда 2 групи, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше в силу ст. 89 КК України не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
встановив:
ОСОБА_4 , 18.04.2023 приблизно о 19:30 годин, знаходячись в приміщенні будинку АДРЕСА_3 , за місцем мешкання раніше знайомого ОСОБА_5 , де у нього виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна. Достовірно знаючи, що в будинку АДРЕСА_4 , тимчасово відсутній власник та будинок знаходиться без нагляду, з метою реалізації свого раптово виниклого кримінально-протиправного умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, в умовах воєнного стану, попрямував до території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 .
В цей же день, приблизно о 20:00 годин, знаходячись біля території домоволодіння АДРЕСА_4 , та реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, та цілеспрямовано, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки свого діяння та бажаючи їх настання з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, скориставшись відсутністю господарів та уваги можливих свідків, ОСОБА_4 , пройшов на територію домоволодіння, що належить ОСОБА_6 , де останній тимчасово не проживав, та попрямував через подвір`я в сторону будинку. Після цього, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_4 за допомогою фізичної сили рук, взявшись за ручку вхідних дверей, пошкодив кріплення замку та в подальшому незаконно проник в середину будинку. Знаходячись в середині будинку, ОСОБА_4 , діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів, всупереч інтересам власника, з метою незаконного збагачення, передбачаючи суспільно — небезпечні наслідки та розуміючи їх настання, з підлоги кухні таємно, повторно в умовах воєнного стану, викрав пральну машину «Indesit» IWSB 51051ua, вартість якої згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №СЕ-19/104-23/18344-ТВ від 29.05.2023 становить 5066,67 гривень, що належить потерпілому ОСОБА_6 . Після чого, ОСОБА_4 утримуючи викрадене майно при собі, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 матеріальний збиток на зазначену вище суму.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.4 ст.185 КК України, за ознаками: таємного викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникненням у житло, в умовах воєнного стану.
Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винним у повному обсязі у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та пояснив, що йому зрозуміло обвинувачення, права, передбачені КПК України, він погоджується із обставинами, встановленими під час досудового розслідування, із зібраними у кримінальному провадженні доказами, як достовірними і допустимими, знає про міру та вид покарання, передбачені КК України за вказане кримінальне правопорушення і його заява про винуватість не є результатом якихось погроз або обіцянок. Крім того, суду пояснив, що розкаюється у вчиненому, просить суворо не карати.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники провадження не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349, ст. 351 КПК України, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі, окрім допиту обвинуваченого, дослідження матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину визнав повністю, підтвердив фактичні обставини справи і пояснив, що дійсно вчинив кримінальне правопорушення, яке зазначене в обвинувальному акті, з приводу пред`явленого обвинувачення пояснив, що дійсно в квітні 2023 року проник у будинок по АДРЕСА_3 . Він переліз через паркан та проник у будинок. На кухні на підлозі забрав пральну машинку і пішов, у скоєному кається, просить суворо не карати.
Розглянувши справу в межах пред`явленого обвинувачення, оцінивши наведені докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про їх достатність для визнання ОСОБА_4 винуватим в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 185 КК України за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникненням у житло, в умовах воєнного стану.
Згідно з частиною другої статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належать, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання.
У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03 жовтня 2002 року Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв`язку з відстрочкою.
Так, при призначенні ОСОБА_4 покарання, суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину.
Крім того, суд враховує особу ОСОБА_4 , який в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, одружений, на диспансерному обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, є інвалідом ІІ групи внаслідок війни, за місце проживання характеризується посередньо.
Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_4 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненому.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
При призначенні покарання суд зважає на ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, яке, згідно ст.12 КК України є тяжким злочином, відсутність обставин, що обтяжують покарання, у зв`язку з чим вважає необхідним і достатнім призначити йому покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі в мінімальному розмірі.
Водночас, зважаючи на визнання обвинуваченим своєї провини у вчиненому кримінальному правопорушенні, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, суд дійшов висновку, про можливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі ч. 1 ст. 75 КК України з іспитовим строком, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки виправлення обвинуваченого можливе без відбування покарання, але в умовах контролю за його поведінкою під час іспитового строку.
Визначене покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (не свавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні відсутній.
Питання про речові докази вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Відповідно до ст. 124 КПК України, з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів при проведенні експертиз.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого в рамках кримінального провадження не обирався, а тому питання про його дію суд не вирішує.
Керуючись ст.ст. 349, 369-371, 373-376 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:
- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та/або роботи.
Початок строку відбування покарання обвинуваченим обчислювати з моменту проголошення вироку.
Речові докази: - розктомплектовану частину пральної машини «Indesit» НОМЕР_1 після набрання вироком законної сили – залишити за належністю ОСОБА_6 .
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів за проведення: судово-товарознавчої експертизи №СЕ-19/104-23/18344-ТВ від 29.05.2023 – 956,00 грн.
Матеріали кримінального провадження внесеного 05 травня 2023 року в ЄРДР за №12023041610000151 залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням у справі № 197/838/23 (провадження № 1-кп/177/42/26).
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Криворізький районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту отримання ним копії вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати її в суді, особам, які не були присутні в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua