Рішення від 09 листопада 2026 р. у справі №202/6804/26 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

Суд: Індустріальний районний суд міста Дніпра

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 09 листопада 2026 р.

Справа: №202/6804/26

Суддя: Доценко С. І.

Справа № 202/6804/26

Провадження № 2/202/5435/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі судді Доценко С.І.,

за участю секретаря судового засідання Тарасової К.О.,

розглянувши у відкритому удовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

10.07.2026 позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на її користь, відповідно до ст.196 СК України, неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 48 003,06 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на примусовому виконанні Індустріального відділу ДВС у м.Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавчий лист на підставі рішення Індустріального районного суду міста Дніпра від 30.12.2025 року про стягнення аліментів з відповідача на її користь на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до її повноліття. Відповідач не виконує належним чином свої обов`язки по утриманню дитини і за період з грудня 2026 по 09.07.2026 року у зв`язку із чим утворилась заборгованість в розмірі 66 220,35 грн, а тому позивач просить стягнути з нього пеню в розмірі 1% за кожен день прострочення в сумі 48 003,06 за цей період.

15.07.2026 року ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра позовна заява залишена без руху для усунення недоліків.

22.07.2026 року ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра після усунення недоліків відкрите провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач у судове засідання не з`явився, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі .

Відповідач у судове засідання не з`явився, надав заяву про додавання доказів до матеріалів справи , що він є інвалідом 3 групи як ветеран війни та квитанцію про погашення боргу за аліментами в сумі 74119 грн, які внесені на рахунок Індустріального ВДВС.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, суд встановив наступні фактичні обставини.

На підставі свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 сторони є батьками неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судом встановлено, що на підставі рішення Індустріального районного суду міста Дніпра від 30.12.2025 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 стягнуті аліменти в розмірі частки усіх його заробітків (доходів) але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до її повноліття з 08.12.2025 року.

Згідно з довідкою-розрахунком заборгованості, виданою державним виконавцем Індустріального відділу ДВС у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, заборгованість відповідача по аліментах за період з 08.12.2025 року по 30.06.2026 року становила 66 220,35 грн.

Розрахунок пені, наданий позивачем на суму 48 003,06 грн, проведено арифметично правильно, окремо за кожен місяць із дотриманням обмеження, передбаченого ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України (не більше 100 відсотків заборгованості за відповідний місяць), а тому суд погоджується з правильністю розрахунку.

Відповідно до копії посвідчення серії НОМЕР_2 від 12.06.2025 року, виданого повторно Лівобережним управлінням соціального захисту населення Дніпропетровської міської ради , відповідач ОСОБА_2 є учасником бойових дій ст.7 ч.2 п.11, є особою з інвалідністю 3 групи і має право на пільги , встановлені законодавством України для ветеранів війни – осіб з інвалідністю внаслідок війни. Дійсне до 01.07.2027 року

Також судом встановлено на підставі квитанції до платіжної інструкції від 06.10.2026 року , що відповідач ОСОБА_2 сплатив заборгованість по аліментам в сумі 74119,00 грн .Отримувач Індустріальний ВДВС м.Дніпра за АСВП 81042026 , що збігається з № виконавчого провадження за яким стягуються аліменти з відповідача на користь позивача.

Таким чином, на день судового розгляду борг по аліментам, який був підставою для звернення позивача до суду погашений.

На підставі досліджених доказів суд прийшов до наступних висновків.

Сторони є батьками малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З відповідача на підставі судового рішення стягнуті аліменти в розмірі 1/2 частки його доходу але ж не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку , до її повноліття з 08.12.2025 року.

Із змісту судового рішення відповідач був обізнаний про судовий процес про стягнення аліментів , та хоча не був присутній під час судового розгляду, залишив заяву в якій погодився на стягнення з нього 1/2 частки його доходу на утримання дочки, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до її повноліття .

Тому , суд вважає, що він знав про свій обов`язок сплачувати алменти на утримання дитини в розмірі 1/2 частки доходу на підставі судового рішення.

Наявність заборгованості за період з грудня 2025 по 09.07.2026 свідчить про те, що він не виконував покладені на нього зобов`язання.

Відповідно до ст.196 СК України встановлено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Відповідно до ч.2 ст.196 СК України розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

На підставі досліджених доказів суд вважає доведеним , що заборгованість виникла з вини відповідача, який був обізнаний про свій обов`язок за судовим рішенням сплачувати аліменти на утримання дитини, а тому позивач , як стягувач аліментів , має право на стягнення неустойки в розмірі, передбаченому ч.1 ст.196 СК України .

Разом з тим, суд, визначаючи розмір неустойки, яка підлягає стягненню, враховує особливий правовий статус відповідача як особи з інвалідністю 3 групи внаслідок війни.

Із зазначених в пенсійному посвідченні відомостей зазначено, що він є інвалідом 3 групи на підставі п.11 ч.2 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту».

Пункт 11 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначає, що до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані, добровольці Сил територіальної оборони) та інші визначені законом особи, які стали особами з інвалідністю внаслідок: поранення, контузії, каліцтва або захворювання, отриманих під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач отримав інвалідність як військовослужбовець, внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, отриманих під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Виходячи із зазначеного статусу , наявність інвалідності потребує додаткових витрат на підтримання втраченого здоров`я, а з урахуванням розміру утримуваних аліментів в розмірі 1/2 частка його доходу, неустойка в розмірі , який заявлений позивачкою, може поставити відповідача в скрутне матеріальне становище.

Також, суд враховує поведінку відповідача , що виразилось в повному погашенні заборгованості за аліментами, яка стала підставою для звернення позивача з позовом .

На думку суду, всі ці обставини мають істотне значення, а тому суд вважає за необхідне використати своє право на зменшення неустойки, яка підлягає стягненню з дотриманням балансу інтересів сторін та інтересів дитини.

Так, позивач просить стягнути з відповідача неустойку, яка утворилась до 09.07.2026 року в сумі 48003,06 грн.

Застосовуючи положення ч.2 ст.196 СК України та ч.3 ст.551 ЦК України, з метою дотримання принципів розумності, справедливості та співмірності, суд приходить до висновку про наявність підстав для зменшення розміру неустойки (пені) до 60% від розрахованої суми, що становить 28 802,00 грн.

На переконання суду, такий розмір неустойки належним чином захистить інтереси дитини та не покладе на відповідача надмірного фінансового тягаря з урахуванням його стану здоров`я внаслідок інвалідності .

Суд не приймає доводи позивача про те, що інвалідність настала до стягнення аліментів, а тому вона не може бути врахована судом при визначенні неустойки, тому що суд враховує як може вплинути на його матеріальне становище стягнення пені за прострочення сплати аліментів, з подальшим виконанням обов`язку по сплаті аліментів за рішенням щомісячно та особистими потребами відповідача , що має бути визначено з урахуванням балансу інтересів всіх учасників цих правовідносин.

Тому позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», особи з інвалідністю внаслідок війни звільняються від сплати судового збору під час розгляду справ в усіх судових інстанціях, у зв`язку з чим судовий збір з відповідача в дохід держави не стягується.

Керуючись ст. 196 СК України, ст. 551 ЦК України, ст. 5 Закону України «Про судовий збір», ст. 12, 13, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, —

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів за рішенням Індустріального районного суду міста Дніпра від 30.12.2025 року ,за період з грудня 2025 року по 09.07.2026 року в сумі 28 802 грн (двадцять вісім тисяч вісімсот дві грн, 00 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Судові витрати по сплаті судового збору віднести на рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня отримання копії рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Згідно з частиною п`ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 10.11.2026

Суддя С. І. Доценко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua