Рішення від 10 листопада 2026 р. у справі №303/2268/26 — Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Суд: Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 10 листопада 2026 р.

Справа: №303/2268/26

Суддя: Мирошниченко Ю. М.

Справа № 303/2268/26

2/303/975/26

ряд. стат. звіту №38

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2026 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області під головуванням судді Мирошниченка Ю. М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

14 березня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі - ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), у якому просить стягнути заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1564-1341 від 14 червня 2025 року в розмірі 14 806,40 грн, з яких: 4 000,00 грн - заборгованість за кредитом, 8 206,40 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, 2 000,00 грн - заборгованість за процентами, нарахованими на підставі статті 625 ЦК України, 600,00 грн - заборгованість за комісією. Також позивач просить стягнути з відповідача 2 662,40 грн судового збору.

На обґрунтування позову зазначено, що 14 червня 2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою вебсайту кредитодавця укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1564-1341. На виконання договору позивач надав відповідачу кредит у розмірі 4 000,00 грн.

Відповідач зобов`язання з повернення кредиту та сплати передбачених договором платежів належним чином не виконав, унаслідок чого виникла заборгованість.

Позивач також посилається на направлення відповідачу вимоги про дострокове повернення кредиту від 29 січня 2026 року, яка, за твердженням позивача, залишилася без виконання.

Відповідач належним чином повідомлений про наявність у провадженні суду цієї справи, відзив на позов не подав.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статей 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності суд оцінює відповідно до статті 89 ЦПК України.

Щодо укладення кредитного договору та надання кредитних коштів

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі статтею 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Недодержання письмової форми кредитного договору має наслідки, встановлені цією статтею.

Водночас частина друга статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та прийняття цієї пропозиції (акцепту) другою стороною. Акцепт може здійснюватися, зокрема, шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного в установленому законом порядку. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором є одним зі способів підписання електронного правочину.

Судом встановлено, що 14 червня 2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1564-1341 продукту «MiniKasa».

Зміст договору, роздруківка Правил відкриття кредитної лінії, Паспорт споживчого кредиту та Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача підтверджують погодження сторонами основних умов кредитування. Для підписання договору відповідачу було надано одноразовий ідентифікатор A0104.

У постановах Верховного Суду від 7 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19 та від 20 червня 2022 року у справі № 757/40396/20 викладено правові висновки щодо укладення електронних договорів і використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Сам по собі електронний спосіб укладення договору не є підставою для заперечення його юридичної сили. Вирішальне значення мають дотримання передбаченої законом процедури укладення правочину та наявність доказів погодження сторонами його умов.

Факт надання кредитних коштів підтверджується довідкою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування суми кредиту, згідно з якою 14 червня 2025 року через платіжну систему EasyPay здійснено видачу кредиту в сумі 4 000,00 грн за платіжною операцією № НОМЕР_1 на картку, маска якої зазначена як НОМЕР_2 .

Ці відомості узгоджуються з довідкою ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ», у якій відображено успішну платіжну операцію № 1623782661 від 14 червня 2025 року на суму 4 000,00 грн за договором № 1564-1341 із зазначенням відповідної маски картки.

Отже, надані документи містять узгоджені відомості щодо дати, суми, номера договору та платіжної операції. У сукупності вони підтверджують надання відповідачу кредитних коштів у розмірі 4 000,00 грн.

Щодо повернення основної суми кредиту

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу й інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню в цей строк.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За умовами договору № 1564-1341 кредит надано в сумі 4 000,00 грн зі строком кредитування 365 календарних днів. Отже, погоджений строк кредитування сплив у червні 2026 року.

Позивач просить стягнути неповернуту основну суму кредиту в розмірі 4 000,00 грн. Розрахунок заборгованості станом на 15 січня 2026 року відображає залишок основного боргу в цій сумі.

Доказів повернення відповідачем основної суми кредиту в матеріалах, наданих суду, немає.

З огляду на встановлені обставини, умови договору та сплив погодженого строку кредитування вимога про стягнення 4 000,00 грн основного боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо заборгованості за процентами за користування кредитом

Відповідно до частини першої статті 1048 та статті 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний сплатити проценти за користування кредитом у розмірі та порядку, встановлених договором, з урахуванням обмежень, передбачених законом.

Пунктами договору № 1564-1341 погоджено такі умови нарахування процентів: сума кредиту - 4 000,00 грн; строк кредитування - 365 календарних днів; базовий період сплати процентів - 23 календарні дні; стандартна процентна ставка - 1,00 % за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів; стандартна процентна ставка починаючи зі 181-го календарного дня - 0,74 % за кожен день користування кредитом.

Згідно з наданим розрахунком заборгованості проценти нараховувалися виходячи із зазначених ставок та незмінного залишку основного боргу в сумі 4 000,00 грн.

За перші 180 днів користування кредитом нараховано 7 200,00 грн процентів. За наступні 34 дні, до 13 січня 2026 року включно, нараховано 1 006,40 грн процентів. Загальна сума становить 8 206,40 грн.

Суд звертає увагу, що в заголовку розрахунку зазначено дату 15 січня 2026 року, проте в його табличній частині за 14 та 15 січня 2026 року вказано нульове нарахування процентів. Таким чином, заявлена сума 8 206,40 грн відповідає нарахуванню до 13 січня 2026 року. Заявлена до стягнення сума не перевищує розміру процентів, обчисленого за погодженими ставками за цей період.

Закон України «Про споживче кредитування» встановлює спеціальні вимоги до розрахунку вартості споживчого кредиту та денної процентної ставки.

Відповідно до частини другої статті 8 цього Закону до загальних витрат за споживчим кредитом включаються доходи кредитодавця у вигляді процентів, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, а також інші передбачені законом та договором витрати споживача.

За частинами четвертою та п`ятою статті 8 цього Закону денна процентна ставка обчислюється з урахуванням загальних витрат за споживчим кредитом і не може перевищувати 1 %.

У цій справі договір передбачає ставку 1,00 % протягом перших 180 днів та 0,74 % у наступний період. Відповідно до погодженого графіка за повний 365-денний строк проценти становили б 12 676,00 грн, а разом із комісією 600,00 грн загальні витрати за кредитом становили б 13 276,00 грн. За формулою частини четвертої статті 8 Закону денна процентна ставка за такими умовами становить приблизно 0,91 %, тобто не перевищує встановленої законом межі.

Нарахування процентів за період, за який заявлено вимогу, відповідає наведеним умовам договору. Водночас суд не виходить за межі позовних вимог і не присуджує проценти за період, за який позивач їх не заявив.

Отже, вимога про стягнення 8 206,40 грн процентів за користування кредитом є обґрунтованою.

Щодо комісії за видачу кредиту

Пунктом 4.11 договору передбачено одноразову комісію за видачу кредиту в розмірі 15 % від суми виданого кредиту. За кредиту в сумі 4 000,00 грн розмір такої комісії становить 600,00 грн.

Зазначена комісія передбачена текстом договору, а також відображена в розрахунку заборгованості. За даними розрахунку, станом на 15 січня 2026 року її залишок становить 600,00 грн.

Суд враховує, що відповідно до статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» комісії кредитодавця, пов`язані з наданням кредиту, належать до загальних витрат за споживчим кредитом. Саме по собі погодження комісії в договорі не звільняє суд від обов`язку перевірити її правову природу та відповідність вимогам законодавства.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 розглянуто питання про нікчемність умов кредитного договору щодо плати за обслуговування кредиту, яка фактично передбачала оплату надання споживачу інформації про стан кредитної заборгованості, що відповідно до закону має надаватися безоплатно.

У цій справі заявлена комісія має іншу договірну характеристику: вона визначена як одноразова комісія за видачу кредиту, а не як періодична плата за надання інформації про стан заборгованості. Тому висновок Великої Палати Верховного Суду щодо плати за відповідні інформаційні послуги сам по собі не є достатньою підставою для відмови у стягненні цієї комісії.

З огляду на те, що розмір комісії прямо зазначено в договорі, її включено до документів про загальну вартість кредиту, а розрахунок підтверджує несплачений залишок у сумі 600,00 грн, суд доходить висновку про обґрунтованість вимоги в цій частині.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 600,00 грн комісії за видачу кредиту.

Щодо процентів, заявлених на підставі статті 625 ЦК України

Позивач просить стягнути з відповідача 2 000,00 грн, зазначених у розрахунку як проценти за статтею 625 ЦК України.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України встановлено, що в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого йому було надано кредит або позику, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу. Цим пунктом також передбачено звільнення від обов`язку сплати неустойки та списання визначених законом платежів, нарахованих за прострочення відповідних зобов`язань із 24 лютого 2022 року.

Зазначене законодавче регулювання поширюється на спірні правовідносини, оскільки кредитний договір укладено 14 червня 2025 року, а заявлена сума нарахована за період дії в Україні воєнного стану.

Аналогічний підхід застосовано Закарпатським апеляційним судом у постанові від 29 вересня 2026 року у справі № 306/727/26, якою відмовлено у стягненні процентів, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України за період дії воєнного стану.

Крім того, наданий позивачем розрахунок не дає підстав вважати, що сума 2 000,00 грн обчислена як три проценти річних відповідно до частини другої статті 625 ЦК України. У табличній частині розрахунку відображено нарахування по 80,00 грн за день до досягнення загальної суми 2 000,00 грн. Такий спосіб обчислення не відповідає зазначеній у позові правовій природі платежу як процентів річних.

За таких обставин вимога про стягнення 2 000,00 грн процентів на підставі статті 625 ЦК України задоволенню не підлягає.

Щодо загального розміру заборгованості

Оцінивши надані докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позивач довів існування кредитного зобов`язання, надання відповідачу кредитних коштів та наявність заборгованості за основною сумою кредиту, процентами за користування кредитом і комісією за видачу кредиту.

Водночас підстав для стягнення процентів, заявлених на підставі статті 625 ЦК України, немає.

Таким чином, загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить: основна сума кредиту - 4 000,00 грн; проценти за користування кредитом - 8 206,40 грн; комісія за видачу кредиту - 600,00 грн. Усього: 12 806,40 грн.

У задоволенні позову в частині стягнення 2 000,00 грн процентів, заявлених на підставі статті 625 ЦК України, слід відмовити.

Щодо судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. Позовні вимоги задоволено на суму 12 806,40 грн із заявлених 14 806,40 грн, що становить приблизно 86,49 % ціни позову.

Отже, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 302,77 грн (2 662,40 грн ? 12 806,40 грн / 14 806,40 грн).

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 258-265, 274, 279 ЦПК України, статтями 525, 526, 530, 629, 1048, 1054, 1055 ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування» та пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1564-1341 від 14 червня 2025 року в розмірі 12 806 (дванадцять тисяч вісімсот шість) гривень 40 копійок, з яких: 4 000,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту; 8 206,40 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом; 600,00 грн - заборгованість за комісією за видачу кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 38548598, судовий збір у розмірі 2 302 (дві тисячі триста дві) гривні 77 копійок.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення 2 000,00 грн процентів, заявлених на підставі статті 625 ЦК України, відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс», місцезнаходження м.Київ, бульвар Лесі Українки, буд.26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено 11.11.2026 року.

Суддя Юрій МИРОШНИЧЕНКО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua