Рішення від 11 листопада 2026 р. у справі №420/34666/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Суд: Одеський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 11 листопада 2026 р.

Справа: №420/34666/25

Суддя: Свида Л.І.

Справа № 420/34666/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови позивачу в зарахуванні до загального страхового стажу для обчислення пенсії періоду трудової діяльності з 15.06.1991 року по 31.08.1994 року та відмови у призначенні пенсії, зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати позивачу до загального страхового стажу період трудової діяльності з 15.06.1991 року по 31.08.1994 року та здійснити розрахунок і виплату пенсії за віком з 11.04.2025 року.

За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України та наданий відповідачам строк для подання до суду відзивів на цю заяву, позивачу - відповіді на відзиви.

Позов, відповідь на відзиви обґрунтовані позивачем тим, що по досягненню ним пенсійного віку він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою щодо призначення пенсії за віком. Однак в призначенні пенсії рішенням №155250034456 від 29.04.2025 року було відмовлено на підставі відсутності запису про вклеювання фотокартки у копії паспорту та незарахування періоду навчання. Крім того, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 09.05.2025 року №155250034456 відмовлено в призначенні пенсії, однак в рішенні не обґрунтовано відмову у призначенні. Також листом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 29.05.2025 року №155250034456 позивачу також відмовлено у призначенні пенсії за віком та зарахуванні до страхового стажу періоду роботи з 15.06.1991 року до 31.08.1994 року оскільки приказ про прийняття датується через рік після дати прийняття на роботу. Позивач зазначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, відомості якої підлягають врахуванню при визначенні стажу роботи. При цьому, позивач не несе відповідальність за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто позивачем, більш того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу позивача за спірний період. Позивач не погодився з правомірністю дій відповідачів щодо відмови позивачу в зарахуванні до загального страхового стажу для обчислення пенсії періоду трудової діяльності з 15.06.1991 року по 31.08.1994 року та відмови у призначенні пенсії та звернувся до суду із цим позовом.

З відзиву на позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області вбачається, що відповідач позов не визнає, зазначає, що розглянувши заяву позивача та надані документи, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення від 29.04.2025 року №155250034425, яким відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком у зв`язку із відсутністю страхового стажу 32 роки та паспорт позивача на момент розгляду заяви вважається недійсним. Позивач 02.05.2025 року повторно звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону №1058. Розглянувши заяву позивача за принципом екстериторіальності та надані документи, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 09.05.2025 року №155250034456 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу. Позивач 22.05.2025 року звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону №1058. Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області рішенням від 29.05.2025 року №155250034456 відмовлено у призначенні позивачу пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Також, за результатом розгляду документів доданих до заяви позивачу до страхового стажу згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 01.08.1989 не враховано період з 15.06.1991 року по 31.08.1994 року, оскільки наказ на прийняття датується через рік після дати прийняття на роботу 15.06.1992 року. Відповідач вважає рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області рішенням від 29.05.2025 року №155250034456 про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону №1058 законним та обґрунтованим. Крім того, відповідач зазначив, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області не приймалось рішення по суті заяви позивача, у зв`язку із чим відповідальним за опрацювання заяви позивача та прийняття відповідного рішення є в даному випадку визначений у встановленому порядку територіальний орган Пенсійного фонду - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.

З відзиву на позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області вбачається, що відповідач позов не визнає, зазначає, що за принципом екстериторіальності заява про призначення пенсії ОСОБА_1 була передана на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. За результатами розгляду даної заяви 29.04.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення за №155250034456 про відмову в призначенні пенсії за віком у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу. 22.05.2025 року позивач повторно звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону 1058. Таким чином, враховуючи вищезазначене, за принципом екстериторіальності заява про призначення пенсії ОСОБА_1 була передана на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області. За результатами розгляду даної заяви 29.05.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Чернівецькій області прийнято рішення за №155250034456 про відмову в призначенні пенсії за віком стажу у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу. Виходячи з положень ст. 45 Закону 1058 пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Право на пенсію визначається з урахуванням декількох факторів, а саме:- досягнення встановленого законодавством віку;- набуття необхідного страхового стажу. За нормами ст. 26 Закону 1058- ІV починаючи з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років мають особи за наявності страхового стажу - не менше 32 роки . У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 63 років за наявності страхового стажу з 1 січня 2028 року по 31 грудня 2028 року – від 25 до 35 років. У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу - від 15 років. При опрацюванні наданих позивачем документів по обчисленню страхового стажу для призначення пенсії за віком, органом Пенсійного фонду України розраховано стаж, який склав 29 років 02 місяці 19 днів. За доданими документами до страхового стажу позивача не зараховано періоди згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 01.08.1989 року. Період з 15.06.1991 року по 31.08.1994 року, оскільки наказ на прийняття датується через рік після дати прийняття на роботу 15.06.1992 року. Таким чином, враховуючи вищенаведені факти та норми чинного законодавства вважаємо, що в діях органу Пенсійного фонду України не вбачається протиправних дій по відношенню до позивача, розрахунок стажу проведено згідно вимог чинного законодавства, таким чином в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити, оскільки у позивача відсутній необхідний стаж для призначення пенсії за віком – не менше 30 років.

З відзиву на позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вбачається, що відповідач позов не визнає, зазначає, що згідно з статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 01 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років. У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2028 року по 31 грудня 2028 року - від 25 до 35 років. На час звернення за призначенням пенсії, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досяг повних 60 років. Відповідно до документів, доданих до заяви про призначення пенсії, страховий стаж позивача становить 29 років 02 місяці 19 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком згідно статті 26 Закону № 1058. До загального страхового стажу не зараховано період з 15.06.1991 року по 31.08.1994 року, оскільки наказ на прийняття датується через рік після дати прийняття на роботу - 15.06.1992 року, що суперечить вимогам Інструкції.

Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення проти позову, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 19.04.2025 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком.

За результатом розгляду заяви ОСОБА_1 за принципом «екстериторіальності» 29.04.2025 року рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №155250034456 позивачу відмовлено у призначенні пенсії.

З рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №155250034456 від 29.04.2025 року вбачається, що за страхового стажу не враховано періоди навчання з 01.09.1982 року по 21.06.1989 року, оскільки термін навчання перевищує 5 років. На сторінці 6 паспорту заявника відсутній запис та дата вклеювання фотокартки. В призначенні пенсії за віком згідно наданої заяви від 23.04.2025 року відмовлено, оскільки паспорт заявника вважається не дійсним та відсутній страховий стаж.

ОСОБА_1 02.05.2025 року повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком.

За результатом розгляду заяви ОСОБА_1 за принципом «екстериторіальності» 09.05.2025 року рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №155250034456 позивачу відмовлено у призначенні пенсії.

З рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №155250034456 від 09.05.2025 року вбачається, що до страхового стажу враховано всі періоди роботи відповідно наданим документам. В призначенні пенсії за віком згідно наданої заяви від 02.05.2025 року відмовлено, оскільки відсутній страховий стаж 32 роки.

Позивач також 22.05.2025 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком.

За результатом розгляду заяви ОСОБА_1 за принципом «екстериторіальності» 29.05.2025 року рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області №155250034456 позивачу відмовлено у призначенні пенсії.

З рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області №155250034456 від 29.05.2025 року вбачається, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 01.08.1989 року період з 15.06.1991 року по 31.08.1994 року, оскільки наказ на прийняття датується через рік після дати прийняття на роботу 15.06.1992 року.

Позивач не погодився із правомірністю дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови позивачу в зарахуванні до загального страхового стажу для обчислення пенсії періоду трудової діяльності з 15.06.1991 року по 31.08.1994 року та відмови у призначенні пенсії та звернувся до суду із цим позовом.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно із ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.

У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 22 до 32 років.

Згідно із ч. 1 ст. 56, ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3, 20 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

В рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №155250034456 від 29.04.2025 року зазначено, що за страхового стажу не враховано періоди навчання з 01.09.1982 року по 21.06.1989 року, оскільки термін навчання перевищує 5 років. На сторінці 6 паспорту заявника відсутній запис та дата вклеювання фотокартки.

Відповідно до п. «д» ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788 до стажу роботи, який дає право на пенсію, зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах з підготовки кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637).

Відповідно до п. 8 Порядку № 637 період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

Пунктами 2.10, 2.15 та 2.17 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 №162 передбачено, що освіта середня, середня спеціальна та вища вказується лише на підставі документів (атестата, посвідчення, диплома). Запис про незакінчену середню або незакінчену вищу освіту також може бути здійснений лише на підставі відповідних документів (студентського квитка, залікової книжки, довідки навчального закладу тощо).

Студентам, учням, аспірантам та клінічним ординаторам, які мають трудові книжки, навчальний заклад (науковий заклад) вносить записи про час навчання у денних відділеннях (у тому числі підготовчих) вищих та середніх спеціальних навчальних закладів, у партійних школах та школах просування. Підставою для таких записів є накази навчального закладу (наукового закладу) про зарахування на навчання та відрахування з числа студентів, учнів, аспірантів клінічних ординаторів.

У трудові книжки за місцем роботи вносяться окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів наступних документів: а) про час служби у складі Збройних Сил СРСР, в органах Комітету державної безпеки СРСР та Міністерства внутрішніх справ СРСР, у всіх видах охорони, де на тих, хто проходить службу, не поширюється законодавство про працю та державне соціальне страхування, із зазначенням дати призову (зарахування) та дати звільнення зі служби; б) про час навчання у професійно-технічних та інших училищах, на курсах та школах щодо підвищення кваліфікації, з перекваліфікації та підготовки кадрів; в) про час навчання у вищих та середніх спеціальних навчальних закладах (включаючи і час роботи у студентських загонах, на виробничій практиці та при виконанні науково-дослідної госпдоговірної тематики), партійних школах, школах профруху та про час перебування в аспірантурі клінічної ординатури1, крім випадків. г) про роботу як члена колгоспу - у тих випадках, коли чинним законодавством передбачено залік цієї роботи до загального трудового стажу робітників і службовців.

Передбачені у цьому пункті записи вносяться до трудової книжки до занесення відомостей про роботу цьому підприємстві.

Як вбачається з наявної в матеріалах пенсійної справи архівної довідки Національного університету «Одеська політехніка» №145/84 від 24.03.2025 року ОСОБА_1 наказом №682-к від 23.08.1982 року зарахований студентом 1-го курсу атомно - енергетичного факультету Одеського ордена Трудового Червоного Прапора політехнічного інституту денної форми навчання. Наказом від 20.06.1983 року №463-к з 25.06.1983 року відрахований з інституту у зв`язку з призовом до лав Радянської Армії. Наказом від 21.06.1985 року №501-к з 01.07.1985 року поновлений студентом 2-го курсу денної форми навчання після закінчення строку служби в лавах Радянської Армії. Наказом від 30.06.1989 року №402-к вважати таким, що закінчив інститут денної форми навчання. Після закінчення навчання отримав диплом НОМЕР_2 від 27.06.1989 року реєстраційний №196 ст за спеціальністю «Дозиметрія і дозиметричні прилади».

Також позивачем до суду додано копію диплома НОМЕР_2 від 27.06.1989 року про закінчення навчання позивачем у Одеському ордена Трудового Червоного Прапора політехнічному інституті.

Таким чином, з викладеного вбачається, що позивач навчався у Одеському ордена Трудового Червоного Прапора політехнічному інституті у періоди з 23.08.1982 року по 24.06.1983 року та з 01.07.1985 року по 30.06.1989 року (з перервою на час проходження військової служби з 25.06.1983 року по 30.06.1985 року), тобто менше п`яти років.

Таким чином відмова відповідача у зарахуванні позивачу до його страхового стажу періоду навчання є протиправною.

Доводи відповідача про недійсність паспорту позивача у зв`язку із відсутністю на сторінці 6 паспорту заявника запису та дати вклеювання фотокартки, на думку суду, також не є підставою для відмови у призначенні пенсії за віком.

Отже, відповідач, розглядаючи заяву позивача, проявив надмірний формалізм та не сприяв позивачу в реалізації його права на пенсійне забезпечення.

В рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області №155250034456 від 29.05.2025 року зазначено, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 01.08.1989 року період з 15.06.1991 року по 31.08.1994 року, оскільки наказ на прийняття датується через рік після дати прийняття на роботу 15.06.1992 року.

Так, Порядок ведення трудових книжок, був урегульований «Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 року № 162 та «Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58.

Згідно з п. 2.3 Інструкції № 162, всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - в день звільнення мають точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

У п. 2.4 Інструкції № 58, зокрема, зазначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

При цьому, обов`язок щодо внесення записів до трудової книжки покладається на роботодавців, що виключає провину особи, яка бажає призначити пенсію, у недоліках таких записів.

Крім того, судом взято до уваги зміст положень Порядку № 637, відповідно до п. 1 якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Суд вважає, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 06.02.2018 у справі №677/277/17, провадження №К/9901/1298/17, від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а, провадження № К/9901/2310/18.

Суд додатково зазначає, що на працівника не слід покладати ризик негативних наслідків (позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку) за формальні недоліки оформлення записів трудової книжки, якщо недоліки допущені з вини адміністрації підприємства.

Крім того, Верховний Суд у іншій постанові від 21.02.2018 в справі №687/975/17 вказав, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства, відтак вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань з призначення пенсії за віком.

Крім того, в рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №155250034456 від 09.05.2025 року про відмову у призначенні пенсії відповідач зазначає, що до страхового стажу враховано всі періоди роботи відповідно наданим документам. При цьому, в призначенні пенсії за віком згідно наданої заяви від 02.05.2025 року відмовлено, оскільки відсутній страховий стаж 32 роки.

Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №155250034456 від 09.05.2025 року про відмову у призначенні пенсії взагалі не обґрунтовано відповідачем та є протиправним.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням наведеного та з огляду на встановлені у суді обставини, керуючись ч. 2 ст. 9 КАС України, яка передбачає вихід за межі позовних вимог, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1 шляхом визнання протиправними скасування рішень про відмову у призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 29.04.2025 року, від 09.05.2025 року №155250034456, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 29.05.2025 року №155250034456.

Згідно висновків Верховного Суду у постанові Верховного Суду у справі №500/1216/23 від 08 лютого 2024 року дії зобов`язального характеру щодо призначення пенсії має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності.

Враховуючи протиправність рішень Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 29.04.2025 року, від 09.05.2025 року №155250034456, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 29.05.2025 року №155250034456, у суду є всі підстави для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до стажу роботи для призначення позивачу пенсії за віком періоди навчання позивача з 01.09.1982 року по 21.06.1989 року, періоди роботи позивача з 15.06.1991 року по 31.08.1994 року та повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком від 19.04.2025 року.

При цьому, суд зобов`язує повторно розглянути ту заяву позивача, яка надійшла першою до органів пенсійного фонду.

Щодо вимог позивача про зобов`язання відповідача призначити йому пенсію за віком суд зазначає про їх передчасність, оскільки судом досліджувалося лише питання правомірності не зарахування до стажу роботи певних періодів його навчання та роботи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані, відповідають вимогам законодавства та підлягають задоволенню в частині визнання протиправними та скасування рішень Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 29.04.2025 року, від 09.05.2025 року №155250034456, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 29.05.2025 року №155250034456, зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до стажу роботи для призначення позивачу пенсії за віком періоди навчання позивача з 01.09.1982 року по 21.06.1989 року, періоди роботи позивача з 15.06.1991 року по 31.08.1994 року та повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком від 19.04.2025 року, а в іншій частині позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 90, 139, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (площа Центральна, 3, м. Чернівці, 58002, код ЄДРПОУ 40329345) про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови позивачу в зарахуванні до загального страхового стажу для обчислення пенсії періоду трудової діяльності з 15.06.1991 року по 31.08.1994 року та відмови у призначенні пенсії, зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати позивачу до загального страхового стажу період трудової діяльності з 15.06.1991 року по 31.08.1994 року та здійснити розрахунок і виплату пенсії за віком з 11.04.2025 року - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 29.04.2025 року, від 09.05.2025 року №155250034456.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 29.05.2025 року №155250034456.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до стажу роботи для призначення ОСОБА_1 пенсії за віком період навчання ОСОБА_1 з 01.09.1982 року по 21.06.1989 року, періоди роботи ОСОБА_1 з 15.06.1991 року по 31.08.1994 року та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 19.04.2025 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (вул. Центральна площа, 3, м. Чернівці, Чернівецька область, 58000, код ЄДРПОУ 40329345) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Леонід СВИДА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua