Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 10 листопада 2026 р.
Справа: №420/35319/25
Суддя: Пекний А.С.
Справа № 420/35319/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якого діє адвокат Шелест Олена Анатоліївна, звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Одеській області), в якому просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 перерахувати та виплатити пенсію за вислугу років з 01.01.2025 в розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати (грошового забезпечення) за відповідною (прирівняною) посадою старшого слідчого, зазначеної у оновленій довідці Одеської обласної прокуратури від 30.07.2025 № 118, без обмеження її максимального розміру, а також виплатити різницю в розмірі пенсії за минулий час з урахуванням раніше проведених виплат;
зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(II)/2019, статей 81, 86 Закону України «Про прокуратуру», та у зв`язку з початком роботи окружних прокуратур (наказ Генерального прокурора від 17.02.2021 № 40) з 01.01.2025 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, в розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати (грошового забезпечення) за відповідною (прирівняною) посадою старшого слідчого, зазначеної у оновленій довідці Одеської обласної прокуратури від 30.07.2025 № 118, без обмеження її максимального розміру, а також виплатити різницю в розмірі пенсії за минулий час з урахуванням раніше проведених виплат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 15.10.2001 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до статті 50-1 Закону України від 05.11.1991 № 1789-XII «Про прокуратуру», після звільнення з посади старшого слідчого прокуратури м. Іллічівська Одеської області.
Позивач зазначає, що його право на отримання пенсії у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати без обмеження її максимальним розміром встановлено постановою Іллічівського міського суду Одеської області від 29.06.2016 у справі № 501/1260/16-а та рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.11.2020 у справі № 420/10132/20, які набрали законної сили та виконані відповідачем.
У зв`язку з початком роботи окружних прокуратур та підвищенням заробітної плати прокурорських працівників Одеська обласна прокуратура видала позивачу довідку від 30.07.2025 № 118 про розмір заробітної плати за відповідною (прирівняною) посадою старшого слідчого станом на 01.01.2025, на підставі якої позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії. Однак відповідач відмовив у проведенні перерахунку, що, на думку позивача, суперечить частині 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, відновленій Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(II)/2019, а також преюдиційним судовим рішенням щодо нього.
Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою від 22.10.2025 провадження у справі відкрито та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою зобов`язано відповідача надати до суду засвідчені належним чином копії матеріалів пенсійної справи позивача.
На виконання ухвали суду відповідачем надано до суду копії матеріалів пенсійної справи позивача.
05.11.2025 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що останній позов не визнає.
Відповідач посилається на те, що звернення позивача розглянуто відповідно до Закону України «Про звернення громадян», оскільки заява за формою, визначеною Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, не подавалась, а лист-відповідь не є рішенням суб`єкта владних повноважень.
По суті спору відповідач зазначає, що постановою Іллічівського міського суду Одеської області від 29.06.2016 у справі № 501/1260/16-а та рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.11.2020 у справі № 420/10132/20 його зобов`язано провести перерахунок пенсії позивача на підставі конкретних довідок прокуратури, які виконані, а обов`язку на майбутнє проводити перерахунки пенсії позивача виходячи з 90 відсотків заробітної плати без обмеження максимальним розміром ці судові рішення не встановлюють. Перерахунок пенсії на підставі довідки від 30.07.2025 № 118 може бути проведений лише відповідно до чинних норм статті 86 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру», тобто в розмірі 60 відсотків від суми місячної заробітної плати та з обмеженням максимальним розміром пенсії, який з 01.01.2025 становить 23610 грн.
14.11.2025 представником позивача подано до суду відповідь на відзив, у якій вона зазначає, що позивач надіслав відповідачу як заяву у довільній формі, так і заяву про перерахунок пенсії встановленого зразка, а право позивача на пенсію в розмірі 90 відсотків від заробітку без обмеження максимальним розміром встановлено судовими рішеннями, які мають преюдиційне значення, при цьому закон не має зворотної дії в часі, а пенсія позивачу призначена до набрання чинності Законом України від 08.07.2011 № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».
Враховуючи, що учасниками справи подані необхідні для розгляду справи заяви по суті спору та докази, суд вважає за можливе ухвалити у справі рішення.
Рішення ухвалюється судом в межах строку розгляду справи з урахуванням періодів тривалої відсутності електроенергії в будівлі суду внаслідок ракетних обстрілів збройними угрупуваннями російської федерації та тривалості повітряних тривог, оголошених в м. Одесі.
Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, судом встановлено наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнений з посади старшого слідчого прокуратури м. Іллічівська Одеської області у зв`язку з виходом на пенсію за вислугу років та з 15.10.2001 отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до статті 50-1 Закону України від 05.11.1991 № 1789-XII «Про прокуратуру», перебуваючи на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області.
Постановою Іллічівського міського суду Одеської області від 29.06.2016 у справі № 501/1260/16-а позов позивача задоволено частково, зобов`язано Іллічівське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії позивача на підставі довідки прокуратури Одеської області від 27.04.2016 № 118 та виплату пенсії у розмірі 90 відсотків від суми місячного заробітку з 01.01.2016.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.11.2020 у справі № 420/10132/20, яке набрало законної сили 29.12.2020, визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Одеській області від 01.06.2020 № 19 про відмову в перерахунку пенсії позивачу, зобов`язано відповідача здійснити з 13.12.2019 перерахунок та виплату позивачу пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України від 05.11.1991 № 1789-XII «Про прокуратуру» у розмірі 90 відсотків суми заробітної плати, зазначеної в довідці прокуратури Одеської області від 06.03.2020 № 118, без обмеження максимального розміру.
Вказані судові рішення відповідачем виконано.
30.07.2025 Одеською обласною прокуратурою видано позивачу довідку № 118 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) за відповідною (прирівняною) посадою старшого слідчого станом на 01.01.2025, згідно з якою посадовий оклад становить 40000,00 грн, надбавка за вислугу років (40 відсотків) 16000,00 грн, матеріальна допомога для оздоровлення 4666,67 грн, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань 4666,67 грн, усього 65333,34 грн.
11.08.2025 позивач надіслав відповідачу поштою заяву про перерахунок пенсії з додатками, зокрема заяву про перерахунок пенсії встановленого зразка та копію довідки Одеської обласної прокуратури від 30.07.2025 № 118, що підтверджується описом вкладення. Звернення позивача зареєстроване відповідачем 14.08.2025 за вх. № 23487/С-1500-25.
Листом від 08.09.2025 № 25274-23487/С-02/8-1500/25 відповідач повідомив позивача, що постановою Іллічівського міського суду Одеської області від 29.06.2016 у справі № 501/1260/16-а та рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.11.2020 у справі № 420/10132/20 визначено конкретні довідки, на підставі яких проведено перерахунок пенсії, а зобов`язання на майбутнє проводити перерахунки пенсії виходячи з 90 відсотків заробітної плати відсутнє, у зв`язку з чим підстав для перерахунку пенсії за довідкою від 30.07.2025 № 118 немає.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні приписи законодавства.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Умови пенсійного забезпечення прокурорсько-слідчих працівників до 15.07.2015 визначалися статтею 50-1 Закону України від 05.11.1991 № 1789-XII «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1789-XII), відповідно до якої позивачу призначено пенсію.
15.07.2015 набрав чинності Закон України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697-VII), підпунктом 1 пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» якого визнано таким, що втратив чинність, Закон № 1789-XII, крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п`ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53.
Отже, на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії положення статті 50-1 Закону № 1789-XII, які регулювали розмір та порядок перерахунку пенсій, втратили чинність.
Згідно з частиною 2 статті 86 Закону № 1697-VII пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Відповідно до абзацу шостого частини 15 статті 86 Закону № 1697-VII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Законом України від 28.12.2014 № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» частину 20 статті 86 Закону № 1697-VII викладено в редакції, за якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(II)/2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини 20 статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами, та встановлено, що частина 20 статті 86 Закону № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: «Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців...».
Пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон № 3668-VI) встановлено особливості застосування обмеження максимального розміру до пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Аналізуючи наведені норми права та обставини справи, суд виходить з такого.
Щодо доводів відповідача про відсутність предмета спору суд зазначає, що позивач надіслав відповідачу заяву про перерахунок пенсії разом із довідкою Одеської обласної прокуратури від 30.07.2025 № 118, у тому числі заяву встановленого зразка, що підтверджується описом вкладення, а відповідач листом від 08.09.2025 № 25274-23487/С-02/8-1500/25 по суті відмовив у проведенні перерахунку пенсії за цією довідкою. Отже, між сторонами існує публічно-правовий спір щодо права позивача на перерахунок пенсії, який підлягає вирішенню по суті.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(II)/2019 працівникам прокуратури повернуто право на перерахунок пенсій у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам. Право позивача на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорських працівників на підставі довідки Одеської обласної прокуратури від 30.07.2025 № 118 відповідачем по суті не заперечується.
Ключовими у цій справі є питання про те, в якому відсотковому розмірі та відповідно до вимог якого закону підлягає перерахунку пенсія позивача, а також чи поширюється на позивача обмеження пенсії максимальним розміром.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.12.2021 у справі № 580/5962/20 відступив від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 10.09.2021 у справі № 580/5238/20, та сформував правовий висновок, відповідно до якого до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набрання чинності Законом № 1697-VII, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, зокрема частини другої статті 86, якими встановлено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати працівників прокуратури, а не норма, що визначає розмір місячного (чинного) заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
У цій же постанові від 21.12.2021 у справі № 580/5962/20 Верховний Суд відступив від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 04.03.2021 у справі № 589/3997/16-а, та сформував правовий висновок, відповідно до якого пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3668-VI не скасовує обмеження максимального розміру пенсії, призначеної працівнику прокуратури до набрання чинності цим Законом, а встановлює особливе регулювання щодо застосування такого обмеження до осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом № 3668-VI, і в яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір, зокрема шляхом надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії, а з моменту відповідності розміру пенсії максимальному розміру пенсії поширення на її розмір загальних правил щодо обмежень, установлених статтею 50-1 Закону № 1789-XII, а з 14.10.2014 абзацом шостим частини п`ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII.
Наведені висновки Судової палати застосовано Верховним Судом у постанові від 19.09.2023 у справі № 420/14885/21 за подібних обставин, в якій пенсіонер прокуратури, якому пенсію призначено відповідно до статті 50-1 Закону № 1789-XII у розмірі 90 відсотків, просив зобов`язати ГУ ПФУ в Одеській області перерахувати пенсію на підставі довідки прокуратури Одеської області у розмірі 90 відсотків заробітної плати без обмеження її максимальним розміром. Верховний Суд зазначив, що на час звернення позивача із заявами про перерахунок пенсії стаття 50-1 Закону № 1789-XII в частині перерахунку пенсії втратила чинність, на спірні правовідносини поширюються положення частини другої статті 86 Закону № 1697-VII, в силу вимог якої пенсія працівникам прокуратури призначається (перераховується) в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, та абзацу шостого частини п`ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII, які встановлюють обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, а тому позовні вимоги щодо здійснення перерахунку пенсії у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати без обмеження максимальним розміром перерахованої пенсії є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у постановах від 14.05.2024 у справі № 460/144/21, від 14.05.2024 у справі № 440/5835/21 та від 24.06.2024 у справі № 580/4286/20, якими за подібних позовних вимог пенсіонерів органів прокуратури ухвалено нові рішення про відмову в задоволенні позовів.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки Одеської обласної прокуратури від 30.07.2025 № 118 у серпні 2025 року, тобто право на перерахунок пенсії, на яке посилається позивач, виникло після набрання чинності Законом № 1697-VII. Отже, перерахунок пенсії позивача на підставі вказаної довідки може здійснюватися лише відповідно до частини 2 статті 86 Закону № 1697-VII у розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати та з урахуванням обмеження максимальним розміром пенсії, встановленого абзацом шостим частини 15 статті 86 Закону № 1697-VII.
Посилання позивача на те, що пенсію йому призначено до набрання чинності Законом № 3668-VI, з урахуванням висновку Верховного Суду у постанові від 21.12.2021 у справі № 580/5962/20 не свідчить про те, що на перераховану пенсію позивача обмеження максимальним розміром не поширюється. Пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3668-VI надає особі право на отримання пенсії у раніше встановленому розмірі, який перевищує максимальний, без її перерахунку, однак не створює права на перерахунок пенсії у новому, більшому розмірі без обмеження її максимальним розміром.
Суд не погоджується з доводами позивача про те, що його право на перерахунок пенсії у розмірі 90 відсотків від заробітку без обмеження максимальним розміром встановлено постановою Іллічівського міського суду Одеської області від 29.06.2016 у справі № 501/1260/16-а та рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.11.2020 у справі № 420/10132/20.
Вказаними судовими рішеннями вирішено спори щодо перерахунку пенсії позивача на підставі конкретних довідок прокуратури Одеської області від 27.04.2016 № 118 та від 06.03.2020 № 118, у межах правовідносин, що існували на час їх ухвалення. Ці судові рішення відповідачем виконано. Зобов`язання відповідача проводити будь-які наступні перерахунки пенсії позивача у розмірі 90 відсотків від заробітку без обмеження її максимальним розміром зазначені судові рішення не містять.
Звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії на підставі нової довідки від 30.07.2025 № 118 породило нові правовідносини, які регулюються нормами законодавства, чинними на час їх виникнення, з урахуванням висновків Верховного Суду щодо їх застосування.
Крім того, відповідно до частини 4 статті 78 КАС України звільняються від доказування обставини, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили, а не правова оцінка таких обставин. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17 зазначила, що преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Висновки судів щодо застосування статті 50-1 Закону № 1789-XII, викладені у рішеннях у справах № 501/1260/16-а та № 420/10132/20, є правовою оцінкою, а не преюдиціальними обставинами, і не звільняють суд від обов`язку застосувати до нових спірних правовідносин чинні норми закону з урахуванням висновків Судової палати Верховного Суду, викладених у постанові від 21.12.2021 у справі № 580/5962/20.
Доводи позивача про недопустимість зворотної дії закону в часі суд відхиляє, оскільки до спірних правовідносин, які виникли у 2025 році, застосовуються норми Закону № 1697-VII, чинні на час їх виникнення, а не норми, що втратили чинність. Застосування чинного закону до перерахунку пенсії, право на який виникло після набрання ним чинності, не є зворотною дією закону в часі.
Таким чином, вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови перерахувати пенсію з 01.01.2025 у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати за довідкою Одеської обласної прокуратури від 30.07.2025 № 118 без обмеження її максимального розміру та про зобов`язання відповідача здійснити такий перерахунок не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та задоволенню не підлягають.
Позовні вимоги сформульовані позивачем саме як вимоги про перерахунок пенсії у розмірі 90 відсотків від заробітку без обмеження її максимальним розміром. Підстав для виходу за межі позовних вимог відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд не вбачає, оскільки перерахунок пенсії позивача на підставі довідки від 30.07.2025 № 118 у розмірі 60 відсотків від заробітної плати з урахуванням обмеження максимальним розміром пенсії позивач не просив і такий спосіб захисту не відповідає меті його звернення до суду.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Приписами частини 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 КАС України).
Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
У пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.
Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя А.С. Пекний
.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua