Суд: Дніпровський районний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Непокора
Дата: 10 листопада 2026 р.
Справа: №175/19107/24
Суддя: Заборський В. О.
Справа № 175/19107/24
Провадження № 1-кп/175/1161/24
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2026 року с-ще Слобожанське
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретарів судового засідання: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , прокурорів: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , обвинуваченого ОСОБА_14 , захисника ОСОБА_15 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №62024050010014994 від 04.12.2024 за обвинуваченням:
ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Бірносове Фрунзинського району Одеської області, із середньо-спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, у військовому званні - солдата, на посаді стрільця-номера обслуги 1 аеромобільного відділення 3 аеромобільного взводу 8 аеромобільної роти 2 аеромобільного батальйону в/ч НОМЕР_1 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України,
В С Т А Н О В И В:
Солдат ОСОБА_14 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, та проходячи її на посаді стрільця-номера обслуги 1 аеромобільного відділення 3 аеромобільного взводу 8 аеромобільної роти НОМЕР_2 аеромобільного батальйону в/ч НОМЕР_1 , в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 6, 11, 16, 28, 29, 30, 31, 32, 35, 36, 37, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, в умовах воєнного стану, з мотивів небажання виконувати свій конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України у безпосередньому зіткненні з противником, приблизно о 08:30 01.12.2024, перебуваючи на території району відведення 2 аеромобільного батальйону в/ч НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 , відкрито відмовився виконати бойове розпорядження командира НОМЕР_2 аеромобільного батальйону в/ч НОМЕР_1 майора ОСОБА_16 №БР/657 від 30.11.2024, доведений заступником командира з психологічної підтримки персоналу 2 аеромобільного батальйону в/ч НОМЕР_3 майором ОСОБА_17 , згідно якого солдату ОСОБА_18 , солдату ОСОБА_14 та солдату ОСОБА_19 до 10:00 01.12.2024 здійснити переміщення на транспортному засобі БТР «VAB», військовий номер НОМЕР_4 , за маршрутом м. Краматорськ - м. Слов?янськ - м. Миколаївка - с. Закітне - с. Серебрянка Донецької області - с. Білогорівка Луганської області та перейти в підпорядкування лейтенанта ОСОБА_20 для оборони РОП «ФЛЕШ» із завданням не допустити прориву противника в напрямку м. Лисичанськ - с. Білогорівка Луганської області - чим підірвав бойову готовність та боєздатність підрозділу, що могло призвести до прориву російсько-окупаційними військами оборони Збройних Сил України на зазначеній ділянці оборони.
Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_14 свою вину не визнав та показав, що проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 , після проходження ВЛК його, та ще двох військовослужбовців, зібрали в бригаді та зачитали наказ, згідно якого їм необхідно було переміститися до Луганської області. Наказ був зрозумілим для нього, але від його виконання він відмовився, пославшись на незадовільний стан здоров`я. Чи був він оглянутий лікарем перед оголошенням наказу не пам`ятає. З письмовим рапортом про незадовільний стан здоров`я до командування він не звертався. На його думку медичний огляд ВЛК було проведено неналежно та поспішно, на скарги про незадовільний стан здоров`я не звернули уваги, не врахували негативні наслідки після контузії, на хворе коліно та задишку. Висновок ВЛК ним не оскаржувався. Також, на час оголошення наказу він проходив лікування у лікаря сурдолога, ходив на крапельниці в бригаду та повинен був з`явитися на повторний огляд. Вважає, що в його діях відсутня непокора, оскільки від виконання наказу він відмовився з підстав незадовільного стану здоров`я.
Винуватість ОСОБА_14 в об`ємі діянь викладених у вироку підтверджується показаннями свідків та сукупністю інших доказів, які було досліджено в судовому засіданні.
Так, допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_17 показав, що на кінець 2024 року він займав посаду заступника командира з психологічної підтримки персоналу 2 аемб в/ч НОМЕР_3 . У АДРЕСА_2 , в місці розташування бригади, ним було оголошено бойове розпорядження командира батальйону ОСОБА_16 про переміщення військовослужбовців з м. Краматорська до н.п. Білогорівка для виконання бойового завдання. Солдат ОСОБА_14 відмовився від виконання бойового розпорядження за станом здоров`я. Під час оголошення наказу військовослужбовці були забезпечені належним боєкомплектом та зброєю. Згідно висновку ВЛК ОСОБА_14 був придатний до служби в ДШВ. Крім того, вранці медик оглянув солдата ОСОБА_14 , який за його висновком не мав перешкод для виконання наказу. Наскільки він пам`ятає, інші військовослужбовці також відмовилися від виконання бойового наказу, посилаючись на незгоду з висновками ВЛК.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_21 показав, що займає посаду фельдшера медичного пункту в/ч НОМЕР_1 , але на час оголошення бойового розпорядження обвинуваченому ОСОБА_14 він заміщав начальника медичного пункту, який перебував у відпустці. У його присутності троє військовослужбовців відмовилися від виконання бойового розпорядження за станом здоров`я. Вранці, перед оголошенням розпорядження, він заміряв у військовослужбовців температуру, тиск, здійснив первинний медичний огляд та протипоказань для виконання бойового розпорядження не встановив. Будь-яких об`єктивних скарг на стан здоров`я ОСОБА_14 не висловлював. Крім того, на той час був актуальний висновок ВЛК про придатність ОСОБА_14 для служби в ДШВ. У разі, якщо в довідці ВЛК зазначено, що військовий непридатний для служби в ДШВ, то його переводять до іншого підрозділу.
Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні показав, що 01.12.2024 майор ОСОБА_17 , в районі зосередження в/ч НОМЕР_1 , вголос та чітко зачитав бойове розпорядження командира 2 аемб майора ОСОБА_16 , який стосувався переміщення військовослужбовців в район АДРЕСА_1 на транспортному засобі БТР. Солдат ОСОБА_14 відмовився від виконання бойового розпорядження за станом здоров`я. За висновком ВЛК та оглядом медика перешкод для виконання бойового завдання ОСОБА_14 встановлено не було. Крім ОСОБА_14 розпорядження було зачитано військовослужбовцям ОСОБА_19 та ОСОБА_18 , які також відмовилися від виконання наказу, чим була підірвана бойова готовність та боєздатність підрозділу.
Згідно показань свідка ОСОБА_23 в 2024 року на шикуванні військовослужбовців майором ОСОБА_17 було оголошено бойове розпорядження, після чого троє військовослужбовців відмовилися його виконувати за станом здоров`я. Події які відбувалися при оголошенні бойового розпорядження він знімав на мобільний телефон майора ОСОБА_17 .. На оголошенні наказу був присутній медичний працівник, який перед цим оглянув військовослужбовців та перешкод для виконання бойового завдання не виявив. Всі троє військовослужбовців були ознайомлені з довідками ВЛК.
Оцінюючи показання вищезазначених свідків, суд вважає їх достовірними, оскільки вони узгоджуються між собою та іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Винуватість обвинуваченого ОСОБА_14 також підтверджується наступними доказами, які було досліджено в судовому засіданні.
Витягом з бойового розпорядження командира 2 аемб в/ч НОМЕР_1 майора ОСОБА_24 №БР/657 КСП-СІВЕРСЬК (…). 17.00 30.11.2024 відповідно до якого: стрільцю-номеру обслуги 1 аеромобільного відділення 3 аеромобільного взводу 8 аеромобільної роти 2 аеромобільного батальйону в/ч НОМЕР_1 солдату ОСОБА_14 до 10.00 01.12.2024 здійснити переміщення на транспортному засобі бтр «VAB» в/н НОМЕР_4 за маршрутом КРАМАТОРСЬК-СЛОВЯНСЬК-МИКОЛАЇВКА-ЗАКІТНЕ-СЕРЕБРЯНКА-БІЛОГОРІВКА та перейти в підпорядкування л-нта ОСОБА_20 для оборони РОП ФЛЕШ 8128: (...) із завданням не допустити прориву противника в напрямку ЛИСИЧАНСЬК, БІЛОГОРІВКА. Бойове розпорядження до особового складу довести заступнику командира з психологічної підтримки персоналу 2 аемб в/ч НОМЕР_1 майору ОСОБА_17 ..
Витягом з наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 21.08.2024 № 247, відповідно до якого солдата ОСОБА_14 , призначеного на посаду стрільця-номера обслуги 1 аеромобільного відділення 3 аеромобільного взводу 8 аеромобільної роти 2 аеромобільного батальйону в/ч НОМЕР_1 , вважати таким, що з 21.08.2024 справи та посаду прийняв.
Довідкою військово-лікарської комісії № 7407 від 06.11.2024, відповідно до змісту якої щодо солдата ОСОБА_14 , в/ч НОМЕР_1 , призваного у Збройні Сили з липня 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_2 , проведено медичний огляд ВЛК в/ч НОМЕР_5 06.11.2024. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання: Хронічна вертеброгенна люмбалгія, зі стійким помірним больовим, м`язово-тонічним синдромом, з незначним порушенням функції. Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість. Деформуючий остеохондроз правого колінного суглоба 1 стадії, з незначним порушенням функції. На підставі статті 23в, графи ІІ Розкладу хвороб, графи 3 ТДВ придатний до служби у десантно-штурмових військах.
Консультативним висновком т. в. о. начальника медичного пункту 2 аемб ОСОБА_21 від 01.12.2024, згідно якого при первинному медичному огляді солдата ОСОБА_14 гострих патологій не виявлено.
Медичною характеристикою солдата ОСОБА_14 , наданою начальником медичного пункту 2 аемб в/ч НОМЕР_1 капітаном медичної служби ОСОБА_25 , відповідно до якої за час проходження військової служби у в/ч НОМЕР_1 солдат ОСОБА_14 знаходився під медичним наглядом у медичному пункті 2 аемб в/ч НОМЕР_1 , за медичною допомогою звертався, на лікуванні перебував. 30.08.2024 госпіталізований до в/ч НОМЕР_6 , діагноз: гостре респіраторне захворювання. 21.09.2024 звернувся в медичний пункт, встановлено діагноз: наслідки ГРЗ, надано медикаментозне лікування, направлення до лікаря спеціаліста. 08.10.2024 звернувся в медичний пункт, встановлено діагноз: попередньо здоровий, надано направлення на ВЛК у зв`язку з відмовою виконання бойового розпорядження. На підставі довідки ВЛК №7407 від 06.11.2024 - придатний до служби у десантно-штурмових військах.
Протоколом про зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису від 01.12.2024, відповідно до якого ОСОБА_17 самостійно здійснив копіювання з належного йому мобільного телефону марки «Ірhоnе» 11 відеозапису, який містить відомості доведення майором ОСОБА_17 бойового розпорядження №БР/657 від 30.11.2024 за місцем розташування частини у м. Краматорську до військовослужбовців частини, після якого солдат ОСОБА_18 , солдат ОСОБА_14 і солдат ОСОБА_19 відповіли, що не можуть виконати бойове розпорядження, посилаючись на поганий стан здоров`я. Надалі слідчим здійснено копіювання відеозапису з назвою «ІМG_8425», який створено 01.12.2024 тривалістю 05 хв 37 сек на цифровий носій інформації СD-диск.
Протоколами проведення слідчих експериментів від 01.12.2024 за участю свідків ОСОБА_23 та ОСОБА_17 , проведеного з метою перевірки і уточнень відомостей щодо обставин вчинення військовослужбовцями в/ч НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_14 , солдатом ОСОБА_18 та солдатом ОСОБА_19 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України. Слідчим експериментом встановлено, що 01.12.2024 приблизно о 08:30 на території району відведення 2 аемб в/ч НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 заступник командира з психологічної підтримки персоналу 2 аемб в/ч НОМЕР_1 майор ОСОБА_17 вишикував ОСОБА_14 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , після чого представився, голосно, чітко та зрозуміло довів бойове розпорядження командира 2 аемб в/ч НОМЕР_1 майора ОСОБА_16 №БР/657 від 30.11.2024, згідно якого солдатам: ОСОБА_18 , ОСОБА_14 та ОСОБА_19 до 10.00 год 01.12.2024 здійснити переміщення на транспортному засобі бтр «VAB» в/н 258 за маршрутом м. Краматорськ - м. Слов?янськ - м. Миколаївка - с. Закітне - с. Серебрянка Донецької області - с. Білогорівка Луганської області та перейти в підпорядкування лейтенанта ОСОБА_20 для оборони РОП «ФЛЕШ» із завданням не допустити прориву противника в напрямку м. Лисичанськ - с. Білогорівка Луганської області. Після доведення бойового розпорядження солдати ОСОБА_18 , ОСОБА_14 та ОСОБА_19 відмовилися виконувати бойове розпорядження, посилаючись на незадовільний стан здоров`я. Під час слідчого експерименту встановлено, що доведення бойового наказу ОСОБА_17 здійснювалося таким чином, що на відстані двох метрів чітко та зрозуміло було чути суть бойового наказу. Крім того свідок ОСОБА_23 показав, як саме ним здійснювалася відеофіксація доведення бойового розпорядження на мобільний телефон, який належить ОСОБА_17 ..
Вищезазначений відеозапис було відтворено під час судового розгляду та встановлено, що зафіксовані на ньому фактичні обставини відповідають відображеним у протоколах проведення слідчих експериментів від 01.12.2024 за участю свідків ОСОБА_23 та ОСОБА_17 , зокрема після доведення бойового розпорядження майор ОСОБА_17 підійшов до солдата ОСОБА_14 та запитав, чи готовий він приступити до виконання бойового розпорядження командира 2 аемб в/ч НОМЕР_1 , на що останній відповів відмовою із-за стану здоров`я. Після цього майор ОСОБА_17 пред`явив для ознайомлення обвинуваченому довідку ВЛК про придатність його до служби в ДШВ, після ознайомлення з якою ОСОБА_14 будь-яких зауважень або незгод не висловлював. Надалі на запитання майора ОСОБА_17 т. в. о. начальника медичного пункту 2 аемб ОСОБА_21 повідомив, що ОСОБА_14 сьогодні пройдено первинний медичний огляд, гострих патологій у нього не виявлено і він готовий до виконання бойового завдання.
Надаючи оцінку допустимості доказів, суд виходить з того, що стороною захисту під час судового розгляду не заявлялось клопотань про визнання доказів недопустимими, вони отримані уповноваженими особами, з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі і судом не встановлено суттєвих процедурних недоліків, які б істотно порушили права обвинуваченого, а тому докази зібрані під час досудового розслідування визнаються судом допустимими.
Надаючи оцінку сукупності доказів з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення та одночасно оцінюючи достовірність таких доказів, суд виходить з того, що копія витягу з наказу №247 від 21.08.2024 про призначення солдата ОСОБА_14 на посаду доводить, що станом на 01.12.2024 останній мав статус військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, та обіймав посаду стрільця-номера обслуги 1 аеромобільного відділення 3 аеромобільного взводу 8 аеромобільної роти 2 аеромобільного батальйону в/ч НОМЕР_1 .
Факт того, що майор ОСОБА_16 та майор ОСОБА_17 були відносно ОСОБА_14 командирами підтверджується дослідженими судом копією бойового розпорядження та наказом про призначення на посаду ОСОБА_14 ..
Відтворений судом відеозапис доведення ОСОБА_14 бойового розпорядження в сукупності з дослідженою судом копією витягу з бойового розпорядження командира в/ч НОМЕР_1 №БР/657 від 30.110.2024 та показання свідків, допитаних в суді, доводять, що згідно бойового розпорядження ОСОБА_14 було наказано до 10.00 01.12.2024 здійснити переміщення на транспортному засобі бтр «VAB» в/н НОМЕР_4 за маршрутом КРАМАТОРСЬК-СЛОВЯНСЬК-МИКОЛАЇВКА-ЗАКІТНЕ-СЕРЕБРЯНКА-БІЛОГОРІВКА та перейти в підпорядкування л-нта ОСОБА_20 для оборони РОП ФЛЕШ 8128: (...) із завданням не допустити прориву противника в напрямку ЛИСИЧАНСЬК, БІЛОГОРІВКА. Зазначене бойове розпорядження було доведене до відома ОСОБА_14 під час шикування близько 08:30 01.12.2024 заступником командира з психологічної підтримки персоналу 2 аемб в/ч НОМЕР_1 майором ОСОБА_17 ..
Зі змісту дослідженого судом бойового розпорядження видно, що воно видане в установленому законом порядку, відповідною особою в межах наданих їй повноважень, зміст розпорядження не суперечить чинному законодавству, та не було пов`язано з порушенням конституційних прав та свобод ОСОБА_14 , не носило в собі явно злочинного змісту, було сформульований чітко і не допускало подвійного тлумачення.
З відтвореного відеозапису доведення ОСОБА_14 бойового розпорядження та показань допитаних під час судового розгляду свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 встановлено, що після доведення вказаного бойового розпорядження ОСОБА_14 розумів зміст оголошеного бойового розпорядження, однак відмовився від виконання бойового розпорядження за станом здоров`я.
Перевіряючи позицію сторони захисту, що обвинувачений ОСОБА_14 за станом здоров`я не мав можливості виконувати обов`язки військової служби, суд виходить з того, що матеріали справи містять медичні документи, згідно яких обвинувачений дійсно має захворювання з діагнозом: хронічна вертеброгенна люмбалгія, зі стійким помірним больовим, м`язово-тонічним синдромом, з незначним порушенням функції; хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість; деформуючий остеохондроз правого колінного суглоба 1 стадії, з незначним порушенням функції, однак сторона захисту не посилалася на те, що на день оголошення бойового розпорядження стан ОСОБА_14 різко та суттєво погіршився, а з позиції обвинуваченого видно, що він фактично не погоджується з рішеннями ВЛК щодо його придатності до військової служби в ДШВ.
Допитана за клопотанням сторони захисту свідок ОСОБА_26 суду показала, що станом на кінець 2024 року вона працювала лікарем сурдологом і військовослужбовець ОСОБА_14 проходив у неї лікування з діагнозом: нейросенсорна двобічна приглуховатість. Вперше до неї він звернувся 15.10.2024, потім 29.11.2023, а надалі перебував на лікуванні аж до 09.12.2024. При даному захворюванні людина починає недочувати, погано орієнтуватися, в голові може з`явитися шум та гул, і якщо не лікуватися, можливо значне погіршення слуху. До такої хвороби приводять контузії. На 15.10.2024 у ОСОБА_14 була встановлена І ступінь, з якою людина придатна до військової служби.
Також, з наданої стороною захисту виписки з електронного реєстру видно, що обвинувачений звертався до лікарів із скаргами на стан здоров`я: 06.11.2024-12.11.2024 хвороба підшлункової залози; 19.11.2024-21.11.2024 нейросенсорная втрата слуху, двостороння; 19.11.2024-20.1.2024 захворювання уха інші; 27.11.2024-27.11.2024 гострий бронхіт, неуточнений; 27.11.2024-27.11.2024 захворювання дихальної системи, інші; 29.11.2024-09.12.2024 нейросенсорна втрата слуху, двостороння.
Разом з тим, з довідки ВЛК видно, що проведено медичний огляд ВЛК в/ч НОМЕР_5 06.11.2024 солдата ОСОБА_14 та його визнано придатним до служби у десантно-штурмових військах.
Згідно з консультативним висновком т. в. о. начальника медичного пункту 2 аемб ОСОБА_21 від 01.12.2024 при первинному медичному огляді у солдата ОСОБА_14 гострих патологій не виявлено.
На підставі вищевикладеного, суд вважає доведеним поза всяким розумним сумнівом, що станом на 01.12.2024 ОСОБА_14 не мав захворювань, що зумовлюють непридатність до військової служби в ДШВ. При цьому, станом на 01.12.2024 стан здоров`я ОСОБА_14 дозволяв останньому виконувати обов`язки військової служби, зокрема і виконати доведене до нього бойове розпорядження.
Сукупність встановлених судом обставин безсумнівно спростовує доводи сторони захисту з приводу того, що ОСОБА_14 за станом здоров`я не мав можливості виконувати обов`язки військової служби.
Таким чином, вищенаведені фактичні обставини поза всяким розумним сумнівом достатньо доводять винуватість ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі обвинувачення, яке викладено у вироку, і суд кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 4 ст. 402 КК України як непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, вчинена в умовах воєнного стану.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Згідно зі ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень. При цьому під час вибору заходу примусу суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного й обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. З огляду на принципи справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Визначаючи покарання ОСОБА_14 , суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке є небезпечним тяжким військовим злочином, оскільки вчинене під час широкомасштабної збройної агресії рф проти України і введеного воєнного стану, посягає на встановлений порядок підлеглості та військової честі й породжує неорганізованість та безладдя у військових частинах, а отже, негативно позначається на боєготовності та боєздатності військових формувань, обставини вчинення кримінального правопорушення, характер та ступінь тяжкості фактичних наслідків правопорушення, відомості про особу обвинуваченого.
Останній раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, одружений, має на утриманні малолітню дитину, за місцем служби зарекомендував себе в цілому задовільно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання ОСОБА_14 судом не встановлено.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що покаранням, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, є покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкції ч.4 ст.402 КК України.
Нормами статті 69 КК України передбачено, що суд за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.
Застосування положень ст. 69 КК України є правом суду, а не обов`язком, тому враховуючи особу винного та відсутність кількох обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_14 суд не бачить підстав для застосування до останнього вимог ст. 69 КК України.
Суд також вважає, що зазначене покарання має відбуватися лише реально, оскільки передбачених ст. 75 КК України підстав для ухвалення судом рішення про звільнення від відбування такого покарання з випробуванням не встановлено.
Згідно з протоколом затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину ОСОБА_14 було затримано 01.12.2024, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовано ухвалою слідчого судді від 03.12.2024.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити попередній - тримання під вартою.
Згідно вимог ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув`язнення зарахувати в строк покарання у виді позбавлення волі з розрахунку день за день.
Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 374 КПК України, суд,
У Х В А Л И В:
Визнати ОСОБА_14 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання рахувати з часу набрання вироком законної сили.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України в строк покарання зарахувати строк попереднього ув`язнення з 01 грудня 2024 року з розрахунку - один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід застосований до ОСОБА_14 до набрання вироком законної сили залишити попередній - тримання під вартою.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до суду апеляційної інстанції через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Головуючий суддяОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua