Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо
Дата: 10 листопада 2026 р.
Справа: №420/29535/25
Суддя: Хурса О. О.
Справа № 420/29535/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хурси О. О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , щодо оподаткування військовим збором грошового забезпечення ОСОБА_1 за періоди з 01.06.2023 по 25.08.2023 включно, з 12.09.2023 по 13.07.2024 включно, з 31.07.2024 по 04.12.2024 включно, з 22.12.2024 по 30.04.2025 включно, з 10.05.2025 по 13.05.2025 включно, з 31.05.2025 по 23.06.2025 включно;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму утриманого військового збору за періоди з 01.06.2023 по 25.08.2023 включно, з 12.09.2023 по 13.07.2024 включно, з 31.07.2024 по 04.12.2024 включно, з 22.12.2024 по 30.04.2025 включно, з 10.05.2025 по 13.05.2025 включно, з 31.05.2025 по 23.06.2025 включно.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що військовою частиною НОМЕР_1 протягом 2023 - 2025 протиправно здійснювалося оподаткування військовим збором належного йому грошового забезпечення за періоди безпосередньої участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії без його подальшої компенсації, чим порушено вимоги пп. 1.7 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України та положення Закону України № 2308-IX.
Відповідач надав до суду відзив на позов, у якому зазначив, що утримання військового збору та нарахування грошового забезпечення здійснювалося у відповідності до Конституції та законів України, Податкового кодексу України, а також постанов Кабінету Міністрів України № 168 і № 1161, що підтверджується наявними у справі доказами та практикою Верховного Суду.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
З 06.09.2022 по 27.06.2025 включно позивач проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 . 27.06.2025 його виключено зі списків особового складу частини у зв`язку зі звільненням.
Протягом 2023 - 2025 позивач неодноразово брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України та стримування збройної агресії, зокрема у періоди: з 01.06.2023 по 25.08.2023, з 12.09.2023 по 13.07.2024, з 31.07.2024 по 04.12.2024, з 22.12.2024 по 30.04.2025, з 10.05.2025 по 13.05.2025 та з 31.05.2025 по 23.06.2025, що підтверджено довідкою військової частини № НОМЕР_2 /118/6161 від 20.08.2025.
З огляду на наявні в матеріалах справи картки особового рахунку ОСОБА_1 за 2023 - 2025, при нарахуванні та виплаті грошового забезпечення позивачу у вказаний період здійснювалася компенсація податку на доходи фізичних осіб, проте, військовий збір утримувався із грошового забезпечення без нарахування компенсації у сумі утримання.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
Згідно з частини другої ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до частини другої ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов`язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 40 Закону № 2232-XII визначено, що гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок, щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України «Про Збройні Сили України», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» та іншими законами.
Зокрема, ст. 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ) встановлено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі ст. 9 Закону № 2011-ХІІ, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції, щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Згідно з частини другої ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до частини третьої ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
За правилом частини четвертої ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пп. 1.1 - 1.3 п. 16-1 підрозд.10 розд. ХХ Податкового кодексу України передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 цього Кодексу.
Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 цього Кодексу.
Водночас абзацом другим пп. 1.7 п. 16-1 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України встановлено, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС), не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС).
Отже, не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення військовослужбовців тільки на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС), правовою підставою якої є, зокрема, Закон України Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях.
Верховний Суд у постанові від 20.07.2022 у справі № 820/2720/17 зазначив, що доходи військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, отримані у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) з 09.09.2015 на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції, не підлягають оподаткуванню військовим збором.
Указом Президента України від 30.04.2018 № 116/2018 вирішено ввести в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30.04.2018 «Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях».
Проте у наступному, відповідно до п. 31 ч. 11 ст. 85 Конституції України та ст. 5 Закону України Про правовий режим воєнного стану Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні.
Станом на момент прийняття рішення по справі воєнний стан продовжується.
Отже, з 24.02.2022 діє правовий режим воєнного стану, а не період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС).
Тому з 24.02.2022 абзац другий пп. 1.7 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Відтак у період з 24.02.2022 по 08.07.2022 грошове забезпечення, зокрема військовослужбовців, підлягало оподаткуванню військовим збором.
У зв`язку з наведеним Законом України від 19.06.2022 № 2308-IX Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо особливостей оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які беруть безпосередню участь у бойових діях в умовах воєнного стану, який набрав чинності 09.07.2022, пп. 1.7 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011, № 13-17, ст. 112) після абзацу другого доповнено новим абзацом такого змісту:
«У період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації».
З наведеного випливає, що не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення військовослужбовців тільки за час безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, а не за весь час перебування на військові службі в період дії правового режиму воєнного стану.
Згідно з довідкою № 0666/118/6161 від 20.08.2025, у періоди з 01.06.2023 по 25.08.2023 включно, з 12.09.2023 по 13.07.2024 включно, з 31.07.2024 по 04.12.2024 включно, з 22.12.2024 по 30.04.2025 включно, з 10.05.2025 по 13.05.2025 включно, з 31.05.2025 по 23.06.2025 включно позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.
З урахуванням наведених вище положень законодавства, за вказані періоди з грошового забезпечення позивача протиправно утримано військовий збір.
У відповідності до вимог частини першої ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
З урахуванням викладеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. 72, 77, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 (67222, Одеська обл., с. Джугастрове; РНОКПП: НОМЕР_3 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , щодо оподаткування військовим збором грошового забезпечення ОСОБА_1 за періоди з 01.06.2023 по 25.08.2023 включно, з 12.09.2023 по 13.07.2024 включно, з 31.07.2024 по 04.12.2024 включно, з 22.12.2024 по 30.04.2025 включно, з 10.05.2025 по 13.05.2025 включно, з 31.05.2025 по 23.06.2025 включно.
Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму утриманого військового збору за періоди з 01.06.2023 по 25.08.2023 включно, з 12.09.2023 по 13.07.2024 включно, з 31.07.2024 по 04.12.2024 включно, з 22.12.2024 по 30.04.2025 включно, з 10.05.2025 по 13.05.2025 включно, з 31.05.2025 по 23.06.2025 включно.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 11.11.2026.
Суддя Олександр ХУРСА
11.11.2026
Оригінал: reyestr.court.gov.ua