Рішення від 05 листопада 2026 р. у справі №210/5780/26 — Металургійний районний суд міста Кривого Рогу

Суд: Металургійний районний суд міста Кривого Рогу

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, крім відшкодування шкоди на виробництві

Дата: 05 листопада 2026 р.

Справа: №210/5780/26

Суддя: Чайкіна О. В.

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

Справа № 210/5780/26

Провадження № 2/210/3094/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06 листопада 2026 року

Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючої - судді Чайкіної О.В., за участі секретаря судового засідання Балкаєвої О.Є. розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін позовну заяву адвоката Мотуза Олександра Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

До Металургійного районного суду міста Кривого Рогу 09 вересня 2026 року надійшла вищезазначена позовна заява про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з заподіяної ушкодженням здоров`я на виробництві. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ від 09 вересня 2026 року визначено головуючого - суддю Чайкіну О.В.

Ухвалою судді від 21 вересня 2026 позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

На виконання вимог ст.178, 191, 278 ЦПК України відповідачем 19 жовтня 2026 року подано відзив на позов, та надано докази його направлення стороні Позивача.

Сторони в судове засідання не викликались.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, що кореспондується з положеннями частини 5 статті 279 ЦПК України.

Стислий виклад позовних вимог та заперечень відповідача.

Представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 протягом тривалого часу з 23 серпня 2001 року по 10 липня 2026 року працював на різних посада у різних структурних підрозділах Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг». За час роботи на підприємстві відповідача з позивачем стався нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, що підтверджується актом № 2 про розслідування нещасного випадку форми Н-1/П від 14 лютого 2024 року.

В пункті 5 акту форми Н-1/П, зазначено вид події та причини настання нещасного випадку, а саме: обвалення та обрушення породи, ґрунту тощо. Відповідно до пункту 7 акту форми Н-1/П, комісія з розслідування нещасного випадку встановила, що нещасний випадок пов`язаний з виробництвом. Також, пунктом 2 акту форми Н-1/П передбачений діагноз позивача, а саме: розчавлення І пальця правої кисті з множинним уламковим переломом, дефект І п`ясної кістки, пошкодження сухожилків та м`язів правої кисті. Відкритий перелом епіфізу ІІ п`ясної кістки. Закритий перелом основної фаланги І пальця та забійна рана ІІ пальця лівої кисті та інше.

Відповідно до довідки МСЕК серії 12 ААА № 143803 від 12 червня 2024 року, позивачу первинно встановлено втрату працездатності на рівні 55%, з згідно з довідкою МСЕК серії 12 ААГ № 575688 від 12 червня 2024 року, позивачу первинно встановлено третю групу інвалідності.

Згідно п. 17.2.4 витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи номер 231/25/2917/В від 07 серпня 2025 року позивачу встановлено ступінь втрати працездатності на рівні 55%.

Позивач має постійні скарги на здоров`я, змушений проходити лікування. У зв`язку з вказаною травмою порушено та порушуються нормальні життєві зв`язки позивача, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Тривалий процес лікування, позбавляє можливості позивача вести повноцінний спосіб життя. З моменту отримання травми, він постійно відчуває фізичні страждання та біль, обґрунтовані важкістю самопочуття та особливостями лікування.

Внаслідок отриманої травми, що супроводжується значною втратою працездатності, систематичною необхідністю отримання медичної допомоги, позивач постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості. Все це постійно і негативно позначалося і позначається сьогодні на душевному та фізичному станах. Травма має негативний вплив не лише на працездатність позивача, а й загалом на можливість організовувати своє життя.

Представник позивач зазначає, що факт моральних страждань є очевидним і не потребує доказуванню іншими засобами доказування. Вважає що за таких обставин зі сторони відповідача позивачу має бути відшкодована моральна шкода, яка завдана ушкодженням здоров`я, внаслідок неналежного виконання відповідачем вимог законодавства стосовно створення та підтримання безпечних умов праці, що спричинило виникнення у ОСОБА_1 хронічного професійного захворювання. Зважаючи на вищевикладене, представник позивач вважає, що розумним, виваженим та справедливим має стати відшкодування ОСОБА_1 моральної шкоди за рахунок відповідача в розмірі 400 000,00 грн. Дана сума відповідатиме глибині душевних страждань позивача, зможе певною мірою компенсувати такі страждання і жодним чином не призведе до збагачення.

Представник Відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що через значну завантаженість у підсистемі Електронний суд, великий обсяг справ та документів, працівники канцелярії підприємства втратили Ухвалу суду про відкриття провадження від 21.09.2026, що була надіслана судом через підсистему Електронний суд. Представнику відповідача стало відомо про вищезазначену справу через інтернет-ресурс Судова влада, Відповідач без наміру щодо затягування процесу розгляду справи або порушення прав сторін, допустив порушення строку для подачі відзиву, тому просив суд поновити строк для подачі відзиву на позовну заяву.

ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» вважає, що вимоги Позивача є необґрунтованими та заперечує проти позовних вимог Позивача в повному обсязі. Заперечення Відповідача обґрунтовуються наступним.

ОСОБА_1 - прохідник (підземний) дільниці №6 (нарізної) шахтоуправління з підземного видобутку руди (на правах шахт) ПАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг», який під час виконання робіт не забезпечив особисту безпеку, чим порушив вимоги п. 1.45 «Інструкції з охорони праці для прохідника (підземного) шахтоуправління з підземного видобутку руди (на правах шахт)» ОП.600.04.22, яка затверджена розпорядженням директора департаменту з охорони праці і промислової безпеки № 403 від 26.09.2022.

Відповідно до п.5 Акту №24 вид події та причини настання нещасного випадку встановлено: вид події - обвалення та обрушення породи, ґрунту; причина основна: організаційна: невиконання посадових обов`язків.

Як зазначено в пункті 8 Акту, який встановлює осіб, які допустили порушення вимог законодавства з охорони та гігієни праці або органу встановлено, що безпосередньо позивач ОСОБА_1 не забезпечив особисту безпеку, чим порушив вимоги п. 1.45 «Інструкції з охорони праці для прохідника (підземного) шахтоуправління з підземного видобутку руди (на правах шахт)» ОП.600.04.22, яка затверджена розпорядженням директора департаменту з охорони праці і промислової безпеки № 403 від 26.09.2022.

Наведені обставини свідчать про недотримання позивачем установлених вимог охорони праці та неналежне ставлення до забезпечення власної безпеки під час виконання трудових обов`язків. З огляду на викладене, відповідач вважає, що поведінка позивача ОСОБА_1 підлягає належній правовій оцінці судом, а встановлені обставини його власних порушень вимог охорони праці мають бути враховані при вирішенні питання про розмір відшкодування моральної та/або матеріальної шкоди.

З огляду на вищезазначене, вважає, що розмір моральної шкоди, визначений Позивачем, належним чином не вмотивований, завищений та не відповідає тяжкості та характеру шкоди, про наявність якої стверджує Позивач. Крім того, зі сторони Підприємства відсутні будь-які протиправні чинники щодо травмування Позивача, якого визнано винною особою, та особою, яка допустила порушення вимог законодавства про охорону праці. Тому, Відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Розгляд справи здійснюється в змішаній (паперовій та електронній) формі, при цьому додатки до позовної заяви зберігаються лише в електронній формі.

Позивач ОСОБА_1 працював на Публічному акціонерному товаристві «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ», з 23.08.2001 року по 10.072026 року.

Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого №23П27788 від 06.12.2023 року встановлено, що ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 03.11.2023 року до 06.12.2023 року. В пункті 6 виписки із медичної карти стаціонарного хворого зазначено повний діагноз (основне захворювання, супутні захворювання та ускладнення): розчавлення І пальця правої кисті з множинним уламковим переломом, дефектом І п`ясної кістки, пошкодженням сухожилків та м`язів правої кисті. Відкритий перелом ліній перелом епіфізу 2-го п`ясної кістки. Закритий перелом основної фаланги І пальця та забійна рана ІІ пальця лівої кисті. Відкритий вивих середньої фаланги ІІ пальця лівої кисті. Порушення функції захвату та утримання правої кисті 3 ступеню. Тимчасового порушення функції захвату та утримання лівої кисті. Ускладнення: після травматичний некроз 1 пальця правої кисті.

В пункті 7 виписки із медичної карти стаціонарного хворого зазначено короткий анамнез, діагностичні дослідження, перебіг хвороби, проведення лікування, стан при направленні, при виписці – травма виробнича 03.11.2023 біля 5 годин в шахті під час роботи на обидві руки впав.

Відповідно до акту №2 форми Н-1/П, який складений 16.02.2024 року щодо розслідування (спеціального розслідування) групового нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався (сталося/сталася) 03 листопада 2023 року о 04 год. 50 хв. на Публічному акціонерному товаристві «АрселорМіттал Кривий Ріг» зазначено обставини за яких стався нещасний випадок. Роботи з перекріплення діагонального штреку в осях 239-247 гор. 1045 м проводились з 25.10.2023 відповідно до «Проекту організації робіт на пере кріплення діагонального штреку в осях 239-247 гор. 1045 м» затвердженого 16.10.2023 головним інженером шахтоуправління з підземного видобутку руди (на правах шахт), та паспорту кріплення № 264.

02.11.2023 о 20 годині 45 хвилин заступник начальника дільниці №6 (нарізної) шахтоуправління з підземного видобутку руди (на правах шахт) гірничого департаменту ОСОБА_2 видав письмове завдання на першу зміну з 22 години 00 хвилин 02.11.2023 до 05 години 00 хвилин 03.11.2023 майстру гірничому (підземному) дільниці № НОМЕР_1 (нарізної) шахтоуправління з підземного видобутку руди (на правах шахт) гірничого департаменту ОСОБА_3 , а саме: - привести робочі місця у безпечний стан; - спуск, доставка матеріалів для кріплення; - очищення гірничої маси по орту 3 висячого боку штреку 2 північ: - кріпити, футерувати лісом, забучувати порожнини. Перекріпляти діагональний штрек в осях 239-247 гор. 1045 м, працювати згідно з ПОР. В свою чергу, майстер ОСОБА_3 , після затвердження наряду в.о. заступника головного інженера з гірничих робіт (підземним) ШУ ГД ОСОБА_4 , приблизно о 21 годині 00 хвилин 02.11.2023 прибув до приміщення для видачі наряду робітникам зміни дільниці №6 (нарізної), та видав письмовий наряд ланці прохідників (підземних): ОСОБА_5 (ланковому), ОСОБА_6 , ОСОБА_1 : - місце роботи - діагональний штрек в осях 239-247 гор. 1045 м, перекріплення. Під час видачі наряду всі робітники дільниці № НОМЕР_1 (нарізної) були ознайомлені з вказівками по забезпеченню безпечних умов праці під особистий підпис в «Книзі нарядів». Після отримання наряду всі робітники другої зміни дільниці №6 (нарізної), попрямували банного приміщення, де одягли справний спецодяг, каски, спецвзуття, прийшли у лампову, де отримали індивідуальні світильники та саморятівники. 02.11.2023 о 22 годині 00 хвилин прохідники (підземні) ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , та ОСОБА_1 разом з майстром гірничим (підземним) ОСОБА_3 спустились в шахту на гор. 1045 м, та пішли до посадочного місця в пасажирський вагон, який доставив їх до місця висадки, в районі з`їзної ствола шахти Сліпа № 9 гор. 1045 м. Після прибуття на місце виконання робіт приблизно о 22 годині 30 хвилин, майстер гірничий (підземний) ОСОБА_3 особисто оглянув виробку, виконав заміри повітряного середовища на вміст чадного газу, оглянув робоче місце після чого допустив працівників до виконання робіт. ОСОБА_6 та ОСОБА_1 виносили демонтоване працівниками попередньої зміни кріплення у бік виходу з виробки та доставляли матеріали для кріплення до місця роботи, ОСОБА_5 обстукував крівлю та боки виробки (в місці, де було демонтоване кріплення) та обирав заколи. Після приведення забою в безпечний стан, майстер гірничий (підземний) ОСОБА_3 дав дозвіл на виконання робіт з встановлення кріплення. Приблизно о 00 годин 10 хвилин ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 почали роботи з встановлення металевого кріплення (робились лунки під встановлення бокових сегментів, встановлення арки та її з`єднання, з попередньо встановленими комплектами за допомогою зтяжок). В процесі роботи декілька разів проводилось обстукування крівлі та боків виробки, при необхідності – обирались заколи. Усі роботи працівниками ланки виконувались з підошви виробки. Умови виконання робіт дозволяли безпечно виконувати усі операції. Приблизно о 03 годині 00 хвилин комплект арок УПК-22-6,7 було встановлено і працівники приступили до футерування (затягування крівлі та боків дерев`яним розпилом, та забутовування порожнин). Роботи виконували по черзі: перший працівник доставляє матеріал, другий - подає дошки, третій – виконує футерування. Приблизно о 04 годині 00 хвилин, футерування (заводити дошки та вести закладку порожнин) почав виконувати ОСОБА_1 , дошки подавав ОСОБА_5 , а ОСОБА_6 підносив матеріали. Під час робіт ОСОБА_1 разом з ОСОБА_7 постійно обстукували крівлю та боки виробки та при необхідності – обирали заколи. Після встановлення одного комплекту УПК- 22- 6,7 при завершенні їх затяжки та забучування, приблизно о 04 годині 50 хвилин, під час заведення передостанньої дошки (на висоті приблизно 1,5 м) футерування між металевим кріпленням та масивом яка не ставала на місце, ОСОБА_1 , стоячи на підошві виробки, почав її смикати, після чого сталося відшарування та падіння куска гірської породи, який вдарив його по кистях обох рук, якими він тримав дошку. ОСОБА_5 , котрий знаходився поруч, побачив, як кусок гірської породи впав на підошву виробки, а ОСОБА_1 притиснув руки до тіла. Майстер гірничий (підземний) ОСОБА_3 , який знаходився поруч, разом з ОСОБА_7 супроводили ОСОБА_1 до ствола ш. ім. Артема, звідки їх кліттю було вивезено на денну поверхню, а далі супроводили до поверхневого медичного пункту ШУ. О 05 годині 38 хвилин ОСОБА_1 був доставлений до поверхневого здоровпункту ШУ, звідки, після надання першої медичної допомоги фельдшером здоровпунктів ОСОБА_8 , автомобілем екстреної медичної допомоги був направлений до КП «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» КМР.

У ході повторного розслідування а також після розгляду матеріалів роботи попередньої комісії, ознайомлення з письмовими поясненнями і проведення опиту потерпілого та причетних осіб до нещасного випадку, огляду місця, де стався випадок, та після детального вивчення обставин випадку, вивчення наданої документації, комісією було встановлено наступне:

- з моменту приходу на роботу 03.11.2023 та до моменту настання нещасного випадку, скарг на самопочуття від прохідника підземного ОСОБА_1 не надходило;

- згідно з відповіддю КП «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» КМР від 06.02.2024 № 20-К ОСОБА_1 отримав травму: розчавлення І пальця правої кисті з множинним уламковим переломом, дефект І п`ясної кістки, пошкодженням сухожилків та м`язів правої кисті. Відкритий перелом епіфізу II п`ясної кістки. Закритий перелом основної фаланги І пальця та забійна рана II пальця лівої кисті. Відкритий вивих середньої фаланги II пальця лівої кисті. Порушення функцій захвата та утримання правої кисті III ступеня. Порушення функції захвата та утримання лівої кисті. Післятравматичний некроз І пальця правої кисті. СПО (операції: 03.11.2023 ПХО ран правої кисті, вправлення вивиху II пальця лівої кисті.

Також комісією було встановлено наступне:

- з процедурою безпечного виконання робіт з перекріплення виробки, а саме «Проектом організації робіт на перекріплення діагонального штреку в осях 239-247 гор. 1045 м» а також з паспортами кріплення №251 та №264. ОСОБА_1 ознайомлений;

- згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_9 , місце з якого випав кусок гірської породи, який спричинив його травмування, він не бачив:

- на момент нещасного випадку видимих заколів ні ОСОБА_10 ні ОСОБА_11 помічено не було;

- місце в якому заклинювало футерувальну дошку ОСОБА_12 не бачив, припустимо із-за недостатнього освітлення;

- відшарування куска гірської породи, який спричинив травмування ОСОБА_9 , відбулось у «сліпій зоні», яку не було можливості оглянути:

- комісія припускає, що відшарування куска гірської породи відбулось внаслідок та під час смикання дошки ОСОБА_10 , котру він не міг завести;

- нещасний випадок з прохідником (підземним) ОСОБА_10 , трапився під час виконання трудових обов?язків згідно з внутрішнім трудовим розпорядком. Відповідно до п.5 Акту №24 вид події та причини настання нещасного випадку встановлено: вид події - обвалення та обрушення породи, ґрунту; причина основна: організаційна: невиконання посадових обов`язків.

Висновок комісії: після розгляду матеріалів, що були надані комісії з повторного розслідування нещасного випадку, додатково оглянувши місце та ознайомившись з документацією, що стосується даного нещасного випадку, з письмовими поясненнями і протоколами опитування потерпілого, свідків та інших осіб, ескізом місця, де стався нещасний випадок, безпосереднього його огляду, а також після детального вивчення обставин нещасного випадку, відповіддю КП «Криворізька міська клінічна лікарня №2» КМР від 06.02.2024 №20-К, керуючись пунктами 33, 56 та на підставі підпункту 2 пункту 52 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 №337 (далі - Порядок), прийшла до висновку, що нещасний випадок з прохідником (підземним) дільниці №6 (нарізної) шахтоуправління з підземного видобутку руди (на правах шахт) ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» ОСОБА_1 , визнаний таким, що пов?язаний з виробництвом, складається акт

ОСОБА_13 первинно встановлено втрату працездатності на рівні 55% (довідка МСЕК серії 12 ААА № 143803 від 12 червня 2024 року) та третю групу інвалідності (довідка МСЕК серії 12 ААГ № 575688 від 12 червня 2024 року).

Згідно пункту 5 виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого від 27.05.2025 року зазначено повний діагноз (основне захворювання, супутні захворювання та ускладнення), а саме: наслідки травми, отриманої на виробництві 03.11.2023 року у вигляді розчавлення І п. правої кисті, СПО – ампутація. Комбінована контрактура І п. лівої кисті. Порушення функції хвату та утримання обох кистей ІІ ст.

Відповідно до витягу №231/25/2917/В з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 231/25/2917/Р від 07.08.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 від 01.07.2025 року встановлено ІІІ групу інвалідності. Дата повторного оцінювання – 01.07.2028. Причина інвалідності – нещасний випадок на виробництві (трудове каліцтво чи інше ушкодження на виробництві). Дата з якої визначено відсоток втрати професійної працездатності – 01.07.2025. Причина та відсоток втрати професійної працездатності – нещасний випадок на виробництві, 55% встановлено з 03.11.2023.

Нормативно-правове обґрунтування

Згідно з нормами Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини головним обов`язком держави (ст.3 Конституції України).

Статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1, 3 ст.13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

ОСОБА_1 знаходився в трудових відносинах з Відповідачем, тому правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються главою ХІ КЗпП України.

Частинами 1 та 2 статті 153 КЗпП України визначено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно з частин 3-4 статті 153 КЗпП України умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

Відповідно до частин 1, 3 ст.13 Закону України "Про охорону праці", роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів,а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Згідно ст.4 Закону України «Про охорону праці» державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Відповідно до статті 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством (стаття 237-1 КЗпП України).

Відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина 3 статті 23 ЦК України).

Оскільки закон покладає обов`язок створення безпечних і нешкідливих умов праці, власник або уповноважений ним орган несе матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням ним трудових обов`язків, а також за моральну шкоду, заподіяну потерплому внаслідок фізичного чи психічного впливу небезпечних умов праці. Власник звільняється від відшкодування шкоди, якщо доведе, що шкода заподіяна не з його вини.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен організувати розслідування нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнським об`єднанням профспілок.

Згідно статті 4 Закону України «Про охорону праці» державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Згідно з нормами Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини головним обов`язком держави (ст.3 Конституції України).

Пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема: виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків, чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

При заподіянні особі моральної шкоди, обов`язок по її відшкодуванню покладається на винних осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона.

Виходячи з норм частини 1 статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Відповідно до частини 1 статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Згідно з частинами 1 та 5 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Висновки за результатами розгляду матеріалів справи

На суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всім доказам, якими суд керувався при вирішенні позову.

Згідно із статтею 22 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

З матеріалів справи судом встановлено, що 03 листопада 2023 року під час виконання трудових обов`язків на підземній дільниці шахтоуправління з підземного видобутку руди з ОСОБА_1 стався нещасний випадок.

Наведені обставини підтверджуються матеріалами розслідування нещасного випадку, а також випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 23П27788 від 06 грудня 2023 року.

Згідно з медичною документацією, унаслідок нещасного випадку ОСОБА_1 отримав тяжкі ушкодження обох кистей, зокрема розчавлення І пальця правої кисті з множинним уламковим переломом, дефектом І п`ясткової кістки, пошкодженням сухожилків та м`язів правої кисті, відкритий перелом ІІ п`ясткової кістки, закритий перелом основної фаланги І пальця та забійну рану ІІ пальця лівої кисті, відкритий вивих середньої фаланги ІІ пальця лівої кисті. Крім того, встановлено порушення функції захоплення та утримання правої кисті III ступеня, а також порушення відповідної функції лівої кисті.

Отже, характер отриманих позивачем тілесних ушкоджень свідчить про значну тяжкість травми, яка безпосередньо вплинула на функціональні можливості обох верхніх кінцівок.

Факт настання нещасного випадку під час виконання позивачем трудових обов`язків та його зв`язок із виробництвом підтверджується актом № 2 форми Н-1/П за результатами розслідування нещасного випадку, що стався 03 листопада 2023 року на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

За результатами проведеного розслідування комісія дійшла висновку про те, що нещасний випадок із ОСОБА_1 стався під час виконання ним трудових обов`язків та є таким, що пов`язаний із виробництвом. Суд враховує, що акт форми Н-1/П є документом, складеним за результатами спеціальної процедури розслідування нещасного випадку на виробництві, та містить відомості про обставини, за яких стався нещасний випадок, характер отриманих ушкоджень, причини його настання та висновки комісії щодо зв`язку нещасного випадку з виробництвом.

При цьому зазначений акт не оспорений та не скасований, а тому відомості, які ним зафіксовані, у сукупності з іншими дослідженими судом доказами підтверджують факт отримання позивачем виробничої травми саме під час виконання трудових обов`язків.

Також, досліджені судом докази підтверджують не лише факт отримання позивачем травми на виробництві, а й тривалий характер її наслідків, які проявляються у стійкому порушенні функцій обох кистей, необхідності оперативного втручання та ампутації І пальця правої кисті, а також у встановленні значного відсотка втрати професійної працездатності та інвалідності.

Зазначені обставини свідчать про те, що ушкодження здоров`я позивача не мало тимчасового характеру, а спричинило стійкі зміни його фізичного стану, які об`єктивно обмежують можливість повноцінного використання обох кистей у повсякденному житті та трудовій діяльності.

З огляду на характер травми, її тяжкість, тривалість лікування, проведене оперативне втручання та встановлені стійкі функціональні порушення суд доходить висновку, що позивач зазнав фізичного болю та страждань, а також душевних переживань, пов`язаних із погіршенням стану здоров`я, втратою попередніх фізичних можливостей та необхідністю пристосування до нових умов життя.

Оцінюючи доводи представника відповідача про те, що нещасний випадок стався внаслідок недотримання ОСОБА_1 вимог інструкції з охорони праці, суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про охорону праці» обов`язок щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці покладається безпосередньо на роботодавця, який також зобов`язаний забезпечувати належне функціонування системи управління охороною праці та здійснювати відповідні профілактичні заходи.

Отже, обов`язок працівника дотримуватися вимог нормативно-правових актів з охорони праці не звільняє роботодавця від покладеного на нього законом обов`язку забезпечувати безпечні умови праці, організовувати належне виконання робіт та здійснювати контроль за дотриманням працівниками вимог охорони праці.

З матеріалів розслідування вбачається, що роботи з перекріплення діагонального штреку проводилися відповідно до затвердженого проєкту організації робіт та паспорта кріплення. Позивач був ознайомлений із відповідною документацією, пройшов інструктаж та отримав письмовий наряд на виконання робіт.

Разом із тим під час повторного розслідування комісією встановлено, що місце відшарування гірської породи перебувало у так званій «сліпій зоні», яку не було можливості оглянути, а видимих заколів, які б свідчили про можливість обвалення породи, працівниками виявлено не було. Крім того, комісія дійшла припущення, що відшарування шматка гірської породи могло відбутися внаслідок та під час смикання позивачем дерев`яної дошки, яку він не міг завести між металевим кріпленням та масивом.

При цьому зазначені обставини не свідчать про те, що саме дії позивача були єдиною причиною настання нещасного випадку або що роботодавець був звільнений від обов`язку забезпечувати безпечні умови виконання відповідних робіт.

Суд звертає увагу, що сам факт ознайомлення працівника з інструкцією з охорони праці, проєктом організації робіт та паспортом кріплення підтверджує виконання певних організаційних заходів з боку роботодавця, однак не є безумовним доказом того, що всі передбачені законодавством вимоги щодо забезпечення безпечних умов праці були дотримані в повному обсязі. Так само факт проведення майстром огляду виробки перед початком робіт не виключає необхідності забезпечення належного контролю за безпечним виконанням робіт безпосередньо під час їх проведення, особливо з огляду на характер робіт, пов`язаних із перекріпленням гірничої виробки та ризиком обвалення гірської породи.

Суд бере до уваги сформовану правову позицію Верховного Суду, що вина власника не є обов`язковим елементом юридичного складу відповідальності за статтею 237-1 КЗпП України. Визначальне значення мають обставини заподіяння шкоди працівникові на підприємстві під час виконання трудових обов`язків та наявність моральних страждань унаслідок такого ушкодження здоров`я.

Отже, посилання відповідача на порушення позивачем вимог інструкції з охорони праці саме по собі не є достатньою підставою для звільнення підприємства від обов`язку відшкодувати моральну шкоду, завдану працівникові внаслідок ушкодження здоров`я під час виконання ним трудових обов`язків.

Водночас суд не залишає поза увагою обставини, встановлені комісією під час повторного розслідування, зокрема дії позивача під час заведення дерев`яної дошки та припущення комісії щодо можливого зв`язку таких дій із відшаруванням гірської породи.

Однак такі обставини підлягають оцінці в сукупності з усіма матеріалами розслідування, а не можуть розглядатися окремо від інших встановлених фактів, зокрема від того, що роботи виконувалися за виданим роботодавцем нарядом, на визначеному ним робочому місці та в межах виконання трудових обов`язків.

Крім того, суд враховує, що сам відповідач не заперечує факту перебування позивача у трудових відносинах із підприємством, отримання ним травми під час виконання трудових обов`язків та встановлення за результатами медичного оцінювання 55% втрати професійної працездатності.

Таким чином, доводи відповідача щодо недотримання позивачем вимог охорони праці не спростовують установлених судом обставин заподіяння позивачу шкоди здоров`ю на виробництві та наявності у нього моральних страждань унаслідок отриманої травми.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки завдавача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із завданою шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина в завданні шкоди.

З письмових матеріалів справи достовірно встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах із ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» у період з 23 серпня 2001 року до 10 липня 2026 року та 03 листопада 2023 року під час виконання трудових обов`язків зазнав нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом, унаслідок якого отримав тяжкі ушкодження обох кистей рук, що призвели до стійкого порушення їх функцій, ампутації І пальця правої кисті, втрати 55 % професійної працездатності та встановлення III групи інвалідності.

У зв`язку з цим позивач зазнав фізичного болю та душевних страждань, зумовлених характером отриманих травм, тривалим лікуванням, оперативним втручанням та стійкими порушеннями функцій обох кистей рук, які обмежують його повсякденну життєдіяльність.

Оцінивши всі надані сторонами докази в їх сукупності, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди є обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

З письмових матеріалів справи встановлено, що позивач у зв`язку з отриманими травмами тривалий час перебував на лікуванні, переніс оперативне втручання, а наслідки травмування призвели до стійкого порушення функцій обох кистей рук, ампутації І пальця правої кисті та втрати 55 % професійної працездатності. Такі обставини об`єктивно свідчать про істотні зміни у звичному способі життя позивача, обмеження його можливостей у здійсненні повсякденних дій та реалізації звичних потреб і бажань.

Суд враховує, що отримані ушкодження супроводжувалися фізичним болем, необхідністю тривалого лікування та подальшої медичної допомоги, а встановлення стійких функціональних обмежень і втрата значної частини професійної працездатності не могли не позначитися на психологічному стані позивача, спричиняючи душевні переживання у зв`язку зі зміною звичного способу життя та усвідомленням наслідків травмування.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Так, обговорюючи розмір відшкодування позивачу моральної шкоди, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд враховує, характер та обсяг його душевних та фізичних страждань, тривалість перенесених страждань; зміни в житті викликані втратою професійної працездатності, зокрема 55% втрати працездатності, тобто невідворотність та сталість наслідків від отриманої травми, у зв`язку із чим вважає за можливе стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди, грошові кошти в сумі 250 000,00 грн. (двісті п`ятдесят тисяч гривень).

При зверненні до суду із позовом позивач звільнений від сплати судового збору на підставі положення п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Зі змісту положень п.3 ч. 3 ст. 175, п.1.ч.1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Зі змісту положень п.3 ч. 3 ст. 175, п.1.ч.1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Позивач подав позов про стягнення про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров`я та визначив її у грошовому вимірі, тому позовна вимога є майновою. Такий висновок міститься в Постанові Верховного Суду від 28 листопада 2018 року справа № 761/11472/15-ц.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Частиною 6 цієї статті, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відтак, відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», пропорційно до задоволених вимог, суд стягує з відповідача в дохід держави судовий збір в сумі 2500,00 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 43, 46 Конституції України, ст.ст. 4, 12, 13, 76-83, 141,259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву адвоката Мотуза Олександра Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (код ЄДРПОУ 24432974, 50095, Дніпропетровська область, м, Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, буд. 1) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 , суму за спричинену моральну шкоду у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок нещасного випадку на виробництві, грошові кошти в сумі 250 000,00 грн. (двісті п`ятдесят тисяч гривень), без урахування утримання з цієї суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (код ЄДРПОУ 24432974, 50095, Дніпропетровська область, м, Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, буд. 1) на користь держави судовий збір у розмірі 2500,00 грн. (дві тисячі п`ятсот гривень).

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень. Веб-адреса сторінки: http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено 10 листопада 2026 року.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

- відповідач: «АрселорМіттал Кривий Ріг» (код ЄДРПОУ 24432974, 50095, Дніпропетровська область, м, Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, буд. 1).

Суддя: О. В. Чайкіна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua