Рішення від 11 листопада 2026 р. у справі №380/16681/26 — Львівський окружний адміністративний суд

Суд: Львівський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 11 листопада 2026 р.

Справа: №380/16681/26

Суддя: Брильовський Роман Михайлович

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2026 рокусправа № 380/16681/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

встановив:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якій просить суд: визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо зміни військово- облікового статусу ОСОБА_1 з «Невійськовозобов`язаний» («Виключено з обліку») на статус військовозобов`язаного; визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття ОСОБА_1 на військовий облік; визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів стосовно змінення військово-облікового статусу ОСОБА_1 ; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 вчинити дії щодо відновлення в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про ОСОБА_1 , які існували станом на 09.04.2026, а саме про перебування у статусі «Не військовозобов`язаний» з підстави «Виключено з військового обліку»; визнати протиправними дії щодо оформлення та вручення повістки №8296463 для проходження військово-лікарської комісії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у 1999 році позивача було виключено з військового обліку як військовозобов`язаного у зв`язку із засудженням до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину. Протягом тривалого часу будь-які рішення про поновлення позивача на військовому обліку йому не повідомлялися, відповідних рішень призовних (призовних/військово-лікарських) комісій він не отримував. Відповідач вчинив дії, наслідком яких стала зміна відомостей в Реєстрі «Оберіг», внаслідок чого позивач був віднесений до категорії військовозобов`язаних та безпідставно взятий на військовий облік позивачу було видано повістку №8296463 для проходження військово-лікарської комісії (ВЛК). Відповідач не надав жодного належного первинного документа (рішення комісії, наказу, витягу, облікової картки, запису журналу військового обліку чи іншого документа), який би підтверджував факт та правомірність повторного взяття позивача на військовий облік у 2000 році, а також жодного документа, який був би підставою для внесення змін до Реєстру «Оберіг» у липні 2026 року. Станом на 09 квітня 2026 року офіційний військово-обліковий документ, сформований через застосунок «Резерв+», підтверджував, що позивач має статус «Не військовозобов`язаний» з підставою «Виключено з обліку». Як під час оформлення статусу внутрішньо переміщеної особи, так і станом на квітень 2026 року позивач обґрунтовано вважав себе особою, виключеною з військового обліку, оскільки саме такі відомості містилися в офіційних державних реєстрах. Твердження відповідача про перебування позивача на військовому обліку ще з 27.10.2000 року є внутрішньо суперечливими та не підтверджуються жодними об`єктивними доказами. Вважаючи дії відповідача протиправним, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Ухвалою судді від 12 серпня 2026 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді від 18 серпня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ( далі – відповідач ) подав до суду відзив на позовну заяву, в якому з наведеними позивачем у позовній заяві обставинами та вимогами не погоджується повністю. Зазначає про те, що за обліковими даними та відомостями облікової картки військовозобов`язаного 28.04.1999 ОСОБА_1 виключено з військового обліку військовозобов`язаних з підстави «раніше засуджений до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину». 27.10.2000 призовною комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 позивача зараховано в запас та взято на військовий облік військовозобов`язаних з присвоєнням військово-облікової спеціальності 659997, військового звання «солдат», складу «рядовий», що підтверджується тимчасовим посвідченням військовозобов`язаного № НОМЕР_1 , виданим 26.07.2022 ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_5 ) взамін довідки №5936 від 14.06.2004. У п.7 цього посвідчення зазначено: « 27.10.2000 р. ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 визнаний придатним до військової служби за гр.1 Наказу МО України №207-1999 року», у п.8 - «Призовною комісією ІНФОРМАЦІЯ_7 зарахований в запас 27.10.2000 року, згідно ст.15 п.5 Закону України "ПВО і ВС" (раніше засуджений)», у п.9 - «Підлягає повторному медичному переосвідченню». У розділі 13 посвідчення проставлено штампи «ВЗЯТО на військовий облік військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_5 27.10.2000». У військово-обліковому документі, сформованому у застосунку «Резерв+» 09.04.2026, позивач значився в категорії обліку «Не військовозобов`язаний» зі статусом «Виключено з обліку». Підставою зняття (виключення) у цьому документі зазначено « ІНФОРМАЦІЯ_8 ». У ньому ж відображено військово-облікову спеціальність позивача 659997, адресу проживання у м.Львові, відмітку «Дані уточнено вчасно» та дату уточнення даних - 12.07.2024. 13.07.2026 ОСОБА_1 взято на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_9 . 15.07.2026 позивачу видано повістку №8296463 про прибуття 18.08.2026 о 09:00 до ІНФОРМАЦІЯ_10 для проходження медичного огляду. З 18.05.2024 засудження особи в минулому до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину не є підставою для виключення з військового обліку. Перелік підстав, визначений ч.6 ст.37 Закону №2232-ХІІ, є вичерпним. Позивач має військове звання «солдат» і не досяг граничного віку перебування в запасі (60 років). Отже, в силу закону він належить до категорії військовозобов`язаних і підлягає військовому обліку. Відомості Реєстру про позивача як про невійськовозобов`язаного з підставою виключення «Інше» з 18.05.2024 не відповідали закону. Приведення цих відомостей у відповідність до фактичного військово-облікового статусу позивача є обов`язком органу ведення Реєстру в силу п.1, 2 ч.1 ст.3 Закону №1951-VIII, а не довільним втручанням у дані Реєстру. Посилання позивача на те, що відповідач не довів повторного взяття його на облік 27.10.2000, спростовуються доданим самим позивачем тимчасовим посвідченням військовозобов`язаного № НОМЕР_1 . Цей документ видано позивачу у 2022 році саме як військовозобов`язаному. Просить відмовити у задоволенні позову.

Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив наступне.

За обліковими даними та відомостями облікової картки військовозобов`язаного 28.04.1999 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , виключено з військового обліку військовозобов`язаних з підстави «раніше засуджений до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину».

27.10.2000 призовною комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 позивача зараховано в запас та взято на військовий облік військовозобов`язаних з присвоєнням військово-облікової спеціальності 659997, військового звання «солдат», складу «рядовий».

09 квітня 2026 року через офіційний електронний сервіс Міністерства оборони України «Резерв+» ОСОБА_1 сформував військово-обліковий документ в електронній формі (з QR-кодом), який містив такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі — Реєстр «Оберіг»): категорія обліку: «Не військовозобов`язаний»; підстава: «Виключено з обліку»; орган ведення військового обліку: ІНФОРМАЦІЯ_12 .

13.07.2026 ОСОБА_1 взято на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_9 .

15.07.2026 ОСОБА_1 видано повістку №8296463 про прибуття 18.08.2026 о 09:00 до ІНФОРМАЦІЯ_10 для проходження медичного огляду.

Вважаючи протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо зміни військово- облікового статусу, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

При прийнятті рішення суд керується такими нормами права.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Нормами ст. 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів визнано обов`язком громадянина України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, дія якого в подальшому була неодноразово продовжена та наразі триває.

Воєнний стан в розумінні положень ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Окрім того, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (надалі - Закон України №2232-XII).

Відповідно до ст. 1 Закону України №2232-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 2 Закону України №2232-XII проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Початок і закінчення проходження військової служби, строки військової служби, а також граничний вік перебування на ній визначено Законом України № 2232-XII. Військова служба закінчується в разі звільнення військовослужбовця з військової служби в запас або у відставку, загибелі (смерті), визнання судом безвісно відсутнім або оголошення померлим.

Відповідно до ст. 22 Закону України №2232-XII встановлені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Так, згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України №2232-XII громадяни зобов`язані, зокрема з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України №2232-XII під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Згідно з ч. 5 ст. 22 Закону України №2232-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Відтак з 24.02.2022 у громадян України виник обов`язок з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для виконання конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.

Щодо твердження позивача про те, що відповідач не надав жодного належного первинного документа (рішення комісії, наказу, витягу, облікової картки, запису журналу військового обліку чи іншого документа), який би підтверджував факт та правомірність повторного взяття Позивача на військовий облік у 2000 році, а також жодного документа, який був би підставою для внесення змін до Реєстру «Оберіг» у липні 2026 року, суд зазначає наступне.

Суд встановив, що 27.10.2000 призовною комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 зараховано в запас та взято на військовий облік військовозобов`язаних з присвоєнням військово-облікової спеціальності 659997, військового звання «солдат», складу «рядовий», що підтверджується тимчасовим посвідченням військовозобов`язаного № НОМЕР_1 , виданим 26.07.2022 ІНФОРМАЦІЯ_4 взамін довідки №5936 від 14.06.2004.

У п.7 тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 зазначено: « 27.10.2000 р. ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 визнаний придатним до військової служби за Гр.І Наказу МО України №207-1999 року», у п.8 - «Призовною комісією ІНФОРМАЦІЯ_7 зарахований в запас 27.10.2000 року, згідно ст.15 п.5 Закону України "ПВО і ВС" (раніше засуджений)», у п.9 - «Підлягає повторному медичному переосвідченню». У розділі 13 посвідчення проставлено штампи «взято на військовий облік військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_5 27.10.2000».

11.04.2024 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-IX (далі - Закон №3633-IX), який набрав чинності 18.05.2024.

До набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 №3633-ІХ п.6 ч.6 ст.37 Закону №2232-ХІІ передбачав виключення з військового обліку громадян України, які «були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину».

Законом №3633-ІХ ст.37 Закону №2232-ХІІ викладено в новій редакції, а зазначену підставу виключено.

Частиною 6 ст.37 Закону №2232-ХІІ (в редакції Закону №3633-ІХ від 11.04.2024) визначено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі; 5) були кандидатами для прийняття на військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 20 цього Закону, але не були прийняті на військову службу за контрактом; 6) звільнені з військової служби за контрактом відповідно до підпунктів "й" або "к" пункту 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону.

18 травня 2024 року набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 2024 року № 560.

Пунктом 4 розділу "Загальні питання" Порядку №560 передбачено, що на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані: особи, звільнені з військової служби у зв`язку із застосуванням заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади". Такі особи, призвані на військову службу під час мобілізації, призначаються на військові посади, крім посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади; особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання, тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України; особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи призиваються на військову службу під час мобілізації за рішенням Генерального штабу Збройних Сил, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ; засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, які засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи проходять військову службу виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин.

Аналізуючи норми Порядку №560, суд зазначає, що починаючи з 18.05.2024 передбачається можливість призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, зокрема, осіб, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину, тобто такі особи підлягають взяттю на військовий облік та можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Отже, з 18 травня 2024 року редакція частини 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ не передбачає такої підстави для виключення з військового обліку як засудження до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Суд зауважує, що у Рішенні від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 (справа №1-7/99 про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституційний Суд України дійшов висновку про те, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Тобто, дія нормативно-правового акта в часі пов`язується із набранням чинності і з моментом втрати ним юридичної сили.

За колом осіб дія нормативно-правового акта поділяється на такі види: загальні (розраховані на все населення), спеціальні (розраховані на певне коло осіб) та виняткові (роблять винятки із загальних і спеціальних).

На порядок дії нормативно-правового акта за колом осіб поширюється загальне правило: нормативно-правовий акт діє стосовно всіх осіб, які перебувають на території його дії і є суб`єктами відносин, на яких він розрахований. Коло осіб, на яких поширює свою дію той чи інший нормативно-правовий акт, може визначатися також за ознакою статі, віком, професійної приналежності (наприклад, військовослужбовці), станом здоров`я.

Внесення змін до законодавства, яке призводить до погіршення становища особи, може суперечити принципу незворотності дії закону в часі (ст. 58 Конституції України), якщо йдеться про ретроактивну дію закону.

Однак у цьому випадку йдеться не про кримінальну або адміністративну відповідальність, а про поновлення військового обліку, що регулюється спеціальним законодавством.

Законодавець має право змінювати критерії військового обліку, якщо це відповідає інтересам держави.

У зв`язку із внесенням змін до Закону №2232-XII звужено коло підстав для виключення з військового обліку.

Метою таких змін було розширення кола осіб, щодо яких діє військовий обов`язок, і які мають досвід проходження військової служби та можуть бути використані для доукомплектування Збройних Сил України, тобто збільшення мобілізаційного ресурсу держави.

Суд дійшов висновку, що з 18.05.2024 засудження особи в минулому до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину не є підставою для виключення з військового обліку.

Згідно з ч.5 ст.33 Закону №2232-ХІІ військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абз.1 п.22 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 0.12.2022 №1487 (надалі - Порядок №1487), взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”.

Згідно з п.79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, серед іншого, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; виявляють призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку.

Відповідно до п.1, 2 ч.І ст.3 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 №1951-VIII (далі - Закон №1951-VIII), основними засадами ведення Реєстру є: обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з п.1 ч.І ст.14 Закону №1951-VIII ведення Реєстру включає внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним.

Суд погоджується з твердженням відповідача про те, що відомості Реєстру про позивача як про невійськовозобов`язаного з підставою виключення «Інше» з 18.05.2024 не відповідали закону. Приведення цих відомостей у відповідність до фактичного військово-облікового статусу позивача є обов`язком органу ведення Реєстру в силу п.1, 2 ч.1 ст.3 Закону №1951-VIII

Відтак дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття позивача на військовий облік, внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів стосовно позивачва та зміни військово-облікового статусу та зміни військово- облікового статусу ОСОБА_1 з «Невійськовозобов`язаний» («Виключено з обліку») на статус військовозобов`язаного є правомірними.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяБрильовський Роман Михайлович

Оригінал: reyestr.court.gov.ua