Рішення від 10 листопада 2026 р. у справі №380/10741/26 — Львівський окружний адміністративний суд

Суд: Львівський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 10 листопада 2026 р.

Справа: №380/10741/26

Суддя: Кедик Марія Василівна

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2026 рокусправа № 380/10741/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Кедик М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 у вигляді невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення з військового обліку ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 );

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 внести відомості про виключення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з військового обліку на підставі п. 4 ч. 6 ст. 37 Закону України “Про військову службу та військовий обов`язок”, а саме у зв`язку з досягненням граничного віку перебування на військовому обліку.

Ухвалою від 01.06.2026 суддя прийняла позовну заяву та відкрила спрощене позовне провадження в адміністративній справі, без повідомлення сторін.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідно до даних військового квитка серії НОМЕР_2 перебував на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_5 . Вказує, що військову службу не проходив, а 23.02.1994 комісією при ІНФОРМАЦІЯ_6 визнаний непридатним до військової служби за гр. І ст. 59а згідно наказу МОУ № 260 від 1987 року. Зважаючи на дані військового квитка позивачу присвоєна військова-облікова спеціальність 874663, що на момент присвоєння означала належність до рядового складу. У 2009 році досягнув граничного віку перебування в запасі для рядового складу відповідно до положень чинного на момент досягнення 40-річного віку законодавства, внаслідок чого виключений з військового обліку на підставі п. 4 ч. 6 ст. 37 Закону України “Про військовий обов`язок та військову службу”. Позивач звернувся до відповідача із заявою у якій просив внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про виключення з військового обліку ОСОБА_1 у зв`язку з досягненням граничного віку перебування в запасі. У відповідь відповідач відмовив у внесенні відомостей та повідомив, що підставою для взяття позивача на військовий облік є п. 17 прим. 1 Порядку реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою КМУ від 16.08.2024 № 932.

Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. У зазначений в ухвалі строк відзив на позовну заяву не подав.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.

Позивач ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується інформацією зі стор. 1 паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого 23.02.2013 Жовківським РВ ГУДМС України у Львівській області.

У військовому квитку ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 міститься відмітка про те, що позивач 23.10.1989 рішенням призовної комісії визнаний придатним до нестройової служби і призначений в запас по ст. 59а.

Представник позивача 19.01.2026 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_7 ( АДРЕСА_1 ) із адвокатським запитом у якому просив надати відомості чи перебуває ОСОБА_1 на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_8 ( АДРЕСА_1 ) та чи вносились відомості про виключення з військового обліку.

ІНФОРМАЦІЯ_9 листом від 23.01.2026 повідомив, що ОСОБА_1 на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_10 не перебуває.

Представник позивача 28.01.2026 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_11 із адвокатським запитом, у якому просив повідомити чи перебуває ОСОБА_1 на військовому обліку військовозобов`язаних, призовників, резервістів та чи містяться відповідні відомості у Реєстрі військовозобов`язаних, призовників, резервістів.

ІНФОРМАЦІЯ_12 листом від 03.02.2026 повідомив, що згідно з ЄДРВ «Оберіг», військовозобов`язаний ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_13 . Взятий на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_13 13.11.2024 на підставі абз. 5 п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Також звертає увагу, що позивач не оновив дані про проходження військово-лікарської комісії. Відповідно до висновку військово-лікарської комісії від 24.02.1994: непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час.

Представник позивача 27.02.2026 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_14 із адвокатським запитом, у якому просив повідомити чи перебуває ОСОБА_1 на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_8 .

ІНФОРМАЦІЯ_15 листом від 04.03.2026 повідомив, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_16 з 13.11.2024 та підлягає призову.

Позивач 11.03.2026 звернувся до відповідача з заявою, у якій просив внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про виключення з військового обліку ОСОБА_1 у зв`язку з досягненням граничного віку перебування в запасі (40 років), станом на 11.03.2009.

Відповідач листом від 09.04.2026 повідомив, що відповідно до п. 17-1 Порядку реалізації екпериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 16.08.2024 № 932, ОСОБА_1 автоматично взятий на військовий облік. Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 37 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які досягли граничного віку перебування в запасі. Оскільки ОСОБА_1 , не досягнув граничного віку перебування в запасі станом на дату відповіді на заяву, ІНФОРМАЦІЯ_17 відмовляє у задоволенні вимог згідно заяви.

Позивач вважає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо невнесення відомостей про виключення з військового обліку ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, у зв`язку із цим звернувся до суду з даним позовом.

Даючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України» на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє по теперішній час.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Частиною 1 статті 2 Закону № 2232-XII встановлено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно з частиною 9 статті 1 Закону № 2232-XII особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави є військовозобов`язаними.

Відповідно до частини 10 статті 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема, виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Згідно з частинами 2-4 статті 27 Закону № 2232-XII запас військовозобов`язаних поділяється на першу і другу категорії. До запасу першої категорії належать військовозобов`язані, які проходили військову службу та здобули під час її проходження військово-облікову спеціальність. До запасу другої категорії належать військовозобов`язані, які не здобули військово-облікової спеціальності під час проходження військової служби або не проходили військової служби.

Відповідно до пункту 20 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі - Порядок 1487), військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

Пунктом 22 Порядку № 1487 визначено, що взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки здійснюється відповідно до Закону № 2232-XII.

Приписами частин першої та другої статті 28 Закону № 2232-XII, у редакції, яка діяла на момент досягнення позивачем 40 років (11.03.2009) було передбачено, що запас військовозобов`язаних поділяється на два розряди, що встановлюються залежно від віку військовозобов`язаних. Військовозобов`язані, які перебувають у запасі та мають військові звання рядового, сержантського і старшинського складу, поділяються на розряди за віком: 1) перший розряд - до 35 років; 2) другий розряд: рядовий склад - до 40 років; сержантський і старшинський склад: сержанти і старшини - до 45 років; прапорщики і мічмани - до 50 років.

Водночас, частиною четвертою статті 28 Закону № 2232-XII передбачено, що граничний вік перебування в запасі другого розряду є граничним віком перебування в запасі та у військовому резерві.

Статтею 32 Закону № 2232-XII, у редакції, що діяла на момент досягнення позивачем 40 років було визначено, що військовозобов`язані, які досягли граничного віку перебування в запасі, а також визнані військово-лікарськими комісіями непридатними для військової служби у воєнний час, виключаються з військового обліку і переводяться у відставку.

Законом України від 27.03.2014 № 1169-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення проведення мобілізації" (далі - Закон № 1169-VII, який набрав чинності 01.04.2014) було внесено зміни до статті 28 Закону № 2232-XII, зокрема, частину другу статті 28 Закону № 2232-XII викладено у такій редакції: "Військовозобов`язані, які перебувають у запасі та мають військові звання рядового, сержантського і старшинського складу, поділяються на розряди за віком: 1) перший розряд - до 35 років; 2) другий розряд - до 50 років".

Законом України від 22.07.2014 № 1604-VII "Про внесення змін до статті 28 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон № 1604-VII, який набрав чинності 13.08.2014), також було внесено зміни до статті 28 Закону № 2232-XII, зокрема, у пункті 2 частини другої цифри "50" замінено цифрами "60".

Як зазначив вище суд, статтею 32 Закону № 2232-XII у редакції, чинній станом на 11.03.2009, було передбачено, що військовозобов`язані, які досягли граничного віку перебування в запасі, виключаються з військового обліку та переводяться у відставку.

Разом із тим у 2014 році законодавець змінив правове регулювання відносин щодо перебування громадян у запасі. Так, Законом України від 27.03.2014 № 1169-VII та Законом України від 22.07.2014 № 1604-VII граничний вік перебування в запасі для військовозобов`язаних відповідної категорії було послідовно збільшено з 40 до 50 років, а в подальшому до 60 років.

При цьому положення частини четвертої статті 28 Закону № 2232-XII, відповідно до яких граничний вік перебування в запасі другого розряду є граничним віком перебування в запасі та у військовому резерві, змін не зазнали.

Отже, після набрання чинності зазначеними змінами позивач, як особа, яка не досягла нового граничного віку перебування в запасі, визначеного законом, знову підпадає під правове регулювання Закону № 2232-XII щодо військовозобов`язаних.

Відповідно до абзацу 7 п. 2 ч. 1 статті 37 Закону №2232-XII, взяттю на військовий облік військовозобов`язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, підлягають громадяни України зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України.

Оскільки позивача знято з військового обліку у зв`язку з досягненням граничного віку, то останній на виконання абзацу 7 п. 2 ч. 1 статті 37 Закону № 2232-XII повинен був взятий (поновлений) на військовий облік.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що сам по собі факт досягнення 28.08.2010 позивачем встановленого граничного віку перебування в запасі не виключав поширення на нього подальших змін законодавства, якими такий граничний вік було збільшено.

Відповідно до правових позицій, викладених у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001 та від 13.03.2012 № 6-рп/2012, дія нормативно-правового акта в часі починається з моменту набрання ним чинності та припиняється з моменту втрати ним чинності. За загальним правилом до події чи факту застосовується той нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце, а дія закону не поширюється на правовідносини, які виникли і припинилися до набрання ним чинності.

Разом із тим наведений конституційний принцип не виключає можливості зміни законодавцем правового регулювання на майбутнє та поширення нових норм на осіб, які на момент набрання ними чинності відповідають установленим законом критеріям.

Водночас Законами України від 27.03.2014 № 1169-VII та від 22.07.2014 № 1604-VII внесено зміни до статті 28 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", якими граничний вік перебування в запасі для військовозобов`язаних відповідної категорії збільшено до 60 років. Закон № 2232-XII не містить положень, які б виключали поширення зазначених змін на осіб, знятих з військового обліку у зв`язку з досягненням раніше встановленого граничного віку, а також не передбачає збереження для таких осіб окремого правового статусу після зміни відповідного правового регулювання.

Таким чином, дія Закону № 2232-XII у новій редакції поширює свою дію на всій території України і розповсюджується на всіх осіб, що не досягли граничного віку перебування у запасі.

Аналогічна правова позиція щодо застосування вказаних правових норм наведена Верховним Судом у постановах від 19.09.2018 у справі №814/4386/15 та від 17.02.2020 у справі №820/3113/17.

З урахуванням вказаного, суд дійшов висновку, що на момент набрання чинності Законами № 1169-VII та № 1604-VII позивач не досяг віку 60 років, у зв`язку із чим норми зазначених законів мають застосовуватися до позивача та спірних правовідносин.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду сформованою у постанові від 09.04.2026 у справі №280/6524/24.

Тому, доводи позивача про протиправну бездіяльність відповідача щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення його з військового обліку військовозобов`язаних, суд вважає безпідставними.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку про те, що відсутні підстави для зобов`язання відповідача вносити до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про виключення позивача з військового обліку військовозобов`язаних, у зв`язку з досягненням граничного віку перебування на військовому обліку.

Згідно зі ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких гуртуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Щодо судового збору, то такий на підставі статті 139 КАС України покладається на позивача.

Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 11.11.2026.

Суддя Кедик М.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua