Суд: Кіровоградський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: реалізації податкового контролю
Дата: 11 листопада 2026 р.
Справа: №340/7190/24
Суддя: О.В. КРАВЧУК
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/7190/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук О.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55; код ЄДРПОУ ВП 43995486)
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.
Позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 16.09.2024 року № 189/2452213005/11-28-24-08 про анулювання з 01.09.2024 року реєстрації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та зобов`язати відповідача відновити реєстрацію позивачки як платника єдиного податку другої групи (ставка 15%), починаючи з 01.09.2024 року.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки протягом календарного року вона не перевищила обсягу доходу, встановленого для платників єдиного податку другої групи. Крім того, на думку позивачки, відповідач порушив порядок проведення перевірки, визначений Податковим кодексом України, а оскаржуване рішення прийняв всупереч вимогам пункту 299.11 статті 299 ПК України.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити в задоволенні позову повністю. Зазначив, що за результатами аналізу наявної в контролюючому органі інформації Кропивницьким відділом податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Кіровоградській області складено акт про порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування від 16.09.2024 року № 13169/11-28-24-08/ НОМЕР_1 та прийнято рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку від 16.09.2024 року № 189/2452213005/11-28-24-08. Підставою для цього, за твердженням відповідача, стало перевищення позивачкою у 2023 році граничного обсягу доходу, встановленого для платників єдиного податку другої групи, а тому оскаржуване рішення є правомірним, а позовні вимоги – безпідставними та необґрунтованими.
Позивачка правом на подання відповіді на відзив не скористалася.
Ухвалою суду від 13 листопада 2024 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані сторонами заяви по суті справи, додані до них документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
У С Т А Н О В И В:
Згідно з даними інформаційно-комунікаційної системи податкового органу ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на обліку в Кропивницькій ДПІ ГУ ДПС у Кіровоградській області; дата взяття на облік – 02.08.2024 року (повторна реєстрація).
Раніше позивачка перебувала на обліку в Кропивницькій ДПІ ГУ ДПС у Кіровоградській області з 02.08.2016 року по 09.11.2023 року.
Платником єдиного податку позивачку було зареєстровано:
- 2 групи 15% з 01.01.2019 року по 09.11.2023 року;
- 2 групи 15% з 01.09.2024 року по 01.09.2024 року.
13.11.2023 року позивачка подала податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця за 2023 рік № 9305845699, у якій задекларувала в рядку 3 (обсяг доходу за звітний період) 5 587 800,00 грн та в рядку 4 (обсяг доходу, що оподатковується за ставкою 15%) 88 140,19 грн; загальна сума доходу (рядок 8) становить 5 675 940,19 грн.
16.09.2024 року відповідачем складено акт про порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування № 13169/11-28-24-08/ НОМЕР_1 та прийнято рішення № 189/2452213005/11-28-24-08 про анулювання реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку з 01.09.2024 року.
Не погоджуючись із цим рішенням, позивачка звернулася до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Обрання або перехід на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1-298.1.4 ПК України. Суб`єкт господарювання може заявити про обрання спрощеної системи оподаткування під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи-підприємця або державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу або про фізичну особу-підприємця, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".
Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи-підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація (підпункт 298.1.2 пункту 298.1 статті 298 ПК України).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.
Як встановлено пунктом 299.1 статті 299 ПК України, реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Таке внесення відбувається на підставі заяви про обрання спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, яка подається безпосередньо до контролюючого органу або державному реєстратору під час державної реєстрації фізичної особи-підприємця або юридичної особи.
У разі відсутності визначених пунктом 299.6 статті 299 ПК України підстав для відмови у реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов`язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку (пункт 299.3 статті 299 ПК України).
У випадках, передбачених підпунктом 298.1.2 пункту 298.1 та підпунктом 298.8.5 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу, контролюючий орган, у разі відсутності визначених цим Кодексом підстав для відмови, здійснює реєстрацію суб`єкта господарювання як платника єдиного податку з дати, визначеної відповідно до зазначеного підпункту, протягом двох робочих днів з дати отримання контролюючим органом заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування або отримання цим органом відповідної заяви або відомостей у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (пункт 299.4 статті 299 ПК України).
Пунктом 299.10 статті 299 ПК України передбачено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у чітко визначених випадках, а саме:
1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;
2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;
3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу (у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку відповідної групи);
4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків;
5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;
6) набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті - в останній день календарного кварталу, в якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті;
7) втрати платником єдиного податку третьої групи статусу електронного резидента (є-резидента);
8) наявність щодо платника податку та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України "Про санкції".
Обираючи під час державної реєстрації фізичної особи-підприємця систему та групу оподаткування, позивачка керувалася підпунктом 2 пункту 291.4 статті 291 ПК України, відповідно до якого до другої групи належать фізичні особи-підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року вони відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік. Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.
Для зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб-підприємців, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку (стаття 294 ПК України).
Згідно з пунктом 299.11 статті 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Таким чином, контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника порушення, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки.
Позивачка стверджує, що відповідає критеріям другої групи, визначеним підпунктом 2 пункту 291.4 статті 291 ПК України, оскільки не використовує працю більше 10 найманих осіб, а обсяг її доходу в календарному році не перевищив 834 розмірів мінімальної заробітної плати (відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» мінімальна заробітна плата з 01.01.2024 року становить 7100 грн, отже граничний обсяг доходу у 2024 році – 5 921 400 грн).
Водночас судом встановлено, що в податковій декларації за 2023 рік, поданій 13.11.2023 року, позивачка сама задекларувала загальний обсяг доходу в сумі 5 675 940,19 грн, з якого 88 140,19 грн – як дохід, що оподатковується за ставкою 15 відсотків.
Граничний обсяг доходу платника єдиного податку другої групи у 2023 році становив 5 587 800 грн (834 ? 6700 грн – розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2023 року), а отже у 2023 році позивачка цей обсяг перевищила, що підтверджується даними поданої нею декларації.
Разом з тим суд звертає увагу, що таке перевищення мало місце в період попередньої реєстрації позивачки платником єдиного податку, яка тривала з 01.01.2019 року по 09.11.2023 року і припинилася у зв`язку з припиненням нею підприємницької діяльності, про що свідчать зняття позивачки з обліку 09.11.2023 року та її повторна державна реєстрація 02.08.2024 року (підпункт 2 пункту 299.10 статті 299 ПК України).
Наслідки перевищення платником єдиного податку другої групи встановленого обсягу доходу визначені пунктом 293.4 статті 293 та підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України: сума перевищення оподатковується за ставкою 15 відсотків, а платник зобов`язаний перейти на сплату інших податків і зборів з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося перевищення. Суму перевищення позивачка задекларувала як дохід, що оподатковується за ставкою 15 відсотків, а на момент настання обов`язку перейти на сплату інших податків і зборів суб`єктом господарювання вже не була.
Реєстрація ж позивачки платником єдиного податку з 01.09.2024 року є новою реєстрацією, здійсненою відповідно до підпункту 298.1.2 пункту 298.1 статті 298 ПК України після повторної державної реєстрації її фізичною особою-підприємцем 02.08.2024 року. Отримавши відповідну заяву, відповідач підстав для відмови в реєстрації, визначених пунктом 299.6 статті 299 ПК України, не встановив і зареєстрував позивачку платником єдиного податку другої групи.
Глава 1 розділу XIV ПК України не ставить можливість обрання спрощеної системи оподаткування новозареєстрованою фізичною особою-підприємцем у залежність від обсягу доходу, отриманого нею в період попередньої підприємницької діяльності. Обмеження, передбачене абзацом другим пункту 299.11 статті 299 ПК України (право повторно обрати спрощену систему оподаткування лише після закінчення чотирьох послідовних кварталів), застосовується у разі анулювання реєстрації за рішенням контролюючого органу, проте відповідач не посилається на те, що щодо попередньої реєстрації позивачки таке рішення приймалося.
Натомість у межах реєстрації з 01.09.2024 року відповідач жодних порушень позивачкою вимог глави 1 розділу XIV ПК України, зокрема перевищення обсягу доходу протягом 2024 календарного року, не встановив і на такі обставини не посилається.
Крім того, підпункт 3 пункту 299.10 статті 299 ПК України пов`язує анулювання реєстрації з перевищенням встановленого обсягу доходу саме протягом календарного року, а пункт 299.11 цієї статті передбачає анулювання з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому допущено порушення. Перевищення доходу у 2023 році могло мати наслідком припинення застосування спрощеної системи оподаткування не пізніше 01.01.2024 року, тобто в межах попередньої реєстрації, і не може бути підставою для анулювання нової реєстрації з 01.09.2024 року – з дати, не пов`язаної з кварталом, у якому мало місце порушення.
За таких умов суд дійшов висновку, що оскаржуваним рішенням відповідач поширив наслідки порушення, допущеного позивачкою у 2023 році під час попередньої реєстрації, на нову реєстрацію, в межах якої порушень не встановлено, що не відповідає вимогам підпункту 3 пункту 299.10 та пункту 299.11 статті 299 ПК України.
Також суд враховує доводи позивачки щодо порушення процедури прийняття оскаржуваного рішення. Одним із прав платника податків є право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, та за власною ініціативою пояснення з питань, що не запитувалися контролюючим органом, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом (підпункт 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)).
Пункт 75.1 статті 75 ПК України визначає, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно із підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Стаття 86 ПК України врегульовує питання оформлення результатів перевірок.
Так, пункт 86.7 статті 86 ПК України передбачає, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.
Відповідно до підпункту 86.7.1 пункту 86.7 статті 86 ПК України акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу. Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
За правилами підпункту 86.7.2 пункту 86.7 статті 86 ПК України у разі отримання від платника податків у визначеному цим пунктом порядку заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень, контролюючий орган зобов`язаний повідомити платника податків про місце і час проведення розгляду матеріалів перевірки. Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду.
Платник податків має право брати участь у процесі розгляду матеріалів перевірки особисто або через свого представника. Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податку має право надавати письмові та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду. Відсутність платника податку або його представника, повідомленого в передбаченому цією статтею порядку про час і місце розгляду матеріалів перевірки, не є перешкодою для розгляду матеріалів перевірки (підпункт 86.7.3 пункту 86.7 статті 86 ПК України).
У підпункті 86.7.4 пункту 86.7 статті 86 ПК України деталізовано питання, які підлягають вирішенню під час розгляду матеріалів перевірки комісією з питань розгляду заперечень, та передбачено, що за результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з розгляду заперечень приймає висновок, що є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.
Відповідно до підпункту 86.7.5 пункту 86.7 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п`яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту.
Згідно з пунктом 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.
Про можливість надання податковому органу додаткових документів після закінчення перевірки вказують і положення пунктів 44.6, 44.7 статті 44 ПК України.
Так, пункт 44.6 статті 44 ПК України також передбачає, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
З матеріалів справи встановлено, що оскаржуване рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області від 16.09.2024 року № 189/2452213005/11-28-24-08 прийнято в день складення акта, тобто 16.09.2024 року, у зв`язку з чим позивачка була позбавлена можливості подати заперечення до акта та/або додаткові документи.
Верховний Суд вже неодноразово аналізував зазначені норми податкового законодавства (зокрема, але не виключно, у постановах від 28 березня 2023 року у справі № 810/3270/16, від 27 червня 2019 року у справі № 806/343/17) та дійшов висновку, що закріпленому у пункті 86.7 статті 86 ПК України праву платника податків подати до контролюючого органу заперечення на акт перевірки кореспондує визначений цією ж нормою обов`язок контролюючого органу розглянути такі заперечення, надавши платнику податків відповідь, та врахувати результати розгляду заперечень при прийнятті рішення про визначення грошових зобов`язань.
У постанові від 20 листопада 2018 року у справі № 826/285/15 Верховний Суд вказав, що зміст пункту 86.7 статті 86 ПК України дає підстави для висновку про те, що при прийнятті податкового повідомлення-рішення податковим органом повинні враховуватися не лише висновки акта перевірки, а й результати розгляду заперечень платника податків на такий акт як його невід`ємної частини.
Суд погоджується із такими висновками і не вбачає підстав для відступу від них.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області від 16.09.2024 року № 189/2452213005/11-28-24-08 про анулювання реєстрації платника єдиного податку прийняте щодо ФОП ОСОБА_1 без належних правових підстав та з порушенням вимог статті 86 ПК України, а тому є протиправним і підлягає скасуванню.
Щодо вимоги про зобов`язання відповідача відновити відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 реєстрацію платника єдиного податку група 2 ставка 15%, починаючи з 01.09.2024 року, суд зазначає таке.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено у главі 1 розділу XIV Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 299.13 статті 299 ПК України з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та власному офіційному веб-сайті такі дані з реєстру платників єдиного податку, у тому числі дату виключення особи з реєстру платників єдиного податку.
У випадку анулювання реєстрації платником єдиного податку суб`єкт господарювання не може бути платником цього податку із дати вилучення з відповідного Реєстру.
Анулювання реєстрації платником єдиного податку означає перехід платника податків на загальну систему оподаткування.
Тобто, платник податку, починаючи з дати анулювання реєстрації платником єдиного податку, та у разі, якщо за рішенням суду скасовано анулювання реєстрації такого платника, до дати прийняття такого рішення втрачає право перебувати на спрощеній системі оподаткування.
Отже, прийняття податковим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця з невідворотністю спричиняє виникнення низки негативних (несприятливих), для такого платника, юридичних наслідків.
Як встановлено судом, відповідно до витягу з реєстру платників єдиного податку від 05.08.2024 року № 33226 позивачку зареєстровано платником єдиного податку II групи (ставка 15%) з 01.09.2024 року.
З огляду на вказане, суд зазначає, що встановлення судом факту протиправності зазначеного рішення суб`єкта владних повноважень зумовлює виникнення потреби в обтяженні цього або іншого суб`єкта обов`язком усунути всі спричинені рішенням негативні юридичні наслідки та повернути платника податку у первинне правове становище, котре існувало до моменту прийняття незаконного рішення, вчинивши дії з поновлення реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку з 01.09.2024 року.
Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
У пункті 145 рішення від 15.11.1996 року у справі «Чахал проти Сполученого Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини від 05.04.2005 року у справі «Афанасьєв проти України»).
Таким чином, за сукупністю наведених обставин та враховуючи наявність письмових доказів, що підтверджують наведені позивачем доводи у позовній заяві та виходячи з системного аналізу вищезазначених норм чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Судові витрати у справі (судовий збір у сумі 1211,20 грн) підлягають розподілу відповідно до частини першої статті 139 КАС України шляхом їх стягнення на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55; код ЄДРПОУ ВП 43995486) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 16.09.2024 року № 189/2452213005/11-28-24-08 про анулювання з 01.09.2024 року реєстрації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Зобов`язати Головне управління ДПС у Кіровоградській області відновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку другої групи (ставка 15%) з 01.09.2024 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211,20 грн.
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтями 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.В. КРАВЧУК
Оригінал: reyestr.court.gov.ua