Суд: Кіровоградський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: осіб, звільнених з публічної служби
Дата: 11 листопада 2026 р.
Справа: №340/4573/26
Суддя: А.В. САГУН
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/4573/26
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Кропивницького апеляційного суду (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії Кропивницького апеляційного суду щодо відмови йому у видачі довідки про суддівську винагороду для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 25.01.2008 (зі змінами), з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" з 01.01.2025 року у розмірі – 3028 грн та Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" з 01.01.2026 року у розмірі – 3328 грн;
- зобов`язати Кропивницький апеляційний суд видати йому довідки про суддівську винагороду для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 25.01.2008 (зі змінами), з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" з 01.01.2025 року у розмірі – 3028 грн та Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" з 01.01.2026 року у розмірі – 3328 грн.
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що є суддею у відставці, перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. Позивач вважає, що має право на перерахунок такого утримання виходячи з розміру суддівської винагороди, обчисленої із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законами України про Державний бюджет України на 2025-2026 роки, у розмірах 3028 грн та 3328 грн відповідно. З метою реалізації зазначеного права позивач звернувся до Кропивницького апеляційного суду із заявою про видачу відповідних довідок про суддівську винагороду для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання. Однак відповідач листом від 29.04.2026 №07-24/38/2026 відмовив у видачі довідок із застосуванням зазначених розрахункових величин. Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з вимогами про визнання дій відповідача протиправними та зобов`язання видати відповідні довідки.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що на звернення позивача від 24.04.2026 судом було видано довідку від 29.04.2026 № 07-20/35/2026 про суддівську винагороду станом на 01.01.2026 у розмірі 173 415 грн, обчислену із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102 грн. На думку відповідача, застосування зазначеної розрахункової величини відповідає положенням статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", якими передбачено визначення базового розміру посадового окладу судді виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для відповідного державного органу станом на 31.12.2025. Відповідач наголосив, що відповідно до абзацу шостого пункту 2 розділу II Порядку, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1, довідка для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці видається з урахуванням суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Оскільки суддівська винагорода працюючих суддів у 2026 році обчислюється із застосуванням розрахункової величини 2102 грн, саме цей розмір, на переконання відповідача, підлягає застосуванню і під час видачі відповідної довідки судді у відставці. Крім того, кошторисом суду на 2026 рік видатки на виплату суддівської винагороди передбачені виходячи із зазначеної величини. На підтвердження правомірності своїх дій відповідач послався на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 24.04.2025 у справі № 240/9028/24, відповідно до якого законами про Державний бюджет України на відповідні роки встановлено грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що застосовується для визначення базового посадового окладу судді, а не запроваджено іншу розрахункову величину всупереч спеціальному закону. З огляду на викладене відповідач вважає відсутніми правові підстави для видачі позивачу довідок із застосуванням прожиткового мінімуму в розмірах 3028 грн та 3328 грн (а.с. 22-23).
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Позивач є суддею у відставці, перебуває на обліку в територіальному органі Пенсійного фонду України та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.
24.04.2026 позивач звернувся до Кропивницького апеляційного суду із заявою про видачу довідок про суддівську винагороду для обчислення (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за формою, передбаченою додатком 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, судді Конституційного Суду України територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1, із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2025 у розмірі 3028 грн та Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" станом на 01.01.2026 у розмірі 3328 грн.
За результатами розгляду зазначеного звернення відповідач листом від 29.04.2026 № 07-24/38/2026 відмовив позивачу у видачі довідок про суддівську винагороду із застосуванням зазначених ним розрахункових величин (а.с. 7).
Водночас Кропивницьким апеляційним судом видано позивачу довідку від 29.04.2026 № 07-20/35/2026 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно якої станом на 01.01.2026 розмір суддівської винагороди, що враховується при призначенні (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання, становить 173 415 грн 00 коп., з яких посадовий оклад – 115 610 грн 00 коп., доплата за вислугу років у розмірі 50 відсотків посадового окладу – 57 805 грн 00 коп (а.с. 26).
Як убачається із пояснень відповідача, розмір суддівської винагороди у довідці було визначено із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102 грн, який відповідно до положень статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31.12.2025.
Таким чином, вважаючи протиправною відмову Кропивницького апеляційного суду у видачі довідок про суддівську винагороду із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірах 3028 грн та 3328 грн відповідно, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Пунктом 1 частини другої статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України встановлюються, зокрема, Державний бюджет України.
Закон про Державний бюджет України – закон, який затверджує Державний бюджет України та містить положення щодо забезпечення його виконання протягом бюджетного періоду (пункт 24 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України).
Згідно пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, а також форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII (далі – Закон № 1402-VIII) встановлено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом.
Питання виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці врегульоване статтею 142 Закону № 1402-VIII, частиною четвертою якого встановлено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Відповідно до частини першої статті 135 Закону № 1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" від 19 листопада 2024 року № 4059-IX установлено, що з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розрахунку на місяць становить 3028 грн, а прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 грн.
Згідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" від 3 грудня 2025 року № 4695-IX з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розрахунку на місяць установлено в розмірі 3328 грн, водночас прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, визначено на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31 грудня 2025 року, тобто 2102 грн.
Таким чином, законами України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та "Про Державний бюджет України на 2026 рік" для визначення базового розміру посадового окладу судді встановлено окремий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який упродовж 2025– 2026 років становить 2102 грн.
Слід зазначити, що однією з гарантій належного здійснення правосуддя є створення необхідних умов для діяльності суддів, їх правового, соціального захисту та побутового забезпечення. Так, визначені Конституцією України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів" гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їхнього статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.
30 вересня 2016 року набрали чинності зміни, внесені до Конституції України, згідно із Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", яким, зокрема, статтю 130 Основного Закону викладено в новій редакції, текст якої зазначено, і вперше закріплено спосіб визначення розміру суддівської винагороди, а саме, що: "розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій".
Питання визначення розміру суддівської винагороди врегульовано статтею 135 Закону № 1402-VIII (який з огляду як на свою назву, так і сферу правового регулювання (означену в його преамбулі), є законом про судоустрій в розумінні частини другої статті 130 Конституції України), зокрема, пунктом 2 частини третьої якої визначено, що базовий розмір посадового окладу судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду становить – 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Отже, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 року № 2017-III (далі – Закон № 2017-III) державні соціальні стандарти – встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.
Державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються з метою, зокрема, визначення механізму реалізації соціальних прав та державних соціальних гарантій громадян, визначених Конституцією України (статті 2 Закону № 2017-III).
Згідно зі статтею 6 Закону № 2017-III базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового обслуговування, соціального захисту, культури, охорони здоров`я та освіти.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень урегульовано Законом України "Про прожитковий мінімум" від 15.07.1999 року № 966-XIV (далі – Закон № 966-XIV).
У відповідності до статті 1 Закону № 966-XIV прожитковий мінімум – це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.
До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.
Вказаною Закону № 966-XIV визначено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум.
Статтею 4 Закону № 966-XIV встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Слід зазначити, що Законом України "Про прожитковий мінімум" не передбачено такого виду прожиткового мінімуму, як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді". Вказаним Законом суддів не віднесено до окремої соціальної чи демографічної групи населення, для якої прожитковий мінімум підлягає встановленню окремо.
Водночас статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" поряд із встановленням з 01 січня 2025 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 грн окремо визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у розмірі 2102 грн.
Аналогічне правове регулювання було передбачено статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", якою з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено в розмірі 3328 грн, тоді як розмір прожиткового мінімуму, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, залишено на рівні 2102 грн.
Поряд із цим зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у частині правового регулювання розміру суддівської винагороди, а також до Закону України "Про прожитковий мінімум" щодо визначення видів та розмірів прожиткового мінімуму не вносилися. Відтак відсутні законні підстави для застосування при визначенні суддівської винагороди розрахункової величини, меншої за прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений на 1 січня відповідного календарного року, а саме 3028 грн у 2025 році та 3328 грн у 2026 році.
Водночас положеннями статті 7 законів України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та "Про Державний бюджет України на 2026 рік" фактично змінено одну зі складових, що застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, шляхом установлення окремої розрахункової величини в розмірі 2102 грн замість прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного на 1 січня відповідного календарного року. Таке правове регулювання суперечить гарантіям незалежності суддів, закріпленим, зокрема, частиною другою статті 130 Конституції України та статтею 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
При цьому закони України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та "Про Державний бюджет України на 2026 рік" не можуть змінювати чи встановлювати інше правове регулювання відносин, які є предметом регулювання спеціальних законів України, зокрема щодо визначення розміру суддівської винагороди. Конституція України не надає законам про Державний бюджет України вищої юридичної сили порівняно з іншими законами. На неприпустимість зміни, зупинення дії чи встановлення іншого правового регулювання положень чинних законів законом про Державний бюджет України звертав увагу Конституційний Суд України у рішеннях від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.
Законом України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що базовий розмір посадового окладу судді визначається виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Відповідно, зміна зазначеної розрахункової величини, яка безпосередньо впливає на розмір суддівської винагороди та становить одну з гарантій незалежності суддів, можлива лише шляхом внесення відповідних змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів". За відсутності таких змін суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від передбаченої спеціальним законом.
Отже заміна при визначенні базового розміру посадового окладу судді прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня 2025 року в розмірі 3028 грн та на 01 січня 2026 року в розмірі 3328 грн, іншою розрахунковою величиною – прожитковим мінімумом для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у розмірі 2102 грн, на підставі статті 7 законів України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та "Про Державний бюджет України на 2026 рік" є протиправною, оскільки суперечить положенням Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та встановленим Конституцією України гарантіям незалежності суддів.
Аналогічна правова позиція щодо застосування для визначення базового розміру посадового окладу судді прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом про Державний бюджет України на відповідний рік станом на 1 січня календарного року, викладена у постановах Верховного Суду від 12.09.2024 у справі № 580/2522/24, від 13.11.2024 у справі № 200/1707/24, від 20.02.2025 у справі № 420/3716/24, а також у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17.02.2026 у справі № 200/2309/25.
При цьому у постанові від 17 лютого 2026 року у справі № 200/2309/25 судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відступила від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 17 листопада 2025 року у справі № 520/32171/24, відповідно до якого для визначення базового розміру посадового окладу судді, що враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102 грн згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік». Зазначений висновок ґрунтувався на тому, що з 01 січня 2024 року не відбулося зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а отже, відсутні правові підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Відступаючи від зазначеного висновку, Верховний Суд у постанові від 17 лютого 2026 року у справі № 200/2309/25 сформулював правовий висновок, згідно з яким збільшення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом про Державний бюджет України на відповідний рік станом на 1 січня, зумовлює зростання розміру суддівської винагороди та виникнення у суддів у відставці права на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання. Для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі, установленому законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Відповідно, збільшення зазначеної величини порівняно з попереднім календарним роком є підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Наведений правовий підхід надалі також підтримано Верховним Судом, зокрема, у постановах від 16.03.2026 у справі № 380/19912/24, від 08.04.2026 у справі № 340/1792/25 та інших.
Згідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Щодо посилання відповідача на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 24 квітня 2025 року у справі № 240/9028/24, суд зазначає таке.
Предметом судового розгляду у справі № 240/9028/24 були правовідносини щодо правильності обчислення та виплати суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення і вихідної допомоги у зв`язку зі звільненням судді Вищого адміністративного суду України у відставку та виключенням його зі штату суду. Натомість у справі, що розглядається, спір виник у зв`язку з відмовою Кропивницького апеляційного суду видати судді у відставці довідки про суддівську винагороду станом на 01 січня 2025 року та 01 січня 2026 року для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Отже, зазначені справи відрізняються за предметом спору, характером спірних правовідносин та правовими наслідками, щодо яких заявлено вимоги, тому правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 24 квітня 2025 року у справі № 240/9028/24, не можуть бути застосовані при вирішенні цього спору.
Судом також враховано, що 25.06.2026 набрав чинності Закон України від 09.06.2026 №4905-IX "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та Закону України "Про Вищу раду правосуддя" щодо удосконалення декларацій доброчесності судді та родинних зв`язків судді", яким частину третю статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" доповнено положенням, відповідно до якого для визначення базового розміру посадового окладу судді не може застосовуватися інша вартісна величина, ніж прожитковий мінімум для працездатних осіб, передбачений абзацом четвертим частини другої статті 1 Закону України "Про прожитковий мінімум", в розмірі, встановленому для цієї соціальної і демографічної групи населення законом України про Державний бюджет на відповідний рік.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову шляхом визнання протиправними дій Кропивницького апеляційного суду щодо відмови у видачі позивачу довідок про суддівську винагороду для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, обчислену із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня 2025 року та 01 січня 2026 року, а також зобов`язання відповідача видати позивачу відповідні довідки за формою, встановленою додатком 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, судді Конституційного Суду України територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року № 3-1, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01 січня 2025 року в розмірі 3028 грн та статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" станом на 01 січня 2026 року в розмірі 3328 грн.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачка сплатила судовий збір у розмірі 2662,40 грн (а.с.6, 16), який підлягає стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Кропивницького апеляційного суду (просп. Європейський, 2, м.Кропивницький, 25006) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Кропивницького апеляційного суду щодо відмови ОСОБА_1 у видачі довідок про суддівську винагороду для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, обчислену із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законами України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01 січня 2025 року в розмірі 3028 грн та "Про Державний бюджет України на 2026 рік" станом на 01 січня 2026 року в розмірі 3328 грн.
Зобов`язати Кропивницький апеляційний суд видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2025 року за формою, встановленою додатком 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, судді Конституційного Суду України територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року № 3-1, із застосуванням для визначення базового розміру посадового окладу судді прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01 січня 2025 року в розмірі 3028 грн.
Зобов`язати Кропивницький апеляційний суд видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2026 року за формою, встановленою додатком 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, судді Конституційного Суду України територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року № 3-1, із застосуванням для визначення базового розміру посадового окладу судді прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" станом на 01 січня 2026 року в розмірі 3328 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницького апеляційного суду (ЄДРПОУ 42265404) судовий збір в сумі 2662,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду А.В. САГУН
Оригінал: reyestr.court.gov.ua