Рішення від 11 листопада 2026 р. у справі №168/848/26 — Старовижівський районний суд Волинської області

Суд: Старовижівський районний суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за законом.

Дата: 11 листопада 2026 р.

Справа: №168/848/26

Суддя: Малюта А. В.

Справа № 168/848/26

Провадження № 2/168/579/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2026 року сел. Стара Вижівка

Старовижівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого-судді Малюти А.В.,

за участю: секретаря судових засідань – Сулеви Н.С.,

розглянувши в судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дубівської сільської ради Ковельського району Волинської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

учасники справи в судове засідання не з`явилися,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача та відповідача

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просила визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . За життя померла склала заповіт на ім`я позивачки. Позивачка є єдиним спадкоємцем, проте пропустила встановлений законом шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини. Оскільки тривалий час перебувала у скрутному матеріальному становищі, хворіла. При зверненні до приватного нотаріуса Ковельського районного нотаріального округу Антонюка К.А. їй роз`яснювальним листом було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій у зв`язку з пропуском строку та роз`яснено право на звернення до суду. Тому позивачка просила суд визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

Відповідач відзиву на позов не подав.

Заяви (клопотання) учасників справи

Позивач ОСОБА_1 подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позов підтримала та просила його задовольнити.

Представник відповідача - Дубівської сільської ради подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов визнав повністю.

Інші процесуальні дії у справі

Ухвалою від 26 жовтня 2026 року суд відкрив провадження у справі, призначив розгляд справи за правилами загального позовного провадження та запропоновав відповідачеві надати відзив.

Відповідач подав до суду заяву про визнання позовних вимог. Дана обставина, в силу вимог статті 206 ЦПК України, серед інших, є підставою для задоволення позову, оскільки визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.

Відповідно до частин 3, 4 статті 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги ЦПК України щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи. Перешкод для вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.

Враховуючи, що особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, суд розглядає справу в порядку частини 2 статті 247 ЦПК України без фіксування судового процесу технічними засобами.

Фактичні обставини, встановлені Судом

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Ратнівським відділом ДРАЦС у Ковельському районі Волинської області. На день смерті спадкодавець проживала за адресою: АДРЕСА_1 .

За життя 06 серпня 2009 року ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений секретарем виконкому Буцинської сільської ради за реєстровим № 15, згідно з яким усе своє майно заповідала ОСОБА_1 .

Згідно з витягом зі Спадкового реєстру № 86352310 від 14.08.2026 р., спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась. Інших спадкоємців судом не встановлено.

Позивачка пропустила встановлений частиною 1 статті 1270 ЦК України строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Оцінка Суду

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина 2 статті 1220 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо спадкоємець протягом цього строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (частина 1 статті 1272 ЦК України).

Відповідно до частини 3 статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у статті 6 Конвенції, якою передбачено право на справедливий суд, не встановлено вимоги до держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Там, де такі суди існують, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (пункт 25 рішення у справі «Делькур проти Бельгії» від 17 січня 1970 року та пункт 65 рішення у справі «Гофман проти Німеччини» від 11 жовтня 2001 року).

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 iconsКонвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Тобто Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинить правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює захист власності і встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або ілюзорних прав, а прав практичних та ефективних (пункт 24 рішення ЄСПЛ від 09 жовтня 1979 року у справі «Ейрі»; пункт 32 рішення ЄСПЛ від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України»). У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції «майном» визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (пункт 32 рішення ЄСПЛ у справі «Стретч проти Сполученого Королівства»). «Законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя — наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (рішення у справі «Копецький проти Словаччини»).

Поважними причинами пропуску строку є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Оцінюючи причини пропуску строку позивачкою, суд враховує обставини її захворювання, скрутне матеріальне становище, а також факт відсутності інших спадкоємців та явне вираження волі спадкодавця у заповіті на користь позивачки. Позбавлення позивачки права на оформлення спадщини через формальний пропуск строку за наведених обставин покладе на неї надмірний та непропорційний тягар у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Оскільки відповідач позов визнав і це визнання не суперечить закону, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи позицію позивачки, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1331,20 грн слід залишити за позивачкою.

Керуючись статтями 1220, 1233, 1235, 1270, 1272 ЦК України, статтями 141, 200, 206, 247, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України,

суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Дубівської сільської ради Ковельського району Волинської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю 2 (два) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Судові витрати по сплаті судового збору залишити за позивачкою.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано.

Ім`я (найменування) сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач: Дубівська сільська рада Ковельського району Волинської області, адреса: 45031, Волинська обл., Ковельський р-н, с. Дубове, вул. Ковельська, буд. 72, код ЄДРПОУ 04333939.

Суддя А.В.Малюта

Оригінал: reyestr.court.gov.ua