Рішення від 11 листопада 2026 р. у справі №320/45532/23 — Київський окружний адміністративний суд

Суд: Київський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: організації господарської діяльності, з них

Дата: 11 листопада 2026 р.

Справа: №320/45532/23

Суддя: Жук Р.В.

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2026 року м. Київ справа №320/45532/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стронг Ленд"

до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві

про визнання протиправними та скасування постанови від 05.06.2023 №7, -

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог.

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Стронг Ленд" з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві в якому просить суд визнати протиправним та скасувати постанову від 05.06.2023 №7.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач наголошує на відсутності у відповідача правових підстав для здійснення перевірки, за наслідком якої було прийнято оскаржуване рішення. Зазначає, що відповідачем порушено процедуру та встановлений порядок проведення перевірки. Також позивач вказує, що продаж кальяну не є наданням послуг з продажу тютюнових виробів у наборі у розумінні ст.16 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення», оскільки послуга з продажу тютюну до кальяну чи кальянної суміші та надання кальяну, як приладу для куріння, не можуть бути окремими послугами, які надаються у закладах ресторанного господарства. До того ж ці послуги не є такими, що пов`язані з курінням тютюну. На думку позивача, продаж у закладі кальяну у наборі з будь-якими іншими товарами або послугами, можливо було б трактувати як стимулювання продаж тютюнових виробів, якщо, наприклад, при замовленні кальяну діяла би знижка на вечерю. З викладеного слідує, що реалізація кальяну та або тютюнових виробів у закладі ресторанного господарства не є продажем тютюнових виробів у наборі з будь-якими іншими товарами або послугами.

Від Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що під час перевірки діяло в межах повноважень та у спосіб передбачений законодавством України. Наголошено про встановлення порушень абзаців 1 та 3 частини 1 статті 16 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення в вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення», а саме: забороняється будь-яка реклама та стимулювання продажу тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності під якими випускаються тютюнові вироби, в тому числі: використання тютюнових виробів з метою отримання товарів, робіт, послуг, пропонування або надання будь-якого прямого чи непрямого відшкодування придбання або використання тютюнових виробів.

Позивачем подано відповідь на відзив, доводи якого за своїм змістом є аналогічними доводам, викладеним у позовній заяві.

Відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив, доводи якого за своїм змістом є аналогічними доводам, викладеним у відзиві на позов.

Крім того подані додаткові пояснення, в яких представник відповідача спростовував посилання позивача на існуючу судову практику.

ІІІ. Заяв (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

08.01.2024 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву.

05.02.2024 відповідачем подано до суду заперечення на відповідь на відзив.

14.02.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.09.2026 витребувано від Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві належним чином засвідчену копію акту перевірки від 26.05.2023 №828-16, складеного за результатами здійснення позапланового заходу (перевірки) щодо ТОВ "Стронг Ленд".

05.11.2026 до суду від відповідача надійшли пояснення на вимогу ухвали суду.

Інших заяв чи клопотань учасниками справи до суду не подано.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно частини 2 статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 2 статті 262 КАС України наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.

На підставі звернення гр. ОСОБА_1 з питань дотримання вимог законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення, Держпродспоживслужбою скеровано листа від 19.04.2023 року до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві, яким надано погодження листом від 03.05.2023 року за №15.1.3-6/10852 на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) в частині додержання у приміщенні закладу ресторанного господарства «STRONG» ТОВ «СТРОНГ ЛЕНД» за адресою: м. Київ, вул. Терещенківська, 13, законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення.

Головним управлінням 19.05.2023 року видано Наказ про проведення позапланового заходу (перевірки) № 828 та Направлення на проведення заходу №46-828.

За результатами проведення позапланової перевірки відповідачем був складений акт посадовими особами складено Акт №828-16 від 26 травня 2023 року.

Під час здійснення позапланового заходу встановлено, що в закладі ресторанного господарства «STRONG» ТОВ «СТРОНГ ЛЕНД» за адресою: м. Київ, вул. Терещенківська, 13 не дотримуються вимог щодо заборони куріння кальянів в приміщенні закладу ресторанного господарства, також встановлено що в приміщенні закладу ресторанного господарства відвідувачам реалізуються тютюнові вироби (тютюн для кальяну), який реалізуються з метою його подальшого використання, а саме використання тютюну в поєднанні з отриманням споживачами послуги приготування кальяну, а саме зафіксовано використання п`яти кальянів для вживання споживачами, що є прямим стимулюванням продажу тютюнових виробів та використанням споживачами тютюнових виробів у приміщенні закладу ресторанного господарства в поєднанні з послугою приготування кальяну для. подальшого вживання тютюну. Реалізація в закладі ресторанного господарства п`яти тютюнових виробів (тютюну для кальяну) здійснюється з метою їх подальшого використання споживачами при отриманні послуги з приготування кальяну та вживання таких тютюнових виробів у приміщенні закладу ресторанного господарства, що є стимулюванням продажу таких тютюнових виробів споживачам та прямим стимулюванням використання тютюнових виробів в поєднанні з послугою приготування кальяну.

Вищезазначені обставини сторонами не заперечуються та підтверджуються доказами у справі.

За порушення вимог підпункту п`ятого частини другої ст. 13 та абзаців першого та третього частини першої ст. 16 Закону №2899, за куріння, вживання та використання тютюнових виробів, а саме кальянів, у приміщенні закладу ресторанного господарства та порушення заборони щодо стимулювання продажу тютюнових виробів, у тому числі використання трьох тютюнових виробів (тютюну для кальяну) з метою отримання послуг з приготування кальяну у приміщенні закладу ресторанного господарства, відповідачем 05.06.2023 винесено постанову № 7 про накладення стягнень, передбачених статтею 20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення», у загальному розмірі 151 000,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням Головного управління Держпродспоживслужби в м.Києві №7 від 05.06.2023, позивач звернувся до суду з даним позовом.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Щодо процедури та порядку проведення перевірки суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указана норма Основного Закону означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

При цьому вжите законодавцем словосполучення «на підставі» означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

«У спосіб» означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

«Прийняття рішення, вчинення дії з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано» означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний використовувати повноваження з належною метою. Належною є та мета, що визначена в законі або виходить із його цілей. Використання повноважень з неналежною метою за своїм змістом є зловживанням ними: використання їх нечесно, із протиправними намірами, з недоброю волею, зі спотвореним тлумаченням мети, з якою надано повноваження, з наявністю особистого інтересу у прийнятті рішення або вчиненні дії.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 19.09.2018 у справі №804/2956/17, надаючи оцінку рішенню посадової особи територіального органу Держпродспоживслужби за наслідками перевірки, важливим є з`ясувати, серед іншого, дотримання процедури проведення цієї позапланової перевірки. У такому контексті слід зважити на те, на якій підставі призначено цю перевірку, що було предметом перевірки, чи оформлено відповідні документи на проведення позапланової перевірки, чи ознайомлений суб`єкт господарювання про проведення позапланової перевірки з її предметом.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.06.2024 у справі №640/25597/21.

Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб`єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягають оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Основні принципи та напрями державної політики щодо попередження куріння тютюнових виробів, зниження рівня їх вживання серед населення, обмеження доступу до них дітей, охорони здоров`я населення від шкоди, що завдається їхньому здоров`ю внаслідок розвитку захворювань, інвалідності, а також смертності, спричинених курінням тютюнових виробів чи іншим способом їх вживання визначені у Законі України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» (далі - Закон № 2899).

Відповідно до ст. 19 Закону № 2899 державний контроль за дотриманням положень цього Закону здійснюють відповідні центральні органи виконавчої влади в межах повноважень, визначених законом.

Одним з основних напрямків державної політики щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення є: забезпечення дотримання суб`єктами господарювання відповідних норм і правил під час виробництва та реалізації тютюнових виробів (ст. 5 Закону №2899).

Згідно з підпунктом 11 пункту 4 Положення про Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12.04.2017 № 209, яке було чинним на період з дати призначення перевірки і до дати оформлення її результатів актом від 06.07.2022, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань забезпечує реалізацію державної політики, а саме, у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін: здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; здійснює державний нагляд (контроль) за достовірністю інформації, зазначеної у документах про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; приймає рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; надає органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень вимог законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон 877-V.

Відповідно до статті 1 Закону №877-V термін «заходи державного нагляду (контролю)» вжитий у такому значенні: це планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Частиною першою статті 2 Закону №877-V визначено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

В силу положень частини першої статті 6 Закону №877-V підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

За приписами частини третьої статті 6 Закону №877-V суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Відповідно до статті 7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

У разі створення суб`єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов`язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Разом з тим, наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17 березня 2023 року №522, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 квітня 2023 року за №561/39617, затверджено Перелік підстав для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення на період воєнного стану (пункт 1), а також наказано Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів забезпечити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення на період воєнного стану з підстав, визначених Переліком, затвердженим пунктом 1 цього наказу ( пункт 2).

Пунктом 3 вказаного Переліку передбачено таку підставу для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення на період воєнного стану як звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).

Отже, пунктом 2 постанови КМУ №303 дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах, серед яких, у спірному випадку, є: Міністерство охорони здоров`я України, яке наказом від 17 березня 2023 року №522 надало Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів повноваження на здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) з підстав, визначених Переліком, зокрема з підстави звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).

З матеріалів справи судом встановлено, що через Web-форми розміщену на сайті Держпродспоживслужби можна подати електронне звернення. гр. ОСОБА_1 за допомогою Web форми на сайті Держпродспоживслужби (https://consumer.dpss.gov.ua/e-form/) було сформоване звернення – скарга. При цьому, даною Web-формою передбачено поле з написом «Ваш підпис (мишкою або пальцем по екрану)» На зворотній стороні звернення міститься підпис гр. ОСОБА_1 .

Так, статтею 5 Закону України «Про звернення громадян» передбачено право громадян надсилати письмові звернення з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення). Згідно з частиною сьомою статті 5 Закону України «Про звернення громадян» У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним.

Вказана скарга за своїм змістом та формою відповідає вимогам Закону України «Про звернення громадян», а тому є обов`язковою для розгляду у встановленому Законом порядку.

Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

19.04.2023 року скарга гр. ОСОБА_1 направлена до Головного управління Держпродспоживслужби в м.Києві для вирішення питання щодо здійснення заходів нагляду (контролю) вищезазначеного закладу щодо дотримання вимог статті 13 та 16 Закону України № 2899-ІV.

На підставі пункту 2 постанови КМУ №303, наказу Міністерства охорони здоров`я України від 17 березня 2023 року №522, звернення гр. ОСОБА_1 та листа Головного управління Держпродспоживслужби в м.Києві від 01.05.2023 №Вих-06.6/3681, Держпродспоживслужбою надано погодження листом від 03.05.2023 року за №15.1.3-6/10852 на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) в частині додержання у приміщенні закладу ресторанного господарства «STRONG» ТОВ «СТРОНГ ЛЕНД» за адресою: м. Київ, вул. Терещенківська, 13, законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення.

Головним управлінням 19.05.2023 року видано Наказ про проведення позапланового заходу (перевірки) № 828 та Направлення на проведення заходу №46-828.

За результатами проведення позапланової перевірки відповідачем був складений акт посадовими особами складено Акт №828-16 від 26 травня 2023 року.

З системного аналізу наведених правових норм та встановлених вище обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для призначення та проведення відповідачем позапланової перевірки позивача на підставі пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №303, наказу Міністерства охорони здоров`я України від 17 березня 2023 року №522, звернення гр. ОСОБА_1 та погодження Держпродспоживслужби України 03.05.2023 року за №15.1.3-6/10852, а тому порушень при її призначенні та проведенні відсутні.

Поряд з цим суд критично оцінює доводи представника позивача про невручення направлення на перевірку та акту, оскільки відповідно до матеріалів відео фіксації №Х300020_00002020230523163937_2590 на 07 хв. 25 сек. представники Головного управління вручають направлення від 19.05.2023 року уповноваженій особі ТОВ «СТРОНГ ЛЕНД» під підпис.

Також, з листа ТОВ «СТРОНГ ЛЕНД» щодо оскарження Акту №828-16 від 26.05.2023 за підписом керівника Л.В. Жданкіної вбачається, що позивач обізнаний та ознайомлений про вручене 25.05.20223 року направлення на проведення заходу №46-828 від 19.05.2023 у приміщенні закладу ресторанного господарства «STRONG» ТОВ «СТРОНГ ЛЕНД» за адресою: м. Київ. вул. Терещенківська, 13 та складений акт за наслідками проведеної позапланової перевірки.

Разом з тим суд зазначає, що 15 березня 2006 року Верховна Рада України прийняла Закон України від 15 березня 2006 року № 3534-IV, яким ратифікувала Рамкову конвенцію (WHO FCTC).

Цей міжнародний договір спрямований на боротьбу з глобальною епідемією тютюнокуріння, в якому Сторони, зокрема, виявили серйозну стурбованість з приводу впливу всіх форм реклами, стимулювання продажу й спонсорства з метою заохочення вживання тютюнових виробів.

Для цієї та інших цілей у пункті (c) статті 1 Рамкової конвенції передбачено, що термін «Реклама й стимулювання продажу тютюну» означає будь-який вид передачі комерційної інформації, рекомендації або дії з метою, результатом або ймовірним результатом стимулювання продажу тютюнового виробу або вживання тютюну, прямо чи побічно.

У статті 8 «Захист від впливу тютюнового диму» WHO FCTC Сторони визнають, що наукові дані недвозначно підтверджують, що вплив тютюнового диму є причиною смерті, хвороб та інвалідності.

Кожна Сторона приймає та здійснює у сферах існуючої національної юрисдикції, визначених національним законодавством, і активно сприяє на інших рівнях юрисдикції прийняттю і здійсненню ефективних законодавчих, виконавчих, адміністративних і/або інших заходів, що забезпечують захист від впливу тютюнового диму на робочих місцях усередині приміщень, громадському транспорті й у закритих громадських місцях та у відповідних випадках в інших громадських місцях.

У статті 13 «Реклама, стимулювання продажу та спонсорство тютюнових виробів» WHO FCTC Сторони визнають, що повна заборона на рекламу, стимулювання продажу й спонсорство приведе до скорочення споживання тютюнових виробів.

Кожна Сторона, відповідно до своєї конституції або конституційних принципів, вводить повну заборону на всю рекламу, стимулювання продажу й спонсорство тютюнових виробів. Сюди входить, з урахуванням дотримання правових умов і наявності технічних засобів, які має ця Сторона, повна заборона на транскордонну рекламу, стимулювання продажу й спонсорство, що виходять з її території. У зв`язку з цим кожна Сторона приймає протягом п`яти років після набуття чинності Конвенцією для цієї Сторони відповідні законодавчі, виконавчі, адміністративні і/або інші заходи та подає відповідні доповіді згідно зі Статтею 21.

Сторона, яка не має можливості ввести повну заборону через свою конституцію або конституційні принципи, застосовує обмеження всієї реклами, стимулювання продажу й спонсорства тютюнових виробів. Сюди входить, з урахуванням дотримання правових умов і наявності технічних засобів, які має ця Сторона, обмеження або повна заборона на рекламу, стимулювання продажу й спонсорство, що виходять з її території та мають транскордонний ефект. У зв`язку з цим кожна Сторона приймає відповідні законодавчі, виконавчі, адміністративні і/або інші заходи та подає відповідні доповіді згідно зі Статтею 21.

Таким чином, Рамкова конвенція закликає до обмеження реклами, стимулювання продажу тютюнових виробів і впровадження суворих норм щодо продажу.

Україна з моменту ратифікації WHO FCTC зобов`язалася забезпечити вільне середовище від тютюнового диму у громадських місцях, місцях роботи, громадському транспорті та в інших закритих приміщеннях, і забезпечити повну заборону або обмежити заходи щодо стимулювання споживання тютюну.

У Рекомендаціях Всесвітньої організації охорони здоров`я (далі - ВООЗ) щодо кальянів і тютюнових сумішей, виданих у 2015 році (WHO Study Group on Tobacco Product Regulation - Waterpipe Tobacco Smoking: Health Effects, Research Needs and Recommended Actions by Regulators, 2015) ВООЗ підкреслює, що кальянний дим містить токсичні речовини, що шкодять здоров`ю так само, як і звичайні сигарети.

Основні принципи та напрями державної політики щодо попередження куріння тютюнових виробів, зниження рівня їх вживання серед населення, обмеження доступу до них дітей, охорони здоров`я населення від шкоди, що завдається їхньому здоров`ю внаслідок розвитку захворювань, інвалідності, а також смертності, спричинених курінням тютюнових виробів чи іншим способом їх вживання визначаються Законом України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» №2899-IV(далі -Закон № 2899-IV).

Прийняття цього Закону зумовлено метою зменшення шкідливих наслідків для життя та здоров`я населення від вживання тютюну.

Частиною другою статті 13 Закону № 2899-IV встановлено заборону куріння, вживання та використання тютюнових виробів, предметів, пов`язаних з їх вживанням, трав`яних виробів для куріння, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, кальянів, зокрема, у приміщеннях закладів ресторанного господарства.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої та сьомої цієї ж статті у місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: «Куріння заборонено!».

У спеціально відведених для куріння місцях розміщується наочна інформація, яка складається із відповідного графічного знака та тексту такого змісту: «Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров`ю!».

Власник, уповноважені ним особи або орендарі відповідних споруд чи окремих приміщень зобов`язані відвести спеціальні місця для куріння, сумарна площа яких не має перевищувати 10 відсотків загальної площі відповідної споруди чи приміщення, обладнані витяжною вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму, а також розмістити інформацію, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Положеннями статті 16 Закону № 2899-IV визначено, що забороняються будь-яка реклама та стимулювання продажу тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, у тому числі:

- проведення заходів з безоплатної роздачі, у тому числі для маркетингових досліджень та дегустації, обміну одних тютюнових виробів на інші тютюнові вироби чи будь-які інші товари, роботи, послуги;

- використання тютюнових виробів з метою отримання товарів, робіт, послуг;

- пропонування або надання будь-якого прямого чи непрямого відшкодування з придбання або використання тютюнових виробів;

- пропонування або надання бонусів, премій, повернення готівкових коштів, надання права на участь у будь-якій грі, лотереї, конкурсі, події, прямо або опосередковано пов`язаних з тютюновими виробами, якщо умовою надання чи участі в них є придбання або вживання тютюнових виробів;

- продаж тютюнових виробів у наборі з будь-якими іншими товарами або послугами;

- розміщення інформації про виробника тютюнових виробів та/або тютюнові вироби у місцях, у яких такі вироби реалізуються чи надаються споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, з використанням графічних зображень чи малюнків, кольорових елементів, фонових вставок, відмінних від кольору торговельного обладнання чи оформлення вітрини, рухомих світлових приладів, пристроїв для демонстрації відеороликів, крім одного плаката розміром не більше 40х30 см на одне місце торгівлі, в якому надається текстова інформація, надрукована шрифтом чорного кольору на білому фоні про наявні у продажу тютюнові вироби та ціни на них;

- розміщення інформації з метою стимулювання продажу тютюну безпосередньо на тютюнових виробах та/або на будь-якому їх упакуванні, у тому числі: малюнків та інших зображень, які не є частиною захищеної торгової марки; адрес веб-сайтів; листів-вкладок упакування тютюнових виробів; текстової або графічної інформації на прозорій обгортці упакування тютюнових виробів;

- розміщення інформації щодо тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, у місцях проведення розважальних заходів, у місцях роздрібної торгівлі, на автотранспортних засобах та обладнанні;

- надсилання повідомлень поштою, електронною поштою, повідомлень на мобільні телефони, поширення відеодисків, відеоматеріалів, компакт-дисків, комп`ютерних та інших ігор, розміщення будь-якої інформації в мережі Інтернет, включаючи соціальні мережі чи інші цифрові мережі, з метою стимулювання продажу тютюнових виробів;

- продаж, пропонування для продажу, поставка чи реклама нетютюнових виробів, послуг, реклама чи упаковка яких містять напис, малюнок чи будь-яке інше зображення, повідомлення, які повністю або частково ідентифікуються чи асоціюються з тютюновим виробом, знаком для товарів і послуг чи з виробником тютюнових виробів;

- інші заходи прямого та непрямого стимулювання продажу тютюнових виробів та вживання тютюну.

Забороняється спонсорство тютюну, в тому числі:

- спонсорство телепередач, радіопередач, театрально-концертних, спортивних та інших заходів, програм чи окремих осіб або спонсорство з використанням знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби;

- надання виробниками тютюнових виробів або пов`язаними з ними організаціями фінансової або іншої підтримки заходам, діяльності, окремим особам або групам, в тому числі політичним партіям або діячам, спортсменам або спортивним командам, артистам або артистичним групам, навчальним закладам усіх форм власності;

- проведення інформаційних кампаній та заходів для населення, в тому числі з метою профілактики куріння серед молоді, за прямої або опосередкованої фінансової підтримки виробників тютюнових виробів або пов`язаних з ними організацій.

Аналіз вищенаведених положень законодавства дає підстави дійти висновку, що куріння тютюнових виробів, а також електронних сигарет і кальянів забороняється у приміщеннях закладів ресторанного господарства. При цьому суб`єкт господарювання несе відповідальність за порушення вимог статті 16 Закону № 2899-IV шляхом здійснення прямого чи непрямого впливу (стимулювання) на споживача.

Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 3 квітня 2018 року у справі №815/87/17, від 13 серпня 2020 року у справі №815/7159/16, від 13 жовтня 2020 року у справі №815/2503/16 та від 4 жовтня 2022 року у справі №420/1842/21.

Відповідно до пункту 4.1 розділу 4 «Класифікація закладів ресторанного господарства» ДСТУ 4281:2004 «Заклади ресторанного господарства. Класифікація», чинного з 01 липня 2004 року, до закладів ресторанного господарства належать: ресторан, ресторан-бар, кафе, кав`ярня, кафе-бар, кафе-пекарня, чайний салон, кафетерій, закусочна, шинок.

Під «приміщеннями закладів ресторанного господарства» розуміють усі внутрішні приміщення, призначені для обслуговування та перебування споживачів, а також для забезпечення роботи персоналу.

Таким чином, пункт 9 частини другої статті 13 Закону № 2899-IV у редакції Закону №4844-VI встановлював заборону на куріння, зокрема, кальянів у приміщеннях закладів ресторанного господарства.

Куріння тютюнових виробів - дії, що призводять до згоряння тютюнових виробів, у результаті чого утворюється тютюновий дим, який виділяється в атмосферне повітря та вдихається особою, яка курить.

Таке формулювання пункту 9 частини другої статті 13 Закону №2899-IV та використання терміну «куріння» обмежувало заборону виключно дією куріння (згоряння тютюну), і, відповідно, ця заборона не поширювалася на альтернативні способи споживання у закладах ресторанного господарства тютюнових виробів та їх замінників, що створювало правову прогалину в забороні куріння в закладах ресторанного господарства.

Заклади ресторанного господарства як суб`єкти господарювання зобов`язані були забезпечувати виконання законодавства про заборону дій, що призводять до згоряння тютюнових виробів, у результаті чого утворюється тютюновий дим, створюючи умови, за яких куріння у приміщеннях було б неможливим.

16 грудня 2021 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2899-IV «Про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров`я населення від шкідливого впливу тютюну» (далі - Закон №1978-IX), який посилила боротьбу з поширенням тютюнокуріння, альтернатив традиційному курінню тютюну, стимулюванням продажу тютюнових виробів та їх використання у громадських місцях.

Цим Законом викладено в новій редакції, зокрема, статті 13 та 16 Закону № 2899-IV, які регулюють обмеження щодо реалізації (продажу), куріння, вживання та використання тютюнових виробів, предметів, пов`язаних з їх вживанням, трав`яних виробів для куріння, електронних сигарет, заправних контейнерів, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння та заборону реклами, стимулювання продажу та спонсорства тютюнових виробів.

У пояснювальній записці до проєкту Закону № 1978-IX було зазначено, що законодавчі заходи зі зменшення поширеності куріння базуються на міжнародній практиці і зобов`язаннях, а саме: імплементації РКБТ ВООЗ, Директиви 2014/40/ЄС та реалізації «Цілей сталого розвитку України» ООН, зокрема Цілі 3 - «забезпечення здорового способу життя та сприяння благополуччю для всіх у будь-якому віці». Норми законопроєкту сприятимуть виконанню Національного плану заходів щодо неінфекційних захворювань для досягнення глобальних цілей сталого розвитку, затвердженого постановою Уряду України 26 липня 2018 року від 26 липня 2018 року № 530-р.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону №1978-IX, дата набрання чинності змін для окремих положень Закону № 2899-IV варіювалася.

Стаття 13 Закону № 2899-IV у новій редакції набрала чинності 11 липня 2022 року (через шість місяців з дня опублікування Закону про внесення змін (11 січня 2022 року)), передбачає заборону куріння, вживання та використання тютюнових виробів, предметів, пов`язаних з їх вживанням, трав`яних виробів для куріння, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, кальянів: у ліфтах і таксофонах; у приміщеннях та на території закладів охорони здоров`я; у приміщеннях та на території навчальних закладів; у приміщеннях та на території спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд та закладів фізичної культури і спорту; у приміщеннях закладів ресторанного господарства; у приміщеннях об`єктів культурного призначення; у приміщеннях органів державної влади, інших державних установ, органів місцевого самоврядування; у приміщеннях підприємств, установ та організацій усіх форм власності; у приміщеннях готелів та аналогічних засобів розміщення громадян; у приміщеннях гуртожитків; на дитячих майданчиках; у місцях загального користування житлових будинків; у підземних переходах; у транспорті загального користування, що використовується для перевезення пасажирів, у тому числі в таксі; на вокзалах та станціях; на зупинках громадського транспорту.

Введення термінів «вживання та використання» заборонило не лише процес куріння, але й всі форми споживання у закладах ресторанного господарства тютюнових виробів та їх замінників.

Отже, тютюн для кальяну - спеціалізований вид тютюну, що підпадає під дію заборон у закладах ресторанного бізнесу, як і звичайний тютюн.

Суд вважає, що положення частини другої статті 13 Закону № 2899-IV забороняє будь-яке вживання кальянів у закладах ресторанного господарства та інших місцях, де діє заборона.

Поряд із забороною без винятків кальянів у приміщеннях закладів ресторанного господарства, надання закладом послуги приготування кальяну потрібно вважати стимулюванням продажу тютюнових виробів відповідно до статті 16 Закону № 2899-IV навіть якщо безпосередньо не відбувається реклама продукту.

Аналогічний правовий висновок сформульовано Верховним Судом у постанові від 20.12.204 року у справі №320/29317/23.

Щодо посилань відповідача на правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 19 січня 2023 року у справі № 420/2004/22 суд не бере її до уваги та вважає з необхідне зазначити наступне.

Правова позиція Верховного Суду, сформульована у постанові від 19 січня 2023 року у справі № 420/2004/22, стосувалася застосування норм попередньої редакції статті 13 Закону № 2899-IV, коли заборона обмежувалася курінням тютюнових виробів та не враховувала «вживання» чи «використання» альтернативних продуктів, таких як кальяни без тютюну. Тобто, коли заборона кальяну у закладі ресторанного господарства не була абсолютною (до 11 липня 2022 року). Тому такі висновки Верховного Суду не підлягають врахуванню при розгляді цієї справи.

Досліджуючи спірні правовідносини, судом встановлено, що посадові особи Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві зафіксували у закладі ресторанного господарства «STRONG» порушення вимог Закону № 2899-IV, а саме: реалізацію відвідувачам тютюнових виробів (тютюну для кальяну), які реалізуються з метою їх подальшого використання, а саме використання тютюну в поєднанні з отриманням споживачами послуги з приготування кальяну, у кількості п`яти кальянів для вживання споживачами реалізованих суб`єктом господарювання тютюнових виробів (тютюну для кальяну).

Суд зауважує, що стимулюванням продажу - це методи і способи впливу на споживача, які спонукають його до покупки товару чи послуги.

Головною метою стимулювання продажу є націленість на заохочення покупки товару чи послуги, що дає високу ймовірність отримання відповідної реакції споживача.

Відповідно до ст. 1 Закон №2899, передбачено, що:

реклама і стимулювання продажу пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, електронних сигарет, заправних контейнерів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, - будь-який вид передачі комерційної інформації, рекомендації або дії, мстою, результатом або ймовірним результатом яких прямо чи опосередковано є стимулювання продажу пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, електронних сигарет, заправних контейнерів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, або вживання тютюну;

реклама й стимулювання продажу попону - будь-який вид передачі комерційної інформації, рекомендації або дії, метою чи результатом або ймовірним результатом якого є стимулювання продажу тютюнового виробу або вживання тютюну, прямо чн опосередковано.

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» реалізація - діяльність суб`єктів господарювання з продажу товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Верховний Суд у постанові від 20.12.2024 у справі №320/29317/23 зауважав, що:

- кальяни у зв`язку зі змінами у законодавстві з 11 липня 2022 року підпадають під абсолютну заборону в закладах ресторанного господарства, незалежно від їхнього складу;

- надання закладами ресторанного господарства послуг, заборонених статтею 13 Закону № 2899-IV, з приготування кальянів є стимулюванням продажу тютюнових виробів у розумінні статті 16 Закону № 2899-IV навіть якщо безпосередньо не відбувається реклама продукту.

Куріння тютюнових виробів, а також електронних сигарет і кальянів забороняється у приміщеннях закладів ресторанного господарства. При цьому суб`єкт господарювання несе відповідальність за порушення вимог статті 16 Закону № 2899-IV шляхом здійснення прямого чи непрямого впливу (стимулювання) на споживача.

Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 3 квітня 2018 року у справі №815/87/17, від 13 серпня 2020 року у справі №815/7159/16, від 13 жовтня 2020 року у справі №815/2503/16 та від 4 жовтня 2022 року у справі №420/1842/21

Отже, послугу, яку надає заклад ресторанного господарства «STRONG» ТОВ «СТРОНГ ЛЕНД» - це підготовка приладдя для куріння (кальяну) для подальшого використання споживачами для задоволення власних потреб (тобто паління).

Ураховуючи встановлені дійсні обставини у справі та норми матеріального права, на переконання суду, надання послуг використання тютюну в поєднанні з отриманням споживачами послуги з приготування кальяну для вживання споживачами реалізованих суб`єктом господарювання тютюнових виробів (тютюну для кальяну) підпадає під повну заборону, встановлену в частині другій статті 13 Закону №2899-IV у редакції, чинній з 11 липня 2022 року.

Суд вважає, що ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві дійшло правильного висновку, що реалізація кальяну є наданням послуги з продажу тютюнових виробів у наборі з іншими товарами, зокрема кальяном, що є стимулюванням продажу тютюнових виробів.

За наведених обставин у сукупності, під час судового розгляду справи судом не встановлено порушення відповідачем норма закону, які б у сукупності наведених сторонами доводів свідчили про необґрунтованість оскаржуваного рішення.

З урахуванням викладеного, за результатами розгляду справи на переконання суду оскаржувана постанов про накладення стягнення передбачена статтею 20 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення" від 05.06.2023 №7 є обґрунтованою та законною, в зв`язку із чим скасуванню не підлягає.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так у пункті 23 Рішення у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач належними та допустимими доказами, з дотриманням вимог частини другої статті 2 КАС України, довів правомірність застосування до позивача адміністративно-господарських санкцій; при прийнятті оскаржуваного рішення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

VІ. Судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, судові витрати в цьому випадку стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 139, 246, 255, 292-297, 325, 382 Кодексу адміністративного судочинства України України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Стронг Ленд" - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жук Р.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua