Рішення від 10 листопада 2026 р. у справі №320/34199/25 — Київський окружний адміністративний суд

Суд: Київський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері

Дата: 10 листопада 2026 р.

Справа: №320/34199/25

Суддя: Горобцова Я.В.

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2026 року м. Київ справа №320/34199/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» до Київської міської ради, Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» до Київської міської ради (далі також – відповідач-1), Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі також – відповідач-2), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Київської міської ради та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо не виключення товариства з обмеженою відповідальністю ІНФОКС» із Переліку орендарів земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:72:219:014 за адресою вул. Казимира Малевича 20 м. Київ та не інформування Головного управління ДПС у м. Києві про виключення ТОВ «ІНФОКС» із переляку орендарів земельних ділянок за вказаною адресою із 09.10.2012;

- зобов`язати Київську міську раду та Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) виключити товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» із Переліку орендарів земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:72:219:014 за адресою вул. Казимира Малевича 20 м. Київ з 09.10.2012 та поінформувати Головне управління ДПС у м. Києві про виключення товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» із такого Переліку орендарів з 09.10.2012.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Свої вимоги позивач мотивує наявністю правових підстав для виключення відомостей про нього з вказаного Переліку орендарів, яка безпідставно ігнорується відповідачами.

За час розгляду справи відповідачами не надано суду відзивів на позовну заяву.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та Київською міською радою укладено Договір оренди земельної ділянки від 22.01.2001, на підставі рішення Київської міської ради від 23.12.1999 № 167/669, зареєстрований Київським міським управлянням земельних ресурсів у книзі державної реєстрації договорів 04 квітня 2001 року № 72-6-00020 (далі - Договір оренди), загальною площею 0,3447 га. кадастровий № 8000000000:72:219:014 строком на 50 років для реконструкції, обслуговування та експлуатації офісних будівель, що знаходяться по вул. Казимира Малевича, 20 (колишня вул. Боженка) у Голосіївському районі м. Києва.

Згідно з пунктом 14 Договору оренди, він набуває чинності з дня його державної реєстрації у Київській міській державній адміністрації. Відповідно до запису на останній сторінці договору факт державної реєстрації Договору оренди засвідчено та зареєстровано Київським міським управлінням земельних ресурсів, про що зроблено запис від 04 квітня 2001 року за № 72-6-00020 у книзі записів державної реєстрації договорів.

У серпні 2012 року ТОВ «ІНФОКС» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною вимогою до Київської міської ради, Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради про розірвання Договору оренди, в зв`язку із укладенням 04.12.2006 договору купівлі-продажу будівель із товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Т.П. ПЕТРОЛІУМ» (далі - ТОВ з II «Т.П. ПЕТРОЛІУМ») відповідно до якого, право власності на будівлі перейшло до ТОВ з II «Т.П. ПЕТРОЛІУМ» для обслуговування яких було укладено Договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:72:219:014 за адресою вул. Казимира Малевича, 20 у м. Києві.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.10.2012 було відмовлено у розірванні Договору оренди, оскільки, судом встановлено факт припинення правових відносин оренди земельної ділянки за вказаним вище Договором оренди між ТОВ «ІНФОКС» та Київською міською радою з 04.12.2006, тобто, з моменту укладення Договору купівлі-продажу нежилих будівель, відповідно до якого ТОВ «ІНФОКС» продало, а ТОВ з II «Т.П. ПЕТРОЛІУМ» придбало у власність нежилі будівлі, що знаходяться на вказаній земельній ділянці.

Таким рішенням суду встановлено, що права та відповідно обов`язки попереднього орендатора (ТОВ «ІНФОКС») набуває покупець нерухомого майна ТОВ з II «Т.П. ПЕТРОЛІУМ», при цьому права та обов`язки продавця нерухомого майна (попереднього орендатора, тобто ТОВ «ІНФОКС») припиняються з моменту набрання чинності Договором купівлі-продажу нерухомого майна. В той же час, сам договір оренди земельної ділянки, визначені ним права та обов`язки сторін залишаються чинними та продовжують діяти для орендодавця та нового орендаря (покупця нерухомого майна, тобто ТОВ з II «Т.П. ПЕТРОЛІУМ»).

Таким чином, права та обов`язки ТОВ «ІНФОКС» як орендаря по відношенню до земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:72:219:014 є припиненими з 04.12.2006, тобто, з моменту укладення Договору купівлі-продажу нежилих будівель з ТОВ з II «Т.П. ПЕТРОЛІУМ».

Рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2012 у справі № 5011-38/11826-2012 не оскаржувалося сторонами до апеляційної інстанції, а отже набрало законної сили.

Відповідно до підпункту 15 пункту 1 статті 33 закону України «Про місцеве самоврядування» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, надання податковим органам у строки та в порядку, встановлені Податковим кодексом України, інформації щодо власників та користувачів, у тому числі на правах оренди (суборенди), емфітевзису, земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих на території відповідної сільської, селищної, міської ради, ради об`єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, а також іншої інформації, визначеної Податковим кодексом України.

Статтею 287 Податкового кодексу України встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Пунктом 288.1. ст. 288 Податкового кодексу України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Пунктом 13 Договору оренди передбачено, що його дія припиняється у визначених випадках, в тому числі, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадку: в) з інших підстав, визначених законодавством України.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що відповідачі повинні були внести зміни до Переліку орендарів та відповідно проінформувати податковий орган в порядку та строки, визначені чинним законодавством України, про припинення правовідносин оренди з 09.10.2012.

Отже, ТОВ «ІНФОКС» не є землекористувачем земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:72:219:014 із дати відчуження будівель за адресою вул. Казимира Малевича, 20 у м. Київ, тобто, з 04.12.2006. Відповідно, ТОВ «ІНФОКС» не є платником податку: орендна плата з юридичних осіб.

Однак, позивачем, 30.01.2025 одержано акт Головного управління ДПС у м. Києві «Про результати камеральної перевірки щодо не подання/несвоєчасного подання податкової декларації з плати за землю ТОВ «ІНФОКС», код ЄДРПОУ 14289688» від 17.01.2025 №2596/Ж5/26-15-04-12-01, яким встановлено порушення ТОВ «ІНФОКС» вимог пункту 286.2 статті 286 розділу II Податкового кодексу України, а саме: не подання/несвоєчасне подання податкової декларації з плати за землю на 2024 рік щодо земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:72:219:0014.

22.05.2025 позивач одержав акт «Про результати камеральної перевірки щодо не подання/несвоєчасного подання податкової декларації з плати за землю ТОВ «ІНФОКС», код ЄДРПОУ 14289688» від 15.05.2025 № 40926/Ж5/26-15-04-12-01, складений Головним управлінням ДПС у м. Києві, яким встановлено порушення ТОВ «ІНФОКС» вимог пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, а саме: не подання/несвоєчасне подання податкової декларації з плати за землю на 2025 рік щодо земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:72:219:0014.

Як наслідок, на адресу позивача надійшли податкові повідомлення рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 20.02.2025 № 147080412 форма «ПС» та від 12.06.2025 № 544040412 форма «ПС», якими застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) за не подання/несвоєчасне подання податкової декларації з плати за землю на 2024 та 2025 роки щодо земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:72:219:0014.

ТОВ «ІНФОКС» надіслало звернення до Київської міської ради та Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації вих. №25 від 18.02.2025 року (далі - Звернення №25) з проханням виключити його із переліку орендарів земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:72:219:014 за адресою вул. Казимира Малевича 20, м. Київ з 09.10.2012 року, який в силу статті 288 Податкового кодексу України, подається органами місцевого самоврядування до податкового органу та відповідно проінформувати Головне управління ДПС у м. Києві про виключення ТОВ «ІНФОКС» із переляку орендарів земельних ділянок за вказаною адресою.

У відповідь на Звернення від 18.02.2025 позивач одержав лист-відповідь Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації від 24.03.2025 № 057-3787 (далі - Лист № 057-3787), в якому наведено норми права щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також повідомлено, що пунктом 1 (першим) рішення Київської міської ради від 21.11.2024 № 409/10217 «Про передачу ТОВ «БУДІВЕЛЬНЕ ОБ`ЄДНАННЯ «МРІЯ» земельної ділянки в оренду для реконструкції, обслуговування та експлуатації офісних будівель на вул. Казимира Малевича, 20 у Голосіївському районі міста Києва», вважати припиненим договір оренди від 04 квітня 2001 року № 72-6-00020, укладений Київською міською радою та ТОВ «ІНФОКС» у зв`язку з набуттям ТОВ «БУДІВЕЛЬНЕ ОБ`ЄДНАНННЯ «МРІЯ» права власності на нерухоме майно.

Таким чином, позивач звернувшись до відповідачів із проханням виключити його із переліку орендарів земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:72:219:014 не одержав відповіді по суті порушених питань, а саме, інформацію про виключення позивача із Переліку орендарів, а також, повідомлення про це податкового органу за місцем розташування земельної ділянки.

Постановою Верховного Суду від 21 липня 2019 року у справі №855/314/19, (адміністративне провадження №А/9901/225/19) визначено, що протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих і обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання, віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень має місце в тому випадку, коли в межах повноважень суб`єкта владних повноважень існує обов`язок вчинити конкретні дії, але він не виконаний. На цьому наголосив Верховний Суд у справі № 320/5970/17.

У постанові від 07 липня 2021 року у справі № 9901/345/20 Верховний Суд звернув увагу на те, що для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій.

Підставами для з`ясування протиправності бездіяльності є:

1. конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків;

2. юридичний зміст, значущість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення;

3. шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Таким чином, не виключення відповідачами ТОВ «ІНФОКС» з Переліку орендарів та ненадання інформації по суті звернення Головному управлінню ДПС у м. Києві та позивачу має всі ознаки протиправної бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

При цьому, одержання позивачем другого акту камеральної перевірки від 15.05.2025 із аналогічними висновками, що і у попередньому акті від 30.01.2025 вказує на триваючий період протиправної бездіяльності відповідачів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Виходячи зі змісту цієї норми, визнання незаконною бездіяльності суб`єкта владних тягне за собою зобов`язання такого суб`єкта вчинити певні дії. Передумовою визнання протиправної бездіяльності суб`єкта владних повноважень є ухилення такого суб`єкта від виконання певних тій та обов`язків визначених законом.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України який передбачає повноваження суду при вирішенні справи, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

У постанові від 04.07.2018 (п.35) у справі № 800/580/17 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною, одночасно зобов`язавши його виправити оскаржувані порушення.

У постанові від 04.08.2020 (п. 35) у справі №340/2074/19 Верховний Суд розвинув цей висновок і додатково звернув увагу, що як у п. 4 ч. 1 ст. 5, так і п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України цей спосіб захисту складається з двох частин:

а) констатуючої - суд визнає бездіяльність протиправною і

б) зобов`язуючої - суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вчинити певну дію, прийняти рішення.

Сама лише констатація протиправності бездіяльності не може ефективно захистити позивача, оскільки у такому разі можливість використання висновків суду може бути невиправдано ускладнене діями або подальшою бездіяльністю органів влади держави-відповідача, їх врахування цілковито залежить від відповідача. Це не сумісно з критеріями ефективності судового захисту.

Отже, визнаючи бездіяльність протиправною, суд повинен в силу закону застосувати і спонукаючий засіб впливу, зобов`язуючи відповідача виправити порушення у спосіб вчинення певної дії.

Таким чином, суд визнає обґрунтованими заявлені позовні вимоги, а обраний позивачем спосіб захисту таким, що сприятиме відновленню порушенню його прав, що було допущене відповідачами.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваної бездіяльності на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Згідно статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028, 00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд,

в и р і ш и в:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» (04073, місто Київ, вулиця Рилєєва, будинок 10-А; код ЄДРПОУ 14289688) до Київської міської ради (02000, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36; код ЄДРПОУ 22883141), Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 32-А; код ЄДРПОУ 26199097) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії – задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Київської міської ради та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо не виключення товариства з обмеженою відповідальністю ІНФОКС» із Переліку орендарів земельної ділянки: кадастровий номер 8000000000:72:219:014, що розташована за адресою вул. Казимира Малевича, 20 місто Київ, та не інформування Головного управління ДПС у м. Києві про виключення товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» із Переляку орендарів земельних ділянок за вказаною адресою із 09.10.2012.

Зобов`язати Київську міську раду та Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) виключити товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» із Переліку орендарів земельної ділянки: кадастровий номер 8000000000:72:219:014, що розташована за адресою вул. Казимира Малевича, 20 місто Київ, та поінформувати Головне управління ДПС у м. Києві про виключення товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» із такого Переліку орендарів з 09.10.2012.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської ради на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» понесені останнім судові витрати у розмірі 1 514, 00 грн (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять гривень).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» понесені останнім судові витрати у розмірі 1 514, 00 грн (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua