Суд: Приморський районний суд м. Одеси
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 10 листопада 2026 р.
Справа: №522/931/26
Суддя: Федчишена Т. Ю.
Справа № 522/931/26
Провадження № 2-а/522/161/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2026 року Приморський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Федчишеної Т. Ю., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
До Приморського районного суду м. Одеси звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі – ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (надалі – ІНФОРМАЦІЯ_4 ) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 та має бронювання до 31.12.2026, облікові дані уточнені 23.05.2024. Позивач працює в АТ «Укрзалізниця». 18.07.2025 на адресу АТ «Укрзалізниця» було надіслано розпорядження №БР/13975, яке отримано роботодавцем 24.07.2025. Додатком до вказаного розпорядження була повістка № 4387645 без дати. Листом від 25.07.2025 АТ «Укрзалізниця» повідомила, що з 24.06.2025 по 13.08.2025 ОСОБА_1 перебуває у щорічній відпустці, у зв`язку з чим відсутня можливість довести до його відома розпорядження №БР/13975. Незважаючи на цю обставину позивача притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Позивач зазначає, що на роботодавця був покладений обов`язок сповістити позивача про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_5 у спосіб, визначений п. 47 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487. Однак роботодавець цей обов`язок не виконав та не сповістив позивача про необхідність явки. В свою чергу, особа, яка розглядала адміністративні матеріали, не перевірила дотримання АТ «Укрзалізниця» вимог п. 47 Порядку.
Крім того, з оскаржуваної постанови слідує, що ОСОБА_1 не прибув за повісткою № 4451427, хоча йому направлялася повістка № 4387645.
Позивач не отримав відповідне запрошення на розгляд справи та не був повідомлений про час та місце її розгляду, що вважає грубим порушенням прав особи, яка притягається до відповідальності. Матеріалами справи не підтверджено, що відповідач вжив всіх заходів щодо надання позивачу можливості реалізувати його права, передбачені ст. 268 КУпАП, в тому числі на отримання правової допомоги, тому було порушено його право на захист.
На підставі наведеного позивач просить скасувати постанову № М/710/1 від 14.08.2025 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 25 лютого 2026 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву. Витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_6 належним чином засвідчену копію матеріалів справи про адміністративне правопорушення, на підставі яких прийнято постанову № М/710/1 від 14.08.2025 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_7 подав відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив у задоволенні позову відмовити. Зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_7 є неналежним відповідачем у даній справі, оскільки не брав жодної участі під час складання протоколу та прийняття постанови ІНФОРМАЦІЯ_4 та у нього фактично відсутні повноваження щодо притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 210 КУпАП.
ІНФОРМАЦІЯ_4 також подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечував. Зазначив, що позивача було викликано до ІНФОРМАЦІЯ_5 повісткою № 4451427 від 04.08.2025 на 10 год. 00 хв. Повістка направлялася за адресою, яка була повідомлена самим позивачем як місце його проживання та міститься у військово-облікових даних. З моменту направлення повістки у позивача виник обов`язок з`явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у визначений час. Однак позивач у зазначений у повістці час за викликом не з`явився, чим допустив порушення вимог законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Вважає, що доводи позивача щодо неотримання повістки не можуть бути прийняті судом як підстава для звільнення від відповідальності. Повістка направлялася за адресою, зазначеною позивачем у військово-облікових даних, а невручення повістки у даному випадку є наслідком виключно поведінки позивача, який не забезпечив можливості отримання кореспонденції за місцем проживання та не виконав обов`язку щодо належного повідомлення про зміну місця проживання. Після встановлення правопорушення позивач 13.08.2025 був доставлений до територіального центру комплектування та соціальної підтримки працівниками Національної поліції в порядку ст. 259 КУпАП. Сам факт доставлення свідчить про обізнаність позивача про обов`язок з`явитися за викликом та спростовує доводи про його необізнаність. Факт правопорушення зафіксований у протоколі про адміністративне правопорушення від 13.08.2025. Під час складання протоколу позивачу були роз`яснені права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, однак він від надання пояснень та від підпису протоколу відмовився. Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності прийнята 14.08.2025, тобто в межах строків, встановлених ст. 38 КУпАП. Просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
На виконання вимог ухвали суду від 25.02.2025 ІНФОРМАЦІЯ_4 також надано копію матеріалів справи про адміністративне правопорушення №М/170, на підставі яких прийнято постанову № М/710/1 від 14.08.2025 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає таке.
Судом установлено, що відповідно до протоколу № М/710 про адміністративне правопорушення від 13.08.2025, об 11 год. 56 хв. 13 серпня 2025 року військовозобов`язаний ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п. 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, не прибув 04.08.2025 за викликом, повістка № 4451427 для уточнення військово-облікових даних до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Виклик направлений розпорядженням на підприємство за № БР/13975 від 18.07.2025. Про причини неявки протягом визначеного пунктом 24 Порядку № 560 терміну не повідомив, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
У протоколі зазначено, що факт вчиненого правопорушення підтверджують свідки: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Протокол не містить підпису особи, що притягається до адміністративної відповідальності. У протоколі вказано, що ОСОБА_1 від пояснень і підписання протоколу, а також від отримання другого примірника протоколу відмовився у присутності двох свідків.
14.08.2025 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_4 прийнято постанову № М/710/1 у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 гривень.
Як зазначено у постанові, військовозобов`язаний ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п. 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, не прибув 04.08.2025 за викликом, повістка № 4451427 для уточнення військово-облікових даних до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Виклик направлений розпорядженням на підприємство за № БР/13975 від 18.07.2025 року. Про причини неявки протягом визначеного пунктом 24 Порядку № 560 терміну не повідомив.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтею 245 КУпАП врегульовано, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Згідно з частиною першою статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Згідно з частиною першою статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до частини першої статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан, який діє на даний час.
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Як слідує з матеріалів справи, оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП у зв`язку з порушенням ним вимог абзацу 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п. 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, а саме, що він не з`явився за викликом по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Так, згідно з частиною першою статті 22 Закону № 3543-XII громадяни зобов`язані:
- з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
- надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;
- проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (надалі - Порядок), що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560.
Відповідно до п. 21 Порядку за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Відповідно до пункту 28 зазначеного Порядку, виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).
Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.
Аналіз викладеного свідчить, що резервісти та військовозобов`язані у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки мають обов`язок з`явитися у зазначені в повістці місце та строк.
Як слідує з оскаржуваної постанови, повістка № 4451427 про виклик на 04.08.2025 була направлена розпорядженням на підприємство за № БР/13975 від 18.07.2025.
Разом з тим, як слідує з досліджених судом матеріалів справи, розпорядженням ІНФОРМАЦІЯ_8 № БР/13975 від 18.07.2025 на адресу керівника АТ «Укрзалізниця» - підприємства, на якому працює позивач, направлялася повістка № 4387645 про виклик на 28.07.2025 о 10.00 годині. Вказана повістка не була вручена позивачу у зв`язку з його перебуванням у щорічній відпустці до 13.08.2025, про що свідчить лист АТ «Укрзалізниця» № ЦПК-14/487н від 25.07.2025 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_8 .
При цьому у відзиві на позовну заяву представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_8 зазначає, що позивач був викликаний до ІНФОРМАЦІЯ_5 повісткою № 4451427 на 04.08.2025 на 10 год. 00 хв., повістка направлялася за адресою, яка була повідомлена самим позивачем як місце його проживання та міститься у військово-облікових даних.
Відповідно до п. 29 Порядку у повістці зазначаються: найменування посади, власне ім`я та прізвище, підпис посадової особи, яка видала повістку, та дата її підписання - для повісток, оформлених на бланку. Такі повістки скріплюються гербовою печаткою.
Водночас повістка № 4451427, адресована ОСОБА_1 про виклик на 04.08.2025 о 10.00 годині не містить власного імені та прізвища, підпис посадової особи, яка видала повістку та дати її підписання. Також повістка не скріплена гербовою печаткою.
Відповідно до п. 41 Порядку належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Проте, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 відповідно до постанови № М/710/1 від 14.08.2025, наданих відповідачем на виконання ухвали суду від 25.02.2026, відсутні докази направлення позивачу повістки про необхідність з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_8 04.08.2025 для уточнення військово-облікових даних та отримання позивачем такої повістки.
Наведене вище свідчить про наявність достатніх підстав для висновку, що спірна постанова не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.
Разом з тим, притягнення до юридичної відповідальності здійснюється лише на підставі закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд враховує, що одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб`єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.
Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб`єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб`єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.11.2018 у справі № 524/5536/17, адміністративне провадження № К/9901/1403/17.
Фактичні дані, які містяться в оскаржуваній постанові про адміністративне правопорушення не дають можливості встановити факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідач не виконав обов`язку доведення правомірності прийнятого рішення.
Обґрунтованості позову відповідачем не спростовано.
Стаття 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, що діє в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Усе наведене судом вище в сукупності є достатньо підставою для висновку про протиправність оскаржуваної постанови відповідача та її скасування.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Ураховуючи те, що відповідач не довів правомірності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку, що постанова т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 підполковника ОСОБА_5 від 14.08.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.
За таких обставин, позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 підлягає задоволенню. Разом з тим, у задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 слід відмовити з підстав його пред`явлення до неналежного відповідача, оскільки належним відповідачем за даним позовом є орган, який прийняв оскаржувану постанову.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України з відповідача ІНФОРМАЦІЯ_8 за рахунок бюджетних асигнувань останнього, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 гривень.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 72, 77, 242-246, 250, 272, 286, 295 КАС України,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_5 № М/710/1 від 14 серпня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000,00 гривень та справу про адміністративне правопорушення закрити.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 – відмовити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Тетяна ФЕДЧИШЕНА
Оригінал: reyestr.court.gov.ua