Суд: Київський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо
Дата: 10 листопада 2026 р.
Справа: №320/39103/26
Суддя: Вісьтак М.Я.
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 листопада 2026 року Київ справа № 320/39103/26
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) в приміщенні суду м. Києва адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Уповноваженого Верховної ради України з прав людини Лубінець Дмитра Валерійовича (01008, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 21/8, ЄДРПОУ 21661556) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до Уповноваженого Верховної ради України з прав людини Лубінець Дмитра Валерійовича про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, у якому просить суд:
- визнати протиправним рішення Уповноваженого Верховної ради України з прав людини оформлене резолюцією до документу №45.4/19932-26 від 19.05.2026, яким погоджено завершення провадження за скаргою №B-26331.3/26 від 16.04.2026;
- скасувати рішення Уповноваженого Верховної ради України з прав людини оформлене резолюцією до документу №45.4/19932-26 від 19.05.2026, яким погоджено завершення провадження за скаргою № B-26331.3/26 від 16.04.2026;
- зобов?язати Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини поновити провадження за скаргою № B-26331.3/26 від 16.04.2026 та продовжити її розгляд з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю – Вісьтак М. Я.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.10.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі.
04.11.2026 позивачем долучено докази та подано уточнення до позовної заяви.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 31 березня 2026 року ОСОБА_1 направлена скарга до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, щодо порушення посадовими особами Уповноваженого із захисту державної мови прав позивача, які передбачені статтями 18 Закону України «Про звернення громадян») та недотримання вимог статті 19 Закону, щодо об`єктивного та всебічного розгляду скарги. Позивач вказує, що дане порушення відбулося при розгляді його скарги від 04.03.2026 р. яка була направлена до Уповноваженого із захисту державної мови. У подальшому, прийнято рішення про залишення скарги без розгляду, яке 15.04.2026 було оскаржено позивачем до Уповноваженого ВРУ шляхом подання скарги, яка була зареєстрована Секретаріатом Уповноваженого ВРУ № B-26331.3/26 від 16.04.2026. Позивач вказує, що 28 квітня 2026 року отримав лист Секретаріату Уповноваженого ВРУ №45895.4/B-26331.3/26/45.4 від 28.04.2026, яким повідомлено про відкриття провадження Уповноваженого ВРУ та направлення листа до Уповноваженого із захисту державної мови. 20 травня 2026 року позивачем отримано лист Секретаріату Уповноваженого ВРУ №54340.4/B-26331.3/26/45.4 від 19.05.2026, яким повідомлено про завершення провадження. 26 травня 2026 року листом Секретаріату уповноваженого ВРУ №01.36/1153.14/1264.13/26/31 від 25.05.2026 позивачу надано копії матеріалів провадження, які містили службову записку «Про завершення провадження за скаргою № B-26331.3/26 від 16.04.2026», із поміткою про поновлення порушеного права. Резолюцією Уповноваженого ВРУ погоджено завершити провадження.03.07.2026 у відповідь на заяву позивача про поновлення провадження у зв`язку з допущенням порушень посадовими особами Секретаріату Уповноваженого ВРУ, листом № 76314.4/В-39382.3/26/55.2 Уповноваженим ВРУ повідомлено про відмову.
Правова позиція відповідача.
У вказаний строк відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до вимог ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, без поважних причин.
Ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі, копію позовної заяви та копію CD-R диску відповідачем отримано за довіреністю 19.10.2026 , що підтверджується відомостями із сайту АТ «Укрпошта».
Строк, встановлений для надання відзиву на позовну заяву станом на день ухвалення рішення сплив.
Будь-яких заяв від відповідача не надходило, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити його правову позицію щодо предмета спору.
Відповідно до ч. 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України , у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Процесуальні засади розгляду справи у письмовому провадженні.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України).
Встановлені судом обставини.
06 лютого 2026 року Уповноважений із захисту державної мови звернувся із листом № 795/2.1-Вих. до ТОВ «Ємаркет України» у зв`язку із зверненнями громадян щодо порушення ТОВ вимог Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
04 березня 2026 року ОСОБА_1 направлено скаргу до Уповноваженого із захисту державної мови щодо проведення службового розслідування.
19 березня 2026 року листом № 1778/7-Вих. Уповноваженого із захисту державної мови повідомлено про розгляд скарги позивача № В-61/СК від 09.01.2026, про результат якого повідомлено листом № 781/2.1-Вих. від 06.02.2026 та зазначено про відсутність ознак дисциплінарного проступку посадової особи.
31 березня 2026 року ОСОБА_1 направлена скарга до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, щодо порушення посадовими особами Уповноваженого із захисту державної мови прав позивача, які передбачені статтями 18 Закону України «Про звернення громадян» та недотримання вимог статті 19 Закону, щодо об`єктивного та всебічного розгляду скарги, які, на думку позивача, відбулися при розгляді його скарги від 04.03.2026 р. яка була направлена до Уповноваженого із захисту державної мови.
14 квітня 2026 року Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України листом № 39895.4/В-22710.3/26/45.4 у відповідь на скаргу позивача від 31.03.2026 повідомило про прийняття рішення про залишення скарги без розгляду та про відсутність правових підстав для вжиття Уповноваженим заходів реагування.
15 квітня 2026 року ОСОБА_1 направлено скаргу до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо оскарження рішення про залишення скарги без розгляду, яка зареєстрована Секретаріатом Уповноваженого ВРУ № B-26331.3/26 від 16.04.2026.
24 квітня 2026 року листом представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини повідомлено позивача про можливість особисто брати участь у перевірці поданої скарги у режимі відеоконференцзв`язку о 27.04.2026 об 10:00.
28 квітня 2026 року керівник Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини листом № 46039.4/В-26331.3/26/45.4 звернувся до Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови із проханням повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 04.03.2026 та надати обґрунтовану відповідь по суті порушень.
28 квітня 2026 року представник Уповноваженого з інформаційних справ звернулась із службовою запискою до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця щодо відкриття провадження за скаргою ОСОБА_1 № B-26331.3/26 від 16.04.2026.
28 квітня 2026 року Секретаріат Уповноваженого ВРУ листом № 45895.4/В-26331.3/26/45.4 повідомив позивача про відкриття провадження Уповноваженого за скаргою ОСОБА_1 , яка зареєстрована Секретаріатом Уповноваженого ВРУ № B-26331.3/26 від 16.04.2026.
11 травня 2026 року Керівник Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови листом № 3148/3-Вих. повідомив ОСОБА_1 про розгляд скарги позивача 18.05.2026 о 14:00.
12 травня 2026 року Секретаріат Уповноваженого із захисту державної мови листом № 3149/3-Вих. керівнику Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини повідомив про розгляд скарги позивача 18.05.2026 о 14:00, про що повідомлено ОСОБА_1 листом від 11.05.2026 № 3148/3-Вих.
13 травня 2026 року ОСОБА_1 направлено заяву до Уповноваженого із захисту державної мови із проханням надати підставу повторного розгляду скарги позивача від 04.03.2026 та у зв?язку з перебуванням на амбулаторному лікуванні перенести зустріч з використанням відеоконференції ZOOM.
15 травня 2026 року листом № 3236/36/Вих. Кервник Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови повідомив, що враховуючи неможливість прибуття ОСОБА_1 на розгляд скарги 18.05.2026 о 14:00 у зв?язку з перебуванням на амбулаторному лікуванні, розгляд скарги переноситься на 22.05.2026 об 11:00. Розгляд відбудеться у приміщенні Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 34, к. 760.
15 травня 2026 року ОСОБА_1 повторно направлено заяву до Уповноваженого із захисту державної мови із проханням надати підставу повторного розгляду скарги позивача від 04.03.2026.
19 травня 2026 року листом № 45.4/19932-26 представник Уповноваженого з інформаційних справ звернулась із службовою запискою до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця щодо завершення провадження за скаргою № В-26331.3/26 від 16.04.2026, в якій зазначено, що за результатами аналізу наданої інформації встановлено, що порушені питання у зверненні заявника від 04.03.2026 розглянуто та листом Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови від 11.05.2026 заявника запрошено на реалізацію статті 18 Закону України «Про звернення громадян» на 18.05.2026 о 14:00. Секретаріатом Уповноваженого заявнику надано остаточну відповідь.
19 травня 2026 року листом № 54340.4/В-26331.3/26/45.4 Секретаріат Уповноваженого ВРУ з прав людини додатково повідомив відповідача про відсутність підстав для вжиття додаткових заходів реагування за скаргою позивача від 15.04.2026 не вбачається.
25 травня 2026 року Секретаріат Уповноваженого ВРУ за результатом розгляду запиту позивача від 19.05.2026 листом № 01.36/1153.14/1264.13/26/ЗІ надав копії запитуваних документів позивачем.
25 травня 2026 року Секретаріат Уповноваженого із захисту державної мови у відповідь на звернення позивача повідомив інформацію щодо кожної скарги позивача та зазначив, що всі листи позивача розглянуто та надано відповідь по суті звернень.
02 червня 2026 року ОСОБА_1 звернувся зі скаргою до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця, у якій зазначив вимогу про притягнення посадових осіб до дисциплінарної відповідальності та зазначив про непоновлення порушеного права позивача на момент завершення провадження.
03 липня 2026 року листом № 76314.4/В-39382.3/26/55.2 Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець у відповідь на скарги позивача повідомив, що право, щодо захисту якого звертався ОСОБА_1 до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини є поновленим, а отже мета здійснення провадження Уповноваженого досягнута.
08 вересня 2026 року листом № 01.37/2086.14/2110.13/26/ЗІ Перший заступник Керівника Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у відповідь на запит позивача від 31.08.2026 надав копію резолюції Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця до документа№ 45.4/19932-26 від 19 травня 2026 року.
Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, застосовує такі норми законодавства.
Відповідно до частини другої статті 6, частини другої статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно.
Межі повноважень і спосіб, у який має право діяти Уповноважений, визначено, зокрема Конституцією України та Законом України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» від 23.12.1997 № 776/97-ВР (далі – Закон № 776/97-ВР), в редакції, чинній на момент виникнення спору.
Відповідно до статті 1 Закону № 776/97-ВР Уповноважений здійснює парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина та захист прав кожного на території України і в межах її юрисдикції на постійній основі здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (далі - Уповноважений), який у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 101 Конституції України також передбачено, що парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина здійснює Уповноважений.
За приписами статті 3 Закону № 776/97-ВР метою парламентського контролю, який здійснює Уповноважений, є:
1) захист прав і свобод людини і громадянина, проголошених Конституцією України, законами України та міжнародними договорами України;
2) додержання та повага до прав і свобод людини і громадянина суб`єктами, зазначеними у статті 2 цього Закону;
3) запобігання порушенням прав і свобод людини і громадянина або сприяння їх поновленню;
4) сприяння приведенню законодавства України про права і свободи людини і громадянина у відповідність з Конституцією України, міжнародними стандартами у цій галузі;
5) поліпшення і подальший розвиток міжнародного співробітництва в галузі захисту прав і свобод людини і громадянина;
6) запобігання будь-яким формам дискримінації щодо реалізації людиною своїх прав і свобод;
7) сприяння правовій інформованості населення та захист конфіденційної інформації про особу.
За приписами статті 10 Закону № 776/97-ВР Секретаріат Уповноваженого утворюється для забезпечення діяльності Уповноваженого.
Відповідно до частини 5 статті 14 Закону № 776/97-ВР Уповноважений здійснює парламентський контроль за дотриманням права на доступ до публічної інформації.
Згідно з частиною 6 статті 14 Закону № 776/97-ВР Секретаріат Уповноваженого з прав людини за дорученням Уповноваженого забезпечує оприлюднення та надання інформації за запитами, адресованими Уповноваженому з прав людини, відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Згідно з частиною 1, частиною 3 статті 15 Закону № 776/97-ВР актами реагування Уповноваженого щодо порушень положень Конституції України, законів України, міжнародних договорів України стосовно прав і свобод людини і громадянина є конституційне подання Уповноваженого та подання Уповноваженого до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових і службових осіб.
Подання Уповноваженого - акт, який вноситься Уповноваженим до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, їх посадовим і службовим особам для вжиття відповідних заходів у місячний строк щодо усунення виявлених порушень прав і свобод людини і громадянина.
Уповноважений здійснює свою діяльність на підставі відомостей про порушення прав і свобод людини і громадянина, які отримує за зверненнями громадян України, іноземців, осіб без громадянства чи їх представників (пункт 1 частини 1 статті 16 Закону № 776/97-ВР).
Відповідно до статті 17 Закону № 776/97-ВР Уповноважений приймає та розглядає звернення громадян України, іноземців, осіб без громадянства або осіб, які діють в їхніх інтересах, відповідно до Закону України "Про звернення громадян".
При розгляді звернення Уповноважений:
1) відкриває провадження у справі про порушення прав і свобод людини і громадянина;
2) роз`яснює заходи, що їх має вжити особа, яка подала звернення Уповноваженому;
3) направляє звернення за належністю в орган, до компетенції якого належить розгляд справи, та контролює розгляд цього звернення;
4) відмовляє в розгляді звернення.
Порядок здійснення провадження Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у справах про порушення прав і свобод людини і громадянина (далі – провадження Уповноваженого) визначає Положення про порядок здійснення провадження Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у справах про порушення прав і свобод людини і громадянина від 10.03.2023 № 30.15/23 (далі – Положення № 30.15/23).
Відповідно до пункту 1.3. Положення № 30.15/23 провадження Уповноваженого - це сукупність ужитих заходів, які застосовуються з метою забезпечення здійснення парламентського контролю за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина та захисту прав кожного на території України і в межах її юрисдикції, запобігання порушенням прав і свобод людини і громадянина або сприяння їх поновленню.
За приписами пункту 1.8. Положення № 30.15/23 Уповноважений Верховної Ради України з прав людини приймає та розглядає звернення громадян України, іноземців, осіб без громадянства або осіб, які діють в їхніх інтересах, відповідно до Закону України «Про звернення громадян».
Відповідно до пункту 2.11 Положення № 30.15/23 про відкриття провадження Уповноваженого заявник письмово повідомляється протягом п`яти робочих днів з дня прийняття рішення про відкриття провадження Уповноваженого.
Згідно з пунктом 1.10. Положення № 30.15/23 у разі підтвердження інформації зі звернення щодо порушення прав і свобод людини і громадянина шляхом перевірки інформації і фактів про порушення прав і свобод людини і громадянина, викладених у зверненні або повідомленні, відкривається провадження Уповноваженого. У разі не підтвердження такої інформації, заявнику надається роз`яснення за результатами вжиття додаткових заходів парламентського контролю.
Згідно з пунктом 2.4. Положення № 30.15/23 за наявності підстав, визначених пунктами 2.1, 2.2 цього Положення, представник Уповноваженого або керівник самостійного структурного підрозділу Секретаріату або виконуючий обов`язки керівника самостійного структурного підрозділу Секретаріату, який забезпечує розгляд звернення або повідомлення звертається зі службовою запискою про відкриття провадження Уповноваженого за встановленою у додатку до цього Положення формою до Уповноваженого або Керівника Секретаріату.
За приписами пункту 2.5. Положення № 30.15/23 Службова записка про відкриття провадження Уповноваженого повинна містити:
обґрунтування необхідності відкриття провадження Уповноваженого у справі про порушення прав і свобод людини і громадянина із зазначенням фактів та обставин такого порушення, враховуючи результати їх перевірки;
відомості про подальші заходи, які планується вжити в рамках провадження Уповноваженого після його відкриття.
За приписами пункту 2.6. Положення № 30.15/23 Службова записка про відкриття провадження Уповноваженого подається протягом п`яти робочих днів з дня отримання відомостей про порушення прав і свобод людини і громадянина, зазначених у пунктах 2.1, 2.2 цього Положення, або інформації за результатами проведеної перевірки за попереднім запитом Уповноваженого, представника Уповноваженого або Секретаріату.
За приписами пункту 2.7. Положення № 30.15/23 Рішення Уповноваженого або Керівника Секретаріату про відкриття провадження Уповноваженого оформлюється резолюцією до відповідної службової записки.
Згідно з пунктом 2.11. Положення № 30.15/23 про відкриття провадження Уповноваженого заявник письмово повідомляється протягом п`яти робочих днів з дня прийняття рішення про відкриття провадження Уповноваженого.
При здійсненні провадження Уповноваженого можуть вживатись один або декілька таких заходів, зокрема, надсилання запитів до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від їх підпорядкування, форм власності та галузевої належності (підпункт 3.1.1. пункту 3.1. Положення№ 30.15/23).
Відповідно до пункту 3.5. Положення № 30.15/23, при здійсненні провадження Уповноваженого можуть готуватися та вноситися такі акти реагування Уповноваженого: подання Уповноваженого; конституційне подання Уповноваженого.
Отже, виходячи з наведених положень випливає висновок, що винесення акта реагування є саме правом, а не обов`язком Уповноваженого.
Згідно з пунктами 4.1.-4.4. Положення № 30.15/23 підставами завершення провадження Уповноваженого можуть бути:
4.1.1 поновлення прав і свобод людини і громадянина;
4.1.2 часткове поновлення прав і свобод людини і громадянина за відсутності підстав подальшого здійснення провадження Уповноваженого;
4.1.3 вжиття відповідних заходів органами державної влади, органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, їх посадовим і службовим особам щодо сприяння поновленню прав і свобод людини і громадянина;
4.1.4 в результаті вчинених заходів та проведених перевірок встановлено, що порушення прав і свобод людини і громадянина є наслідком протиправної поведінки заявника;
4.1.5 відсутність механізму поновлення або часткового поновлення прав і свобод людини і громадянина;
4.1.6 відсутність порушення прав і свобод людини і громадянина;
4.1.7 отримання відомостей чи виявлення інформації щодо подачі позову, заяви або скарги до суду заінтересованою особою з питань, що стали підставою для відкриття провадження Уповноваженого.
Відповідно до пункту 4.2. Положення № 30.15/23 провадження завершується шляхом подання представником Уповноваженого або керівником самостійного структурного підрозділу Секретаріату або виконуючим обов`язки керівника самостійного структурного підрозділу Секретаріату, який забезпечує супроводження провадження Уповноваженого відповідального за здійснення провадження Уповноваженого (залежно від того, за чиєю службовою запискою було відкрито провадження), службової записки Уповноваженому або Керівнику Секретаріату (залежно від того, за чиїм рішенням було відкрито провадження), у якій зазначаються заходи, що вживались під час провадження, його результат та обґрунтування щодо його завершення.
За приписами пункту 4.3. Положення № 30.15/23 рішення Уповноваженого або Керівника Секретаріату про завершення провадження Уповноваженого оформлюється резолюцією до відповідної службової записки.
За приписами пункту 4.4. Положення № 30.15/23 про завершення провадження Уповноваженого заявник письмово повідомляється не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення про закриття провадження Уповноваженого.
Закон України від 13.01.2011 № 2939-VI "Про доступ до публічної інформації" (далі – Закон № 2939-VI) є спеціальним законом по відношенню до забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
Стаття 23 Закону № 2939-VI визначає, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
Запитувач має право оскаржити:
1) відмову в задоволенні запиту на інформацію;
2) відстрочку задоволення запиту на інформацію;
3) ненадання відповіді на запит на інформацію;
4) надання недостовірної або неповної інформації;
5) несвоєчасне надання інформації;
6) невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону;
7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.
Закон України «Про звернення громадян» № 393/96-ВР регулює порядок подання, розгляду та вирішення звернень громадян органами державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями (далі – Закон № 393/96-ВР).
За приписами статті 18 Закону № 393/96-ВР громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, медіа, посадових осіб, має право:
особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;
знайомитися з матеріалами перевірки;
подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;
бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;
користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;
одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;
висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги;
вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.
За приписами статті 19 Закону № 393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, медіа, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані:
об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;
у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;
на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;
скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;
забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень;
письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;
вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина;
у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;
не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;
особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
Як встановлено судом, 31 березня 2026 року ОСОБА_1 направлена скарга до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, щодо порушення посадовими особами Уповноваженого із захисту державної мови прав позивача, які передбачені статтями 18 Закону України «Про звернення громадян» та недотримання вимог статті 19 Закону, щодо об`єктивного та всебічного розгляду скарги, які, на думку позивача, відбулися при розгляді його скарги від 04.03.2026 р. яка була направлена до Уповноваженого із захисту державної мови.
14 квітня 2026 року Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України листом № 39895.4/В-22710.3/26/45.4 у відповідь на скаргу позивача від 31.03.2026 повідомило про прийняття рішення про залишення скарги без розгляду та про відсутність правових підстав для вжиття Уповноваженим заходів реагування.
15 квітня 2026 року ОСОБА_1 направлено скаргу до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо оскарження рішення про залишення скарги без розгляду, яка зареєстрована Секретаріатом Уповноваженого ВРУ № B-26331.3/26 від 16.04.2026.
24 квітня 2026 року листом представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини повідомлено позивача про можливість особисто брати участь у перевірці поданої скарги у режимі відеоконференцзв`язку о 27.04.2026 об 10:00.
28 квітня 2026 року керівник Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини листом № 46039.4/В-26331.3/26/45.4 звернувся до Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови із проханням повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 04.03.2026 та надати обґрунтовану відповідь по суті порушень.
28 квітня 2026 року представник Уповноваженого з інформаційних справ звернулась із службовою запискою до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця щодо відкриття провадження за скаргою ОСОБА_1 № B-26331.3/26 від 16.04.2026.
28 квітня 2026 року Секретаріат Уповноваженого ВРУ листом № 45895.4/В-26331.3/26/45.4 повідомив позивача про відкриття провадження Уповноваженого за скаргою ОСОБА_1 , яка зареєстрована Секретаріатом Уповноваженого ВРУ № B-26331.3/26 від 16.04.2026.
12 травня 2026 року Секретаріат Уповноваженого із захисту державної мови листом № 3149/3-Вих. керівнику Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини повідомив про розгляд скарги позивача 18.05.2026 о 14:00, про що повідомлено ОСОБА_1 листом від 11.05.2026 № 3148/3-Вих.
13 травня 2026 року ОСОБА_1 направлено заяву до Уповноваженого із захисту державної мови із проханням надати підставу повторного розгляду скарги позивача від 04.03.2026 та у зв?язку з перебуванням на амбулаторному лікуванні перенести зустріч з використанням відеоконференції ZOOM.
15 травня 2026 року листом № 3236/36/Вих. Кервник Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови повідомив, що враховуючи неможливість прибуття ОСОБА_1 на розгляд скарги 18.05.2026 о 14:00 у зв?язку з перебуванням на амбулаторному лікуванні, розгляд скарги переноситься на 22.05.2026 об 11:00. Розгляд відбудеться у приміщенні Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 34, к. 760.
19 травня 2026 року листом № 45.4/19932-26 представник Уповноваженого з інформаційних справ звернулась із службовою запискою до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця щодо завершення провадження за скаргою № В-26331.3/26 від 16.04.2026, в якій зазначено, що за результатами аналізу наданої інформації встановлено, що порушені питання у зверненні заявника від 04.03.2026 розглянуто та листом Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови від 11.05.2026 заявника запрошено на реалізацію статті 18 Закону України «Про звернення громадян» на 18.05.2026 о 14:00. Секретаріатом Уповноваженого заявнику надано остаточну відповідь.
19 травня 2026 року листом № 54340.4/В-26331.3/26/45.4 Секретаріат Уповноваженого ВРУ з прав людини додатково повідомив відповідача про відсутність підстав для вжиття додаткових заходів реагування за скаргою позивача від 15.04.2026 не вбачається.
25 травня 2026 року Секретаріат Уповноваженого ВРУ за результатом розгляду запиту позивача від 19.05.2026 листом № 01.36/1153.14/1264.13/26/ЗІ надав копії запитуваних документів позивачем.
25 травня 2026 року Секретаріат Уповноваженого із захисту державної мови у відповідь на звернення позивача повідомив інформацію щодо кожної скарги позивача та зазначив, що всі листи позивача розглянуто та надано відповідь по суті звернень.
02 червня 2026 року ОСОБА_1 звернувся зі скаргою до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця, у якій зазначив вимогу про притягнення посадових осіб до дисциплінарної відповідальності та зазначив про непоновлення порушеного права позивача на момент завершення провадження.
03 липня 2026 року листом № 76314.4/В-39382.3/26/55.2 Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець у відповідь на скарги позивача повідомив, що право, щодо захисту якого звертався ОСОБА_1 до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини є поновленим, а отже мета здійснення провадження Уповноваженого досягнута.
Предметом скарги ОСОБА_1 до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінець є, порушення посадовими особами Уповноваженого із захисту державної мови прав позивача, які передбачені статтями 18 Закону України «Про звернення громадян» та недотримання вимог статті 19 Закону, щодо об`єктивного та всебічного розгляду скарги, які, на думку позивача, відбулися при розгляді його скарги від 04.03.2026 р. яка була направлена до Уповноваженого із захисту державної мови.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що за результатами вжитих Секретаріатом Уповноваженого заходів реагування Секретаріат Уповноваженого із захисту державної мови повторно розглянув звернення, забезпечив реалізацію права позивача, передбаченого статтею 18 Закону України «Про звернення громадян».
У подальшому, Секретаріатом Уповноваженого, на виконання вимог Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» від 23.12.1997 № 776/97-ВР, Положення про порядок здійснення провадження Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у справах про порушення прав і свобод людини і громадянина від 10.03.2023 № 30.15/23, Закону України «Про звернення громадян», було надано відповідь із вичерпними роз`ясненнями, чим завершено розгляд порушених у зверненні питань та завершено провадження Уповноваженого.
Отже, враховуючи наведене, право, щодо захисту якого позивач ОСОБА_1 звернувся до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини – поновлено, а отже позовна вимога про визнання протиправним рішення Уповноваженого Верховної ради України з прав людини оформлене резолюцією до документу №45.4/19932-26 від 19.05.2026, яким погоджено завершення провадження за скаргою №B-26331.3/26 від 16.04.2026 не підлягає задоволення.
Щодо вимоги позивача про скасування рішення Уповноваженого Верховної ради України з прав людини оформлене резолюцією до документу №45.4/19932-26 від 19.05.2026, яким погоджено завершення провадження за скаргою № B-26331.3/26 від 16.04.2026 та зобов`язання Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини поновити провадження за скаргою № B-26331.3/26 від 16.04.2026 та продовжити її розгляд з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, суд зазначає, що вказані вимоги є похідними, а тому, оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення основної вимоги , відсутні й підстави для задоволення похідних вимог.
Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Дослідивши матеріали позову, положення законодавства України та детально оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для розподілу судових витрат у суду відсутні, оскільки у задоволенні позову відмовлено.
На підставі наведеного та керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
в и р і ш и в:
1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Уповноваженого Верховної ради України з прав людини Лубінець Дмитра Валерійовича (01008, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 21/8, ЄДРПОУ 21661556) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.
2. Копію рішення вручити (надіслати) учасникам справи в порядку, передбаченому статтею 251 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Вісьтак М.Я.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua