Рішення від 10 листопада 2026 р. у справі №320/45694/25 — Київський окружний адміністративний суд

Суд: Київський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: здійснення публічних закупівель, з них

Дата: 10 листопада 2026 р.

Справа: №320/45694/25

Суддя: Колеснікова І.С.

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2026 року м. Київ справа №320/45694/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» до Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області, Північно-східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов позов комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» до Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області, Північно-східного офісу Держаудитслужби, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2025-06-25-011439-а від 26.08.2025.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.10.2025 позовну заяву повернуто позивачу.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

В обґрунтування позовних вимог позивач наголошує на порушенні вимог закону в частині змісту оскаржуваного висновку як акта індивідуальної дії та стверджує про безпідставність висновків відповідача про наявність порушень Закону України «Про публічні закупівлі» у діях позивача.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог Північно-східний офіс Держаудитслужби, у наданому суду відзиві, наголошує, що оскаржуваний висновок прийнятий відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у наданому суду відзиві.

Такі доводи заперечені позивачем у наданій суду відповіді на відзив.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, Управлінням Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області, яке є структурним підрозділом Північно-східного офісу Держаудитслужби проведено моніторинг закупівель позивача, а саме: закупівлі Виконання будівельних робіт за об`єктом: «Реконструкція котельні за адресою вул. Кудрявський узвіз, 4А із підключенням споживачів теплової енергії за адресами вул. Кудрявська, 9, 10, 11, 12, 13-19, 16, 21, 23, 23ф, 27- 29, 31-33 та вул. Кудрявський узвіз, 2, 4 у Шевченківському районі м. Києва» (ДК 021:2015:45220000-5 Інженерні та будівельні роботи), оголошення № UА-2025-06-25-011439-а.

26.08.2025 за результатами моніторингу складено, підписано та оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель «Рrоzоrrо» висновок.

Висновок містить інформацію про те, що за результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель було виявлено порушення, яке у пункті 1 констатуючої частини висновку сформульовано таким чином:

«Відповідно до частини першої статті 323 Господарського кодексу України договори підряду (субпідряду) на капітальне будівництво укладаються і виконуються на загальних умовах укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до закону. Порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту об`єкта будівництва визначено постановою Кабінету Міністрів України № 668 від 01.08.2005 «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» (зі змінами та доповненнями) (далі - Постанова № 668).

Пунктом 84 Постанови № 668 визначено, що план фінансування будівництва складається на весь період будівництва за роками, а на поточний рік - за місяцями з визначенням джерел та напрямів фінансування (видами витрат). В той же час в Плані фінансування робіт (додаток 3 до Договору) фінансування зазначене в цілому без розподілу за місяцями.

Тобто при складанні Плану фінансування робіт (додаток №3 до Договору) не дотримано вимоги пункту 84 Постанови № 668, чим порушено вимоги пунктів 3 та 17 Особливостей, а також частини першої статті 41 Закону.

Під час проведення моніторингу на запит органу державного фінансового контролю Замовником 21.08.2025 опубліковано пояснення, в якому зазначено «План фінансування робіт (додаток 3 до Договору) буде скоригований в частині розподілу коштів за місяцями шляхом укладання Додаткової угоди».

Відповідно до пункту 2 Констатуючої частини оскаржуваного висновку «За результатами аналізу питань дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо відповідності умов договору про закупівлю вимогам законодавства встановлено порушення норм пункту 84 Постанови № 668, пунктів 3 та 17 Особливостей, частини першої статті 41 Закону. За результатами аналізу питання визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону та Особливостей, розгляду тендерної пропозиції ТОВ «УКРЕНЕРГОПРОМ», своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам пропозиції переможця - порушень не установлено».

В пункті 3 констатуючої частини оскаржуваного висновку викладено наступні зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель:

«Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області зобов`язує здійснити заходи щодо приведення умов договору про закупівлю у відповідність пункту 84 Постанови № 668 та направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема, шляхом проведення навчання з особами, якими допущено порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів».

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України (тут і далі нормативно-правові акти наведені у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» Держаудитслужба здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель через проведення моніторингу закупівлі у порядку, установленому статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі».

Моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії для запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель (пункт 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі також - Закон № 922).

Пунктом 17 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості № 1178), визначено, що договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону № 922, крім частин другої - п`ятої, сьомої - дев`ятої статті 41 Закону № 922 та цих особливостей.

За нормою частини 1 статті 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 323 Господарського кодексу України договори підряду (субпідряду) на капітальне будівництво укладаються і виконуються на загальних умовах укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до закону. Порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту об`єкта будівництва визначено постановою Кабінету Міністрів України № 668 від 01.08.2005 «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» (зі змінами та доповненнями) (далі - Постанова № 668).

Пунктом 84 Постанови № 668 визначено, що план фінансування будівництва складається на весь період будівництва за роками, а на поточний рік - за місяцями з визначенням джерел та напрямів фінансування (видами витрат).

Як вбачається з матеріалів справи, під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» на 2025 рік, оголошення про проведення відкритих торгів з особливостями, тендерну документацію, затверджену протокольним рішенням уповноваженої особи від 25.06.2025 № 1151ВС, тендерну пропозицію товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЕНЕРГОПРОМ» (далі - ТОВ «УКРЕНЕРГОПРОМ»), протокол щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 14.07.2025 № 1313ВС, повідомлення про намір укласти договір про закупівлю від 14.07.2025, договір про виконання робіт від 14.08.2025 №1388/КТМ-09-25-БК на суму 96 065 513,82 грн з ПДВ (далі - Договір), пояснення Замовника, отримані через електронну систему закупівель 07.08.2025, 15.08.2025 та 21.08.2025.

В той же час, судом встановлено, що в Плані фінансування робіт (додаток 3 до Договору) фінансування зазначене в цілому без розподілу за місяцями.

Тобто, при складані Плану фінансування робіт (додаток №3 до Договору) не дотримано вимоги пункту 84 Постанови № 668, чим порушено вимоги пунктів 3 та 17 Особливостей, а також частини 1 статті 41 Закону № 922.

Під час проведення моніторингу на запит органу державного фінансового контролю позивачем 21.08.2025 опубліковано пояснення, в якому зазначено «План фінансування робіт (додаток 3 до Договору) буде скоригований в частині розподілу коштів за місяцями шляхом укладання Додаткової угоди», чим фактично підтверджено встановлене вище порушення.

Частиною 7 статті 8 Закону № 922 передбачено, що у висновку обов`язкового зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості мають зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або 4 унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552 «Про затвердження форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядку його заповнення», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2020 року за № 958/35241 (далі - Наказ № 552) затверджено форму такого висновку, який складається із вступної частини, в якій зазначається інформація про закупівлі, предмет закупівлі, інформація про оприлюднення та застосовану процедуру закупівлі, підстави здійснення моніторингу та дата початку моніторингу, та констатуючої частини, де зазначається дата закінчення моніторингу та інформація про результати моніторингу, висновок про наявність чи відсутність порушення та зобов`язання щодо його усунення у разі виявлення.

Отже, Держаудитслужба, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» зобов`язала здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку.

Усунення встановленого порушення шляхом приведення умов договору про закупівлю у відповідність пункту 84 Постанови № 668 та направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому є варіантом правомірної поведінки замовника при усунені порушень, що направлений на приведення відносин між сторонами у правовий стан.

Слід зазначити, ні Закон України «Про публічні закупівлі» (стаття 8), ні Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552 не містить норму про зазначення у висновку конкретних заходів для усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Зважаючи на наведене, висновок не може бути винесений з грубим порушенням цих нормативно-правових актів, як стверджує позивач, та з цих підстав бути визнаним неправомірним та незаконним.

Окрім цього, висновок слід брати до уваги повністю, враховуючи його мотивацію, обґрунтування та інші частини, що дає можливість з`ясувати суть порушень і можливі дії на їх виправлення, адже вимоги до опису факту порушення, його деталізації та зобов`язання щодо усунення виявленого порушення містяться у констатуючій частині форми висновку, як складової його змісту, що в контексті наведеного є єдиним цілим.

Також, згідно з нормами частини 8 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку. Проте, позивач за роз`ясненням щодо змісту висновку та його зобов`язань не звертався.

Враховуючи, що на стадії завершення моніторингу закупівлі усунення порушень, які полягають у неправильному складанні тендерної документації, фактично вже не передбачено, висновок конкретизовано наступним змістом: вжити заходів щодо недопущення таких порушень в подальшому.

Отже, на думку суду, у даному випадку конкретизовано заходи, які мав вжити позивач за результатами розгляду висновку.

Окрім цього слід зазначити що вказані заходи (недопущення таких порушень в подальшому) не спонукають позивача до відміни торгів чи розірвання договору, що могло б вплинути на права чи обов`язки позивача та третьої особи (переможця торгів).

Щодо питання затвердження висновку начальником Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Луганській області, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Частиною 2 статті 19 Конституції України закріплено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Компетенцію Держаудитслужби та її міжрегіональних територіальних органів визначено статтею 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-ХІІ (далі - Закон № 2939) пунктами 3, 4 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 року № 43 (далі - Положення № 43).

Пунктом 7 Положення № 43 встановлено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 № 266 «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби» утворено з 1 листопада 2016 року, зокрема, юридичну особу публічного права - міжрегіональний територіальний орган Державної аудиторської служби України, а саме - Північно-східний офіс Держаудитслужби (м. Харків), шляхом реорганізації Державних фінансових інспекцій в Харківській, Луганській, Полтавській та Сумській областях.

Наказом Державної аудиторської служби України від 02.06.2016 № 23 затверджено Положення про Північно-східний офіс Держаудитслужби, де визначені повноваження органу державного фінансового контролю.

Наказом Північно-східного офісу Держаудитслужби від 25.08.2016 № 2, затверджено Положення про Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області (далі - Положення) яким визначено, що Управління - є структурним підрозділом Північно-східного офісу Держаудитслужби.

Відповідно до пункту 3 Положення основним завданням Управління є реалізація повноважень Північно-східного офісу Держаудитслужби.

Згідно наказу Північно-східного офісу Держаудитслужби від 17.12.2018 № 255 про внесення змін до положень про Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській, Полтавській, Сумській областях, начальник Управління приймає рішення про початок моніторингу закупівлі, про призначення перевірки закупівлі, про зупинення рішення органу державного фінансового контролю щодо початку моніторингу закупівлі, затверджує висновок моніторингу закупівлі.

Відповідно до статті 2 Закону № 2939, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону № 2939 державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Згідно із статтею 5 Закону № 2939 контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Закону № 922, проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Законом № 922 визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України.

Таким чином, в Управлінні наявні повноваження на здійснення моніторингу закупівель.

Підсумовуючи викладене, суд вважає відсутніми правові підстави для задоволення заявлених позовних вимог з огляду на встановлену правомірність оскаржуваного рішення.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» до Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області, Північно-східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку – відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua