Суд: Київський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 11 листопада 2026 р.
Справа: №320/3991/22
Суддя: Діска А.Б.
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 листопада 2026 року № 320/3991/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Діски А. Б., розглянувши в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області, Пенсійного фонду України, в якому просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України, яка полягає в порушенні абзацу дев`ятого підпункту 6 пункту 4 Положення про Пенсійний фонд України, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 280 від 23 липня 2014 р., та незабезпеченні своєчасної і у повному обсязі виплати недоотриманої пенсії, допомоги на поховання і інших виплат, які згідно із законодавством здійснюється за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.
2. Визнати протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України, яка полягає в порушенні частини 3 статті 7 Закону України «Про звернення громадян» та норм пенсійного законодавства при розгляді заяви ОСОБА_1 від 20.08.2021 та незабезпечення своєчасної виплати недоотриманої пенсії і допомоги на поховання в зв`язку з не направленням ПФУ заяви і документів позивачки до територіального органу ПФУ для прийняття обґрунтованого рішення щодо виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.
3. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яка полягає в порушенні частини 3 статті 7 Закону України " Про звернення громадян» та норм пенсійного законодавства при розгляді заяви ОСОБА_1 та незабезпечення своєчасної виплати недоотриманої пенсії і допомоги на поховання.
4. Зобов`язати Пенсійний фонд України та Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області спільно повторно розглянути заяви ОСОБА_1 про виплату недоотриманої пенсії ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 і допомоги на поховання.
5. Зобов`язати Пенсійний фонд України та Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області спільно скасувати рішення про призупинення пенсії ОСОБА_2 з 01.04.2017.
6. Зобов`язати Пенсійний фонд України та Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області спільно провести розрахунок заборгованості зі сплати пенсії ОСОБА_2 з 01.01.2015 по місяць смерті включно (28.02.2021).
7. Зобов`язати Пенсійний фонд України та Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області спільно провести розрахунок недоотриманої пенсії ОСОБА_2 з урахуванням індексації і підвищення пенсії.
8. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області прийняти рішення та виплатити ОСОБА_1 суми недоотриманої пенсії ОСОБА_2 з урахуванням індексації і підвищення пенсії.
9. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області прийняти рішення та виплатити ОСОБА_1 допомогу на поховання ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 , як донька померлої ОСОБА_2 , неодноразово зверталась до відповідачів щодо виплати недоотриманих за життя сум пенсії ОСОБА_2 та допомоги на поховання та відповідачами було відмовлено в задоволенні заяв позивачки. ОСОБА_1 з такими відмовами та бездіяльністю органів Пенсійного фонду не погоджується, у зв`язку з чим звернулась до суду із цією позовною заявою.
Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду Харченко С. В. вирішено справу передати до Окружного адміністративного суду м. Києва за підсудністю.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва позовну заяву було залишено без руху та надано час позивачці для усунення недоліків позовної заяви.
Представником позивачки було подано до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.08.2022 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи. Цією ж ухвалою було задоволено клопотання представника позивачки про відстрочення сплати судового збору.
Від представника Пенсійного фонду України надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що на звернення позивачки ПФУ була надана відповідь від 17.09.2021. Незгода зі змістом відповідей не свідчить про порушення відповідачем вимог Закону України «Про звернення громадян». Пенсійним фондом України не приймалося жодних рішень з питань пенсійного законодавства позивача, в розумінні припису ст. 19 КАС України, які можуть бути оскаржені до суду.
Функції з призначення, перерахунку та виплати пенсій є дискреційними повноваженнями територіальних органів Фонду.
Відповідач вважає, що позовні вимоги (абз. 6-9 прохальної частини позовної заяви) щодо повторного розгляду заяви, скасування рішення, проведення розрахунку сум пенсії та допомоги заявлено одночасно до Пенсійного фонду України та Головного управління ПФУ в Донецькій області, отже позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України.
Від представника позивачки надійшла відповідь на відзив.
ГУ ПФУ в Донецькій області подало відзив на позовну заяву, в якому повідомило, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПІ НОМЕР_1 , перебувала на обліку в Головному управлінні та отримувала пенсію за віком, призначену відповідно до Закону №1058. Виплата пенсії за життя ОСОБА_2 проведена по березень 2017 року. Пенсійна справа знята з обліку з 01.03.2021 у зв`язку зі смертю пенсіонерки ІНФОРМАЦІЯ_1 . За життя ОСОБА_2 особисто за поновленням виплати пенсії не зверталася.
Відповідач зазначає, що можливість виплати сум пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, врегульовано статтею 52 Закону №1058, в тому числі і в частині їх виплати спадкоємцям, за умови надання свідоцтва про право на спадщину, де спадковим майном зазначено пенсію померлого пенсіонера. У випадках, коли на день смерті пенсіонера нарахування та виплата пенсії не здійснювалась, заява щодо поновлення виплати пенсії особисто пенсіонером не надавалась, органи Пенсійного фонду України можуть відновити нарахування пенсії на підставі заяви спадкоємця, визначеного нотаріусом. Обчислення розміру пенсії, що могла бути нарахована, проводиться згідно з частиною другою статті 49 Закону № 1058, з урахуванням вимог статті 46 Закону №1058 (не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії).
Також ГУ ПФУ в Донецькій області повідомило, що листом від 22.11.2021 № 0500-1505-8/108398 на запит державного нотаріуса Першої Київської державної нотаріальної контори Заведеі Л.О. Головним управлінням надана інформація про суму недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 в розмірі 59262,24 грн. За даними ІКІС ПФУ Підсистема: «Звернення» звернення ОСОБА_1 за виплатою допомоги на поховання та недоотриманої пенсії померлої ОСОБА_2 відсутні. Також повідомлено, що пенсійні кошти за життя ОСОБА_2 за період з 01.04.2017 по 28.02.2021 не нараховувались.
Право на нарахування пенсії не входить до складу спадщини, адже має на меті матеріальне забезпечення конкретної особи, а передумовою виникнення зазначених прав у спадкодавця була його участь у соціальних та трудових відносинах. Оскільки померла за життя не вжила заходи щодо своєчасного нарахування та отримання нарахованої пенсії, то вона не скористалася своїм правом на отримання належних їй сум пенсії. А отже, у позивача відсутнє право на спадкування права на нарахування пенсії померлої ОСОБА_2
Головне управління ПФУ в Донецькій області зазначає, що позовна заява не відповідає вимогам п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України та відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС є підставою для залишення позову без розгляду.
Представник позивача подав відповідь на відзив ГУ ПФУ, у якій вказує, що Пенсійний фонд України не забезпечив своєчасну та у повному обсязі виплату пенсії ОСОБА_2 , а після її смерті не забезпечив виплату недоотриманої пенсії, допомоги на поховання члену сім`ї померлої, яка неодноразово зверталась до Пенсійного фонду України та його територіальних управлінь.
Крім того, представник позивача вказує, що в позовній заяві було допущено описку та позивач просить скасувати рішення ПФУ про призупинення виплати пенсії ОСОБА_2 від 01.04.2017, а не від 01.04.2021.
Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ було постановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва. Крім того установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом. Окружний адміністративний суд міста Києва невідкладно, протягом десяти робочих днів, передає судові справи, які перебувають у його володінні, до Київського окружного адміністративного суду.
Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду Діски А. Б. від 03.09.2024 прийнято справу до свого провадження, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Представником позивачки подавались до суду додаткові письмові пояснення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 є донькою та спадкоємицею ОСОБА_2 , яка була зареєстрована в м. Слов`янськ, Донецької області.
20.08.2021 позивачка, як спадкоємиця ОСОБА_2 , звернулась до Пенсійного фонду України з заявою щодо виплати їй недоотриманої пенсії ОСОБА_2 з січня 2015 року по 28 лютого 2021 року (а.с. 20, 82).
Листом від 17.09.2021 № 27541-27426/М-03/8-2800/21 Пенсійним фондом України була надана відповідь, в якій повідомлено, що заява про виплату допомоги на поховання подається до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб, як передбачено п. 5.1 Порядку № 22-1. Також повідомлено про перелік необхідних документів та способи подання відповідних заяв та про розгляд питання про виплату допомоги на поховання у разі надання у відповідний спосіб усіх необхідних документів (а.с. 19).
Крім того, ПФУ повідомив, що акти, видані на тимчасово окупованій території України є недійсними і не створюють правових наслідків.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 27.08.2021 було встановлено факт смерті ОСОБА_2 .
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого 28.08.2021 ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Донецьк.
10.10.2021 позивачка звернулась до Головного управління ПФУ в Донецькій області з заявою щодо виплати їй недоотриманої пенсії ОСОБА_2 та виплати допомоги на поховання (а.с. 15).
Листом від 15.11.2021 № 18073-17042/М-15/8-0500/21 було надано позивачці відповідь відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян», у якій зазначено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Головному управлінні, як отримувач пенсії за віком відповідно ст. 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058- IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», як внутрішньо переміщена особа з 01.01.2015. Призупинення пенсії ОСОБА_2 було здійснено на підставі ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № 1706 з 01.04.2017. За відновленням виплати пенсії ОСОБА_2 до органів Пенсійного фонду не зверталась, тому розрахунок заборгованості з моменту припинення пенсії не проводився. Станом на 01.03.2017 розмір пенсії ОСОБА_2 складав 1467,80 грн.
Також повідомлено, що для виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера заявник подає відповідну заяву до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер. Враховуючи наведене, запропоновано звернутись з заявою про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер (а.с. 14).
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом № 21-305 від 30.08.2023 ОСОБА_1 має право на отримання спадщини ОСОБА_2 , що складається з недоотриманої пенсії в сумі 57543,39 грн (а.с. 92).
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідачів щодо порушення норм пенсійного законодавства та Закону України «Про звернення громадян» при розгляді заяв щодо виплати недоотриманих матір`ю позивачки сум пенсії, позивачка звернулася з цією позовною заявою до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Суд звертає увагу, що даний спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, зважаючи на наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Юрисдикцію, повноваження адміністративних судів та порядок здійснення судочинства в адміністративних справах визначає КАС України, згідно частини першої статті 5 якого кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-IV (далі Закон №1058).
Статтею 52 Закону України №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що сума пенсії, яка належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті.
Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Положення ч. 3 ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 1227 ЦК України узгоджуються з положеннями ч. 1 ст. 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення», згідно якої суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що положення Цивільного кодексу України не визначають строк, протягом якого члени сім`ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів.
Приписи ч. 2, 3 ст. 52 Закону № 1058-IV також не містять застережень щодо обмеження права особи на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю, тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.
Отже, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини.
В іншому випадку, якщо у цей проміжок часу такі особи не звернулися, то сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової природи - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати її як спадщину.
При цьому, суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі без будь-яких часових обмежень. Норми ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на яку посилається відповідач і які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.
Дата звернення спадкоємця до органу Пенсійного фонду України з вимогою про виплату нарахованої за життя спадкодавця пенсії не впливає на розмір виплат та не надає органам Пенсійного фонду України права на обмеження цих виплат.
У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 200/10269/19-а сформульований висновок про те, що у разі переходу до членів сім`ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад.
Фактично законом встановлено переважне право членів сім`ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 09.06.2022 у справі № 200/12094/18-а, такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім`ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсія у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому частиною першою статті 52 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та частиною першою статті 61 Закону № 2262-XII, шляхом звернення до територіального органу пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера, проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб`єктом владних повноважень рішення з цього питання.
Суд звертає увагу, що оскільки позивачка звернулась до відповідача в порядку статті 52 Закону № 1058-IV відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад.
На переконання суду, лише у разі відсутності у померлого пенсіонера членів сім`ї, які належать до кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або членів сім`ї, які проживали разом із ним на день його смерті, або у випадку, коли вказані особи у межах визначених законом строку не звернулися за отриманням сум пенсії, які належали померлому пенсіонерові, правовідносини пов`язані з отриманням цих сум пенсії, що підлягали виплаті такому пенсіонерові за його життя, стають спадковими.
Зазначена правова позиція узгоджується з висновком наведеним Верховним судом у постанові від 15 лютого 2024 року в справі № 560/14067/21.
Відтак лише в разі отримання саме в спадок суми недоотриманої пенсії, яка набула іншого правового статусу - спадщини та виникнення відповідних правовідносин після звернення спадкоємця до пенсійного органу за отриманням пенсії, такі правовідносини набувають цивільно-правових ознак.
З огляду на викладене, на час звернення позивача до суду, спірні правовідносини підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Щодо вирішення спору по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом.
Так, звернувшись до суду з цією позовною заявою позивачка просить, зокрема, визнати протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України, яка полягає в порушенні абзацу дев`ятого підпункту 6 пункту 4 Положення про Пенсійний фонд України, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 280 від 23 липня 2014 р., та незабезпеченні своєчасної і у повному обсязі виплати недоотриманої пенсії, допомоги на поховання і інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.
Також позивачка просить визнати протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України, яка полягає в порушенні частини 3 статті 7 Закону України «Про звернення громадян» та норм пенсійного законодавства при розгляді заяви ОСОБА_1 від 20.08.2021 та незабезпечення своєчасної виплати недоотриманої пенсії і допомоги на поховання в зв`язку з не направленням ПФУ заяви і документів ОСОБА_1 до територіального органу ПФУ для прийняття обґрунтованого рішення щодо виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Відповідно до п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280 (в редакції, чинній станом на час звернення позивачки до Пенсійного фонду України), Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.
Згідно з п. 3 Положення № 280, основними завданнями Пенсійного фонду України є:
- реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню;
- внесення пропозицій Міністрові соціальної політики щодо забезпечення формування державної політики із зазначених питань;
- виконання інших завдань, визначених законом.
Абзацом 9 підпункту 6 пункту 4 вказаного Положення передбачено, що Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу територіальних органів щодо забезпечення своєчасної та у повному обсязі виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.
Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні управління (п. 7 Положення № 280).
Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Згідно з п.п 3, 4 п. 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань організовує роботу управлінь Фонду щодо, зокрема, призначення (перерахунку) і виплати пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами);
Відповідно до п. 12 Положення № 28-2 Головне управління Фонду є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс та кошторис видатків, рахунки в органах Казначейства та уповноважених банках, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до п. 1.1. Порядку, заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України.
Заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.
Днем звернення за виплатою недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (у разі подання заяви через вебпортал - дата реєстрації заяви зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів) (п. 1.8 Порядку № 22-1).
Відповідно до п. 2.26 Порядку № 22-1, для виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки з померлим пенсіонером, документ, що посвідчує особу заявника.
Таким чином, враховуючи викладене, суд зазначає, що функції з виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера є дискреційними повноваженнями територіальних органів Пенсійного фонду України. Спеціальних підрозділів, які безпосередньо виплачують недоотриману пенсію у зв`язку зі смертю пенсіонера чи допомогу на поховання в Пенсійному фонді України не створено, а тому вимоги позивача до Пенсійного фонду України щодо незабезпечення своєчасної і у повному обсязі виплати недоотриманої пенсії, допомоги на поховання і інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
З приводу визнання протиправною бездіяльності Пенсійного фонду України, яка полягає в порушенні частини 3 статті 7 Закону України «Про звернення громадян» та норм пенсійного законодавства при розгляді заяви ОСОБА_1 від 20.08.2021 та незабезпечення своєчасної виплати недоотриманої пенсії і допомоги на поховання в зв`язку з не направленням ПФУ заяви і документів ОСОБА_1 до територіального органу ПФУ для прийняття обґрунтованого рішення щодо виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, відповідно до статті 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Згідно ст. 3 Закону України «Про звернення громадян», під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Статтею 5 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Частиною 3 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями.
Як вбачається судом з матеріалів справи, 20.08.2021 позивачка звернулась до Пенсійного фонду України з заявою щодо виплати їй недоотриманої пенсії ОСОБА_2 з січня 2015 року по 28 лютого 2021 року та допомоги на поховання (а.с. 20, 82).
Листом від 17.09.2021 № 27541-27426/М-03/8-2800/21 Пенсійним фондом України була надана відповідь, в якій повідомлено, що заява про виплату допомоги на поховання подається до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб, як передбачено п. 5.1 Порядку № 22-1. Також повідомлено про перелік необхідних документів та способи подання відповідних заяв.
Водночас у відповіді на заяву позивачки Пенсійний фонд України зазначив, що питання виплати допомоги на поховання та недоотриманої пенсії ОСОБА_2 буде розглянуто у разі надання у вищезазначений спосіб усіх передбачених чинним законодавством документів, які були зазначені вище.
Таким чином, суд зазначає, що вказаним листом Пенсійного фонду України, позивачці було роз`яснено порядок подання заяви про виплату недоотриманої пенсії та допомоги на поховання у відповідності до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 та щодо необхідності надання усіх необхідних документів.
Суд зазначає, що відповідь Пенсійного фонду України надана, виходячи із правового регулювання питання, заявленого у зверненні, що само по собі, як і незгода позивача з відповіддю, не може слугувати підставою для висновку про протиправну бездіяльність Фонду щодо порушення норм пенсійного законодавства при розгляді заяви позивачки від 20.08.2021 та незабезпечення своєчасної виплати недоотриманої пенсії і допомоги на поховання, а навпаки, Пенсійним фондом України була надана чітка та змістовна відповідь, у тому числі, щодо надання додаткових документів, необхідних для отримання виплати недоотриманої пенсії та допомоги на поховання.
Разом з тим суд вважає обґрунтованими позовні вимоги до Пенсійного фонду України про визнання протиправною бездіяльності щодо незабезпечення своєчасної виплати недоотриманої пенсії і допомоги на поховання у зв`язку з не направленням заяви ОСОБА_1 від 20.08.2021 разом із поданими нею документами до відповідного територіального органу ПФУ для прийняття обґрунтованого рішення за результатами розгляду такої заяви, оскільки Пенсійним фондом України не було надано суду доказів виконання вимог ч. 3 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян».
З огляду на викладене, позовні вимоги до Пенсійного фонду України в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Також позивачка просить визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яка полягає в порушенні частини 3 статті 7 Закону України "Про звернення громадян" та норм пенсійного законодавства при розгляді заяви ОСОБА_1 та незабезпечення своєчасної виплати недоотриманої пенсії і допомоги на поховання та зобов`язати Пенсійний фонд України та Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області спільно повторно розглянути заяви ОСОБА_1 про виплату недоотриманої пенсії ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як було встановлено судом, померла ОСОБА_2 перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як одержувач пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», як внутрішньо переміщена особа з 01.01.2015, що підтверджується, у тому числі листом ГУ ПФУ в Донецькій області від 15.11.2021 (а.с. 84).
Таким чином, суд зазначає, що питання, порушені позивачкою при неодноразовому зверненні до пенсійного органу належать до компетенції саме Головного управління ПФУ в Донецькій області та саме ним мали бути вирішені питання щодо виплати недоотриманої пенсії ОСОБА_2 та допомоги на поховання, а тому позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності Головного управління ПФУ в Донецькій області, яка полягає в порушенні частини 3 статті 7 Закону України «Про звернення громадян» при розгляді заяви ОСОБА_1 є необґрунтованими.
Щодо визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ в Донецькій області щодо своєчасної виплати недоотриманої пенсії і допомоги на поховання та зобов`язати Пенсійний фонд України та Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області спільно повторно розглянути заяви ОСОБА_1 про виплату недоотриманої пенсії ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також зобов`язання ГУ ПФУ в Донецькій області прийняти рішення та виплатити ОСОБА_1 суми недоотриманої пенсії ОСОБА_2 з урахуванням індексації та підвищення пенсії, суд зазначає, що матеріалами справи підтверджується звернення позивачки до останнього з зазначеного вище питання.
Як зазначалось судом, питання виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера врегульовані статтею 52 Закону № 1058-IV.
Положеннями статті 52 Закону №1058-IV передбачено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Вказана вище норма закону кореспондується зі статтею 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991, згідно якої суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.
Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшли не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного Фонду України 25.11.2005 № 22-1(далі - Порядок № 22-1).
Пунктом 1.1. Порядку № 22-1 визначено, що заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436 (абзац другий пункту 1.1. Порядку № 22-1).
Положеннями пункту 1.9. Порядку № 22-1 встановлено, що днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Днем звернення за виплатою недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (у разі подання заяви через вебпортал - дата реєстрації заяви зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).
Як встановлено судом, ОСОБА_2 , мати позивачки померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 28.08.2021 Броварським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
До Головного управління ПФУ в Донецькій області позивач звернулась 11.10.2021.
Відтак, з огляду на дату встановлення факту смерті ОСОБА_2 , позивачкою не було пропущено встановлений чинним законодавством шестимісячний строк звернення до пенсійного органу з заявою про виплату суми пенсії, що належала матері позивачки і залишилися недоодержаною у зв`язку з її смертю.
Отже, Головне управління після отримання від позивачки заяви, повинно було здійснити виплату пенсії, недоотриманої за життя її матір`ю. Однак, як вбачається з матеріалів справи, листом від 15.11.2021 відповідач відмовив у виплаті належних позивачу коштів, з посиланням на необхідність звернення до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування громадян та у зв`язку з відсутністю недоотриманої пенсії.
При цьому, суд зазначає, що відповідач не заперечує того, що ОСОБА_2 перебувала на обліку в Головному управлінні ПФУ в Донецькій області як внутрішньо переміщена особа з 01.01.2015. В той час, відповідачем було відмовлено в розгляді заяви позивачки по суті, посилаючись на необхідність звернення через структурний підрозділ.
Як визначено статтею 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 за заявою №31443/96 у справі "Броньовський проти Польщі" зазначив, що принцип верховенства права, на якому будується Конвенція, та принцип законності, про який ідеться в статті 1 Першого протоколу, вимагає від держав не лише поважати і застосовувати, у передбачуваний і узгоджуваний спосіб, запроваджені ними закони, а ще й - що безпосередньо випливає з цього обов`язку - забезпечувати правові та практичні умови для втілення їх в життя (пункт 184).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Щокін проти України" (Заяви №23759/03 та №37943/06) від 14.10.2010 зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Так, друге речення першого пункту передбачає, що позбавлення власності можливе тільки «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення «законів». Більш того, верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції. Таким чином, питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (параграф 50).
З огляду на викладене, суд критично оцінює доводи відповідача про неможливість виплати позивачу недоотриманих сум пенсії, адже наведене свідчить про невиконання державою взятих на себе позитивних зобов`язань.
Зважаючи на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що відповідачем було протиправно відмовлено у виплаті недоотриманої пенсії позивачу після смерті ОСОБА_2 .
Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Таким чином, з урахуванням викладеного, ст. 5, 9 КАС України, обираючи належний спосіб захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне визнати противоправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у виплаті позивачці недоотриманої суми пенсії за померлу ОСОБА_2 та зобов`язати відповідача виплатити позивачу недоотриману пенсію ОСОБА_2 , що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з її смертю в сумі 57543,39 грн.
Щодо вимоги позивача про зобов`язання Пенсійного фонду України та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області спільно скасувати рішення про призупинення пенсії ОСОБА_2 з 01.04.2017, провести розрахунок заборгованості зі сплати пенсії ОСОБА_2 з 01.01.2015 по місяць смерті включно (28.02.2021) та зобов`язання провести розрахунок недоотриманої пенсії ОСОБА_2 , з урахуванням індексації і підвищення пенсії, суд зазначає, що як вбачається з матеріалів справи, позивачем було отримано свідоцтво про право на спадщину за законом, яке встановлено нотаріусом і ніким не оскаржене, а саме на нараховану, але невиплачену пенсію у сумі 57543,39 грн. Доказів незгоди позивача з такою сумою та наявності спору з відповідачем щодо розміру сум, які належать до виплати позивачу, матеріали справи не містять. Отже, позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій у спірних правовідносинах.
З системного аналізу матеріалів справи, наведених норм законодавства, враховуючи наведені вище обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Висновки суду узгоджуються з практикою Шостого апеляційного адміністративного суду, викладеною в постанові від 30.11.2022 по справі № 580/2549/22.
Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області прийняти рішення та виплатити ОСОБА_1 допомогу на поховання ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд зазначає, що в заяві від 11.06.2026 представник позивача зазначив, що відповідачем було виплачено ОСОБА_1 допомогу на поховання у 2023 році, а тому позивачка відмовляється від зазначених позовних вимог.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі в частині позовних вимог про зобов`язання відповідача прийняти рішення та виплатити позивачці допомогу на поховання.
З приводу заявлених у відзивах на позовну заяву відповідачами клопотань про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України суд зазначає, що в обґрунтування своїх вимог останні вказують на невідповідність позовних вимог про повторний розгляд заяви, про скасування рішення, про проведення розрахунку сум пенсії та допомоги ч. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, оскільки вони заявлені до обох відповідачів одночасно.
Разом з тим, суд зазначає, що питання відповідності позовної заяви вимогам ст. 160, 161, 172 КАС було перевірено судом при вирішенні питання про відкриття провадження у справі та не встановлено їх порушень, у зв`язку з чим прийнято рішення про відкриття провадження у справі.
Не встановлено невідповідності позовної заяви вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України і на даний момент.
Крім того, суд зазначає, що якщо судом після відкриття провадження буде встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, то це є підставою для залишення її без руху та встановлення позивачу строку на усунення недоліків позовної заяви. Лише у разі не усунення позивачем недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, суд може залишити таку позовну заяву без розгляду.
На підставі викладеного, у суду відсутні підстави для залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 7 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вирішуючи питання щодо стягнення витрат зі сплати судового збору, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно з частинами першою та третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.08.2022 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі за клопотанням представника позивача від 11.07.2022 було відстрочено сплату судового збору ОСОБА_1 до ухвалення рішення у справі.
Частиною другою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
З матеріалів справи вбачається, що позивачкою, з урахуванням похідних вимог, було заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру.
З огляду на приписи Закону України «Про судовий збір» судовий збір підлягає сплаті в розмірі 1984,80 грн.
Враховуючи приписи статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що відстрочену суму судового збору слід стягнути з відповідача на користь держави в особі Державної судової адміністрації України в розмірі 992,40 грн.
Разом з тим суд зазначає, що оскільки провадження у справі в частині позовних вимог було закрито на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України, що як наслідок передбачає повернення сплаченого судового збору, з урахуванням відстрочення позивачці сплати судового збору до ухвалення рішення по справі, суд дійшов висновку, що судовий збір на користь Держбюджету не підлягає стягненню з позивачки.
Керуючись статтями 2, 3, 6, 7, 8, 9, 12, 133, 238, 240, 241-246 КАС України, суд, -
в и р і ш и в:
Відмовити в задоволенні клопотань представників відповідачів про залишення позовної заяви без розгляду.
Прийняти відмову ОСОБА_1 від позовних вимог в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області прийняти рішення та виплатити ОСОБА_1 допомогу на поховання та провадження у справі в цій частині - закрити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України щодо незабезпечення своєчасної виплати недоотриманої пенсії і допомоги на поховання у зв`язку з ненаправленням заяви ОСОБА_1 від 20.08.2021 разом із поданими нею документами до відповідного територіального органу ПФУ для прийняття обґрунтованого рішення за результатами розгляду такої заяви.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у виплаті ОСОБА_1 недоотриманої суми пенсії за померлу ОСОБА_2 .
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, місто Слов`янськ, площа Соборна, б. 3, код ЄДРПОУ 13486010) виплатити ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) недоотриману пенсію ОСОБА_2 в сумі 57543,39 грн.
У іншій частині адміністративного позову - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, місто Слов`янськ, площа Соборна, б. 3, код ЄДРПОУ 13486010) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Діска А.Б.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua