Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №947/12869/26 — Київський районний суд м. Одеси

Суд: Київський районний суд м. Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за заповітом

Дата: 07 жовтня 2026 р.

Справа: №947/12869/26

Суддя: Луняченко В. О.

Справа № 947/12869/26

Провадження № 2/947/3519/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2026 року

Київський районний суд м.Одеси у складі:

головуючого судді Луняченка В.О.,

при секретарі Жековій А.О.,

розглянувши у відкритому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26597691) за участі третьої особи ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -

В С Т А Н О В И В:

До Киевского районного суду м. Одеси, 26.03.2026 року, надійшла позовна заява ОСОБА_1 , згідно якої позивачка просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом в цілому на квартиру АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Луняченку В.О..

Ухвалою судді від 13.04.26 позовну заяву ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом залишено без руху та наданий відповідний строк для усунення недоліків.

Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 24.04.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 24.04.2026 витребувано докази у справі, а саме належним чином завірені копії спадкової справи №436/2025, відкритої щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 та належним чином завірену копію нотаріальної справи щодо посвідчення 12.10.2022 зареєстрованого в реєстрі за № 1193 заповіту ОСОБА_3 .

06.05.2026 року судом отримано відзив на позовну заяву із запереченнями проти задоволення позову.

13.05.2026 з Київської державної нотаріальної контори у м. Одесі, на виконання ухвали суду про витребування доказів, отримано скан-копію спадкової справи № 436/2025.

18.05.2026 на виконання ухвали про витребування доказів, судом отримано належним чином завірену копію заповіту ОСОБА_3 , посвідченого 12.10.2022 р. за реєстровим № 1193 та документів щодо його посвідчення.

21.05.2026 з боку позивача та його представника до суду надано відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 05.08.2026 закрите підготовче провадження із призначенням розгляду справи по суті.

Ухвалою суду від 10.09.2026 поновлено судовий розгляд у цивільної справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом та залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги, особи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Учасники справи в судове засідання не з`явились, повідомлені належним чином, відомості про що містяться в матеріалах справи.

Наразі в матеріалах справи міститься міститься заява, як позивача так і її представника щодо розгляду справи за їх відсутності, в якій позовні вимоги підтримано в повному обсязі.

Відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні

З`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню с наступних підстав.

Так судом встановлено наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла рідна тітка ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , яка була зареєстрована та проживала у власній квартирі за адресою: АДРЕСА_2 . Крім неї, ніхто за вказаною адресою не був зареєстрований та не проживав.

Внаслідок смерті ОСОБА_3 , відповідно до статті 1220 ЦК України, відкрилася спадщина, до складу якої входить вказана квартира АДРЕСА_3 .

Відповідно до положень Цивільного кодексу України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (стаття 1233); Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин (стаття 1235); Заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Якщо заповідач розподілив між спадкоємцями у заповіті лише свої права, до спадкоємців, яких він призначив, переходить та частина його обов`язків, що є пропорційною до одержаних ними прав. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини (стаття 1236); Заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251- 1252 цього Кодексу. Заповіти, посвідчені особами, зазначеними у частині третій цієї статті, підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України (стаття 1247); Нотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним. Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках (стаття 1253 цього Кодексу) (стаття 1248).

Так, на випадок своєї смерті ОСОБА_4 залишила заповіт, який був посвідчений 12.10.2022 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ланським А. В., зареєстровано в реєстрі за № 1193. Цим заповітом ОСОБА_4 зробила таке розпорядження: все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, та взагалі усе те, що на день її смерті буде їй належати та на, що за законом вона матиме право, заповідає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в рівних частках кожному.

Отже, відповідно до вказаного заповіту ОСОБА_4 призначила своїми спадкоємцями свою рідну племінницю ОСОБА_1 та сторонню особу ОСОБА_5 .

Після смерті ОСОБА_3 , відкрилась спадщина на належне їй майно, спадкоємицею якої зокрема є ОСОБА_1 , яка своєчасно звернуласт до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття нею спадщини за заповітом, на підставі якої Київською державною нотарііальною конторою у місті Одесі заведено спадкову справу № 436/2025 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Відповідно до статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно статті 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника. Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.

Статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Згідно статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Положенням статті 1275 ЦК України передбачено, що якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за заповітом, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну.

У встановлений законом строк ОСОБА_1 звернулася до Київської державної нотаріальної контори у місті Одеса із заявою про прийняття спадщини за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 рідної тітки ОСОБА_3 .

Як вбачається з наданої суду копії спадкової справи №436/2025 з відповідною хзаявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 окрім ОСОБА_1 ніхто не звертався .

Згідно положення статті 1272 ЦК України, якою передбчанені наслідки пропущення строку для прийняття спадщини,ю а саме частиною першою передбачено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її; частиною 2 -за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини; частиною 3-за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

ОСОБА_5 , заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори не подавав. Оскільки інший спадкоємець за заповітом ОСОБА_5 заяву про прийняття спадщини не подав, він вважається таким, що не прийняв спадщину. Фактично, своєю бездіяльністю у цьому питанні він відмовився від спадщини. Отже, ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею за заповітом, яка прийняла спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 рідної тітки ОСОБА_3 .

Статтею 1296 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до статті 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім`я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Згідно зі статтею 1298 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо заповіт складено на користь зачатої, але ще не народженої дитини, видача свідоцтва про право на спадщину і розподіл спадщини між усіма спадкоємцями може відбутися лише після народження дитини. Положення абзацу першого цієї частини застосовується також щодо дитини, зачатої за життя спадкодавця, але народженої після його смерті, у разі спадкування за законом. До закінчення строку на прийняття спадщини нотаріус може видати спадкоємцеві дозвіл на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), якщо це викликано обставинами, які мають істотне значення.

06.02.2026 ОСОБА_1 , як спадкоємиця за заповітом, що прийняла спадщину, через свого представника ОСОБА_6 звернулася до Київської державної нотаріальної контори у місті Одеса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на квартиру, що входить до складу спадщини, у цілому.

Однак, Постановою державного нотаріуса Київської державної нотаріальної контори у місті Одеса Савицької О. Ю. від 09.02.2026 ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії: видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на квартиру АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У вказаній постанові зазначено, що згідно з матеріалами спадкової справи, інший спадкоємець за заповітом у встановлений законом строк не подав заяву про відмову від спадщини. Оскільки нотаріус не володіє відомостями щодо факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини вказаного спадкоємця та стану його цивільної дієздатності, відсутні правові підстави стверджувати про факт неприйняття ним спадщини.

Відповідно до статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно частини 1, пункту 1 частини 2 статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права.

Відповідно до статті 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. ОСОБА_1 не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на успадковану квартиру, яка відповідно до статті 1268 ЦК України належить їй з часу відкриття спадщини, тому належним способом захисту її права є визнання права власності на зазначену квартиру.

Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; право приватної власності є непорушним.

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачає, що спадкування здійснюється за заповітом або законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися в наслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 1236 ЦК України, заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Згідно зі статтею 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Свідоцтво про право на спадщину - це документ, який посвідчує перехід права власності на спадкове майно від спадкодавця до спадкоємців. Видачею свідоцтва про право на спадщину завершується оформлення спадкових прав.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст. 1269 ЦК України).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, якій починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст. 1270 ЦК України). Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Положенням статті 1275 ЦК України передбачені правові наслідки відмови від прийняття спадщини, згідно яких частина 1 цієї статті - Якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за заповітом, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну; частина 2- Якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за законом з тієї черги, яка має право на спадкування, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за законом тієї ж черги і розподіляється між ними порівну; частина 3- Положення цієї статті не застосовуються, якщо спадкоємець відмовився від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця, а також коли заповідач підпризначив іншого спадкоємця; частина 4- Якщо на спадкоємця за заповітом, який відмовився від прийняття спадщини, було покладено заповідальний відказ, обов`язок за заповідальним відказом переходить до інших спадкоємців за заповітом, які прийняли спадщину, і розподіляється між ними порівну; частина 5- Відмова спадкоємця за заповітом від прийняття спадщини не позбавляє його права на спадкування за законом.

Так позивач є одним із спадкоємців за заповітом, яка має право прийняти частку у спадщині, яку мав право прийняти ОСОБА_2 .

Як передбачено ст. 328 ЦК України право власності набувається в порядку, визначеному законом, та на підставах не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи той факт, що позивачка спадщину після смерті тітки прийняла, є спадкоємцем за заповітом, вищенаведене спадкове майно дійсно належало спадкодавцю, відтак право позивачки підлягає захисту в судовому порядку, шляхом визнання за нею права власності в порядку спадкування за заповітом на вказане спадкове майно.

Обраний позивачем спосіб захисту невизнаного права відповідає вимогам закону та змісту правовідносин.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що право позивача підлягає захисту в судовому порядку.

Керуючись ст.ст. 9-13, 76-83, 95, 128-131, 133, 141, 211, 223, 247, 263-265, 268, 272, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26597691) за участі третьої особи ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 АДРЕСА_4 ) право власності в порядку спадкування за заповітом в цілому на квартиру АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Повне судове рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У зв`язку з відключеннями електропостачання, як стабілізаційного так і аварійного, повне рішення складено 20.10.2026

Суддя В. О. Луняченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua