Суд: Центральний районний суд м. Миколаєва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: дорожнього руху
Дата: 11 листопада 2026 р.
Справа: №490/4233/26
Суддя: Шолох Л. М.
Справа № 490/4233/26
нп 2-а/490/94/2026
Центральний районний суд м. Миколаєва
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2026 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва:
у складі головуючого судді Шолох Л.М.,
за участі секретаря Шведюк Д.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва з позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови від 28 квітня 2026 року ЕНА №7101152 та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 08 травня 20256 року для розгляду справи визначено головуючого суддю Шолох Л.М.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 12 травня 2026 року відкрито письмове провадження у справі.
Від відповідача надійшов відзив на позов у якому він просить відмовити у задоволенні позову з огляду на його необґрунтованість.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено таке.
Інспектором відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Миколаївській області капітана поліції Сидоровим І. та старшим інспектором відділу безпеки дорожнього руху управління патрульної поліції в Миколаївській області Тостяк А. 16 квітня 2026 року о 12 год. 00 хв. здійснено обстеження ділянки вулично-шляхової мережі обласної автодороги О15031 «Під`їзд до смт. Березанка» км. 0-км 4+300, за результатами якого складено акт, в якому встановлено, що експлуатаційний стан ділянки дороги не відповідає вимогам ДСТУ 3587-2022 «Безпека дорожнього руху, Автомобільні дороги. Вимоги до експлуатаційного стану» за такими показниками: викришування дорожнього покриття; вибоїни на дорожньому полотні, вибоїни дорожнього покриття. Також встановлено відсутність знаків 5.68 «Кілометровий знак», 1.13, 7.2.1, 7.12, 7.13 та інше.
Інспектором відділу безпеки дорожнього руху управління патрульної поліції в Миколаївській області капітаном поліції Сидоровим І.Ю. складено вимогу від 23 квітня 2026 року № 58 про усунення виявлених порушень.
Відповідачем на адресу ДП «Агенція місцевих доріг в Миколаївській області» направлено повідомлення про те, що 28 квітня 2026 року о 09 год. 00 хв. ОСОБА_1 слід прибути до приміщення Управління патрульної поліції для розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Надалі постановою інспектора управління патрульної поліції в Миколаївській області капітаном поліції Сидорова І.Ю. від 28 квітня 2026 року № ЕНА № 7101152 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої чатсиною першою статті 140 КУпАП та накладено на нього штраф у розмірі 1020,00 грн.
Цією постановою встановлено, що 16 квітня 2026 року близько 12 год. 00 хв. ОСОБА_1 на а/д 0151415 будучи відповідальною посадовою особою на посаді директора ДП «Агенція місцевих доріг в Миколаївській області» за утримання доріг обласного значення Миколаївської області у належному стані, своєчасно не вжив заходів щодо ліквідації ямкової, не встановив відсутність дорожніх знаків та не наніс дорожню розмітку відповідно до вимог безпеки дорожнього руху, чим порушив пункту 1.5 Правил дорожнього руху, частину третю статті 12 Закону України «Про дорожній рух», а також вимоги ДСТУ 3587-2022 Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги. Вимоги до експлуатаційного стану.
Не погоджуючись із постановою, позивачем звернувся до суду із цим позовом, посилаючись на те, шо під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та складенні постанови він присутній не був. Також позивач вказує на відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого чатсиною першою статті 140 КУпАП.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог суд виходить із такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ст.1 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005р. №2862-IV, автомобільна дорога - лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безперервного, безпечного та зручного руху транспортних засобів.
Безпекою автомобільних доріг вважається сукупність засобів, конструкцій, пристроїв, споруд, характеристик та показників (у тому числі інженерних, конструкторських, технічних, проектних, архітектурних, технологічних та інших рішень), при врахуванні та застосуванні яких забезпечується запобігання та зменшення кількості дорожньо-транспортних пригод та тяжкості їх наслідків.
В свою чергу, автомобільні дороги загального користування поділяються на автомобільні дороги державного та місцевого значення (ст. 8 Закону №2862-IV).
Відповідно до ст.16 вказаного вище Закону, вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю.
Управління функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування, у віданні яких вони знаходяться (ст. 17 Закону №2862-IV).
Як передбачено у ст.18 Закону №2862-IV, складовими вулиць і доріг міст та інших населених пунктів є: проїзна частина вулиць і доріг, трамвайне полотно, дорожнє покриття, штучні споруди, споруди дорожнього водовідводу, технічні засоби організації дорожнього руху, зупинки міського транспорту, стоянки таксі, тротуари, пішохідні та велосипедні доріжки, зелені насадження, наземні та підземні мережі, майданчики для паркування.
Статтею 19 Закону №2862-IV визначені основні обов`язки органів місцевого самоврядування щодо управління функціонуванням і розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів.
Зокрема, до таких обов`язків віднесено: 1) забезпечення безперервних, безпечних, економічних та зручних умов руху транспортних засобів і пішоходів вулицями і дорогами міст та інших населених пунктів; 2) організацію будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів за встановленими для них будівельними нормами, правилами та нормами; 3) видачу дозволів на прокладання нових та ремонт існуючих мереж у межах "червоних ліній" вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; 4) завчасне оповіщення учасників руху і мешканців міст та інших населених пунктів про строки та порядок тимчасового обмеження або припинення руху транспортних засобів; 5) здійснення статистичного обліку та паспортизації вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; 6) забезпечення дотримання норм природоохоронного законодавства у процесі будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; 7) видачу в установленому порядку дозволів на тимчасове припинення руху.
При цьому, відповідальність органів місцевого самоврядування за функціонування та розвиток вулиць і доріг міст та інших населених пунктів встановлена ст.21 Закону №2862-IV.
Так, органи місцевого самоврядування, що управляють функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, відповідають за: 1) стан вулиць і доріг міст та інших населених пунктів відповідно до діючих норм, у тому числі щодо безпеки руху транспортних засобів і пішоходів; 2) якість робіт з проектування, будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; 3) розміщення технічних засобів організації дорожнього руху, об`єктів дорожнього сервісу та рекламоносіїв; 4) відшкодування збитків користувачам вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що виникли через їх незадовільний стан, у порядку, визначеному законом; 5) забезпечення проведення аудиту або ж перевірки безпеки автомобільних доріг згідно з вимогами цього Закону, інших актів законодавства України, національних стандартів України, а також вжиття необхідних заходів за результатами проведення аудиту безпеки автомобільних доріг або перевірки безпеки автомобільних доріг.
У силу ст.6 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993р. №3353-XII, до компетенції міських рад та їх виконавчих органів, районних рад та районних державних адміністрацій у сфері дорожнього руху належить: виконання вимог законодавства та рішень органів виконавчої влади про дорожній рух і його безпеку; розробка, затвердження та реалізація міських і районних програм розвитку дорожнього руху та його безпеки; формування міських та районних фондів, у тому числі й позабюджетних, для фінансування програм і окремих заходів, спрямованих на розвиток дорожнього руху та його безпеки; контроль за організацією навчання різних соціально-вікових груп населення ПДР України, планування заходів, пов`язаних із профілактикою його безпеки, та контроль за їх виконанням; контроль за підготовкою та підвищенням кваліфікації водіїв, технічним обслуговуванням і ремонтом транспортних засобів, забезпеченням розвитку сфери цих послуг; організація дорожнього руху на території міста і району згідно з відповідними генеральними планами, проектами детального планування і забудови населених пунктів, автоматизованих систем керування дорожнім рухом, комплексних транспортних схем і схем організації дорожнього руху та з екологічно безпечними умовами; здійснення, а також фінансування заходів, пов`язаних із профілактикою дитячого дорожньо-транспортного травматизму; проведення роботи по пропаганді безпеки дорожнього руху; організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів; встановлення порядку і здійснення заходів щодо забезпечення охорони транспортних засобів на платних стоянках та в колективних гаражах; прийняття рішень стосовно розміщення, обладнання та функціонування майданчиків для паркування транспортних засобів та стоянок таксі на вулицях і дорогах населених пунктів, здійснення контролю за дотриманням визначених правилами паркування транспортних засобів вимог щодо розміщення, обладнання та функціонування майданчиків для паркування; керівництво та контроль за діяльністю підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання за виконанням вимог законодавства, рішень органів державної виконавчої влади про дорожній рух і його безпеку; контроль за виявленням дорожньо-транспортних пригод та впровадженням заходів у місцях їх концентрації, на аварійно-небезпечних ділянках вулиць, доріг та залізничних переїздах; організація системи заходів щодо медичного забезпечення безпеки дорожнього руху та контроль за їх реалізацією; накладання у межах компетенції адміністративних стягнень за порушення законодавства у сфері дорожнього руху та його безпеки; керівництво роботою по справлянню податків, зборів та інших обов`язкових платежів у сфері дорожнього руху.
До компетенції міських рад та їх виконавчих органів у сфері дорожнього руху також належить: затвердження вимог до облаштування майданчиків для паркування транспортних засобів із урахуванням норм, нормативів, стандартів у сфері благоустрою населених пунктів, державних будівельних норм, технічних умов, ПДР України та інших нормативних документів; впровадження в межах відповідного населеного пункту автоматизованої системи контролю оплати вартості послуг з паркування, затвердження технічних вимог та завдання до цієї системи; уповноваження інспекторів з паркування здійснювати у випадках, які визначені законом, розгляд справ про адміністративні правопорушення, а також проводити тимчасове затримання транспортних засобів; визначення шляхів стимулювання користування електробусами, електричними колісними транспортними засобами та іншими екологічними видами транспорту.
Як вбачається з ст.9 цього Закону, до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів чи уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить, зокрема розробка програм та здійснення заходів щодо розвитку, удосконалення, ремонту та утримання у безпечному для дорожнього руху стані доріг, вулиць та залізничних переїздів, зон відчуження; визначення структур управління, проектування, будівництва та утримання доріг, вулиць та залізничних переїздів; забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху; передача права на експлуатаційне утримання доріг, вулиць та залізничних переїздів іншим юридичним особам; визначення нормативів та виділення необхідних коштів на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів; термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах; обладнання доріг, вулиць та залізничних переїздів технічними засобами регулювання дорожнього руху та їх утримання; своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами; організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху; вирішення інших питань дорожнього руху згідно з чинним законодавством.
Частиною 3 ст.12 Закону №3353-XII передбачено, що посадові особи, які відповідають за будівництво, реконструкцію, ремонт, експлуатацію та облаштування автомобільних доріг, вулиць і залізничних переїздів, мостів, шляхопроводів, інших споруд, зобов`язані: забезпечувати утримання їх у стані, що відповідає встановленим вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху; при виникненні умов, що створюють загрозу безпеці дорожнього руху, здійснювати заходи для своєчасної заборони або обмеження руху, а також відновлення безпечних умов для руху; впроваджувати у повному обсязі заходи стосовно безпеки дорожнього руху при здійсненні будівництва, реконструкції та ремонту доріг, вулиць та залізничних переїздів; обладнувати їх технічними засобами регулювання дорожнього руху.
За положеннями ст. 24 Закону №3353-XII, власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.
Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, правила користування ними та їх охорони затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно, постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994р. №198 були затверджені «Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони», згідно з п.1 яких, їх дія поширюються на автомобільні дороги загального користування, вулиці і дороги міст та інших населених пунктів, залізничні переїзди, у межах смуги їх відведення і «червоних ліній» відповідно і є обов`язковими для власників дорожніх об`єктів, органів, що здійснюють управління ними, та їх користувачів, а також для підприємств та організацій, що забезпечують ремонт та утримання дорожніх об`єктів.
Так, згідно з п.2 Правил, ремонт і утримання автомобільних доріг забезпечується Агентством відновлення (автомобільних доріг загального користування державного значення), підприємствами та організаціями, уповноваженими Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними та Севастопольською міською держадміністраціями (автомобільних доріг загального користування місцевого значення), підприємствами або балансоутримувачами, утвореними або визначеними органами місцевого самоврядування відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» (вулиць і доріг міст та інших населених пунктів).
За змістом п.5 Правил, власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи, користувачі дорожніх об`єктів та спеціалізовані служби організації дорожнього руху зобов`язані забезпечувати зручні і безпечні умови руху, сприяти збільшенню пропускної спроможності дорожніх об`єктів, запобігати травмуванню учасників дорожнього руху, пошкодженню транспортних засобів і дорожніх об`єктів, забрудненню навколишнього середовища.
У відповідності до п.11 Правил, власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи, підприємства та організації, що забезпечують ремонт та утримання дорожніх об`єктів, зобов`язані, зокрема: своєчасно і якісно виконувати роботи з ремонту та утримання дорожніх об`єктів відповідно до «Технічних правил ремонту і утримання вулиць та доріг населених пунктів» (затв. наказом Мінрегіону від 14.02.2012р. за №54), ДСТУ 3587:22 «Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги. Вимоги до експлуатаційного стану», ДСТУ 8749:2017 «Безпека дорожнього руху. Огородження та організація дорожнього руху в місцях проведення дорожніх робіт»; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об`єктів та негайно усувати виявлені пошкодження або ж інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; контролювати якість робіт, що виконуються підрядними організаціями та ін.
За приписами п. 38 цих Правил, основними вимогами до транспортно-експлуатаційного стану дорожніх об`єктів є відповідність контрольованих показників окремих їх елементів і об`єктів у цілому ДСТУ 3587.
Роботи з ремонту та утримання дорожніх об`єктів повинні виконуватися у відповідності до Технічних правил ремонту і утримання вулиць та доріг населених пунктів №54, ДСТУ 3587:22 «Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги. Вимоги до експлуатаційного стану», ДСТУ 8749:2017 «Безпека дорожнього руху. Огородження та організація дорожнього руху в місцях проведення дорожніх робіт» (п.40 Правил).
Відповідно до п.41 Правил, особи, винні в порушенні вимог, передбачених цими Правилами, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Окрім того, дії або ж бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків (п.1.5 ПДР України).
За правилами ст.14 КУпАП, посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.
Згідно з ч.1 ст.140 КУпАП України, порушення правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Для вирішення питання щодо правомірності притягнення особи до адміністративної відповідальності у відповідності до ч.1 ст.140 КУпАП встановленню підлягають такі обставини: чи вчинені особою відповідні дії (бездіяльність), що становлять об`єктивну сторону вказаного правопорушення та стали підставою для прийняття рішення про притягнення до адміністративної відповідальності, та чи є особа, виходячи із норми зазначеної статті, суб`єктом даного правопорушення.
Згідно копії Розпорядження Миколаївської обласної державної військової адміністрації від 05.03.2026 року за №34-рк, ОСОБА_1 було призначено на посаду директора Державного підприємства «Агенція місцевих доріг Миколаївської області» з 06.03.2026 року, уклавши з ним контракт.
Відповідно копії наказу від 05.03.2026 року №4-к Державного підприємства «Агенція місцевих доріг Миколаївської області» Миколаївської обласної військової адміністрації, ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків з 06.03.2026 року.
Відповідно розпорядження Голови Миколаївської обласної державної адміністрації від 01.02.2021 №48-р «Про створення Державного підприємства «Агенція місцевих доріг Миколаївської області», ДП «Агенція місцевих доріг Миколаївської області» визначено органом управління та балансоутримувачем автомобільних доріг загального користування місцевого значенні, яка здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства та Статуту підприємства. Зазначено, що державне підприємство є одержувачем, а не розпорядником бюджетних коштів, що спрямовуються на розвиток та утримання мережі автомобільних доріг загального користування місцевого значення Миколаївської області, штучних та інших споруд на них в межах їх смуги відведення.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до статуту ДП «Агенція місцевих доріг Миколаївської області» (далі статут), затвердженого розпорядженням голови Миколаївської обласної державної адміністрації від 01.02.2021 №48-р «Про створення Державного підприємства «Агенція місцевих доріг Миколаївської області» та було створено юридичну особу публічного права Державне підприємство «Агенція місцевих доріг Миколаївської області» (далі - ДП «Агенція місцевих доріг Миколаївської області») та визначено це підприємство балансоутримувачем автомобільних доріг загального користування місцевого значення, які перебувають в управлінні облдержадміністрації.
Згідно статуту підприємства, п.2 Розділу 1, уповноваженим органом управління підприємством є управління інфраструктури Миколаївської обласної державної адміністрації.
Відповідно до п.3 Розділу 2 Статуту Підприємство є неприбутковою організацією з моменту включення його до Реєстру неприбуткових установ та організацій. Доходи підприємства використовуються виключно для фінансування видатків на його утримання та розвиток, реалізації мети(цілей, завдань) та напрямків діяльності, визначених цим статутом.
Відповідно до п. 4 Розділу 2 Статуту підприємство є одержувачем бюджетних коштів, що спрямовуються на розвиток та утримання мережі автомобільних доріг загального користування місцевого значення Миколаївської області.
Відповідно до п. 5 Розділу 2 Статуту підприємство утримується у межах кошторису видатків, затвердженого Органом управління, виходячи із законодавчо встановлених нормативів на утримання служби замовника, за рахунок коштів, передбачених у зведеному кошторисному розрахунку вартості: 1) нового будівництва, реконструкції, капітального та поточних ремонтів автомобільних доріг загального користування місцевого значення; 2) експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення; 3) будівництва, реконструкції, капітального та поточних ремонтів вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах.
Відповідно до п. 1 Розділу 3 Статуту основною метою Підприємства є виконання функцій технічного нагляду під час нового будівництва, реконструкції, капітального та поточних ремонтів і експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, а також доріг комунальної власності за наявності відповідного рішення органу місцевого самоврядування, дотримання їх експлуатаційного стану відповідно до нормативно-правових актів, норм та стандартів розвитку мережі автомобільних доріг загального користування місцевого значення, сталого функціонування, створення умов для безперервного та безпечного руху транспорту на них.
Відповідно до п.1-2 ч.2 Розділу 3 Статуту, предметом діяльності підприємства є виконання завдань у рамках єдиної державної політики у сфері розвитку, будівництва, реконструкції та модернізації об`єктів дорожнього загального користування місцевого значення у межах фінансових ресурсів, що спрямовуються на дорожнє господарство, згідно з чинним законодавством України; Визначення у межах повноважень, напрямів використання коштів, що надходять на розвиток і утримання мережі автомобільних доріг загального користування місцевого значення, за погодженням з головним розпорядником бюджетних коштів.
Відповідно до п. 1 Розділу 6 Статуту управління Підприємством здійснюється відповідно до цього статуту директором, який призначається Засновником.
Відповідно до п. 2 Розділу 6 статуту призначення директора Підприємства здійснюється Засновником шляхом укладання контракту, в якому зазначаються строк дії контракту, права обов`язки і відповідальність директора, умови матеріального забезпечення та організації праці, умови розірвання контракту, в тому числі дострокового.
Відповідно до п.3 Розділу 6 статуту Директор підприємства несе відповідальність за стан та розвиток мережі автомобільних доріг загального користування місцевого значення у межах фінансових ресурсів, що спрямовуються на дорожнє господарство згідно з чинним законодавством України.
Тобто, позивач є посадовою особою начальником (керівником) ДП «Агенція місцевих доріг Миколаївської області», яке з 2021 року визнано балансоутримувачем автомобільних доріг загального користування місцевого значення, які перебувають в управлінні облдержадміністрації та утримуються за рахунок бюджетних коштів.
При цьому, відповідач є одержувачем, бюджетних коштів, що спрямовуються на розвиток та утримання мережі автомобільних доріг загального користування місцевого значення Миколаївської області, штучних та інших споруд на них в межах їх смуги відведення.
Згідно п.18 ст.14 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України згідно з відповідними пунктами частини третьої статті 15, частини третьої статті 29 і частини третьої статті 30, абзацом першим пункту 60 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України, спрямовуються на реалізацію програм та здійснення заходів, визначених частиною четвертою статті 30 Бюджетного кодексу України (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) у пропорціях за напрямами, визначеними статтею 28 цього Закону, з урахуванням особливостей, визначених пунктом 56 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України, статтями 22, 26, 27, 28-1, 28-2 та 28-3 цього Закону, а кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України згідно з відповідними пунктами статей 11-13 цього Закону, спрямовуються відповідно на: розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування (за рахунок джерел, визначених пунктами 8 і 11 статті 12 цього Закону).
Судом встановлено, що Державне підприємство «Агенція місцевих доріг Миколаївської області» Миколаївської обласної військової адміністрації неодноразово зверталось до органу управління інфраструктури Миколаївської ОВА з проханням посприяти в вирішенні питання збільшення поточних видатків на експлуатаційне утримання доріг загального користування місцевого значення, що підтверджується копіями листів від 09.01.2026 року №21 та від 12.03.2026 року №113.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно наказу про від 05.03.2026 року №4-к Державного підприємства «Агенція місцевих доріг Миколаївської області» Миколаївської обласної військової адміністрації, ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків з 06.03.2026 року, а 12.03.2026 року направив в.о. начальника управління інфраструктури Вадиму Бардовському листа з проханням посприяти в вирішенні питання збільшення поточних видатків на експлуатаційне утримання доріг загального користування місцевого значення. До листа додавався перелік автомобільних доріг загального користування місцевого значення, щодо незадовільного стану яких протягом останніх шести місяців надходили звернення.
Листом від 26 березня 2026 року № 102-03-05-26 Управління інфраструктури повідомило директора ДП «Агенція місцевих доріг Миколаївської області», що фінансування ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення є можливим за умови виділення з державного бюджету обласним бюджетам відповідної субвенції.
Відповідно до тендерної документації ДП «Агенція місцевих доріг Миколаївської області» по процедурі відкриті торги (з особливостями) на закупівлю послуг експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Миколаївської області, затвердженої протоколом Уповноваженої особи №2 від 01.05.2024 року, С.В. Юреско (уповноважена особа, провідний фахівець з публічних закупівель, згідно п.1.2.3), пунктом 1.4.4 передбачено строк поставки товарів (надання послуг, виконання робіт) – до 21.05.2026 року, що також підтверджується додатком №6 цієї тендерної документації. В Додатку №6 до тендерної документації також вказано найменування дорожніх робіт та послуг.
З наведеного вбачається, що уповноваженою особою Юреско С.В. 2024 року згідно тендеру було здійснено закупівлю послуг, яка повинна бути виконана до 21.05.2026 року.
Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення не лише факту наявності певних недоліків у стані дорожнього об`єкта, а й конкретної протиправної бездіяльності особи, яка полягала у невжитті нею заходів, обов`язковість та можливість вжиття яких були наявними на момент виникнення відповідних обставин.
При цьому, така бездіяльність має перебувати у причинному зв`язку із невиконанням установлених правил, норм чи стандартів та бути вчиненою саме тією особою, яка притягується до відповідальності.
Отже, для притягнення позивача до адміністративної відповідальності недостатньо встановити, що на окремих ділянках вулично-шляхової мережі були виявлені певні недоліки. Необхідним є також встановити, що на момент винесення оскаржуваної постанови саме на позивача покладався конкретний обов`язок щодо усунення кожного з виявлених недоліків, що він був обізнаний про наявність таких недоліків, мав реальну можливість вжити необхідних заходів, однак умисно або через необережність їх не вжив.
Відповідачем не доведено, що на реконструкцію, капітальний та поточний ремонт, експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, а саме на автодорогу, зазначену в оскаржуваній постанові, було відповідне рішення місцевого самоврядування та здійснено фінансування у необхідному розмірі, а позивач своїми діями або бездіяльністю його проігнорував та не виконав покладені на нього обов`язки.
Окрім того, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395 (далі Інструкція) визначено процедуру оформлення поліцейськими підрозділів поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Відповідно до п. 3 розділу ІІ Інструкції при складанні протоколу про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 139, частиною четвертою статті 140 КУпАП або постанови у справі про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою третьою статті 140 КУпАП (коли протокол не складається), до них необхідно долучати акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі (додаток 2) з відповідними замірами та схемою про: 1) пошкодження шляхів, залізничних переїздів, інших шляхових споруд, трамвайних колій чи технічних засобів регулювання дорожнього руху; 2) самовільне знімання, закриття чи встановлення технічних засобів регулювання дорожнього руху; 3) перешкоду для дорожнього руху, у тому числі забруднення шляхового покриття; 4) пошкодження асфальтобетонного покриття доріг унаслідок руху машин на гусеничному ходу; 5) умови та стан шляху, які загрожують безпеці дорожнього руху; 6) порушення нормативів щодо обладнання на дорогах місць проведення ремонтних робіт, залишення дорожніх машин, будівельних матеріалів, конструкцій; 7) порушення або невиконання правил на підприємствах, в установах та організаціях під час розроблення та виготовлення транспортних засобів і деталей до них або інших предметів їх додаткового обладнання, під час проектування, реконструкції та ремонту шляхів, залізничних переїздів, інших шляхових споруд.
Додатком 2 до Інструкції, яким затверджено форму акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі, передбачено проведення обстеження поліцейським у присутності представника підрозділу з експлуатації доріг (вулиць), який відповідає за належне утримання обстежуваної ділянки та двох свідків.
Проте, в порушення вимог Інструкції, у даному випадку, обстеження ділянки автодороги, зазначену у оскаржуваній постанові відповідача, проведено поліцейськими самостійно, без участі представника підрозділу з експлуатації доріг (вулиць), який відповідає за належне утримання обстежуваної ділянки, що тягне за собою недопустимість доказу, отриманого внаслідок такого обстеження, а саме актів обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 16.04.2026, відповідно до ч.1 ст.74 КАС України.
За таких обставин суд дійшов висновку, що чинним законодавством передбачене обов`язкове залучення представника підрозділу з експлуатації доріг (вулиць), який відповідає за належне утримання обстежуваної ділянки. При цьому, докази неможливості залучити до обстеження зазначених працівників у матеріалах справи відсутні.
З матеріалів справи вбачається, що Акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі був складений 16.04.2026 року. Повідомлення про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення було направлено ОСОБА_1 23 квітня 2026 року, однак доказів отримання цього повідомлення матеріали справи не містять.
У вимозі зазначено строки виконання виявлених недоліків, а саме: п.1 – негайно, п.2 – 10 діб, п.3 – 3 доби, п. 4 – 30 діб, п.5- при виконанні заходів, п.6 пр виконанні заходів та зазначено, що про результати розгляду вимоги та виконання заходів необхідно письмово повідомити Управління патрульної поліції в Миколаївській області, а у разі невиконання вимоги, будуть вжиті заходи щодо притягнення до адміністративної відповідальності за ст.188-28 КУпАП.
Вимога про усунення виявлених порушень згідно акту обстеження ділянок вулично-шляхової мережі складена відповідачем складена 23.04.2026 року. Докази про її отримання позивачем в матеріалах справи відсутні.
Також слід зазначити, що позивач приступив до виконання обов`язків з 06.03.2026 року, а відповідна постанова була винесена 24.04.2026 року, за такого позивач не міг з урахуванням необхідності проведення тендерної процедури в такий обмежений строк забезпечити приведення ділянки дороги, про яку зазначено у оскаржуваній постанові, до належного стану.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваної у цій справі постанови та вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 140 ЦК України. Оскаржувану постанову слід скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 140 КУпАП стосовно позивача слід закрити у зв`язку із відсутністю у діях позивача складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 72-77, 241-246, 255, 272, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
У Х В А Л И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, задовольнити повністю.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпеченні безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7101152 від 28.04.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1020,00 гривень, закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: м. Київ, вул. Федора Ернста, 3) на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 666 (шістсот шістдесят шість) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Л.М.Шолох
Оригінал: reyestr.court.gov.ua